Медіа-центр

Комунікаційна політика

Комунікаційна політика ПрАТ «Укргідроенерго»

Укргідроенерго - найбільша гідрогенеруюча компанія в Україні. Наша місія: Ми генеруємо екологічно чисту енергію з води в сучасний та надійний спосіб. Ми забезпечуємо енергетичну стабільність і безпеку України, сприяємо соціальному, економічному розвитку та конкурентоспроможності держави.

Інформаційна прозорість та публічність – основні принципи, на яких базується комунікаційна політика підприємства. Як компанія-лідер, ми відкриті до конструктивного діалогу з громадськістю, органами влади, партнерами, інвесторами та іншими стейкхолдерами.  

Порядок отримання публічної інформації

Порядок отримання публічної інформації

Закон України «Про доступ до публічної інформації» покликаний забезпечити реалізацію конституційного права громадян вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

В цьому розділі ви також можете ознайомитися з інформацією

Прес-кіт

прес-кіт

Ми прозоро проводимо свою комунікаційну політику, завжди готові відповісти на ваші запитання та надати допомогу у підготовці журналістських матеріалів.

Контакти

Контактна інформація відділу роботи зі ЗМІ ПрАТ "Укргідроенерго":
Телефон
+38 04596 58 823
E-mail
uhepress@uhe.gov.ua
uhepress@gmail.com

Інформаційні запити надсилайте на пошту office@uhe.gov.ua із приміткою "для відділу роботи зі ЗМІ " або скористайтеся формою зворотнього зв'язку на нашому сайті за посиланням Зворотній зв'язок.

Якщо ви бажаєте підписатися на розсилку прес-релізів - пишіть на адресу uhepress@uhe.gov.ua або uhepress@gmail.com 

Питання та відповіді
Питання

Як на сьогодні «Укргідроенерго» готується до запровадження нової моделі ринку, яка має запрацювати з 1 липня 2019 року?

Выдповідь

На сьогодні в «Укргідроенерго» створена робоча група по підготовці компанії до роботи в умовах конкурентного енергоринку, а також формується відповідний штатний підрозділ, який буде займатися продажем виробленої електроенергії. Товариством підписаний договір з українською консалтинговою компанією «ІМЕПАУЕР Менеджмент» , яка розробила для нас дорожню карту по підготовці до ринку, що передбачає декілька напрямків роботи. Наразі проводиться моніторинг, аналіз та видача рекомендацій до всієї нормативної бази, що розроблена в рамках реалізації Закону «Про ринок електричної енергії». Також розробляється перспективна стратегія діяльності компанії у ринкових умовах з врахуванням реалізації інвестиційних проектів, а також рекомендації щодо підготовки фахівців для роботи в новому ринку.

Питання

На якому етапі реалізації зараз перебуває проект будівництва Каховської ГЕС-2 та Канівської ГАЕС? Які роботи (проектні, будівельні) планується провести по цим проектам у 2018-2019 роках?

Выдповідь

Що стосується реалізації проекту спорудження Канівської ГАЕС - на сьогоднішній день ми знаходимося в активному пошуку інвестора. Після того, як Кабінет міністрів затвердив цей проект в 2013 році, ми проводили дуже кропітку роботу по залученню його для реалізації коштів міжнародних фінансових організацій (МФО), включаючи Світовий банк, ЄІБ та ЄБРР. Були виконані технічна, економічна та еколого-соціальна оцінки проекту у відповідності з політиками банків.

Сьогодні ми за власні кошти ведемо підготовку проектної робочої документації для початку підготовчих будівельних робіт. Також на території будівництва ми проводимо археологічні дослідження, які плануємо закінчити у першій половині 2019 року.

Підсумовуючи, можу сказати, що компанія робить багато заходів задля того, щоб забезпечити виконання рішень Уряду щодо реалізації не тільки будівництва Канівської ГАЕС, а й цілого комплексу заходів у рамках Енергетичної Стратегії України.

Тепер що стосується проекту «Будівництво Каховської ГЕС-2». Наразі ми ведемо проектні роботи другої стадії проектування, які плануємо закінчити до середини 2019 року. Потім ми плануємо пройти Держбудекспертизу та затвердити проект розпорядження Кабінету Міністрів України. Паралельно ми проходимо процедуру оцінки впливу проекту на довкілля України у відповідності до діючого законодавства – цю роботу плануємо також закінчити до кінця першого півріччя 2019 року.

Питання

На якому етапі реалізації перебуває проект по будівництву вітроелектростанції та сонячних електростанцій?

Выдповідь

На сьогодні «Укргідроенерго» вже уклало договори на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва сонячних електростанцій на майданчиках наших чотирьох гідростанцій. Це Київська ГАЕС, Канівська ГЕС, Кременчуцька ГЕС та Дністровська ГЕС. Але залишається проблема все того ж гатунку. Поки що джерело фінансування на виконання передбачених заходів у нашому тарифі відсутнє.

Питання

На коли запланований старт будівництва каскаду ГЕС в басейні верхнього Дністра, зокрема в районі м.Заліщики?

Выдповідь

Будівництво може розпочатися після проходження державних будівельної та екологічної експертиз для документації стадії «Проект» (друга стадія проектування). Згідно з чинним ДБН 2.2.3 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» для об’єктів виробничого призначення IV та V категорій складності, до яких належать ГЕС, проектування виконується в три послідовні стадії: ТЕО, П (Проект), Р (Робоча документація).

Розроблення кожної наступної стадії відбувається після затвердження попередньої, експертизи проходять стадії ТЕО і Проект. При цьому стадія Проект проходить екологічну і будівельну експертизи наново – в повному обсязі, наявність позитивного висновку щодо ТЕО не дає підстав для позитивного висновку стадії Проект.

Проектні роботи станом на серпень 2018 року ще не розпочиналися, конкурсної закупівлі на розроблення ТЕО не оголошено, тому давати оцінку щодо можливих термінів ходу проектних робіт і проходження експертиз є некоректним. Наприклад, хоча б тому, що змінюється законодавство України щодо управління водними ресурсами та щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище, і які будуть остаточні вимоги до режимів роботи ГЕС, відповісти станом на поточну дату досить важко.

Питання

Наскільки прораховані ризики будівництва каскаду ГЕС в басейні верхнього Дністра?

Выдповідь

Вплив будівництва ГЕС на довкілля залежить від обсягу компенсуючих природоохоронних заходів та від прогнозу змін внаслідок антропогенного впливу в басейні планованої діяльності, при цьому – в усіх випадках – є зворотно пропорційним масштабу проекту (потужності ГЕС).

Згідно з чинним ДБН 2.2.3 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» для об’єктів виробничого призначення IV та V категорій складності, до яких належать ГЕС, проектування виконується в три послідовні стадії: ТЕО, П (Проект), Р (Робоча документація).

Проектні роботи станом на серпень 2018 року ще не розпочиналися, конкурсної закупівлі на розроблення ТЕО не оголошено, оскільки Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон), що сформований та прийнятий у 2017 році відповідно до зобов'язань, які взяла на себе Україна у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (конвенція Еспо) та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), в ст. 2 встановлює додаткову процедуру проведення оцінки (ще до початку стадії ТЕО проектних робіт). 

Станом на 2018 рік виконано низку науково-вишукувальних робіт (1 етап) з аналізу району планованої діяльності та досвіду реалізації проектів співіснування об’єктів гідроенергетики з територіями з особливим природоохоронним статусом на прикладі країн ЄС. Звіти профільних інститутів НАН України, зокрема по напрямкам геології, геофізики, геохімії, оприлюднено у відкритому доступі на сайті ПрАТ «Укргідроенерго».

На цьому етапі дослідження проводяться не в обсязі матеріалів для розроблення Звіту з оцінки впливу на довкілля, а в обсязі підготовки повідомлення про плановану діяльність.

Щодо визначення обсягу впливу на довкілля і ризиків – матеріали з висновками оцінки впливу планованої діяльності на навколишнє природнє середовище, а також аналіз ризиків виникнення нештатних ситуацій із греблею – будуть складатися на наступних етапах проектування.

Питання

Чи йдеться про відселення людей у випадку можливого затоплення населених пунктів при будівництві каскаду ГЕС в басейні верхнього Дністра?

Выдповідь

Щодо затоплення навколишніх сіл – звертаємо увагу, що для району верхньої частини річки Дністер наявні лише неактуалізовані картографічні матеріали, тому дані щодо площ затоплення або зміни берегової лінії не можуть бути підґрунтям для проведення обґрунтувань або експертиз. Детальна топографічна карта та модель рельєфу можуть бути створеними лише після проведення відповідних вишукувань і вже потім, на підставі цих даних, шляхом моделювання можуть бути визначеними напори та рівні, площа дзеркала та обсяг водосховища та ін.

За результатами вишукувань та техніко-економічних розрахунків кількість ГЕС, місця їх розташування, а також висота гребель і розміри водосховищ очікувано можуть бути зміненими.

До завершення розроблення проектної документації та проведення громадських слухань говорити про переміщення берегової лінії, площу затоплення або кількість відселення передчасно. Будівництво може розпочатися лише після врегулювання в рамках чинного законодавства України майнових/компенсаційних питань з власниками земельних ділянок та нерухомості, що потраплятимуть в зону впливу затвердженого проекту.

Питання

Чи враховується позиція місцевих громад/екологів/активистів при будівництві каскаду ГЕС в басейні верхнього Дністра?

Выдповідь

В цілому можна сказати, що є декілька чинників, які як виступають проти ідеї будівництва, так і навпаки – роблять його соціальною потребою.

Будівництво ГЕС верхньодністровського каскаду буде визнане доцільним, коли економічні, екологічні і соціальні вимоги знайдуть в проекті баланс і вартість заходів із боротьби з наслідками повеней в регіоні, розвитку інфраструктури в регіоні, накопичення води в літній період для компенсації глобального потепління, потреби в піковій електроенергії, а також наслідки від бездіяльності по цих аспектах, зрівняються із впливом проекту на соціальне і природне середовище з урахуванням додаткових природоохороних заходів в контрольованій зоні ГЕС, як частини заходів підтримки територій з особливим природоохоронним статусом.

Кожен з цих компонентів буде вивчатися при розробленні ТЕО, результати виносяться на публічне обговорення. Оскільки лише проектування займе кілька років, прогнозувати вагу кожного компонента в районі планованого будівництва важко.

ПрАТ «Укргідроенерго» відома позиція противників будівництва, які активно її просувають. Але існує й інша позиція громадян України, які вважають будівництво ГЕС доцільним і цілком прийнятним – за умови дотримання природоохоронних норм і застосування сучасних світових практик. За нашими даними, більшість людей просто недостатньо інформована щодо стану проекту будівництва ГЕС у верхів’ях річки Дністер, в той же час, окремими особами навмисно створюється однобока точка зору.

Наразі місцевими громадами та представницькими органами в районі верхів’їв річки Дністер проголошено про плани розвитку народного «зеленого» туризму, але відсутні дані, що хоч один із проектів проходив стратегічну, державну екологічну або хоча б будівельну експертизи. Самоплинний розвиток туристичної інфраструктури без детального проекту та його всебічного розгляду призводить до деградації біорізноманіття та уразливості до повеней і паводків, що характерні для цього регіону. Більш того, розвиток інфраструктури масового туризму неможливий без суттєвого зростання неконтрольованого антропогенного впливу на найбільш вразливі ділянки природно-заповідного фонду.

Не маючи наміру заглиблюватись в дискусію щодо підстав та наслідків ситуації, що штучно створюється навкруги проекту, ПрАТ «Укргідроенерго» послідовно працює в правовому полі законодавства України і виходить з того, що час і добра робота змінюють настрої людей. Нашою метою є намір через спільну працю з місцевими жителями під час вишукувань зробити їх більш поінформованими щодо того, що вони отримають від реалізації такого проекту. Адже світова практика відродження держав і регіонів з економічного провалля показує, що обов’язковою умовою є випереджальне створення інфраструктури: дорожньої, побутово-комунальної, енергетичної.

Щоб місцевий бізнес мав можливість розвиватись, необхідно відновити пристойні автомобільні дороги, забезпечити людей (як місцевих так і приїжджих) чистою питною водою і санітарними умовами, створити резерв генеруючих потужностей та мереж електроенергетики. Кожен з цих напрямків для своєї реалізації потребує великої кількості довготермінових будівельних проектів, які кілька років готуються, аналізуються і дискутуються. Такі вишукування завжди за власні кошти фінансує не місцева громада, а ініціатор проекту, як в даному випадку і буде діяти ПрАТ «Укргідроенерго».

Наведемо такий приклад. Нідерланди (точніше території, які зараз входять до складу Королівства) десятиріччями потерпали від повеней. Восени 1952 року нідерландський міністр транспорту і водного господарства вкотре доручив спеціалізованому проектному інституту вивчити можливість перекриття одного з рукавів дельти Рейну. Геологічні і гідрологічні дослідження тривали, і раптом море втратило терпіння. Страшні кадри катастрофи, що обрушилася в лютому 1953, показувалися по телебаченню і обійшли екрани всього світу. Державні діячі висловлювали нідерландським послам співчуття у зв'язку з національною трагедією, Червоний Хрест передав одяг і продовольство. А що відбувалося в самій "країні, захищеній греблями"? Проекти створення дамб, що роками чекали обговорення – раптом удостоїлися підвищеної уваги. Все прийшло в рух: міністерства, економісти, проектувальники, будівельні фірми. Вже на двадцятий день після катастрофи було створено спеціальну комісію, яка оперативно розробила проект комплексного захисту польдерів в Зеландії та Північному Брабанті, а також в Південній Голландії та Утрехті. У чотири провінції були призначені уповноважені при адміністративних органах, наділені правами приймати рішення і які відповідали за виконання вимог і наказів урядової комісії. Предметом публічних дискусій стало принципове рішення: чи треба обмежуватися тільки зміцненням дамб, що зводяться в дельті, або ж перекрити її потужними дамбами, що перешкоджають надходженню морських вод. Урядова комісія разом з гідрологічним інститутом в Делфті майже рік вивчала обидва варіанти, у підсумку перевага була віддана другому проекту.

Комісія назвала свій проект "Дельта" і 5 листопада 1957 року представила його нідерландському парламенту для схвалення. Парламент прийняв проект і видав знаменитий закон, який визнав проект державною справою особливо важливого значення. Так, чотири роки потому, було узаконено будівництво дамб на чотирьох рукавах дельти – або на чотирьох морських затоках – Харінгвліт, Гревелінген, Східна Шельда і Вергата, потім зведення третьої, так званої вторинної дамби в Зандкреке, Гревелінгене і Волкераке і, нарешті, створення гігантського загородження від повеней на річці Холландсе-Ейссел для захисту великих польдерів у Делфта і Гауді.

Цей приклад наочно ілюструє складність конфлікту в питаннях спільного користування водними ресурсами великих річок на рівнях «користувач/місцева громада/ громадське суспільство», а також процесу знаходження компромісу між поточним станом речей та очікуваними наслідками глобальних процесів.

Позиція ПрАТ «Укргідроенерго» відповідає сучасній світовій практиці сталого розвитку суспільства та розвитку енергетики на відновлюваних джерелах: спочатку вивчити потенційний регіон, потім визначити всі фактори та зробити моделювання розвитку ситуації за сценаріями «як є» та «як буде», розробити компенсуючи заходи для досягнення цільових показників, прийнятних для всіх стейкхолдерів, провести публікацію та обговорення проектних рішень і оцінки впливу на навколишнє та соціальне середовище

Питання

Які гідроагрегати на сьогодні проходять етап реконструкції? На яких об´єктах планується завершити роботи та здати їх у експлуатацію у 2018-19 роках? Яка додаткова потужність буде додана саме завдяки реконструкції на цих об´єктах? Яка вартість даних робіт?

Выдповідь

У цьому році завершена реконструкція гідроагрегатів №1 та №3 Канівської ГЕС вартістю близько 188 млн. грн. Приріст потужності склав 7 МВт, тобто по 3,5 МВт (15,9%) на агрегат. Загальний приріст потужності по усій станції складає 1,4%.

На даний час проводиться реконструкція двох блоків Канівської станції (а це вісім агрегатів та додаткове обладнання) передбачених одним контрактом на суму 1, 717 млрд. грн. в рамках займу ЄБРР та ЄІБ. Після завершення реконструкції двох блоків Канівської станції, роботи по яким продовжаться до 2021 року, загальний прирість потужності станції складе 12%.

Також проводиться модернізація гідротурбінного обладнання для подовження експлуатації гідроагрегату №1 Каховської ГЕС, яку компанія фінансує за власні кошти в обсязі 92 млн. грн.

У 2019 році ми плануємо завершити реконструкцію гідроагрегату №2 Київської ГАЕС з приростом потужності на 5 МВт. Таким чином прирість потужності станції складе 12%.

Реконструкція Київської ГАЕС (гідроагрегати № 2, 4, 6 та обладнання) відбувається завдяки позикам ЄБРР і ЄІБ. Вартість робіт по Київській ГАЕС складає 562,5 млн. грн. з терміном завершення у 2021 році.

Питання

З якою метою ПрАТ “Укргідроенерго” ініціює проект спорудження Верхньодністровського каскаду шести ГЕС? Якою повинна бути очікувана користь від цього проекту? На скільки років роботи розраховані майбутні ГЕС?

Выдповідь

Передумовами ініціювання проектних робіт та досліджень щодо будівництва ГЕС в цьому регіоні є в тому числі:

- Необхідність розвитку генерації електроенергії з відновлюваних джерел, що є обов’язковим для країн Євросоюзу згідно стратегії, що отримала назву «Стратегія 20-20-20» і яка передбачає долю генерації електроенергії з відновлюваних джерел 20% від споживання кожної з країн.

Довідково: В світовій практиці не протиставляються виробництво електроенергії на ГЕС, охорона довкілля і туризм. Лідерами по використанню гідропотенціалу річок для виробництва енергії є, зокрема: Франція - використання на 98%, Швейцарія – 97%, Швеція – 72%, Австрія – 70%, Японія – 90%. В Норвегії до 90% електроенергії виробляється на ГЕС. Ці країни є одними з найбільш екологічно відповідальних і одночасно займають провідні позиції по туризму. У 2013 році 22,1% світового споживання енергії було задоволено з відновлювальних джерел, в т.ч. 16,4% дали ГЕС та ГАЕС.

- Зменшення рівнів повеней у верхів’ях Дністра та їх руйнівних наслідків для прилеглих населених пунктів, інфраструктури, а також об’єктів, що знаходяться під охороною держави.

Довідково: Згідно з висновками експертів площа найвірогідніших зон можливих повеней у басейні верхнього Дністра наразі може досягати 100-130 тис. га. Наприклад, під час паводку 2008 року лише на Івано-Франківщині постраждало: 417 населених пунктів, 24905 житлових будинків, 20600 га сільськогосподарських угідь, розмито 602,6 км берегів, пошкоджено 100,8 км та зруйновано 25,4 км берегоукріплень річок, зруйновано 10,6 км захисних дамб, пошкоджено та затоплено 347 автомобільних та 416 пішохідних мостів, 665 км автомобільних доріг, 24 водозабори, загинуло 19 осіб, із них 5 дітей. Із постраждалих районів вивезено 1032 чоловік та 280 голів худоби, доставлено 80 т продуктів харчування і питної води. Підтоплені 18 скотомогильників і 3 склади для використання пестицидів та інших отрутохімікатів. Втрачено 70 % площ посівів зернових. Фахівці зазначають, що по мірі інтенсифікації освоєння території і її урбанізації з кожним наступним катастрофічним паводком збитки від руйнації збільшуються. В зв’язку з тим зростає і актуальність запобігання цим руйнаціям.

Нерегулярний дебет ріки Дністер призводить також до проблем засухи, як в частині забезпечення водою, так і із зміною біоценозу в берегових зонах. У зв’язку із масовою вирубкою дерев на схилах Карпат, зросте тривалість періодів посух, що збільшить кількість лісових пожарів. Додатково буде почнеться інтенсивний розвиток ярів. Така картина мала місце на схилах Дніпра наприкінці ХІХ сторіччя. Таким чином, природний стан Верхнього Дністра та прилеглих районів змінюється, і змінюється в гіршу сторону.

Звертаємо увагу, що проблема специфіки гідравлічного режиму в верхів’ях ріки Дністер потребує комплексного міжгалузевого вирішення.

Шляхом до вирішення проблеми може бути лише наукове визначення оптимальної проточності Верхнього Дністра, розрахунок створення кількох водойм з оптимальною проточністю і запасом (резервом) води для сезонного регулювання, визначення стабільних режимів на руслових ділянках річки, що будуть підтримуватись греблями.

ГЕС на Верхньому Дністрі, що запропоновані до вивчення та проектування, не є аналогами Каскаду ГЕС на Дніпрі або гідровузла Дністровських ГЕС та ГАЕС, що нижче за течією. Наші попередні розрахунки передбачають будівництво невеликих руслових ГЕС з потужністю, принаймні, в 10 разів меншою та з обсягами водосховищ, які в сотні разів менші за обсягами ніж водосховища ГЕС Дніпровського каскаду. Фактично, нами пропонується створити до 6 невеликих (камерних) штучних водойм для ГЕС середньої потужності, які природно вписуються в існуючий ландшафт карпатської території, збільшать берегову лінію для розміщення осередків відпочинку як для місцевих мешканців, так і для численних туристів, а також суттєво покращать місцеву транспортну інфраструктуру. Між водоймами будуть зберігатись руслові дільниці, які існують наразі, але з укріпленням берегів в місцях впливу повеней та ГЕС.

Не виключаємо, що для створення єдиного стійкого природного комплексу в подальшому межі національних парків буде розширено на руслову частину річки, що опиниться під впливом регульованого гідравлічного режиму.

І взагалі, XXI сторіччя висуває проблему дбайливого розпорядження ресурсами питної води на перший план. Актуальність цього питання підтверджена Всесвітньою Декларацією ICOLD «Водосховища для стійкого розвитку» відповідно до якої:

- Вода є особливою цінністю, тому значення інфраструктури для зберігання води буде постійно зростати. - Створення багатофункціональних водосховищ — дуже важливий фактор розвитку людства.

- Нам необхідно винайти рішення вже сьогодні, оскільки зміни клімату серйозно ускладнять ситуацію. Зросте небезпека посух і повеней, можуть виникати перерви з водопостачанням.

- Необхідно оптимізувати режими наповнення водосховищ таким чином, щоб накопичувати води паводку, при цьому враховуючи потреби територій, що розташовані нижче по течії.

- Необхідний збалансований підхід, що передбачає комбіноване використання великих, середніх та малих водосховищ і орієнтований на сталий розвиток і мінімізацію негативних наслідків.

- Новітні системи прогнозування та можливість отримувати інформацію про рівень води в водосховищах в режимі реального часу дозволяють досягти найкращого балансу між безпекою інфраструктури та активним використанням водних ресурсів. Сучасний моніторинг і інжиніринг дозволяють збільшити сейсмічну безпеку та ефективність захисту від повеней.

Знов наголошуємо, що вирішення проблеми захисту цього регіону від впливу повеней та посух може бути лише комплексним. Будівництво гребель разом з укріпленням берегів – це чи не єдиний спосіб зробити ситуацію стабільною. Встановлення на греблях гідротурбін – це можливість зробити цей проект реалістичним, залучивши до цього інвестиції. Слід відмітити, що за роки незалежності неодноразово приймалися програми протипаводкових заходів, але на жаль з практичною реалізацією щось не склалося.