Error message

  • Notice: Undefined property: stdClass::$field_blok_mapi_traffic in Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->loadFromDedicatedTables() (line 1288 of core/lib/Drupal/Core/Entity/Sql/SqlContentEntityStorage.php).
    Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->loadFromDedicatedTables(Array, ) (Line: 524)
    Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->mapFromStorageRecords(Array) (Line: 449)
    Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->getFromStorage(Array) (Line: 415)
    Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->doLoadMultiple(Array) (Line: 300)
    Drupal\Core\Entity\EntityStorageBase->loadMultiple(Array) (Line: 188)
    Drupal\Core\Entity\EntityRepository->getCanonicalMultiple('node', Array, Array) (Line: 180)
    Drupal\Core\Entity\EntityRepository->getCanonical('node', '18', Array) (Line: 149)
    Drupal\Core\ParamConverter\EntityConverter->convert('18', Array, 'node', Array) (Line: 100)
    Drupal\Core\ParamConverter\ParamConverterManager->convert(Array) (Line: 89)
    Drupal\Core\Access\AccessManager->checkNamedRoute('entity.node.canonical', Array, Object, 1) (Line: 212)
    Drupal\Core\Menu\DefaultMenuLinkTreeManipulators->menuLinkCheckAccess(Object) (Line: 92)
    Drupal\Core\Menu\DefaultMenuLinkTreeManipulators->checkAccess(Array)
    call_user_func(Array, Array) (Line: 148)
    Drupal\Core\Menu\MenuLinkTree->transform(Array, Array) (Line: 197)
    Drupal\system\Plugin\Block\SystemMenuBlock->build() (Line: 171)
    Drupal\block\BlockViewBuilder::preRender(Array)
    call_user_func_array(Array, Array) (Line: 100)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doTrustedCallback(Array, Array, 'Render #pre_render callbacks must be methods of a class that implements \Drupal\Core\Security\TrustedCallbackInterface or be an anonymous function. The callback was %s. Support for this callback implementation is deprecated in 8.8.0 and will be removed in Drupal 9.0.0. See https://www.drupal.org/node/2966725', 'silenced_deprecation', 'Drupal\Core\Render\Element\RenderCallbackInterface') (Line: 781)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doCallback('#pre_render', Array, Array) (Line: 372)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doRender(Array) (Line: 444)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doRender(Array, ) (Line: 200)
    Drupal\Core\Render\Renderer->render(Array) (Line: 501)
    Drupal\Core\Template\TwigExtension->escapeFilter(Object, Array, 'html', NULL, 1) (Line: 78)
    __TwigTemplate_4c03847e1150343f139032aaf73b278c094c58909d7c13fa4db7a3317a15bb7d->doDisplay(Array, Array) (Line: 455)
    Twig\Template->displayWithErrorHandling(Array, Array) (Line: 422)
    Twig\Template->display(Array) (Line: 434)
    Twig\Template->render(Array) (Line: 64)
    twig_render_template('themes/basic/templates/page.html.twig', Array) (Line: 384)
    Drupal\Core\Theme\ThemeManager->render('page', Array) (Line: 431)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doRender(Array, ) (Line: 200)
    Drupal\Core\Render\Renderer->render(Array) (Line: 501)
    Drupal\Core\Template\TwigExtension->escapeFilter(Object, Array, 'html', NULL, 1) (Line: 191)
    __TwigTemplate_1a6bace10965f99bd9236e786db1ef935bd8b895cac827f1d0d5f9265ad3643d->doDisplay(Array, Array) (Line: 455)
    Twig\Template->displayWithErrorHandling(Array, Array) (Line: 422)
    Twig\Template->display(Array) (Line: 434)
    Twig\Template->render(Array) (Line: 64)
    twig_render_template('themes/basic/templates/html.html.twig', Array) (Line: 384)
    Drupal\Core\Theme\ThemeManager->render('html', Array) (Line: 431)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doRender(Array, ) (Line: 200)
    Drupal\Core\Render\Renderer->render(Array) (Line: 147)
    Drupal\Core\Render\MainContent\HtmlRenderer->Drupal\Core\Render\MainContent\{closure}() (Line: 573)
    Drupal\Core\Render\Renderer->executeInRenderContext(Object, Object) (Line: 148)
    Drupal\Core\Render\MainContent\HtmlRenderer->renderResponse(Array, Object, Object) (Line: 90)
    Drupal\Core\EventSubscriber\MainContentViewSubscriber->onViewRenderArray(Object, 'kernel.view', Object)
    call_user_func(Array, Object, 'kernel.view', Object) (Line: 111)
    Drupal\Component\EventDispatcher\ContainerAwareEventDispatcher->dispatch('kernel.view', Object) (Line: 156)
    Symfony\Component\HttpKernel\HttpKernel->handleRaw(Object, 1) (Line: 68)
    Symfony\Component\HttpKernel\HttpKernel->handle(Object, 1, 1) (Line: 57)
    Drupal\Core\StackMiddleware\Session->handle(Object, 1, 1) (Line: 47)
    Drupal\Core\StackMiddleware\KernelPreHandle->handle(Object, 1, 1) (Line: 191)
    Drupal\page_cache\StackMiddleware\PageCache->fetch(Object, 1, 1) (Line: 128)
    Drupal\page_cache\StackMiddleware\PageCache->lookup(Object, 1, 1) (Line: 82)
    Drupal\page_cache\StackMiddleware\PageCache->handle(Object, 1, 1) (Line: 47)
    Drupal\Core\StackMiddleware\ReverseProxyMiddleware->handle(Object, 1, 1) (Line: 52)
    Drupal\Core\StackMiddleware\NegotiationMiddleware->handle(Object, 1, 1) (Line: 23)
    Stack\StackedHttpKernel->handle(Object, 1, 1) (Line: 708)
    Drupal\Core\DrupalKernel->handle(Object) (Line: 19)
    
  • Notice: Undefined property: stdClass::$field_blok_mapi_marker_icon in Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->loadFromDedicatedTables() (line 1288 of core/lib/Drupal/Core/Entity/Sql/SqlContentEntityStorage.php).
    Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->loadFromDedicatedTables(Array, ) (Line: 524)
    Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->mapFromStorageRecords(Array) (Line: 449)
    Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->getFromStorage(Array) (Line: 415)
    Drupal\Core\Entity\Sql\SqlContentEntityStorage->doLoadMultiple(Array) (Line: 300)
    Drupal\Core\Entity\EntityStorageBase->loadMultiple(Array) (Line: 188)
    Drupal\Core\Entity\EntityRepository->getCanonicalMultiple('node', Array, Array) (Line: 180)
    Drupal\Core\Entity\EntityRepository->getCanonical('node', '18', Array) (Line: 149)
    Drupal\Core\ParamConverter\EntityConverter->convert('18', Array, 'node', Array) (Line: 100)
    Drupal\Core\ParamConverter\ParamConverterManager->convert(Array) (Line: 89)
    Drupal\Core\Access\AccessManager->checkNamedRoute('entity.node.canonical', Array, Object, 1) (Line: 212)
    Drupal\Core\Menu\DefaultMenuLinkTreeManipulators->menuLinkCheckAccess(Object) (Line: 92)
    Drupal\Core\Menu\DefaultMenuLinkTreeManipulators->checkAccess(Array)
    call_user_func(Array, Array) (Line: 148)
    Drupal\Core\Menu\MenuLinkTree->transform(Array, Array) (Line: 197)
    Drupal\system\Plugin\Block\SystemMenuBlock->build() (Line: 171)
    Drupal\block\BlockViewBuilder::preRender(Array)
    call_user_func_array(Array, Array) (Line: 100)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doTrustedCallback(Array, Array, 'Render #pre_render callbacks must be methods of a class that implements \Drupal\Core\Security\TrustedCallbackInterface or be an anonymous function. The callback was %s. Support for this callback implementation is deprecated in 8.8.0 and will be removed in Drupal 9.0.0. See https://www.drupal.org/node/2966725', 'silenced_deprecation', 'Drupal\Core\Render\Element\RenderCallbackInterface') (Line: 781)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doCallback('#pre_render', Array, Array) (Line: 372)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doRender(Array) (Line: 444)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doRender(Array, ) (Line: 200)
    Drupal\Core\Render\Renderer->render(Array) (Line: 501)
    Drupal\Core\Template\TwigExtension->escapeFilter(Object, Array, 'html', NULL, 1) (Line: 78)
    __TwigTemplate_4c03847e1150343f139032aaf73b278c094c58909d7c13fa4db7a3317a15bb7d->doDisplay(Array, Array) (Line: 455)
    Twig\Template->displayWithErrorHandling(Array, Array) (Line: 422)
    Twig\Template->display(Array) (Line: 434)
    Twig\Template->render(Array) (Line: 64)
    twig_render_template('themes/basic/templates/page.html.twig', Array) (Line: 384)
    Drupal\Core\Theme\ThemeManager->render('page', Array) (Line: 431)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doRender(Array, ) (Line: 200)
    Drupal\Core\Render\Renderer->render(Array) (Line: 501)
    Drupal\Core\Template\TwigExtension->escapeFilter(Object, Array, 'html', NULL, 1) (Line: 191)
    __TwigTemplate_1a6bace10965f99bd9236e786db1ef935bd8b895cac827f1d0d5f9265ad3643d->doDisplay(Array, Array) (Line: 455)
    Twig\Template->displayWithErrorHandling(Array, Array) (Line: 422)
    Twig\Template->display(Array) (Line: 434)
    Twig\Template->render(Array) (Line: 64)
    twig_render_template('themes/basic/templates/html.html.twig', Array) (Line: 384)
    Drupal\Core\Theme\ThemeManager->render('html', Array) (Line: 431)
    Drupal\Core\Render\Renderer->doRender(Array, ) (Line: 200)
    Drupal\Core\Render\Renderer->render(Array) (Line: 147)
    Drupal\Core\Render\MainContent\HtmlRenderer->Drupal\Core\Render\MainContent\{closure}() (Line: 573)
    Drupal\Core\Render\Renderer->executeInRenderContext(Object, Object) (Line: 148)
    Drupal\Core\Render\MainContent\HtmlRenderer->renderResponse(Array, Object, Object) (Line: 90)
    Drupal\Core\EventSubscriber\MainContentViewSubscriber->onViewRenderArray(Object, 'kernel.view', Object)
    call_user_func(Array, Object, 'kernel.view', Object) (Line: 111)
    Drupal\Component\EventDispatcher\ContainerAwareEventDispatcher->dispatch('kernel.view', Object) (Line: 156)
    Symfony\Component\HttpKernel\HttpKernel->handleRaw(Object, 1) (Line: 68)
    Symfony\Component\HttpKernel\HttpKernel->handle(Object, 1, 1) (Line: 57)
    Drupal\Core\StackMiddleware\Session->handle(Object, 1, 1) (Line: 47)
    Drupal\Core\StackMiddleware\KernelPreHandle->handle(Object, 1, 1) (Line: 191)
    Drupal\page_cache\StackMiddleware\PageCache->fetch(Object, 1, 1) (Line: 128)
    Drupal\page_cache\StackMiddleware\PageCache->lookup(Object, 1, 1) (Line: 82)
    Drupal\page_cache\StackMiddleware\PageCache->handle(Object, 1, 1) (Line: 47)
    Drupal\Core\StackMiddleware\ReverseProxyMiddleware->handle(Object, 1, 1) (Line: 52)
    Drupal\Core\StackMiddleware\NegotiationMiddleware->handle(Object, 1, 1) (Line: 23)
    Stack\StackedHttpKernel->handle(Object, 1, 1) (Line: 708)
    Drupal\Core\DrupalKernel->handle(Object) (Line: 19)
    

Гідроенергетика

гідро станція

Гідроенергетика – галузь відновлювальної енергетики, а також сукупність великих природніх та штучних підсистем, які слугують для перетворення кінетичної енергії води в електроенергію.
За допомогою дамб на річках штучно створюється перепад рівнів водяної поверхні. Вода під впливом сили тяжіння переливається з верхнього в нижній б’єф по спеціальним протокам, у яких розміщені гідротурбіни. Лопаті турбін розкручуються водяним потоком і механічна енергія, таким чином, передається на гідрогенератор, який і виробляє електроенергію.

Гідроенергоресурси - відновлювальне та найбільш екологічне джерело енергії, використання якого дозволяє знизити викиди в атмосферу парникових газів. Гідроелектростанції – найбільш маневрові потужності, які здатні, за необхідності, істотно збільшити обсяги виробітку за лічені хвилини, покриваючи пікову частину графіку навантаження, а також забезпечувати надійність енергопостачання в аварійних ситуаціях.

Кілька цікавих фактів із історії

Перші спроби використання «сили» води зафіксовані в 206 р. до н. е. – 9 р. н. е. Відбійні молотки, що приводились в дію водяним колесом, використовувались для обвалки зерна, розбивання руди та виробництва паперу

У 1849 році інженер Джеймс Френсіс розробив першу водну турбіну, яка досі лишається найбільш широко використовуваною гідротурбіною у світі.

Ключові технологічні розробки гідроенергетики відбулися в першій половині 19 століття. У 1827 році французький інженер Бенуа Фурнейрон створив турбіну, здатну давати потужність близько 6 кінських сил. 

У 1870-х роках американський винахідник Лестер Аллан Пелтон розробив колесо Пелтона (також відоме як ковшова турбіна) – імпульсну водну турбіну, яку запатентував у 1880.

Світовий Гідропотенціал

Офіційна статистика нараховує близько 2,5 - 4 мільярдів річок. В цю кількість входять річки від найбільших річок (Амазонка, Ніл, Янцзи, Міссісіпі) до невеликих річечок тривалістю в кілька десятків метрів.

Світові запаси прісних вод, які знаходяться в руслах річок, озерах і неглибоко залягають в підземних по-доносних горизонтах (500 м) становлять близько 35 млн. км3.

Світові запаси прісних вод, які знаходяться в руслах річок, озерах і неглибоко залягають в підземних по-доносних горизонтах (500 м) становлять близько 35 млн. км3.

Потужність ГЕС в світі складає 1036 ГВт, з них гідроакумулюючих - 142,1 ГВт. Найбільшими виробниками гідроенергії (ГЕС і ГАЕС) в світі є США, Канада, Бразилія, Китай і Росія.

Гідропотенціал України

На території України близько 63 тисяч річок загальною довжиною близько 206 тис. км, у тому числі близько 3 тис. довжиною понад 10 км, 115 - понад 100 км.

Сумарна середня величина пріних водних ресурсів України оцінюється в 94,1 млрд. кубометрів. Основна частина - 92,6% припадає на річковий стік.

Станом на 2020 р в Україні налічується 10 ГЕС понад 10 МВт, 4 гідроакумулюючі електростанції та близько 50 ГЕС до 10 МВт

Україна, яка має величезні водні ресурси, використовує їх лише на 50%. Встановлена ​​потужність ГЕС і ГАЕС в Об'єднані енергетичній системі України складає 7350 МВт.

Україна на інтерактивній світовій мапі гідроенергетичної потужності

Міжнародна гідроенергетична асоціація (IHA) нещодавно опублікувала інтерактивну мапу, при взаємодії з якою можна дізнатися про встановлену потужність ГЕС і ГАЕС країн світу.

Україна представлена на мапі з показником загальної встановленої потужності гідроенергетичних об’єктів – 6,23 ГВт за даними на 2019 рік.

Загалом увесь світ на мапі розділений на кольорові зони в залежності від величини показника гідроенергетичної потужності. Так, Україна потрапила в зону країн, чий показник знаходиться у діапазоні від 2000 до 9999 МВт. Серед країн гідроенергетиків-рекордсменів – без змін: потужністю понад 20 000 МВт можуть похвалитися Канада, США, Китай, Бразилія, Індія та інші.

Цікаво, що загальний показник встановленої потужності усіх ГЕС та ГАЕС світу становить 1308 ГВт, 158 ГВт з яких – це ГАЕС.

 

Матеріали
Питання та відповідь

Які типи гідрогенераторів встановлено на станціях Укргідроенерго та який принцип їх роботи?

Вертикальні гідрогенератори підвісного і зонтичного типів:

Вертикальні гідрогенератори підвісного типу застосовуються у високооборотних гідроагрегатах. Такий тип виконання є оптимальним для швидкохідних гідрогенераторів, оскільки він забезпечує більшу механічну стійкість роботи гідроагрегатів.

Вертикальні гідрогенератори зонтичного типу використовуються для тихохідних гідроагрегатів. Цей тип є більш економічним і зручним при монтажі. Конструкція гідрогенератора дозволяє відмовитися від нижньої вантажонесучої хрестовини (при спиранні під’ятника на кришку турбіни) і цільного вала ротора, що значно знижує масу і висоту гідрогенератора.

Гідрогенератори вертикального типу встановлено на Кременчуцькій, Середньодніпровській, Дніпровській, Каховській та Дністровській ГЕС.

Гідрогенератори капсульного типу:

Необхідність у капсульних гідрогенераторах виникла при створенні низьконапірних руслових і приливних електростанцій. Гідрогенератор капсульного типу і конструктивно пов'язана з ним горизонтальна гідротурбіна утворюють герметизований гідроагрегат оптичної форми, який працює безпосередньо в потоці води.

Застосування таких гідроагрегатів дозволяє набагато пришвидшити будівництво гідроспоруд і отримати значну економію капіталовкладень шляхом спрощення конструкцій гідротехнічних споруд, зменшення обсягу бетонних робіт, широкого застосування збірного залізобетону та скорочення відстані між осями агрегатів.

Гідрогенератори капсульного типу встановлено на Київській та Канівській ГЕС.

Вертикальні оборотні гідрогенератори-двигуни:

На гідроакумулюючих станціях встановлюються оборотні гідрогенератори-двигуни, які від звичайних відрізняються особливою конструкцією підп’ятника, що дозволяє ротору обертатися в обидві сторони, оскільки ГАЕС споживає надлишкову енергію АЕС і ТЕС у години провалу графіка навантаження у нічні години, створюючи запас потенційної енергії води, та виробляє додаткову енергію в денні години під час дефіциту «пікової потужності».

Гідрогенератор-двигун призначений для роботи в трьох режимах: в режимі генератора, тобто в турбінному режимі; в режимі двигуна, тобто в насосному режимі, та в режимі синхронного компенсатора.

Такого типу гідрогенератори встановлено на Дністровській ГАЕС.

Як гідроенергетика допомагає зменшити наслідки кліматичних змін?

Гідроенергетика забезпечує подвійну користь у боротьбі зі зміною клімату. Перша перевага: внесок у пом'якшення наслідків зміни клімату. Гідроенергетика не лише забезпечує чисту енергію зі значно меншими викидами парникових газів, ніж більшість інших технологій, але також підтримує розвиток інших відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) завдяки своїм маневровим потужностям. Таким чином, зменшується залежність від викопного палива та світ уникає близько 4 млрд тонн додаткових викидів парникових газів на рік (порівняно з вугільною енергетикою відповідно до Звіту про стан гідроенергетики IHA за 2020 рік).

Друга перевага: здатність гідроенергетики надавати послуги з водопостачання та виконувати функцію накопичувача води. Гідроенергетика забезпечує ємності для зберігання води, яку можна використовувати для зрошення, питного водопостачання, боротьби з повенями, навігації та інших послуг. Водосховища є необхідними для адаптації до більш «теплого» світу та задоволення зростаючих потреб у воді.

Що буде, якщо спустити водосховища?

Повернення Дніпру його первозданного стану, за розрахунками Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНЦОВ) для Київського водосховища, призведе до зростання забруднення води органічними сполуками в 3-4 рази. У районі Кам’янського, Дніпра та Запоріжжя річка перетвориться в стічну канаву з вмістом органічних сполук до 20–30 міліграмів на літр.

Інші наслідки спуску водосховищ також можуть бути катастрофічними. Повної перебудови вимагатиме система водопостачання численних населених пунктів і підприємств, розташованих на берегах Дніпра та його водосховищ. Як показали розрахунки водогосподарського балансу, виконані ПрАТ «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва», 45% водоспоживачів після спуску водосховищ залишатимуться без води практично протягом усього року, за винятком періоду весняної повені. Річне використання води народним господарством зменшиться з 10,4 млрд м3 до 4,7 млрд м3.

Залишиться без води місто Київ, оскільки Деснянська та Дніпровська водопровідні (I та II черги) станції можуть працювати лише при відмітках рівня води у нижньому б’єфі Київської ГЕС не нижче 89,3 м. Зупиняться водозабори 1, 3, 4, 5 київських ТЕЦ. Залишаться без води також міста Черкаси та Світловодськ, зокрема Черкаське ВО «Азот», Черкаська ТЕЦ, Кременчуцький нафтопереробний завод, Полтавський рибокомбінат, 19 сільськогосподарських водозаборів, а також канал Дніпро-Інгулець (потужністю 42 м3/с) з Кременчуцького водосховища.

Припинять свою роботу 7 комунальних та 17 сільськогосподарських водозаборів, а також канал Дніпро-Донбас (потужністю 120 м3/с – I черга, 32 м3/с – II черга), до якого надходить вода із Дніпродзержинського водосховища.

Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою міста Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ та Запоріжжя. Не подаватиметься вода на Придніпровську та Кам’янську ДРЕС, Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського, ПАТ «Запоріжсталь», Дніпровський металургійний завод імені Петровського, Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова. А загалом припинять свою роботу близько 40 водозаборів потужністю 150 м3/с, а також 35 сільськогосподарських водозаборів потужністю 32 м3/с, які беруть воду з Дніпровського водосховища.

Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою Нікополь, Марганець та інші міста, а також водозабори промислового водопостачання Нікопольського південно-трубного заводу та близько 50 невеликих сільськогосподарських водозаборів. Припинять роботу Головний Каховський (зрошувальний) канали та канал Дніпро – Кривий Ріг (потужністю 41 м3/с), які беруть воду з Каховського водосховища.

Очевидно, що шлях поліпшення екологічного стану Дніпра та його водосховищ полягає НЕ в їх поетапному спуску, еколого-економічний ефект від якого мізерний порівняно з прогнозованими сумарними збитками, що можуть бути заподіяні природі та економіці України, а в проведенні цілеспрямованої державної екологічної політики, всебічного оздоровлення та оптимізації функціонування водосховищ.

Як космічна геодезія допомагає забезпечувати безпечну експлуатацію гідроспоруд?

Космічна геодезія дозволяє постійно, з інтервалом в 1 секунду, визначати просторові координати та зміщення закріплених на греблях точок.

Для визначення координат використовуються прецизійні ГНСС (Глобальні навігаційні супутникові системи) приймачі, які на постійній основі встановлені над кожною точкою. Приймачі опрацьовують сигнали від навігаційних супутників: приймач на основі отриманого від супутника сигналу та закодованої у ньому інформації вимірює до нього відстань, а також визначає координати супутника на момент виміру відстані у загальноземній системі.

На основі одночасно виміряних відстаней до супутників та їх координат приймач виконує математичні розрахунки і визначає свої координати. Далі ця інформація телекомунікаційними засобами передається на сервер системи, де відповідним чином опрацьовується і накопичується у базі даних. Водночас на моніторі комп’ютера відразу візуалізується зміщення точок.

Результатом роботи системи є миттєві й усереднені добові, тижневі, місячні й річні зміщення точок, що закріплені на греблі. Також отримуються дані щодо швидкості зміщення точок. Середня похибка визначення координат точок становить 2-3 мм. Результати вимірів системи і визначені миттєві координати усіх точок щодобово поступають на сервер «Львівської політехніки», де проводяться дослідження результатів вимірів.

Існує декілька напрямків досліджень:

Перший напрям досліджень – на відстані кілька сотень метрів від греблі встановлено спеціальні роботизовані тахеометри, які за допомогою лазерного імпульсу вимірюють відстань та кутові величини напрямку на відбивач. Водночас координати тахеометра безперервно контролюються встановленим над ним ГНСС приймачем, за координатами тахеометра і виконаними вимірами визначаються координати відбивачів та їх зміщення.

Другий напрям досліджень – це оцінка впливу регіональних та глобальних геодинамічних процесів на стійкість гребель. Так, за допомогою спеціального програмного забезпечення визначаються зміни положення базових точок, де встановлено роботизовані тахеометри, відносно постійно діючих ГНСС станцій, розташованих на відстанях у 1000 і більше кілометрів від гідроелектростанцій. Такі дослідження дозволяють оцінити вплив геодинамічних факторів, тобто рухів земної кори, зміщень тектонічних блоків на стійкість споруд. Зазвичай, більшість тектонічних розломів проходить вздовж русел рік. Відповідно їх вплив може бути вагомим на деформації гребель.

Третій напрям досліджень – аналіз виявлених зміщень і деформацій гідроелектростанцій за період тестового режиму роботи систем.

В якому стані знаходяться великі греблі України?

На балансі Укргідроенерго знаходиться сім дамб: шість на річці Дніпро та одна на річці Дністер. Компанія приділяє особливу увагу безпеці гідротехнічним спорудам, а їх експлуатація та здійснення експлуатаційного контролю за ними відбуваються відповідно до чинних галузевих керівних документів.

На гідроелектростанціях Каскаду Дніпровського та Дністровського водосховищ створені спеціальні гідротехнічні підрозділи, які кожного дня займаються питаннями експлуатації дамб. Існує регламент спостережень, проводиться інструментальний та візуальний контролі, до перевірок також залучаються сторонні організації, в тому числі і міжнародні. Наразі згідно зі всіма висновками дамби знаходяться в працездатному стані й у повній мірі можуть виконувати свої функції.

Гідротехнічні споруди ГЕС і ГАЕС оснащені контрольно-вимірювальною апаратурою. На сьогоднішній день вже введено в експлуатацію Автоматизовану систему контролю безпеки гідротехнічних споруд, яка забезпечує цілодобовий безперервний контроль основних показників стану споруд. Так, найважливіші дані отримуються в автоматичному режимі та доступні до перегляду в режимі реального часу. Наразі суттєвих відхилень в їхніх показниках за усі роки використання не зафіксовано.

Також кожні 5 років спеціально створена Міжвідомча комісія із залученням фахівців різних галузей центральних і місцевих органів виконавчої влади проводить перевірку гідротехнічних споруд. Згідно з висновками комісії гідротехнічні споруди та обладнання перебувають у працездатному стані, відповідають вимогам проєкту і можуть виконувати своє функціональне призначення в заданих режимах.

Варто зазначити, що впродовж останніх років Укргідроенерго розробило додаткові заходи, спрямовані на забезпечення безпечної експлуатації гідротехнічних споруд і обладнання гідроелектростанцій, наприклад, спостереження за станом споруд за допомогою космічної геодезії. Усі отримані дані направляються генеральному проєктанту та науковим організаціям. З цими даними працюють науковці, роблячи певні висновки про стан гідротехнічних споруд.

Чому Укргідроенерго змінило тип з ПАТ на ПрАТ?

1 червня 2017 року Укргідроенерго стало приватним акціонерним товариством. Протягом трьох років цей процес викликає чимало запитань у ЗМІ та зацікавлених осіб щодо того, а як саме відбулася зміна типу та найменування товариства та на основі яких рішень відбулося прийняття зазначених змін. Ще частіше звучить питання «приватна чи державна компанія Укргідроенерго?»

Для чіткого розуміння та розмежування поняття публічних і приватних акціонерних товариств, а також прояснення регулювання їх правового статусу та правового статусу Укргідроенерго, надаємо детальну інформаційну довідку з цього питання.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2012 № 632, державний пакет акцій ПАТ "Укргідроенерго" у розмірі 100 відсотків таких акцій було передано Міністерству енергетики та вугільної промисловості (правонаступником якого є Міністерство енергетики України).

В подальшому, згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 31.05.2017 № 363, було змінено тип товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та відповідно змінено його найменування на Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго".

Підставою для прийняття такого рішення Міністерством енергетики та вугільної промисловості було те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (№ 289-VIII, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 25, ст.188) були внесені зміни до частини 1 статті 24 Закону України "Про акціонерні товариства". Зокрема, зазначеною нормою було встановлено, що публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру включення акцій до біржового реєстру та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі в Україні.

Окрім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень до Закону № 289-VIII, було встановлено, що до 01.01.2018 публічні акціонерні товариства зобов’язані пройти процедуру включення акцій до біржового списку та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі.

Згідно з пунктом 1 Розділу IV Положення про функціонування фондових бірж, що затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012 № 1688 (в редакції зі змінами, які були внесені рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.08.2015 р. № 1217), цінні папери, які пройшли процедуру лістингу, заносяться до біржового реєстру до відповідного рівня лістингу. Цінні папери, що не відповідають вимогам лістингу, заносяться до біржового списку як позалістингові цінні папери.

При цьому, розділом IV зазначеного Положення були також визначені мінімальні вимоги для внесення та перебування цінних паперів у першому та другому рівнях лістингу. Зокрема, зазначені вимоги передбачали мінімальну частку акцій у вільному обігу (не менше 20 відсотків для першого рівня лістингу та не менше 10 відсотків – для другого рівня) та кількісний склад акціонерів емітента (не менше 500 акціонерів для першого рівня лістингу та не менше 200 акціонерів – для другого рівня).

Таким чином, ПАТ "Укргідроенерго" не відповідало вимогам законодавства щодо включення акцій до лістингу та, відповідно, до біржового реєстру зважаючи на те, що:

– акції ПАТ "Укргідроенерго" не перебували у вільному обігу, оскільки згідно з Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 847-XIV включені до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані;

– товариство має лише одного акціонера – державу.

Прийняття зазначених змін у законодавстві мало наслідком необхідність зміни типу та найменування товариства для приведення діяльності ПАТ "Укргідроенерго" у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Незважаючи на зміну типу акціонерного товариства – "приватне", згідно із Статутом ПрАТ "Укргідроенерго" єдиним власником 100 відсотків акцій в статутному капіталі товариства була та залишається держава.

Який принцип роботи ГЕС і ГАЕС?

Принцип роботи ГЕС досить простий: за допомогою будівництва штучної греблі на річці (ГЕС), або за допомогою створення штучної водойми (ГАЕС) поряд з нею, забезпечується необхідний напір води, який потрапляє на обладнання, перетворюючи кінетичну енергію течії в електричну. Падаючи з великої висоти через водоводи або під натиском природної течії річки, вода передає свою кінетичну енергію лопатям турбіни, та, в свою чергу, передає обертальний момент на гідроагрегати, що знаходяться у машинному залі ГЕС. А вже ці складні пристрої перетворюють механічну енергію на електричну, яка через розгалуджену мережу ліній електропередач надходить безпосередньо до споживачів.

Які ГЕС і ГАЕС входять до складу Укргідроенерго?

До складу компанії Укргідроенерго входять десять станцій на річках Дніпро та Дністер: Київська ГЕС та Київська ГАЕС, Канівська ГЕС, Кременчуцька ГЕС, Середньодніпровська ГЕС, Дніпровська ГЕС-1 та Дніпровська ГЕС-2, Каховська ГЕС, Дністровська ГЕС та Дністровська ГАЕС. Канівська ГАЕС та Каховська ГЕС-2 знаходяться в процесі підготовки до будівництва.

Що таке аерація води та з якою метою її проводить Укргідроенерго?

Аерація води – збагачення водного середовища киснем за допомогою хімічних, біологічних та механічних методів. Мабуть немає жодної людини, яка б не бачила акваріуму з рибками, життя яких підтримується за рахунок бульбашок повітря, що пропускається крізь товщу води. Багато хто бачив, як на водоймах, особливо де розводять рибу, є штучні розбризкувачі води.

Кисень – один із найважливіших розчинених газів у воді. Від концентрації кисню залежить швидкість та спрямованість окисно-відновлювальних процесів у воді, формування якості вод та їх екологічного стану. В аеробних умовах переважає окислення речовин, що сприяє самоочищенню водного середовища і посиленню стійкості до забруднення. При дефіциті кисню у водоймах виникають заморні явища, окислювальні процеси сповільнюються, обумовлюючи погіршення якості води, підвищується токсичність водного середовища.

Актуальним рішенням цих проблем на рівнинних річках, які зарегульовані ГЕС, є організація аерації води безпосередньо на гідроагрегатах електростанцій, коли відбувається насичення киснем води, що проходить через гідроагрегати. Тим самим вирішується проблема критичного дефіциту кисню у нижче розташованих гідроекосистемах. Аерація води вже майже півстоліття є загальновизнаним підходом до покращення стану річок у світі. За ці роки напрацьовано багатий технічний і екологічний досвід в цьому питанні. В залежності від конкретних місцевих умов та потреб застосовують або відокремлені аератори, які встановлюються за греблею ГЕС, або здійснюють аерацію води безпосередньо на вході в гідроагрегат. Більш того, в США на рівні законодавства штатів встановлено вимоги щодо мінімального рівня кисню у воді за греблею, і ГЕС повинні його підтримувати у разі зниження.

Турбіни ГЕС – єдина можливість збагатити киснем придонні перетини річкового русла, адже вони встановлені на глибинах від 14 до 35 метрів (це стосується ГЕС Дніпровського каскаду). ПрАТ Укргідроенерго, 100% акцій якого належить державі, має обладнання та гідротехнічні споруди, що дозволять робити аерацію води на глибинах більше 6-7 метрів – саме там, де проходить основний потік річкової води з найнижчим вмістом кисню.

ПрАТ Укргідроенерго в серпні 2019 року на гідроагрегаті №6 Каховської ГЕС експериментально перевірило метод аерації, шляхом подачі стисненого повітря перед турбіною. Хімічні аналізи після аерації проводила Херсонська лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Держводагентства із складанням відповідних протоколів.

Випробування показали, що аерація технічно можлива і вона дає результат – збільшення концентрації розчиненого кисню. Результати випробувань будуть враховані в режимах роботи Каховської ГЕС та в проєктній документації на будівництво Каховської ГЕС-2. Позитивний досвід аерації буде розповсюджено на всі ГЕС Дніпровського каскаду. Реконструкція обладнання, яка проводитиметься на підставі отриманих експериментальних даних, в подальшому дозволить здійснювати безперервну аерацію на всіх гідротурбінах.

Поетапне промислове впровадження аерації води дозволить зробити суттєвий крок для вирішення наступних питань:

  • покращення якості води у річці Дніпро;
  • адаптація системи моніторингу стану водних екосистем до європейських норм;
  • корегування режиму роботи ГЕС після очікуваного впровадження в Україні більш жорстких норм щодо стану води та режимів водокористування.

Детальніше про впровадження технології аерації води в гідроагрегатах ГЕС (https://uhe.gov.ua/stalyy_rozvytok/korporatyvna-sotsialna-vidpovidalnist/okhorona_dovkillya/proekty/vprovadzhennya) та про результати першого в Україні досвіду аерації води на гідроагрегатах ГЕС (https://uhe.gov.ua/media_tsentr/novyny/rezultati-pershogo-v-ukraini-dosvidu-aeracii-vodi-na-gidroagregatakh-ges) можна почитати за наведеними посиланнями.

Яка сумарна потужність об'єктів Укргідроенерго?

На початок 2020 року загальна кількість гідроагрегатів на станціях Товариства становить 103, а їх сумарна встановлена потужність досягла 5849 МВт. Компанія постійно динамічно розвивається та забезпечує покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності, мобільний аварійний резерв в Об’єднаній енергосистемі України. Під час виробництва електроенергії питання екологічної безпеки та охорони довкілля є пріоритетними на підприємстві.

Які ГЕС і ГАЕС планує побудувати Укргідроенерго?

Стратегічною метою Укргідроенерго є забезпечення енергосистеми України електроенергією та резервом потужності завдяки гідроресурсам річок Дніпро та Дністер. Задля її досягнення компанія продовжує розбудовувати генеруючі потужності. Стратегічними завданнями на найближчу та середньострокову перспективу є будівництво Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2.

Будівництво Канівської ГАЕС (https://uhe.gov.ua/filiyi/kanivvska_haes_v_protsesi_pidhotovky_do_budivnytstva) у складі чотирьох гідроагрегатів,  потужністю 1000 МВт у турбінному режимі та 1040 МВт у насосному, дозволить підвищити надійність та маневровість Об’єднаної енергосистеми України, а також створити мобільний аварійний резерв. Введення потужностей Канівської ГАЕС зменшить потребу в пусках енергоблоків ТЕС та дозволить щорічно заощаджувати 125 млн.м³ «блакитного палива» та 533 тис. тон вугілля.

Зведення Каховської ГЕС-2 (https://uhe.gov.ua/filiyi/kakhovska_hes_2_v_protsesi_pidhotovky_do_budivnytstva) дозволить збільшити сумарну встановлену потужність Каховського гідровузла на 250 МВт, при цьому забезпечивши додатковий обсяг виробництва електроенергії для покриття попиту в піковій зоні графіка навантаження.

Будівництво нових гідрогенеруючих потужностей ПрАТ «Укргідроенерго» здійснюється у відповідності до усіх вимог законодавства в сфері екології. Проведення комплексних екологічних досліджень на стадії ініціювання та проєктування енергетичних об’єктів, оцінка впливу на довкілля планової діяльності в басейні Дніпра, збереження біорізноманіття в місцях будівництва гідроелектростанцій, охорона окремих представників флори та фауни, а також цілих екосистем – у фокусі уваги гідроенергетиків.

Яка мета будівництва Каховської ГЕС-2?

Метою будівництва Каховської ГЕС-2 є створення додаткових маневрових генераційних потужностей для стабілізації функціонування ОЕС, ефективне екологічно обґрунтоване регулювання та використання стоку річки Дніпро, зменшення залежності країни від зовнішніх джерел енергії, виконання міжнародних зобов’язань України в сферах енергетики та екології.

Чи зміниться режим експлуатації Каховського водосховища?

Проект побудови Каховської ГЕС-2 не передбачає суттєвих змін гідрологічного режиму Каховського водосховища. Середньодобова кількість скидів обох станцій залишається такою ж як зараз та Каховське водосховище буде функціонувати згідно з діючими «Правилами експлуатації водосховищ дніпровського каскаду» з урахуванням санітарно-гігієнічних та екологічних вимог для літньо-осіннього, осінньо-зимового періодів та періоду весняного водопілля.

Окрім того, рішення щодо режиму експлуатації водосховищ щомісяця узгоджуються водокористувачами, що входять до складу міжвідомчої комісії по узгодженню режимів дніпровських та дністровських водосховищ та затверджуються Держводагентством.

Чи вплине будівництво на якість питної води?

Планована діяльність не впливає на питне водопостачання населених пунктів, оскільки воно здійснюється із свердловин глибоких водоносних горизонтів.

віртуальна екскурсія
Дністровською ГАЕС

віртуальна екскурсія
Міць та велич.
ТОП-10 найвищих гідроспоруд світу