Меню Офіційна сторінка Укргідроенерго на Facebook Офіційна сторінка Укргідроенерго на Facebook Офіцій канал Укргідроенерго на YouTube

Еконовини

РЕЗОЛЮЦІЯ ФОРУМУ «ГІДРОЕНЕРГЕТИКА І ДОВКІЛЛЯ: СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТА ЗБАЛАНСОВАНІ РІШЕННЯ»

20 квітня, м.Новодністровськ, Україна
Загальна кількість учасників: 146 осіб

Проект для обговорення

20 квітня, напередодні Дня довкілля та Міжнародного дня Землі, Всеукраїнська Енергетична Асамблея спільно з ПрАТ «Укргідроенерго» провели Форум «Гідроенергетика і довкілля: сталий розвиток та збалансовані рішення» на території Дністровської ГАЕС у місті Новодністровськ. У роботі Форуму взяли участь: депутати Верховної Ради України; представники ОБСЄ, в тому числі незалежні експерти в галузі водних ресурсів зі Швеції та Португалії; фахівці Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; представники Дністровського басейнового управління водних ресурсів; Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку та охорони навколишнього середовища та Агентства «Apele Moldovei» Республіки Молдова; керівники та фахівці органів державної виконавчої влади України; представники Національних природних парків «Хотинський» та «Нижньодністровський»; Громадської Ради при Міненерговугілля та Держводагентства, установ НАН України та АН Республіки Молдова; громадські організації природоохоронного та енергетичного спрямування (НЕЦУ, Екологічний клуб «Край», Асоціація «СІГРЕ-Україна», Екологічна зелена партія Молдови та ін.), промислові підприємства, що пов’язані із гідроенергетикою.

З презентаціями, доповідями, коментарями та у ході обговорення виступили (за порядком основних виступів):

Іван Плачков – голова ГО «Всеукраїнська Енергетична Асамблея»;
Ігор Сирота – генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго»;
Олександр Домбровський – перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;
Олександр Фищук – голова Чернівецької обласної державної адміністрації;
Віталій Кушніров – генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міненерговугілля України;
Надєжда Кілару – начальник Управління політик з інтегрованого менеджменту водних ресурсів Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку та охорони навколишнього середовища, Республіка Молдова;
Педро Серра – консультант ОБСЄ (Португалія), доповідь «Уроки, здобуті з управління транскордонними водотоками Піренейського півострова»;
Бо Ліберт – консультант ОБСЄ (Швеція), доповідь «Гідроенергетика, шведський досвід»;
Тамара Кутонова – консультант ОБСЄ (Україна), українсько-молдовський проект ГЕФ, доповідь «Співпраця та управління транскордонними водами річки Дністер»;
Віктор Мельничук – заступник голови Громадської ради при Державному агентстві водних ресурсів України, доповідь «Програма розвитку гідроенергетики України у контексті міжнародних природоохоронних зобов’язань України та інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом»;
Олександр Усов – старший науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України, доповідь «Вплив малих ГЕС на біорізноманіття та стан малих річок»;
Стелла Шехунова – заступник директора Інституту геологічних наук НАН України, доповідь «Основні результати з оцінки стану довкілля та прогнозу впливу планованої діяльності будівництва каскаду верхньодністровських ГЕС по напрямку геологічне середовище»;
Єлєна Зубков – завідуюча відділу гідробіології та екотоксикології Інституту зоології (Республіка Молдова), доповідь «Оцінка впливу енергетики на водні екосистеми басейну річки Дністер»;
Дмитро Іванов – виконавчий директор Національного екологічного центру України, доповідь «Громадська та експертна оцінка української гідроенергетики в контексті європейської інтеграції»;
Володимир Губанов – заступник директора по науці Національного природного парку «Нижньодністровський», доповідь «Вплив зарегулювання стоку Дністра на екосистему дельти»;
Сергій Кучер – заступник директора департаменту стратегічного розвитку та планування ПрАТ «Укргідроенерго», доповідь «Гідроенергетика XXI сторіччя та навколишнє середовище»;
Олександр Светелік – президент Асоціації «СІГРЕ-Україна», доповідь «Роль галузі на шляху до інтеграції в об’єднану європейську енергетичну систему»;
Юрій Ландау – заступник технічного директора з науково-технічної роботи ПрАТ «Укргідропроект», доповідь «Роль галузі на шляху до інтеграції в об’єднану європейську енергетичну систему»;
Семен Поташник – голова науково-технічної ради ПрАТ «Укргідроенерго».

  В ХОДІ ОБГОВОРЕННЯ УЧАСНИКАМИ ФОРУМУ ВІДЗНАЧЕНО, ЩО:

  • в світі конкурентна боротьба за природні ресурси стає дедалі жорсткішою, а темпи антропогенного навантаження продовжують збільшуватись;
  • екосистеми річок фактично втратили здатність самостійно протистояти антропогенному впливу та самовідновлюватись внаслідок екстенсивного росту економіки, споживання природних ресурсів, забудови;
  • створення збалансованої економіки у частині балансу генерації та поглинання парникових газів обумовлює відмову від використання вугілля, нафти та газу, і Україна в тренді євроінтеграційних процесів перші кроки в цьому напрямку повинна зробити якнайшвидше;
  • в світі спостерігається бурхливий розвиток технологій сонячної енергетики. Швидкість розвитку накопичувачів, особливо на нових технологіях, не встигає за сукупним ростом вітрової і сонячної енергетики;
  • розвиток електроенергетики на відновлюваних джерелах призводить до зміни характеру генерації, яка стає меншої одиничної потужності, більшої розпорошеності по території і має залежність від погодних умов, однак точного прогнозування роботи сонячних, а особливо вітрових електростанції в України поки що неможливе;
  • гідроенергетика на сьогодні є домінуючим інструментом підтримки стійкої роботи енергосистеми, це актуально як для розвинутих європейських країн, так і для України;
  • наслідки попереднього радянського будівництва об'єктів гідроенергетики призвели до глибоких змін в екосистемі річок. Необхідна цільова, науково обґрунтована програма для покращення стану головних річок України (Дніпро, Дністер, Південний Буг), які потерпають від забудови та скидів;
  • кількість питної води, що вилучається з річок та водосховищ в світі за останні 50 років збільшилися вдвічі;
  • кліматичні зміни призводять до зміни у глобальній атмосферній циркуляції, які проявляються, в тому числі, у різких перепадах добових температур повітря у межах 10-15 °С, суттєвому зростанні всіх видів небезпечних стихійних і метеорологічних явищ, підвищенні середньорічної температури повітря і, що особливо небезпечно – в підвищенні температури води в водоймах в весняний та літній періоди, зміні характеру опадів – вони стають рясніші й не розподілені у часі. Середня та нижня частина басейну Дністра отримують колосальну загрозу зростанню посушливості клімату та повторюваності посух;
  • погіршення якості води у річках внаслідок скидання неочищених промислових стоків;
  • для встановлення впливу на довкілля і наслідків, а також для коректного вибору з альтернатив, необхідно використовувати офіційні дані щодо впливу технологій альтернативної енергетики і її інфраструктури (особливо акумуляторних накопичувачів) протягом життєвого циклу, в т.ч. при утилізації;
  • будівництво греблевих ГЕС для навколишнього природного середовища найчастіше ініціює: уповільнення самоочищення річок, перерозподіл твердого стоку, цвітіння води у застійних зонах річок і водосховищ, розмиви дна і укосів річок в зонах безпосередньо нижче гребель; порушення шляхів міграції риби.

УЧАСНИКИ ФОРУМУ ДІЙШЛИ ЗГОДИ ПРО ТЕ, ЩО:

  1. Зміни екологічного стану (за біологічними та хімічними елементами якості) річок України потребують невідкладних дій із впровадженням заходів, що направлені на його покращення, а також на відновлення та підтримку екосистемної стійкості водойм та водотоків. Впровадження гідроенергетичних проектів мають серйозні природоохоронні обмеження і повинні відповідати екологічним стандартам;
  2. Водосховища на річках Дніпро, Дністер, Південний Буг є комплексного призначення, на теперішній час їх основними функціями стали: забезпечення стабільної роботи водопостачання для потреб населення та сільського господарства, гідроенергетика, забезпечення потреб електростанцій що працюють на викопному паливі (в основному для охолодження), рекреація та туризм, риборозведення;
  3. Оптимальний гідрологічний режим річок за рахунок накопичення води в водосховищах має полягати у:
    • згладжуванні піків максимальних витрат води для мінімізації збитків населенню та інфраструктурі,
    • забезпеченні весняних попусків для природної промивки русла, особливо на водотоках та територіях природно-заповідного фонду,
    • забезпеченні швидкості течій води, необхідної для нормального протікання гідробіологічних процесів у водних екосистемах,
    • проведені санітарного попуску в літній період,
    • забезпеченні стабільних рівнів води під час нересту риби,
    • підтримці необхідних рівнів і витрат води на водозаборах для задоволення потреб водоспоживачів, особливо для сільського та комунального господарства.

    Ці умови справедливі для кожного з стейкхолдерів, незалежно від місця його розташування відповідно течії річки. Особливо це стосується Дністра, як транскордонної річки, що протікає по територіям України та Молдови;

  4. Необхідна професійна (експертна) оцінка екологічних та соціальних наслідків (в тому числі збереження культурної спадщини) від результатів діяльності ГЕС та ГАЕС, що проектуються в Україні. Такі оцінки слід виконувати із застосуванням сучасних методик, наприклад «Протоколу оцінки сталого розвитку гідроенергетики» («Hydropower Sustainability Assessment Protocol»);
  5. Перед ухваленням важливих рішень нового будівництва об'єктів гідроенергетики, проекти мають пройти широке обговорення в експертному середовищі і суспільстві, щоб зацікавлені сторони почули одне одного і в подальшому підтримали та обрали найбільш вдалі проекти з мінімальним впливом на довкілля та водні ресурси.

УЧАСНИКИ ФОРУМУ ЗАКЛИКАЮТЬ:

  1. Всіх водокористувачів: пам’ятати про те, що чиста вода – це найцінніший ресурс і докладати всіх зусиль для її збереження.
  2. Всіх водокористувачів: пам’ятати, що річки – це основне джерело питної води і не допускати їх забруднення. Захист водних об’єктів також здійснюється через дотримання у належному стані водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
  3. Законодавчі органи влади: до якнайшвидшої імплементації в законодавство України провідних світових стандартів та вимог щодо охорони довкілля та досягнення доброго екологічного стану річок.
  4. Органи виконавчої влади: формувати програми розвитку галузей із врахуванням завдань і глобальних цілей сталого розвитку, які були затверджені у 2015 році на саміті ООН, проводити підготовку та прийняття програм у чіткій відповідності чинному законодавству і міжнародним зобов’язанням (Оргуська конвенція, Конвенція Еспоо та ін.).
  5. Органи виконавчої влади та громадськість – до ведення контролю за виконанням всіх природоохоронних заходів, що повинні бути впровадженими при реалізації проектів гідроенергетики.
  6. Мінприроди України та Національні природні парки – до завершення районування меж та зонування територій з особливим природоохоронним статусом та визначенням режимів зонованої території.
  7. Органи місцевого самоврядування – при розгляді питань виділення земель для об’єктів гідроенергетики враховувати: стан довкілля та характер діяльності, що ведеться на їх територіях та сусідніх регіонів уздовж річки, необхідність комплексного протипаводкового захисту їхніх територій та можливості гідротехнічних споруд і природоохоронних заходів, що проектуються.
  8. Органи місцевого самоврядування – посилити важелі впливу регіонального екологічного менеджменту та процедур екологічного аудиту в практиці прийняття рішень, не допускати ніяких видів діяльності без необхідних дозвільних документів або узгоджень.
  9. Органи місцевого самоврядування – розробити концепції «зеленої» енергетики регіонів, які б передбачали розвиток «малої» енергетики в регіонах, а також різних видів відновлюваної низьковуглецевої генерації, які б максимально доповнювали одне одного.
  10. Гідроенергетичні компанії та активних захисників довкілля – до конструктивного діалогу щодо переваг та втрат від реалізації проектів відновлюваної енергетики, а також до широкого інформування громадськості по цих питаннях.
  11. Експертне середовище та науковців – до неупередженої фахової експертної оцінки проектів відновлюваної енергетики та місцевої інфраструктури.
  12. Науковців України та Республіки Молдови, Глобальний екологічний фонд – провести консультації щодо екологічного стану транскордонної річки Дністер та прогнозу змін від антропогенного впливу та глобального потепління.

У Новодністровську відбувся форум «Гідроенергетика і довкілля: сталий розвиток та збалансовані рішення»


19-20 квітня, напередодні Дня довкілля та Міжнародного дня Землі, Всеукраїнська Енергетична Асамблея спільно з ПрАТ «Укргідроенерго» ініціювали проведення форуму «Гідроенергетика і довкілля: сталий розвиток та збалансовані рішення» у місті Новодністровськ, на території однієї з найсучасніших гідроакумулюючих станцій - Дністровської ГАЕС.

Тема гідропотенціалу України із надважливим акцентом на екологічній складовій досить швидко стала змістом масштабного діалогу та палких дискусій між енергетиками, науковцями, представниками влади та місцевих громад, екологічних та громадських організацій, іноземними фахівцями з водних ресурсів та екології Молдови, Швеції і Португалії.

Відкриваючи форум, генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота наголосив:

«Розвиток гідроенергетики в Україні передбачений як програмою розвитку гідроенергетики до 2026 року, так і Енергетичною стратегією до 2035 року. Перед ухваленням важливих рішень добудови чи нового будівництва об"єктів, проекти мають пройти стадію обговорення в широкому експертному середовищі, щоб почути одне одного та обрати найбільш вдалі рішення для  мінімізації впливу на екологію та водні ресурси.  ПрАТ «Укргідроенерго» веде відкриту прозору діяльність, широко висвітлюючи її на власних інформаційних ресурсах, і у ЗМІ, і через публічні заходи, і через співпрацю з міжнародними інституціями та українськими організаціями, зокрема громадськими. Усі важливі документи щодо оцінки можливого впливу нових об"єктів на довкілля оприлюднені на нашому сайті. Готуючись до подальшого втілення діючої програми розвитку гідроенергетики, що затверджена розпорядженням КМУ, ми проводимо громадські слухання, публічні заходи в місцях нашої присутності або планованого будівництва для широкого залучення громадськості до обговорення та врахування інтересів всіх зацікавлених сторін. Сьогоднішній форум „Гідроенергетика і довкілля“ є одним із таких заходів, на якому ми прагнемо вести фаховий діалог».

У своєму вітальному слові голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков також закцентував увагу на тому, що гідроенергетика вирішує комплекс економічних і соціальних питань в Україні:
«Гідроенергетика – це унікальне явище, яка вирішує широкий комплекс питань в енергетиці. Окрім виробництва електроенергії, гідроелектростанції збалансовують навантаження на енергосистему в години найвищого споживання. Ми забуваємо, що гідроенергетика ще вирішує комплекс економічних і соціальних питань як водопостачання регіонів, забезпечення водними ресурсами сільського господарства. Сьогодні в світі доступу до електроенергії не мають 15% чол. або 1,1 млрд. з усіх жителів. Доступу до питної води не мають - 2,5 млрд.  або 30% від всього насення планети Земля. Гідроенергетика – це відновлювальні джерела енергії, необхідність в яких зростає з кожним роком по всьому світу».

Учасників форуму також привітав і голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук, подякувавши організаторам за увагу до надважливої для сучасного глобального світового розвитку проблеми, а керівництву Дністровської ГАЕС – за яскравий приклад не лише будівництва унікальної гідроспоруди, а й гідні умови для проведення високопрофесійного діалогу. 
На початку форуму відбувся ряд  цікавих і змістовних виступів від представників влади. Зокрема в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  Олександр Домбровський наголосив на проблемі стійкості енергосистеми і гідроенергетики в Україні, та зауважив, що його місією на форумі є  «вислухати всі пропозиції та проблематику, та запропонувати підтримку галузі на законодавчому рівні».

Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики та вугільної промисловості Віталій Кушніров  виокремив у своїй доповіді пріоритетність екологічних питань для українського Уряду, зокрема  відмітивши прийняту Енергетичну стратегію України до 2035 року, котра за його словами є найбільш екологічно орієнтованим документом в галузі:

«Вперше в документі зафіксований об"єм екологічних зобов"язань, а також як держава має досягати цих показників. Проекти будуть переходити до стадії реалізації в енергетиці лише після виконання переліку вимог і в питаннях екології та водних ресурсів».

Для обговорення важливих питань екологічного впливу та безпеки гідротехнічних споруд, а також ролі гідроенергетики у процесі інтеграції енергетичної системи України в об"єднану енергетичну систему Європи, цього дня на форумі була представлена низка цікавих доповідей від фахівців різних галузей, серед яких:

  • Екологізація гідроенергетики в розрізі європейського законодавства – Педро Серра (консультант ОБСЄ, Португалія);
  • Досвід Швеції та екологічні стандарти в гідроенергетиці – Бо Ліберт (консультант ОБСЄ, Швеція);
  • Українсько-молдовський проект ГЕФ «Співпраця та управління транскордонними водами річки Дністер» – Тамара Кутонова (ОБСЄ);
  • Програма розвитку гідроенергетики України у контексті міжнародних природоохоронних зобов"язань України та інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом – Віктор Мельничук (Громадська рада при Державному агентстві водних ресурсів України);
  • Вплив малих ГЕС на біорізноманіття та стан малих річок – Олександр Усов (Інститут гідробіології НАН України);
  • Основні результати з оцінки стану довкілля та прогнозу впливу планованої діяльності будівництва каскаду верхньодністровських ГЕС по напрямку геологічне середовище – Стелла Шехунова (Інститут геологічних наук НАН України);
  • Сучасний стан річки Дністер в межах Молдови – Елєна Зубков (Інститут зоології, Республіка Молдова);
  • Громадська та експертна оцінка української гідроенергетики в контексті європейської інтеграції – Дмитро Іванов (Національний екологічний центр України)
  • Вплив зарегулювання стоку Дністра на екосистему дельти – Володимир Губанов (Національний природний парк «Нижньодністровський»;
  • Гідроенергетика XXI сторіччя та навколишнє середовище – Сергій Кучер (ПрАТ «Укргідроенерго»);
  • Роль галузі на шляху до інтеграції в об"єднану європейську енергетичну систему – Олександр Светелік (Асоціація «СІГРЕ-Україна»), Юрій Ландау (ПрАТ «Укргідропроект»).

На форумі йшлося і про те, що, згідно з Програмою розвитку гідроенергетики України до 2026 року, що схвалена розпорядженням КМУ від 13 липня 2016 р. № 552-р, у період 2017–2026 рр. передбачається будівництво другої черги Дністровської ГАЕС, Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2. Варто зазначити, що ряд громадських організації  та активістів відносяться з застереженням до будівництва ГЕС та ГАЕС в Україні, вбачаючи певні ризики. Тож генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота наголошував, що для професійної оцінки екологічних та соціальних наслідків від результатів діяльності існуючих або перспективних ГЕС та ГАЕС в Україні компанія «Укргідроенерго», разом із міжнародними експертами, здійснює розробку проекту «Оцінки екологічного та соціального впливу», який відповідатиме не тільки національному законодавству України, а і європейським директивам.

Підбиваючи підсумки форуму Іван Плачков та Ігор Сирота подякували усім учасникам за плідну і конструктивну роботу. Також із заключним словом виступив Герой України, голова НТР ПрАТ «Укргідроенерго» Семен Поташник.

Запрошені учасники форуму високо оцінили захід, котрий успішно вивів на новий рівень професійне та конструктивне обговорення з усіма зацікавленими сторонами щодо майбутнього української гідроенергетики в умовах переходу на нові сучасні алгоритми взаємовідносин у практичній реалізації нового законодавства у сферах енергетики та довкілля, питаннях балансування ОЕС України, екологічних зобов"язань перед європейським енергетичним товариством.

З програмою форуму та презентаціями Ви можете ознайомитися за посиланнями:

Програма Форуму «Гідроенергетика і довкілля: сталий розвиток та збалансовані рішення».

Педро Серра. Уроки, здобуті з управління транскордонними водотоками Піренейського півострова.

Бо Ліберт. Гідроенергетика, шведський досвід.

Віктор Мельничук. Програма розвитку гідроенергетики України у контексті міжнародних природоохоронних зобов"язань України та інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом.

Стелла Шехунова. Основні результати з оцінки стану довкілля та прогнозу впливу планованої діяльності будівництва каскаду верхньодністровських ГЕС по напрямку геологічне середовище.

Олена Зубкова. Оцінка впливу енергетики на водні екосистеми річки Дністер.

Дмитро Іванов. Громадська та експертна оцінка української гідроенергетики в контексті європейської інтеграції.

Володимир Губанов. Вплив зарегулювання стоку Дністра на екосистему дельти.

Сергій Кучер. Гідроенергетика XXI сторіччя та навколишнє середовище.

 

Фахівці Укргідроенерго взяли участь у роботі Форуму Глобального договору ООН в Україні

Фахівці Укргідроенерго взяли участь у роботі Форуму Глобального договору ООН в Україні

За підтримки Мережі Глобального Договору в Україні, що є офіційним представником глобальної мережі UN Global Compact – ініціативи ООН відбулись презентації «Роль та місце державних підприємств у забезпеченні сталого розвитку України» та річний нефінансовий звіт ДП ««НАЕК» Енергоатом».

Для Укргідроенерго такий досвід взаємодії з ключовими партнерами на ринку енергетики є ваговим кроком у впровадженні європейських стандартів у своїй діяльності.

Детальніше за посиланням

26 жовтня фахівці ПрАТ «Укргідроенерго» взяли участь у практичному семінарі-консультації з підготовки оцінки ступеню впровадження інтегрованого управління водними ресурсами в Україні на національному та транскордонному рівні.

Оцінка проводилась згідно з індикаторами 6.5.1 та 6.5.2, що характеризують поточну ситуацію в країні щододосягнення Шостої Цілі Стійкого Розвитку ООН, а саме забезпечення наявності та раціонального використання водних ресурсів і санітарії для всіх, яка в свою чергу включає завдання до 2030 року забезпечення комплексного управління водними ресурсами на всіх рівнях, в тому числі за необхідності – на основі транскордонного співробітництва. Останньому питанню приділялась особливо увага, оскільки в Україні з дев’яти річкових басейнів сім є транскордонними. Впровадження інтегрованих європейських підходів, що ґрунтуються на басейновому принципі, відкривають можливості для оптимізації та підвищення ефективності використання водних ресурсів з урахуванням потреб у воді як водних екосистем так і водогосподарського комплексу.

Організаторами заходу виступили Міністерство екології та природних ресурсів України та Глобальне водне партнерство.

13 жовтня відзначаємо Міжнародний день зменшення небезпеки стихійних лих

Для напрацювання досвіду приборкування стихії та вмінь попереджати негативні наслідки, представники ПрАТ «Укргідроенерго» брали активну участь в робочих зустрічах, які організовувались Європейською економічною комісією ООН та Організацією з безпеки та співробітництва в Європі щорічно в рамках семи проектів з 2010 по 2017 рр. й були присвячені управлінню паводками на Дністрі та адаптації до змін клімату. Останнє питання є також актуальним в рамках діючого на сьогодні проекту Глобального екологічного фонду.

Детальніше за посиланням

Фахівці ПрАТ «Укргідроенерго» взяли участь у презентації проекту «Екологія підприємства»

14 вересня представники ПрАТ «Укргідроенерго» взяли участь у презентації проекту  «Екологія підприємства» в рамках прес-конференції «ЕКОтрансформація-2017: змінюватися, щоб жити».

«Проект «Екологія підприємства» є досить перспективною платформою для ПрАТ «Укргідроенерго» в налагоджені зв’язків та кваліфікованому спілкуванні з експертами різних галузей, у тому числі з питань енергоефективності та енергозбереження. В рамках заходу обмінювалися досвідом та обговорювали виконані природоохоронні заходи, еко-реконструкцію та зелену модернізацію виробництва великих підприємств. Розгляд таких питань є вкрай необхідним та важливим для формування сталої гідроенергетики України», - підкреслює провідний фахівець з питань екології ПрАТ «Укргідроенерго», кандидат географічних наук Оксана Гуляєва.

З більш детальною інформацією можете ознайомитися за посиланням

Міненерговугілля, Укргідроенерго та НЕЦУ обговорили Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року

21 серпня за ініціативи Громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України в ПрАТ «Укргідроенерго» відбулося спільне засідання науково-технічних рад Міненерговугілля та ПрАТ «Укргідроенерго».

Темою зустрічі стало обговорення звернення Національного екологічного центру України (НЕЦУ) від 26.07.2017 року до Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо можливих екологічних ризиків та загроз при реалізації Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року.

У заході також взяли участь заступник директора департаменту стратегії і розвитку ПЕК та інвестиційної політики Міністерства енергетичної та вугільної промисловості України Віталій Кушніров, генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота, голова Громадської ради при Міненерговугілля Семен Поташник, представники НЕЦУ Віктор Мельничук та Дмитро Іванов, а також представники Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України, Академії Енергетики України, Національної академії наук України та фахівці ПАТ «Укргідропроект».

Представники ПрАТ «Укргідроенерго» висловили позицію Товариства з приводу зазначених зауважень НЕЦУ:

«Позиція ПрАТ УГЕ полягає в наступному – охоронна зона об’єктів гідроенергетики, яка створюється внаслідок рекультивації земель, відведених для будівництва, повинна стати ядром для підтримки сусідніх територій природно-заповідного фонду. Тобто, там будуть створені аналогічні умови – із забезпеченням рибовідтворення та заходів збереження необхідних видів флори та фауни. В загальному вигляді це відповідає концепції розвитку заповідної справи, згідно з якою формування комплексної системи охорони і відновлення біорізноманіття можливо за допомогою розширення та підвищення репрезентативності екомережі, а також створення ефективно керованих територіальних і аквальних систем на основі поєднання об’єктів ПЗФ з іншими суміжними охоронними територіями».

З більш детальною інформацією можете ознайомитися за посиланням

2 серпня на адресу ПрАТ «Укргідроенерго» надійшло звернення від Національного екологічного центру України стосовно порядку схвалення Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року та екологічних наслідків її впровадження.

Товариство підготувало відповідь, де висловлює свою точку зору стосовно вищезазначених питань і розвитку гідроенергетики взагалі.

Фахівці «Укргідроенерго» взяли участь в обговоренні проблеми «цвітіння» водойм

20 липня при Державному агентстві водних ресурсів України відбулося позачергове засідання громадської ради, участь у якому взяли фахівці Держрибагентства, Держводагентства, Інституту гідробіології НАН України КП «Плесо», Української академії наук, а також представники ПрАТ «Укргідроенерго».

«Цвітіння» води – комплексне негативне природньо-антропогенне явище. Частота його виникнення за останні роки показує нам масштаби забруднення органічними та біогенними речовинами. ПрАТ «Укргідроенерго» вважає, що лише об’єднання зусиль наукових, природоохоронних та водогосподарських організацій у вирішенні цього питання допоможе  професійно підійти до проблеми. Товариство відкрите для співпраці щодо розробки заходів у оздоровленні річки Дніпро та зі свого боку зобов’язується чітко виконувати  затверджений Міжвідомчою комісією регламент роботи водосховищ», зауважила провідний фахівець з питань екології ПрАТ «Укргідроенерго», кандидат географічних наук Оксана Гуляєва.

З більш детальною інформацією можете ознайомитися за посиланням