Медіа-центр

Гідроенергетика забезпечує подвійну користь у боротьбі зі зміною клімату. Перша перевага: внесок у пом'якшення наслідків зміни клімату. Гідроенергетика не лише забезпечує чисту енергію зі значно меншими викидами парникових газів, ніж більшість інших технологій, але також підтримує розвиток інших відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) завдяки своїм маневровим потужностям. Таким чином, зменшується залежність від викопного палива та світ уникає близько 4 млрд тонн додаткових викидів парникових газів на рік (порівняно з вугільною енергетикою відповідно до Звіту про стан гідроенергетики IHA за 2020 рік).

Друга перевага: здатність гідроенергетики надавати послуги з водопостачання та виконувати функцію накопичувача води. Гідроенергетика забезпечує ємності для зберігання води, яку можна використовувати для зрошення, питного водопостачання, боротьби з повенями, навігації та інших послуг. Водосховища є необхідними для адаптації до більш «теплого» світу та задоволення зростаючих потреб у воді.

1 червня 2017 року Укргідроенерго стало приватним акціонерним товариством. Протягом трьох років цей процес викликає чимало запитань у ЗМІ та зацікавлених осіб щодо того, а як саме відбулася зміна типу та найменування товариства та на основі яких рішень відбулося прийняття зазначених змін. Ще частіше звучить питання «приватна чи державна компанія Укргідроенерго?»

Для чіткого розуміння та розмежування поняття публічних і приватних акціонерних товариств, а також прояснення регулювання їх правового статусу та правового статусу Укргідроенерго, надаємо детальну інформаційну довідку з цього питання.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2012 № 632, державний пакет акцій ПАТ "Укргідроенерго" у розмірі 100 відсотків таких акцій було передано Міністерству енергетики та вугільної промисловості (правонаступником якого є Міністерство енергетики України).

В подальшому, згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 31.05.2017 № 363, було змінено тип товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та відповідно змінено його найменування на Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго".

Підставою для прийняття такого рішення Міністерством енергетики та вугільної промисловості було те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (№ 289-VIII, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 25, ст.188) були внесені зміни до частини 1 статті 24 Закону України "Про акціонерні товариства". Зокрема, зазначеною нормою було встановлено, що публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру включення акцій до біржового реєстру та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі в Україні.

Окрім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень до Закону № 289-VIII, було встановлено, що до 01.01.2018 публічні акціонерні товариства зобов’язані пройти процедуру включення акцій до біржового списку та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі.

Згідно з пунктом 1 Розділу IV Положення про функціонування фондових бірж, що затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012 № 1688 (в редакції зі змінами, які були внесені рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.08.2015 р. № 1217), цінні папери, які пройшли процедуру лістингу, заносяться до біржового реєстру до відповідного рівня лістингу. Цінні папери, що не відповідають вимогам лістингу, заносяться до біржового списку як позалістингові цінні папери.

При цьому, розділом IV зазначеного Положення були також визначені мінімальні вимоги для внесення та перебування цінних паперів у першому та другому рівнях лістингу. Зокрема, зазначені вимоги передбачали мінімальну частку акцій у вільному обігу (не менше 20 відсотків для першого рівня лістингу та не менше 10 відсотків – для другого рівня) та кількісний склад акціонерів емітента (не менше 500 акціонерів для першого рівня лістингу та не менше 200 акціонерів – для другого рівня).

Таким чином, ПАТ "Укргідроенерго" не відповідало вимогам законодавства щодо включення акцій до лістингу та, відповідно, до біржового реєстру зважаючи на те, що:

– акції ПАТ "Укргідроенерго" не перебували у вільному обігу, оскільки згідно з Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 847-XIV включені до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані;

– товариство має лише одного акціонера – державу.

Прийняття зазначених змін у законодавстві мало наслідком необхідність зміни типу та найменування товариства для приведення діяльності ПАТ "Укргідроенерго" у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Незважаючи на зміну типу акціонерного товариства – "приватне", згідно із Статутом ПрАТ "Укргідроенерго" єдиним власником 100 відсотків акцій в статутному капіталі товариства була та залишається держава.

Принцип роботи ГЕС досить простий: за допомогою будівництва штучної греблі на річці (ГЕС), або за допомогою створення штучної водойми (ГАЕС) поряд з нею, забезпечується необхідний напір води, який потрапляє на обладнання, перетворюючи кінетичну енергію течії в електричну. Падаючи з великої висоти через водоводи, або під натиском природної течії річки, вода передає свою кінетичну енергію лопатям турбіни, та, в свою чергу, передає обертальний момент на гідроагрегати, що знаходяться у машинному залі ГЕС. А вже ці складні пристрої перетворюють механічну енергію на електричну, яка через розгалуджену мережу ліній електропередач надходить безпосередньо до споживачів.

Аерація води – збагачення водного середовища киснем за допомогою хімічних, біологічних та механічних методів. Мабуть немає жодної людини, яка б не бачила акваріуму з рибками, життя яких підтримується за рахунок бульбашок повітря, що пропускається крізь товщу води. Багато хто бачив, як на водоймах, особливо де розводять рибу, є штучні розбризкувачі води.

Кисень – один з найважливіших розчинених газів у воді. Від концентрації кисню залежить швидкість та спрямованість окисно-відновлювальних процесів у воді, формування якості вод та їх екологічного стану. В аеробних умовах переважає окислення речовин, що сприяє самоочищенню водного середовища і посиленню стійкості до забруднення. При дефіциті кисню у водоймах виникають заморні явища, окислювальні процеси сповільнюються, обумовлюючи погіршення якості води, підвищується токсичність водного середовища.

Актуальним рішенням цих проблем на рівнинних річках, які зарегульовані ГЕС, є організація аерації води безпосередньо на гідроагрегатах електростанцій, коли відбувається насичення киснем води що проходить гідроагрегати. Тим самим вирішується проблема критичного дефіциту кисню у нижче розташованих гідроекосистемах. Аерація води вже майже півстоліття є загальновизнаним підходом до покращення стану річок у світі. За ці роки напрацьовано багатий технічний і екологічний досвід в цьому питанні. В залежності від конкретних місцевих умов та потреб застосовують або відокремлені аератори, які встановлюються за греблею ГЕС, або здійснюють аерацію води безпосередньо на вході в гідроагрегат. Більш того, в США на рівні законодавства штатів встановлено вимоги щодо мінімального рівня кисню у воді за греблею, і ГЕС повинні його підтримувати у разі зниження.

Турбіни ГЕС – єдина можливість збагатити киснем придонні перетини річкового русла, адже вони встановлені на глибинах від 14 до 35 метрів (це стосується ГЕС Дніпровського каскаду). ПрАТ Укргідроенерго, 100% акцій якого належить державі, має обладнання та гідротехнічні споруди, що дозволять робити аерацію води на глибинах більше 6-7 метрів – саме там, де проходить основний потік річкової води з найнижчим вмістом кисню.

ПрАТ Укргідроенерго в серпні 2019 року на гідроагрегаті №6 Каховскої ГЕС експериментально перевірило метод аерації, шляхом подачі стисненого повітря перед турбіною. Хімічні аналізи після аерації проводила Херсонська лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Держводагентства із складанням відповідних протоколів.

Випробування показали, що аерація технічно можлива і вона дає результат – збільшення концентрації розчиненого кисню. Результати випробувань будуть враховані в режимах роботи Каховської ГЕС та в проектній документації на будівництво Каховської ГЕС-2. Позитивний досвід аерації буде розповсюджено на всі ГЕС Дніпровського каскаду. Реконструкція обладнання, яка проводитиметься на підставі отриманих експериментальних даних, в подальшому дозволить здійснювати безперервну аерацію на всіх гідротурбінах.

Поетапне промислове впровадження аерації води дозволить зробити суттєвий крок для вирішення наступних питань:

• покращення якості води у річці Дніпро;
• адаптація системи моніторингу стану водних екосистем до європейських норм;
• корегування режиму роботи ГЕС після очікуваного впровадження в Україні більш жорстких норм щодо стану води та режимів водокористування.

Детальніше про впровадження технології аерації води в гідроагрегатах ГЕС (https://uhe.gov.ua/stalyy_rozvytok/korporatyvna-sotsialna-vidpovidalnist/okhorona_dovkillya/proekty/vprovadzhennya) та про результати першого в Україні досвіду аерації води на гідроагрегатах ГЕС (https://uhe.gov.ua/media_tsentr/novyny/rezultati-pershogo-v-ukraini-dosvidu-aeracii-vodi-na-gidroagregatakh-ges) можна почитати за наведеними посиланнями.