Раді вітати Вас на офіційному сайті ПрАТ "Укргідроенерго" [site:name]

У компанії шанують традиції, особливо ті, що стосуються сімейних цінностей та популяризації українських народних звичаїв. Тож у контексті впровадження корпоративної соціальної відповідальності цього року також було влаштовано низку великодніх заходів для працівників Укргідроенерго. 

Леся Турукіна – майстриня-писанкарка – не лише навчила присутніх мистецтву розпису медового пряника та виготовлення крапанки, а й розповіла учасникам заходу про українські великодні традиції та силу віри в рукотворні обереги.

На відміну від писанок та дряпанок, процес створення крапанки можна з легкістю повторити вдома, навчити друзів та родичів. Принцип виготовлення полягає в поступовому нанесенні шарів фарби: спочатку яйце фарбують одним кольором, наносять краплі гарячого воску та згодом занурюють у фарбу другого кольору. Особливістю цього виду великодніx яєць є ретельний підбір кольорів, для цього існує спеціально визначений порядок фарбування.  
Товариство планує й надалі відроджувати та популяризувати українські народні звичаї, адже повага до традицій є основою нації.

Прес-служба Укргідроенерго

Турбота про довкілля та скорочення негативного впливу виробництва електроенергії з води на природу через впровадження екологічних стандартів - один з провідних принципів, яким керується у своїй діяльності найбільша гідрогенеруюча компанія держави - ПрАТ «Укргідроенерго».  Будучи соціально відповідальним, Товариство дотримується думки, що зростання й розвиток бізнесу повинні бути як економічно, так і екологічно стабільними, тож значні зусилля тут спрямовують на підвищення екологічної ефективності власної діяльності та залучення партнерів до постійної оптимізації екологічних характеристик виробництва.

Як один з водокористувачів, Укргідроенерго не може стояти осторонь від вирішення глобальних екологічних проблем. Серед основних аспектів діяльності, спрямованих на екологічну безпеку виробництва - вдосконалення технологічного обладнання на станціях. Взятий курс на масштабну реконструкцію, якого компанія послідовно дотримується упродовж багатьох років, зокрема, переслідує й природоохоронну мету. У процесі модернізації гідроагрегатів досягається підвищення герметичності маслонаповненого обладнання, що, в свою чергу, запобігає потраплянню олив у річки та сприяє покращенню екологічної ситуації у місцях присутності компанії.

Будучи лідером у виробництві електроенергії з води, Укргідроенерго значну увагу приділяє контролю стану навколишнього середовища: тут щоквартально здійснюється моніторинг якості зворотних вод, контроль радіаційного стану води та атмосферного повітря.

Серед екологічних ініціатив - забезпечення зменшення обсягів відходів виробництва. В компанії проведено інвентаризацію джерел утворення відходів та налагоджено процес передачі відходів для утилізації спеціалізованим організаціям.

Сонячні перспективи вітчизняної гідроенергетики

Останніми роками у світі активно звертають увагу на розвиток генеруючих потужностей з відновлювальних джерел енергії. І Україна – не виняток. Причин тому декілька: по-перше, у світі з кожним роком зменшуються запаси викопних видів палива, по-друге – зростає рівень забруднення атмосфери парниковими газами внаслідок діяльності генеруючих підприємств, що спричиняє кліматичні зміни. Одним із перспективних напрямків альтернативної енергетики є використання енергії сонця.

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, минулий рік став рекордним за темпами встановлення нових потужностей сонячних електростанцій. У 2018 р на території країни з'явилося 163 нових СЕС, загальною потужністю 645,6 МВт.

«Сонячний» напрямок генерації потенційно привабливий і для Укргідроенерго. Наразі компанія веде розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва сонячних електростанцій на Канівській, Кременчуцькій та Дністровській ГЕС, а також Київській та Дністровській ГАЕС.

Очікується, що потужність сонячної станції на Київській ГАЕС складатиме 9 МВт, на Кременчуцькій ГЕС - 15 МВт, на Канівській ГЕС - 19 МВт. Потужність сонячної генерації на каскаді Дністровських ГЕС та ГАЕС становитиме 10-12 МВт.

Запланована сумарна потужність сонячних електростанцій Укргідроенерго - 67 МВт. На будівництво СЕС планується витратити понад 1,3 млрд грн. Компанія активно працює над тим, аби залучити в проект кошти міжнародних інвесторів.  

Нові станції: акцент на збереженні природи

Стратегічною метою Укргідроенерго є забезпечення енергосистеми України електроенергією та резервом потужності завдяки гідроресурсам річок Дніпро та Дністер. Задля її досягнення компанія продовжує розбудовувати генеруючі потужності. Стратегічними завданнями на найближчу та середньострокову перспективу є  будівництво Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2.

Будівництво Канівської ГАЕС у складі чотирьох гідроагрегатів,  потужністю 1000 МВт у турбінному режимі та 1040 МВт у насосному, дозволить підвищити надійність та маневровість Об’єднаної енергосистеми України, а також створити мобільний аварійний резерв. Введення потужностей Канівської ГАЕС зменшить потребу в пусках енергоблоків ТЕС та дозволить щорічно заощаджувати 125 млн.м³ «блакитного палива» та 533 тис. тон вугілля.   

Зведення Каховської ГЕС-2 дозволить збільшити сумарну встановлену потужність Каховського гідровузла на 250 мВт, при цьому забезпечивши додатковий обсяг виробництва електроенергії для покриття попиту в піковій зоні графіка навантаження.

Будівництво нових гідрогенеруючих потужностей ПрАТ «Укргідроенерго»  здійснюється у відповідності до усіх вимог законодавства в сфері екології. Проведення комплексних екологічних досліджень на стадії ініціювання та проектування енергетичних об’єктів, оцінка впливу на довкілля планової діяльності в басейні Дніпра, збереження біорізноманіття в місцях будівництва гідроелектростанцій, охорона окремих представників флори та фауни, а також цілих екосистем – у фокусі уваги гідроенергетиків.

«Зелена» пропаганда для сталого розвитку

Відповідальне ставлення до природи та популяризація «зеленої» генерації на вітчизняних теренах – невід’ємна частина успішного ведення бізнесу Укргідроенерго.

28 лютого компанія підписала Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю у сфері популяризації розвитку відновлюваної енергії з  громадською організацією «Офіс амбасадора відновлювальної енергії» в особі знаної у світі екоактивістки  та популярної співачки Руслани Лижичко. 

Метою підписання меморандуму є розвиток ефективної співпраці у сфері переходу України на виробництво та споживання енергії з відновлюваних джерел, підтримка реалізації стратегії розвитку відновлюваної енергетики в Україні, розвиток відновлюваної енергетики як інноваційної складової національної економіки, що сприятиме покращенню соціально-економічних показників розвитку України та її енергетичній незалежності.

Під час підписання меморандуму генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота зауважив: «Наша компанія генерує найбільш чисту в екологічному сенсі енергію.  Альтернативна енергетика в нашій країні отримала стрімкий розвиток. Цей сегмент необхідно розвивати, але для нього потрібен швидкий маневруючий резерв. На 1000 МВт альтернативних джерел енергетики потрібно приблизно 700 МВт регулюючих потужностей.  Тому розвиток гідроенергетики, безперечно, має стати пріоритетом».

У свою чергу, Руслана Лижичко представила своє бачення щодо співпраці з Укргідроенерго. Так, амбасадор відновлювальної енергії у світі  запропонувала спільно створити центр розвитку екологічної енергії в Україні, який виконуватиме соціальну місію донесення до населення необхідності використання «чистої енергії». Також вона висловилася щодо необхідності створення Стратегії розвитку чистої енергії в Україні як екомоделі в цілому.

«Гідроенергетика – зараз основне рішення для стратегії розвитку відновлювальної енергетики. Якщо ми говоримо про енергетичну незалежність України, для цього нам потрібні дуже потужні рішення. Потужності гідроенергетики в Україні величезні. Якщо ми захочемо відмовитися від атому, вугілля та нафти, то замінти їх зможе тільки гідроенергетика. Наша кооперація з Укргідроенерго, цей меморандум, який ми підписали, дадуть перший серйозний поштовх для стратегії української енергетичної незалежності», - зауважила Руслана.

У своїй діяльності Укргідроенерго прагне забезпечити захист навколишнього середовища, удосконалювати виробничі процеси, дотримуючись принципів сталого розвитку, інвестувати в природоохоронні заходи.

Щороку витрати компанії на охорону навколишнього природного середовища впевнено зростають. При  порівнянні їх динаміки за останні роки, стає зрозумілим: турбота про екологію – визначальний вектор в розвитку Товариства, його філософія та непорушне правило. Якщо у 2017-му році витрати компанії на природоохоронні заходи складали 227, 4 тис. грн., то в 2018 ця цифра сягнула 901,3 тис. грн. Разом з тим, щороку зростають відрахування за використання природних ресурсів. У 2018 році за цим  пунктом Укргідроенерго сплатило майже 339 мільйонів гривень.

Прес-служба Укргідроенерго

У заході взяли участь топ-менеджери Укргідроенерго, директори та головні інженери філій компанії, фахівець Світового банку, представники проектно-дослідницьких установ та підрядних організацій, зокрема, Укргідроепроекту, Енпаселектро, Енергоінжпроекту та Запоріжгідросталі.

Засідання ради відкрив генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота. Він побажав учасникам зустрічі плідної праці, та висловив переконання, що засідання науково-технічної ради Укргідроенерго надасть учасникам наснаги для прийняття важливих рішень, а гідроенергетиці України — новий імпульс для розвитку.

Основним питанням, винесеним на розгляд НТР стало продовження строків експлуатації Дніпровської гідроелектростанції. У ході засідання було обговорено поточний стан гідротехнічних споруд Дніпровської ГЕС, її окремих конструкцій та елементів, а також прийнято рішення щодо необхідності розробки завдання на проектування техніко-економічного обґрунтування  проекту їх реконструкції.

«Питання стану гідротехнічних споруд ДніпроГЕСу на сьогодні надважливе. Це наш флагман, якому невдовзі виповниться 100 років і ми маємо зробити все від нас залежне, аби продовжити безпечну експлуатацію станції», - зазначив під час засідання голова Науково-технічної ради Укргідроенерго Семен Поташник.

Заступник технічного директора з науково-технічної роботи Укргідропроекту Юрій Ландау зазначив, «що споруди напірного фронту Дніпровської ГЕС знаходяться в нормальних експлуатаційних умовах. Можна констатувати, що на сьогодні у споруд існує ресурс для продовження терміну експлуатації на 30-40 років. І це дуже важливо».

В свою чергу, генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота наголосив на необхідності забезпечення експлуатаційної надійності гідротехнічних споруд на станціях компанії.

«Питання безпеки на наших станціях – це пріоритет. Забезпечення надійного функціонування гідротехнічних споруд є для нас стратегічним. З урахуванням потенційних ризиків, ми маємо розробити ТЕО для їх реконструкції з залученням низки проектно-технічних установ. І ми продовжуватимемо працювати у цьому напрямку», - зауважив він.

Під час обговорення подальших планів розвитку, старший спеціаліст з питань енергетики Світового банку Дмитро Глазков зауважив, що міжнародна фінансова інституція і надалі залишатиметься надійним партнером Укргідроенерго та підтримуватиме ініціативи щодо реконструкції виробничих потужностей компанії.

«Ми плідно співпрацювали з Укргідроенерго під час першої та другої черги реконструкції гідроелектростанцій. До 2016 року ми всі разом виконали великий та важливий обсяг роботи: були реконструйовані ГЕС, закуплені компоненти безпеки дамб. Ми, як фінансова інституція, підтримуємо розвиток та надаємо технічну підтримку. Ми готові вам запропонувати співпрацю й під час третьої фази реконструкції – це продовження реконструкції гідроагрегатів, реконструкція гідроспоруд. Ми готові вас підтримувати як фінансово, так і технічно», - зауважив Дмитро Глазков.

Під час засідання науково-технічної ради були також розглянуті плани будівництва сонячних електростанцій на території Канівської ГЕС, Кременчуцької ГЕС, Дністровської ГЕС та Дністровської ГАЕС.

Окрім того, членами НТР було затверджено проект документу «Норми трудовитрат на розробку спеціальної проектно-конструкторської документації нестандартизованого механічного обладнання та спеціальних сталевих конструкцій гідротехнічних споруд», а також розглянуто пропозиції щодо доцільності подальшого проектування й будівництва рибоходів на Каховському гідровузлі.

Прес-служба Укргідроенерго

Продовжуємо серію публікацій про видатних фахівців, котрі своєю щоденною наполегливою працею дають комфорт та затишок у кожен дім та створюють історію української гідроенергетики. Сьогодні розповімо про людину, котра присвятила своє життя плідній праці на Каховській ГЕС - Сергія Бородаєнка.

Народився Сергій Вікторович 18 квітня 1949 року в місті Запоріжжя.

Свою трудову діяльність розпочав в 1966 році учнем електромонтера електротехнічної лабораторії на  Каховській ГЕС.

В 1970 році, після проходження військової служби, повернувся на Каховську ГЕС. Працював електромонтером, електрослюсарем, начальником зміни електричного цеху, начальником зміни ГЕС, начальником виробничо-технічного відділу. Без відриву від виробництва закінчив у 1971 році Новокаховський електромеханічний технікум, а в 1977 році Одеський технологічний інститут.

 З квітня 1997 року Сергій Вікторович працював директором Каховської ГЕС. Під його керівництвом була організована стабільна, безаварійна робота гідроелектростанції. Розпочалась і успішно проводилась  реконструкція і заміна застарілого обладнання.

За високу професійну майстерність, зразкове ставлення до праці, уміле керівництво персоналом Сергій Вікторович нагороджувався Грамотами та заохочувався правлінням ВАТ “Укргідроенерго”. У 2001 році йому присвоєно звання  “Заслужений енергетик України”.

Обирався до складу виконавчого комітету міста Нова Каховка.

Трудову діяльність на Каховській ГЕС закінчив у березні 2013 році та вийшов на пенсію.

Увесь колектив Укргідроенерго щиро вітає ювіляра з прекрасною датою. Бажаємо підтримувати відмінне здоров’я, досягати поставлених цілей і радіти кожному дню! Вічної молодості та доброти серцю, здійснення всіх планів та сподівань!

Прес-служба Укргідроенерго

Працівники Кременчуцької станції разом з представниками Укренерго, Емерсон, EPRA, DMCC Engineering та JT Systems перевірили та підтвердили роботу гідроагрегатів, які проходили випробування в регулюванні частоти енергосистеми у відповідності до вимог нормативних документів України та ENTSO-E, Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії.

Нагадаємо, що Кременчуцька ГЕС, потужністю 639 МВт, має дванадцять вертикальних поворотно-лопатевих агрегатів, п’ять з яких вже пройшли модернізацію. Гідроагрегати №2,№3 було реконструйовано за власні кошти Укргідроенерго. Гідроагрегати №7,№8,№9 реабілітовано за допомогою співфінансування МБРР, ЄБРР та ЄІБ.

Також 14 березня у Харкові було підписано контракт на модернізацію турбін й генераторів Кременчуцької ГЕС на суму 1,27 млрд гривень. У межах угоди передбачена модернізація турбіни й генератора гідроагрегатів № 4 та №5, що дасть можливість збільшити потужність кожного агрегату з 57,2 МВт до 60 МВт та подовжити термін їх експлуатації щонайменше на 40 років.

Прес-служба Укргідроенерго 

Розпочали свій візит словенські колеги 15 квітня з відвідин Новодністровська, де ознайомились з найамбітнішим проектом сучасної України – Дністровською ГАЕС.  Представники компанії Rico оглянули гідроакумулюючу електростанцію, взяли участь в українсько-словенській конференції з місцевими громадами та у семінарі-дискусії, присвяченому реконструкції енергооб’єктів. Під час перебування на Дністровській ГАЕС колеги-промисловці також поділилися з українськими енергетиками досвідом Словенії щодо зведення ГЕС на річці Сава, зокрема напрацюваннями компанії в проектуванні та будівництві каскаду, що складається із 5 гідроелектростанцій.

17 квітня делегація Rico завітала до апарату управління Укргідроенерго, де під головуванням генерального директора Rico Янеза Шкрабеца та генерального директора Укргідроенерго Ігоря Сироти, представники Укргідроенерго ознайомили словенських колег з перспективними планами будівництва нових гідротехнічних об’єктів, програмою реконструкції ГЕС компанії, а також поділилися досвідом щодо впровадження нових рішень під час реконструкції гідроенергетичних об’єктів. В свою чергу представники словенської сторони презентували свої проекти та комплексні рішення у галузях енергетики, охорони довкілля та рекреації на об’єктах гідроенергетики.

Робочий візит поглибив відносини між словенською та українською компаніями, сприяв закріпленню професійних контактів, допоміг ознайомитись з сучасними  тенденціями та виробничими потужностями європейських та українських енергетиків, перейняти досвід колег щодо роботи із місцевими громадами у місцях присутності промислових об’єктив, регулювання екологічного стану довкілля та впровадження проектів щодо очищення водних басейнів.

Раніше ми повідомляли, що українські гідроенергетики побували у м. Любляна, де вивчили напрацювання компанії «Rico» в проектуванні та будівництві каскаду,на річці Сава.

Довідка:

Riko – провідна словенська компанія, яка здобула міжнародне визнання у сфері розробки, проектування важливих комплексних рішень та будівництва ефективних та екологічних інфраструктурних проектів у різних галузях, таких як енергетика, охорона довкілля та логістика. 

Прес-служба Укргідроенерго

Участь у заході взяли представники Укргідроенерго, Енергоатому, Укренерго, ДТЕК, Української інженерно-педагогічної академії, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Спілки геологів України та Молодіжної Енергетичної Спільноти.

На початку заходу відбулася презентація першого в Україні Центру Експертизи у галузі Енергетики, який був започаткований Центром "Розвиток КСВ" у 2018 році. На сьогодні головною метою Центру є створення майданчику для взаємодії студентів, викладачів і представників бізнесу задля обміну досвідом, налагодження співпраці та розширення кадрових можливостей.

Зустріч проходила у форматі World Café (Світове кафе). Представники вищих навчальних закладів, енергетичних компаній та спільнот групами напрацьовували форми співробітництва, обговорювали види активностей та формували свої очікування за такими темами: роль університетів в енергетиці майбутнього,  співпраця малого, середнього бізнесу й великих енергетичних компаній з університетами, роль вишів у інноваціях в енергетиці, глобальна співпраця з розвитку енергетики.

Після довгого мозкового штурму групи сформували свої тези та презентували їх аудиторії. Серед основних меседжів, котрі було сформовано: необхідність створення каналу комунікації бізнесу з вишами  за допомогою створення спільної стратегії, залучення держави до комунікаційного ланцюга між бізнес-структурами та ВНЗ, створення незалежного центру координації задля співпраці. Представники Укргідроенерго закцентували увагу на важливості форм партнерства та виокремили основні активності, серед яких спільна розробка технічних завдань, написання тематичних робіт, проведення конференцій та круглих столів, проведення цільових програм обміну досвідом, робота з галузевими журналами.

«Давайте разом розвивати синергію бізнесу та вищої освіти в Україні»,- підсумувала наприкінці керівниця експертної організації Центр “Розвиток КСВ” Марина Саприкіна.

Прес-служба Укргідроенерго

У заході взяли участь представники органів місцевого самоврядування, Управління  Державного агентства рибного господарства у Чернівецькій області, регіонального управління ДСНС України, басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Екологічний попуск на Дністровському водосховищі розпочався 15 квітня й триватиме 30 діб. Середньодобовий попуск у нижній б’єф водосховища буде забезпечено з витратами не менше 200 куб м/с. Максимальні витрати заплановано на рівні 550 куб м/с  з 24 по 28 квітня.

При досягненні рівня води в Дністровському водосховищі 117,0 м розглядатиметься питання щодо доцільності подальшого здійснення попуску.

Прес-служба Укргідроенерго

Висококваліфіковані лікарі провели співробітникам станції комплекс діагностичних заходів на сучасному обладнанні. Кожен охочий міг зробити електрокардіограму, доплерографію та ультразвукові дослідження серця.

За результатами проведених обстежень було надано індивідуальні консультації та рекомедації щодо необхідності подальшого дообстеження та лікування.

Нагадаємо, Укргідроенерго підписало меморандум про співпрацю з Інститутом серця у жовтні 2017 р. Ця співпраця дозволить вивести на якісно новий рівень формування системи медичного забезпечення  працівників Укргідроенерго з дотриманням найвищих європейських стандартів медичного обслуговування.

Прес-служба Укргідроенерго

На сьогодні вже виконано великий обсяг робіт, зокрема в роботі задіяно одразу дві монтажні зали та монтажні майданчики ГЕС. Вже зібрано та перенесено в проточну частину збільшений вузол гідроагрегату № 14, демонтовано та перенесено на монтажний майданчик обладнання гідроагрегату № 15, проводиться збирання збільшеного вузла гідроагрегату № 16 та закінчена антикорозійна обробка проточної частини та складових 14 та 16 агрегатів.

Також виконується великий обсяг робіт з демонтажу застарілого обладнання гідроагрегату № 13 та підготовка до встановлення нового. Вже закінчено демонтаж блочного обладнання в приміщеннях ЗРУ, ТВП, ГВ та ведеться підготовка до встановлення нового.

Закінчити роботи планують до травня 2020 року.

Прес-служба Укргідроенерго