Все буде Україна!

Питання та відповіді

Що таке ГЕС?

ГЕС – це електростанція, що завдяки напору води, який надходить на лопаті гідротурбіни і таким чином приводить в дію генератори, виробляє електроенергію. Для роботи гідроелектростанції потрібен перепад висоти русла річки. Щоб його створити, будують греблю, що також слугує водосховищем та дає змогу працювати ГЕС у будь-який час. В результаті вода падає з висоти, потрапляє на лопаті турбіни і змушує їх крутитися, а ті, у свою чергу, змушують обертатися вал генератора і виробляти електроенергію. Також для створення потрібного тиску води застосовується деривація – відведення води від русла річки каналом або системою водоводів до гідротехнічних споруд. Інколи використовується одночасно і гребля, і деривація.

Які переваги має гідроенергетика?

    • Гнучкість. Гідроелектростанції можуть дуже швидко та в будь-який час пристосовуватися до мінливих потреб ринку в енергії, збільшуючи чи зменшуючи виробництво. ГЕС можна запустити в роботу протягом декількох хвилин.
    • Мінімальні викиди вуглекислого газу. ГЕС – це відсутність вуглекислого газу. Незначні його викиди можуть відбуватися лише під час будівництва станцій. Швейцарський вчений Пауль Шеррер провів дослідження та визначив, що гідроенергетика займає перше місце у рейтингу найменшої кількості викидів вуглекислого газу. За нею відповідно розташувалися на другому, третьому і четвертому місцях: вітро-, ядерна та сонячна енергетики.
    • Низькі витрати на виробництво. Головною перевагою гідроелектростанції визнана відсутність витрат на «пальне», адже для виробництва електроенергії тут використовується відновлювальне джерело енергії – вода. Також гідроелектростанції мають довгий термін «використання»: деякі можуть працювати і до 100 років. В результаті, кінцева вартість одержуваної електроенергії значно нижча, ніж в інших видів електростанцій.
    • Користь водосховищ. Водосховища можуть захищати від повеней, затримуючи надлишок води. Крім того, водосховища виконують вагому соціальну функцію: як резервуари питної води, як місце літнього відпочинку, як площина для занять різноманітними водними видами спорту, як запаси води для поливу та ін.
    • Економічна доцільність. У великих енергосистемах більшу частину можуть становити потужності теплових та атомних електростанцій, що не мають змоги швидко зменшувати виробіток електроенергії під час нічного зниження енергоспоживання або ж роблять це зі значними втратами. Що призводить до суттєвого підвищення комерційної вартості пікової електроенергії у порівнянні з тією, яка вироблена вночі. В таких умовах використання ГАЕС економічно доцільно та підвищує як ефективність використання інших потужностей (в тому числі, транспортних), так і надійність системи в цілому.

    Коли була побудована перша ГЕС України?

    В Україні гідроенергетика розвивається з початку XX століття. Перші у світі ГЕС і ГАЕС з’явилися у 1882 році у США та Швейцарії відповідно. Найбільша гідроелектростанція в Україні – вона ж і найперша – Дніпровська ГЕС. Її будівництво розпочалося в 1927 році, а в 1932 був введений в експлуатацію перший гідроагрегат. Наразі станція входить до складу ПрАТ «Укргідроенерго».

    Який принцип роботи ГЕС і ГАЕС?

    Принцип роботи ГЕС досить простий: за допомогою будівництва штучної греблі на річці (ГЕС), або за допомогою створення штучної водойми (ГАЕС) поряд з нею, забезпечується необхідний напір води, який потрапляє на обладнання, перетворюючи кінетичну енергію течії в електричну. Падаючи з великої висоти через водоводи, або під натиском природної течії річки, вода передає свою кінетичну енергію лопатям турбіни, та, в свою чергу, передає обертальний момент на гідроагрегати, що знаходяться у машинному залі ГЕС. А вже ці складні пристрої перетворюють механічну енергію на електричну, яка через розгалуджену мережу ліній електропередач надходить безпосередньо до споживачів.

    Які ГЕС та ГАЕС входять до складу Укргідроенерго?

    До складу компанії Укргідроенерго входять десять станцій на річках Дніпро та Дністер: Київська ГЕС та Київська ГАЕС, Канівська ГЕС, Кременчуцька ГЕС, Середньодніпровська ГЕС, Дніпровська ГЕС-1 та Дніпровська ГЕС-2, Каховська ГЕС, Дністровська ГЕС та Дністровська ГАЕС. Канівська ГАЕС та Каховська ГЕС-2 знаходяться в процесі підготовки до будівництва.

    Яка сумарна потужність об’єктів Укргідроенерго?

    На початок 2020 року загальна кількість гідроагрегатів на станціях Товариства становить 103, а їх сумарна встановлена потужність досягла 5849 МВт. Компанія постійно динамічно розвивається та забезпечує покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності, мобільний аварійний резерв в об’єднаній енергосистемі України. Під час виробництва електроенергії питання екологічної безпеки та охорони довкілля є пріоритетними на підприємстві.

    Чому Укргідроенерго змінило тип з ПАТ на ПрАТ?

    1 червня 2017 року Укргідроенерго стало приватним акціонерним товариством. Протягом трьох років цей процес викликає чимало запитань у ЗМІ та зацікавлених осіб щодо того, а як саме відбулася зміна типу та найменування товариства та на основі яких рішень відбулося прийняття зазначених змін. Ще частіше звучить питання «приватна чи державна компанія Укргідроенерго?»

    Для чіткого розуміння та розмежування поняття публічних і приватних акціонерних товариств, а також прояснення регулювання їх правового статусу та правового статусу Укргідроенерго, надаємо детальну інформаційну довідку з цього питання.

    Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2012 № 632, державний пакет акцій ПАТ "Укргідроенерго" у розмірі 100 відсотків таких акцій було передано Міністерству енергетики та вугільної промисловості (правонаступником якого є Міністерство енергетики України).

    В подальшому, згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 31.05.2017 № 363, було змінено тип товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та відповідно змінено його найменування на Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго".

    Підставою для прийняття такого рішення Міністерством енергетики та вугільної промисловості було те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (№ 289-VIII, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 25, ст.188) були внесені зміни до частини 1 статті 24 Закону України "Про акціонерні товариства". Зокрема, зазначеною нормою було встановлено, що публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру включення акцій до біржового реєстру та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі в Україні.

    Окрім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень до Закону № 289-VIII, було встановлено, що до 01.01.2018 публічні акціонерні товариства зобов’язані пройти процедуру включення акцій до біржового списку та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі.

    Згідно з пунктом 1 Розділу IV Положення про функціонування фондових бірж, що затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012 № 1688 (в редакції зі змінами, які були внесені рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.08.2015 р. № 1217), цінні папери, які пройшли процедуру лістингу, заносяться до біржового реєстру до відповідного рівня лістингу. Цінні папери, що не відповідають вимогам лістингу, заносяться до біржового списку як позалістингові цінні папери.

    При цьому, розділом IV зазначеного Положення були також визначені мінімальні вимоги для внесення та перебування цінних паперів у першому та другому рівнях лістингу. Зокрема, зазначені вимоги передбачали мінімальну частку акцій у вільному обігу (не менше 20 відсотків для першого рівня лістингу та не менше 10 відсотків – для другого рівня) та кількісний склад акціонерів емітента (не менше 500 акціонерів для першого рівня лістингу та не менше 200 акціонерів – для другого рівня).

    Таким чином, ПАТ "Укргідроенерго" не відповідало вимогам законодавства щодо включення акцій до лістингу та, відповідно, до біржового реєстру зважаючи на те, що:

    – акції ПАТ "Укргідроенерго" не перебували у вільному обігу, оскільки згідно з Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 847-XIV включені до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані;

    – товариство має лише одного акціонера – державу.

    Прийняття зазначених змін у законодавстві мало наслідком необхідність зміни типу та найменування товариства для приведення діяльності ПАТ "Укргідроенерго" у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

    Незважаючи на зміну типу акціонерного товариства – "приватне", згідно із Статутом ПрАТ "Укргідроенерго" єдиним власником 100 відсотків акцій в статутному капіталі товариства була та залишається держава.

    Що таке аерація води та з якою метою її проводить Укргідроенерго?

    Аерація води – збагачення водного середовища киснем за допомогою хімічних, біологічних та механічних методів. Мабуть немає жодної людини, яка б не бачила акваріуму з рибками, життя яких підтримується за рахунок бульбашок повітря, що пропускається крізь товщу води. Багато хто бачив, як на водоймах, особливо де розводять рибу, є штучні розбризкувачі води.

    Кисень – один з найважливіших розчинених газів у воді. Від концентрації кисню залежить швидкість та спрямованість окисно-відновлювальних процесів у воді, формування якості вод та їх екологічного стану. В аеробних умовах переважає окислення речовин, що сприяє самоочищенню водного середовища і посиленню стійкості до забруднення. При дефіциті кисню у водоймах виникають заморні явища, окислювальні процеси сповільнюються, обумовлюючи погіршення якості води, підвищується токсичність водного середовища.

    Актуальним рішенням цих проблем на рівнинних річках, які зарегульовані ГЕС, є організація аерації води безпосередньо на гідроагрегатах електростанцій, коли відбувається насичення киснем води що проходить гідроагрегати. Тим самим вирішується проблема критичного дефіциту кисню у нижче розташованих гідроекосистемах. Аерація води вже майже півстоліття є загальновизнаним підходом до покращення стану річок у світі. За ці роки напрацьовано багатий технічний і екологічний досвід в цьому питанні. В залежності від конкретних місцевих умов та потреб застосовують або відокремлені аератори, які встановлюються за греблею ГЕС, або здійснюють аерацію води безпосередньо на вході в гідроагрегат. Більш того, в США на рівні законодавства штатів встановлено вимоги щодо мінімального рівня кисню у воді за греблею, і ГЕС повинні його підтримувати у разі зниження.

    Турбіни ГЕС – єдина можливість збагатити киснем придонні перетини річкового русла, адже вони встановлені на глибинах від 14 до 35 метрів (це стосується ГЕС Дніпровського каскаду). ПрАТ Укргідроенерго, 100% акцій якого належить державі, має обладнання та гідротехнічні споруди, що дозволять робити аерацію води на глибинах більше 6-7 метрів – саме там, де проходить основний потік річкової води з найнижчим вмістом кисню.

    ПрАТ Укргідроенерго в серпні 2019 року на гідроагрегаті №6 Каховскої ГЕС експериментально перевірило метод аерації, шляхом подачі стисненого повітря перед турбіною. Хімічні аналізи після аерації проводила Херсонська лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Держводагентства із складанням відповідних протоколів.

    Випробування показали, що аерація технічно можлива і вона дає результат – збільшення концентрації розчиненого кисню. Результати випробувань будуть враховані в режимах роботи Каховської ГЕС та в проектній документації на будівництво Каховської ГЕС-2. Позитивний досвід аерації буде розповсюджено на всі ГЕС Дніпровського каскаду. Реконструкція обладнання, яка проводитиметься на підставі отриманих експериментальних даних, в подальшому дозволить здійснювати безперервну аерацію на всіх гідротурбінах.

    Поетапне промислове впровадження аерації води дозволить зробити суттєвий крок для вирішення наступних питань:

    • покращення якості води у річці Дніпро;
    • адаптація системи моніторингу стану водних екосистем до європейських норм;
    • корегування режиму роботи ГЕС після очікуваного впровадження в Україні більш жорстких норм щодо стану води та режимів водокористування.

    Детальніше про впровадження технології аерації води в гідроагрегатах ГЕС (https://uhe.gov.ua/stalyy_rozvytok/korporatyvna-sotsialna-vidpovidalnist/okhorona_dovkillya/proekty/vprovadzhennya) та про результати першого в Україні досвіду аерації води на гідроагрегатах ГЕС (https://uhe.gov.ua/media_tsentr/novyny/rezultati-pershogo-v-ukraini-dosvidu-aeracii-vodi-na-gidroagregatakh-ges) можна почитати за наведеними посиланнями.

    Які нові ГЕС та ГАЕС планує побудувати Укргідроенерго?

    Стратегічною метою Укргідроенерго є забезпечення енергосистеми України електроенергією та резервом потужності завдяки гідроресурсам річок Дніпро та Дністер. Задля її досягнення компанія продовжує розбудовувати генеруючі потужності. Стратегічними завданнями на найближчу та середньострокову перспективу є будівництво Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2.

    Будівництво Канівської ГАЕС (https://uhe.gov.ua/filiyi/kanivvska_haes_v_protsesi_pidhotovky_do_budivnytstva) у складі чотирьох гідроагрегатів,  потужністю 1000 МВт у турбінному режимі та 1040 МВт у насосному, дозволить підвищити надійність та маневровість Об’єднаної енергосистеми України, а також створити мобільний аварійний резерв. Введення потужностей Канівської ГАЕС зменшить потребу в пусках енергоблоків ТЕС та дозволить щорічно заощаджувати 125 млн.м³ «блакитного палива» та 533 тис. тон вугілля.

    Зведення Каховської ГЕС-2 (https://uhe.gov.ua/filiyi/kakhovska_hes_2_v_protsesi_pidhotovky_do_budivnytstva) дозволить збільшити сумарну встановлену потужність Каховського гідровузла на 250 мВт, при цьому забезпечивши додатковий обсяг виробництва електроенергії для покриття попиту в піковій зоні графіка навантаження.

    Будівництво нових гідрогенеруючих потужностей ПрАТ «Укргідроенерго»  здійснюється у відповідності до усіх вимог законодавства в сфері екології. Проведення комплексних екологічних досліджень на стадії ініціювання та проектування енергетичних об’єктів, оцінка впливу на довкілля планової діяльності в басейні Дніпра, збереження біорізноманіття в місцях будівництва гідроелектростанцій, охорона окремих представників флори та фауни, а також цілих екосистем – у фокусі уваги гідроенергетиків.

    Яка мета будівництва Каховської ГЕС-2?

    Метою будівництва Каховської ГЕС-2 є створення додаткових маневрових генераційних потужностей для стабілізації функціонування ОЕС, ефективне екологічно обґрунтоване регулювання та використання стоку річки Дніпро, зменшення залежності країни від зовнішніх джерел енергії, виконання міжнародних зобов’язань України в сферах енергетики та екології.

    Чи зміниться режим експлуатації Каховського водосховища?

    Проект побудови Каховської ГЕС-2 не передбачає суттєвих змін гідрологічного режиму Каховського водосховища. Середньодобова кількість скидів обох станцій залишається такою ж, як зараз, та Каховське водосховище буде функціонувати згідно з діючими «Правилами експлуатації водосховищ дніпровського каскаду» з урахуванням санітарно-гігієнічних та екологічних вимог для літньо-осіннього, осінньо-зимового періодів та періоду весняного водопілля.

    Окрім того, рішення щодо режиму експлуатації водосховищ щомісяця узгоджуються водокористувачами, що входять до складу міжвідомчої комісії по узгодженню режимів дніпровських та дністровських водосховищ та затверджуються Держводагентством.

    Чи призведе експлуатація ГЕС-2 до затоплення баз відпочинку та пляжів?

    Бази відпочинку і пляжі у нижньому б’єфі не зазнаватимуть додаткового негативного впливу планованої діяльності. Планована амплітуда та тривалість підняття води після введення в експлуатацію Каховської ГЕС-2 є нижчою, ніж амплітуди під час водопілля. Берегова лінія міста була спроєктована та сформована свого часу для функціонування з урахуванням впливів як від роботи Каховської ГЕС-1, так і від водопілля.

    До того ж, запропоновано низку обов’язкових заходів для мінімізації впливу планованої діяльності на користування облаштованих пляжів місцевим населенням, а саме:

    –    вести постійну роз’яснювальну роботу серед місцевого населення, бізнесів та туристів з правил безпеки користування місцевими рекреаційними зонами;

    –    ввести моніторинг змін у безпечності користування зон рекреації, що підпадають під вплив планованої діяльності;

          Додатково до системи раннього оповіщення та заходів з підвищення безпеки населення передбачених проєктом, запропоновано облаштувати упорядковані пляжі системою оповіщення (гучномовцями та світловою сигналізацією), з метою попередження населення про планований підйом рівня води.

    Чи передбачається захист берегової лінії нижче станції?

    У межах проєкту, для захисту берегової лінії від розмиву, передбачається використання декількох типів берегоукріплень з урахуванням особливостей кожної ділянки, містобудівних обмежень та результатів обговорення з місцевими громадами вибору типу берегоукріплення.

    Попередньо запропоновані такі типи:

    Для відновлення укріплення берегової зони міського парку попередньо запропоноване кріплення габіонами. Таке конструктивне рішення дозволяє забезпечити захист берегової лінії, доступ мешканців до води та має естетичний зовнішній вигляд.

    Габіони – це каркаси з в'язаної дротяної сітки, заповнені камінням і пов'язані між собою дротом. Ці кріплення економічні та надійні. Будівельні конструкції з габіонів водопроникливі, стійкі до осаду ґрунту і сприятливо впливають на зелені насадження. Термін використання габіонів практично не має меж. До того ж, це екологічно чистий матеріал, відмінно вписується в будь-який ландшафт. Габіони більше 100 років використовуються в Європі для кріплення берегів.

    Для міста Нова Каховка, яке було побудоване в 50-х роках минулого сторіччя як місто енергетиків і з часу проєктування невід’ємно пов’язане з Каховською ГЕС, берегова лінія в межах міського парку була укріплена кам’яною накидкою до рівнів, що забезпечували безпечний пропуск водопілля. Вірогідно, що таке інженерне рішення було застосовано з економічних, а не з естетичних причин. Проєктовані режими експлуатації ГЕС-1+ГЕС-2 не перевищуватимуть рівнів, на які були розраховані берегозахисні споруди. За понад 70 років берегозахисну кам’яну накидку було частково зруйновано та пошкоджено (розібрано) мешканцями. Слід відмітити, що попередні варіанти берегоукріплення не передбачають видалення деревної рослинності. Окрім того, берегоукріплювальні заходи дозволять зберегти можливість рекреаційного використання острова Козацького.

    Детальні проєкти берегоукріплення розроблятимуться з урахуванням містобудівних та інших обмежень, висновків до Звіту з ОВД та за підтримки діалогу між проєктувальниками, громадськістю та органами місцевого самоврядування. 

    Чи буде обмежуватись доступ населення до води?

    Всі типи запропонованого берегоукріплення не перешкоджатимуть доступу громадян до берегу річки. Окрім того, в процесі будівництва буде упорядкована територія урочища «Солов’їна роща» з облаштуванням пляжу і під’їзною автодорогою до нього, яке є традиційним місцем відпочинку місцевих жителів та буде вільним для відвідування.

    Чи вплине будівництво на якість питної води?

    Планована діяльність не впливає на питне водопостачання населених пунктів, оскільки воно здійснюється із свердловин глибоких водоносних горизонтів.

    Що таке водосховище?

    Із самої назви зрозуміло, що водосховище – це штучна водойма, спеціально призначена для зберігання води. Проте, не зовсім ясно, для чого зберігати та використовувати цю воду. Необхідно зазначити, що водні ресурси по території України також розміщені нерівномірно, через що виникають труднощі з їх використанням у народному господарстві. Крім того, сезонні коливання рівня річок завдають збитки для господарської діяльності. Саме з метою нагромадження води і її подальшого використання та регулювання стоку річки протягом року і створено мережу водосховищ – штучних водойм різної місткості. Більшість водосховищ будують на річках, перегороджуючи їх долини греблями.

    Які найбільші водосховища України?

    Найбільші водосховища України споруджено на річці Дніпро та Дністер. Так, Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське та Каховське водосховища утворюють Дніпровський каскад, будівництво якого тривало майже півстоліття і було пов’язане з використанням води Дніпра для виробництва електроенергії та забезпечення водою населення України, судноплавства.

    Київське водосховище, відоме ще як Київське море, утворено греблею Київської ГЕС в межах Київської та Чернігівської областей. Київське водосховище, об’єм якого становить 3,73 км³, заповнено водою у 1964-1966 роках. Слід зазначити, що створення Київського водосховища значно покращило умови судноплавства.

    Канівське водосховище утворилося під час спорудження Канівської ГЕС та заповнено водою у 1974-1976 роках. Канівське водосховище, із загальним об’ємом 2,63 км³, є наймолодшим у каскаді водосховищ на річці Дніпро та омиває міста Київ, Українка, Переяслав та Канів.

    Кременчуцьке водосховище – найбільше водосховище України, загальним об’ємом 13,5 км³. Водосховище було створено греблею Кременчуцької ГЕС на річці Дніпро в Полтавській, Кіровоградській та Черкаських областях та заповнено водою у 1959–1961 роках. Цікаво, що уперше ідея будівництва Кременчуцького  водосховища з'явилась ще в 1932 році та була обумовлена необхідністю вирішення енергетичних завдань, проте на той час витрати, пов’язані з будівництвом, були завеликі, тому від задуму відмовилися.

    Кам’янське водосховище розташоване частково на територіях Кіровоградської, Полтавської та Дніпропетровської областей в результаті будівництва Середньодніпровської ГЕС у 1963-1964 роках. Об’єм Кам'янського водосховища становить 2,45 км³. До 2017 року Кам’янське водосховище мало назву Дніпродзержинське.

    Дніпровське водосховище, об’єм якого становить об'єм 3,3 км³, утворилося у 1932 році внаслідок будівництва Дніпровської ГЕС на річці Дніпро в межах Запорізької та Дніпропетровської областей. Під час Другої світової війни протягом певного часу водосховища не існувало, через руйнування греблі Дніпровської ГЕС. Повністю відновилось водосховище у 1948 році після відбудови греблі. Спорудження Дніпровського водосховища дозволило створити умови для судноплавства по Дніпру від гирла до Києва і вище.

    Каховське водосховище створено греблею Каховської ГЕС на річці Дніпро в Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Водосховище, об’ємом  18,2 км³, було заповнено в 1955-1958 роках. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти в містах Нікополь, Енергодар, Кам'янка-Дніпровська. Каховське водосховище є другим по величині в Україні.

    На початку 80-х років на річці Дністер у Чернівецькій, Хмельницькій і Вінницькій областях греблею Дністровської ГЕС було створено Дністровське водосховище, об’єм якого становить 2,0 км³.

    Які проблеми вирішують водосховища для країни?

    Зі створенням водосховищ Дніпровського каскаду було розв’язано проблеми забезпечення водою населення, промисловості й сільського господарства, збільшення обсягу водоспоживання та більш рівномірного його розподілу протягом року, оскільки 70% об’єму стоку на Дніпрі припадає на час весняної повені, забезпечено роботу гідроелектричних, теплових та атомних станцій, водного транспорту, захист долини річки від катастрофічних повеней.

    Наявність водосховищ справляє позитивний вплив на господарську діяльність людини. За їх допомогою знижується ризик повеней, затоплення житлових будинків, сільськогосподарських угідь, промислових підприємств; створюються каскади гідроелектростанцій для вироблення дешевої електроенергії без забруднення середовища; поліпшуються умови для ходу річкового транспорту, з’являється можливість експлуатації великих глибоководних суден; створюються рибницькі господарства; збільшується простір рекреаційних зон.

    Крім того, попри штучність походження водосховищ, на їх акваторіях з часом сформувались унікальні природні екосистеми, всі компоненти яких тісно пов’язані між собою. Різноманітність та взаємодія даних екосистем визначають якість води у водосховищі та можливість багатофункціонального використання його водних ресурсів

    Що буде, якщо спустити українські водосховища?

    Повернення Дніпру його первозданного стану, за розрахунками Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНЦОВ) для Київського водосховища, призведе до зростання забруднення води органічними сполуками в 3-4 рази. У районі Кам’янського, Дніпра та Запоріжжя річка перетвориться в стічну канаву з вмістом органічних сполук до 20–30 міліграмів на літр.

    Інші наслідки спуску водосховищ також можуть бути катастрофічними. Повної перебудови вимагатиме система водопостачання численних населених пунктів і підприємств, розташованих на берегах Дніпра та його водосховищ. Як показали розрахунки водогосподарського балансу, виконані ПрАТ «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва», 45% водоспоживачів після спуску водосховищ залишатимуться без води практично протягом усього року, за винятком періоду весняної повені. Річне використання води народним господарством зменшиться з 10,4 млрд м3 до 4,7 млрд м3.

    Залишиться без води місто Київ, оскільки Деснянська та Дніпровська водопровідні (I та II черги) станції можуть працювати лише при відмітках рівня води у нижньому б’єфі Київської ГЕС не нижче 89,3 м. Зупиняться водозабори 1, 3, 4, 5 київських ТЕЦ. Залишаться без води також міста Черкаси та Світловодськ, зокрема Черкаське ВО «Азот», Черкаська ТЕЦ, Кременчуцький нафтопереробний завод, Полтавський рибокомбінат, 19 сільськогосподарських водозаборів, а також канал Дніпро-Інгулець (потужністю 42 м3/с) з Кременчуцького водосховища.

    Припинять свою роботу 7 комунальних та 17 сільськогосподарських водозаборів, а також канал Дніпро-Донбас (потужністю 120 м3/с – I черга, 32 м3/с – II черга), до якого надходить вода із Дніпродзержинського водосховища.

    Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою міста Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ та Запоріжжя. Не подаватиметься вода на Придніпровську та Кам’янську ДРЕС, Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського, ПАТ «Запоріжсталь», Дніпровський металургійний завод імені Петровського, Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова. А загалом припинять свою роботу близько 40 водозаборів потужністю 150 м3/с, а також 35 сільськогосподарських водозаборів потужністю 32 м3/с, які беруть воду з Дніпровського водосховища.

    Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою Нікополь, Марганець та інші міста, а також водозабори промислового водопостачання Нікопольського південно-трубного заводу та близько 50 невеликих сільськогосподарських водозаборів. Припинять роботу Головний Каховський (зрошувальний) канали та канал Дніпро – Кривий Ріг (потужністю 41 м3/с), які беруть воду з Каховського водосховища.

    Очевидно, що шлях поліпшення екологічного стану Дніпра та його водосховищ полягає НЕ в їх поетапному спуску, еколого-економічний ефект від якого мізерний порівняно з прогнозованими сумарними збитками, що можуть бути заподіяні природі та економіці України, а в проведенні цілеспрямованої державної екологічної політики, всебічного оздоровлення та оптимізації функціонування водосховищ.

    В якому стані знаходяться великі греблі України?

    На балансі Укргідроенерго знаходиться сім дамб: шість на річці Дніпро та одна на річці Дністер. Компанія приділяє особливу увагу безпеці гідротехнічним спорудам, а їх експлуатація та здійснення експлуатаційного контролю за ними відбуваються відповідно до чинних галузевих керівних документів.

    На гідроелектростанціях Каскаду Дніпровського та Дністровського водосховищ створені спеціальні гідротехнічні підрозділи, які кожного дня займаються питаннями експлуатації дамб. Існує регламент спостережень, проводиться інструментальний та візуальний контролі, до перевірок також залучаються сторонні організації, в тому числі і міжнародні. Наразі згідно зі всіма висновками дамби знаходяться в працездатному стані й у повній мірі можуть виконувати свої функції.

    Гідротехнічні споруди ГЕС і ГАЕС оснащені контрольно-вимірювальною апаратурою. На сьогоднішній день вже введено в експлуатацію Автоматизовану систему контролю безпеки гідротехнічних споруд, яка забезпечує цілодобовий безперервний контроль основних показників стану споруд. Так, найважливіші дані отримуються в автоматичному режимі та доступні до перегляду в режимі реального часу. Наразі суттєвих відхилень в їхніх показниках за усі роки використання не зафіксовано.

    Також кожні 5 років спеціально створена Міжвідомча комісія із залученням фахівців різних галузей центральних і місцевих органів виконавчої влади проводить перевірку гідротехнічних споруд. Згідно з висновками комісії гідротехнічні споруди та обладнання перебувають у працездатному стані, відповідають вимогам проєкту і можуть виконувати своє функціональне призначення в заданих режимах.

    Варто зазначити, що впродовж останніх років Укргідроенерго розробило додаткові заходи, спрямовані на забезпечення безпечної експлуатації гідротехнічних споруд і обладнання гідроелектростанцій, наприклад, спостереження за станом споруд за допомогою космічної геодезії. Усі отримані дані направляються генеральному проєктанту та науковим організаціям. З цими даними працюють науковці, роблячи певні висновки про стан гідротехнічних споруд.

    Які заходи вживає Укргідроенерго задля забезпечення безпеки та надійності використання обладнання?

    На кожній філії Укргідроенерго постійно забезпечується надійна, безпечна та ефективна експлуатація електротехнічного обладнання. Це стосується і засобів вимірювання, автоматизації, машин та механізмів, будівель, споруд тощо. Всі заходи здійснюються відповідно до вимог нормативно-технічних документів. Крім того, існують вимоги проєктної та технічної документації виробників.

    Головний інженер на кожній станції на підставі нормативно-технічної документації, інструкцій виробників, а також досвіду експлуатації й технічного обслуговування за попередній період та за технічним станом визначає види, обсяги, способи та періодичність проведення технічного обслуговування обладнання.

    Ремонт електротехнічного обладнання включає в себе цілий комплекс робіт, спрямованих на підтримання або відновлення початкових експлуатаційних характеристик чи їх складових.

    На філіях Товариства для підвищення надійності устаткування, а також для покращення техніко-економічних показників, продовження терміну експлуатації, підвищення якості та надійності роботи обладнання відповідно до перспективних планів здійснюється технічне переоснащення і реконструкція основного обладнання. Це здійснюється і по відношенню до систем контролю та керування, пристроїв релейного захисту та автоматики, засобів диспетчерсько-технологічного керування, будівель, споруд тощо.

    В Укргідроенерго запроваджено облік технологічних порушень та дефектів в роботі обладнання системи управлінської інформації з використанням, так званого, модуля ТОРО. Це технічне обслуговування та ремонт обладнання, що створює єдину інформаційну систему обліку, звітності та аналізу технологічних порушень в роботі обладнання. За допомогою цієї системи відбувається планування і виконання заходів щодо усунення причин порушень та направлених на підвищення рівня надійності обладнання. Крім того, система допомагає запобігти подібних порушень в майбутньому.

    Який економічний ефект матиме введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС?

    Введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС є визначальним у вирішенні проблеми дефіциту високоманеврових потужностей в Об’єднаній енергосистемі України та має позитивний економічний ефект, оскільки дозволить Україні щороку заощаджувати понад 1 мільйон тон вугілля та 200–300 млн куб. м газу. Окрім економії енергоресурсів Дністровська ГАЕС матиме значний екологічний ефект. Так, на понад 2 мільйони тонн скоротяться викиди в атмосферу вуглексилого газу, на майже 7 тисяч тонн - оксиду азоту та на майже 29 тисяч тонн – діоксиду сірки.

    Загалом, введення в експлуатацію четвертого гідроагрегату дасть змогу збільшити встановлену потужність Дністровської ГАЕС до 1296 МВт. Всього на Дністровській ГАЕС буде встановлено сім гідроагрегатів, загальною потужністю 2268 МВт в генераторному режимі та 2947 у насосному, що ставить її на перше місце у Європі та шосте у світі.

    На чому базується басейновий принцип управління водними ресурсами?

    В Україні управління в галузі використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом, який передбачає реформування раціонального використання водних ресурсів та перехід від адміністративно-територіальної моделі управління до басейнової структури. Даний принцип ґрунтується на засадах пріоритетності економічної безпеки водокористування, економічної цілісності, самодостатності водогосподарської і природоохоронної діяльності та взаємодії територіальних й галузевих суб’єктів управлінь. Це означає, що до процесу прийняття управлінських рішень залучаються заінтересовані сторони водокористувачів усіх рівнів.

    До основних функцій басейнової ради належать прийняття рішення в галузі управління водними ресурсами та вироблення політичних принципів з використання водних ресурсів в межах басейну. Крім того, басейнові ради реалізовують та адаптують план управління басейном, визначають план заходів для реалізації схеми розвитку басейну та вирішують конфлікти водокористувачів.

    На даний час існує 13 басейнових управлінь водних ресурсів. Укргідроенерго, як основний користувач в системі водогосподарського комплексу України, що здійснює свою діяльність на головних річках країни, входить до складу Басейнових рад Середнього Дніпра, Нижнього Дніпра та Дністра.

    Як забезпечується раціональне використання водних ресурсів?

    Регулювання стоку – є однією із головних завдань водосховищ. Воно робиться в основному для водопостачання та в цілях боротьби з повенями, а також на користь енергетики, іригації та водного транспорту. Для цього у водосховищах акумулюється стік в одні періоди року і віддається накопичена вода в інші. Період акумуляції стоку називається наповненням водосховища, а процес віддачі накопиченої води – спрацювання водосховища. Наповнення водосховища та його виробіток завжди повинні бути, приблизно, на одному рівні.

    В умовах обмеження водних ресурсів, необхідно приділяти велику увагу їх комплексному і ефективному використанню. Оскільки водосховища є засобом управління перерозподілу водних ресурсів, то для забезпечення нормального функціонування водоспоживачів у багаторічний період необхідно суворо дотримуватися режиму роботи.

    Саме для забезпечення раціонального використання водних ресурсів створено Міжвідомчу комісію по узгодженню режимів роботи водосховищ. Комісія, участь у засіданнях якої беруть фахівці Укргідроенерго, з метою забезпечення водою відповідно до потреб населення й галузей економіки та підтримання екологічно безпечного стану водойм щомісячно узгоджує режим роботи водосховищ. Варто підкреслити, що при складані режиму обов’язковим є врахування умов спільної роботи як верхніх так і нижніх водойм.

    Для чого потрібна реконструкція гідроагрегатів?

    Більшість вітчизняних гідроелектростанцій збудовано понад півстоліття тому. За час експлуатації основні виробничі потужності гідрогенеруючих підприємств зазнали істотного фізичного зносу, подекуди повністю вичерпавши свій ресурс. У 1996 році керівництвом компанії Укргідроенерго було прийнято рішення про реабілітацію усіх діючих ГЕС і ГАЕС. Наразі триває ІІ етап реконструкції гідроелектростанцій компанії, метою якого є тотальне оновлення  гідроагрегатів. Зі 103 гідроагрегатів, які є на балансі компанії, нове життя вже отримав 71. До 2026 року компанія має на меті провести повну реконструкцію гідроагрегатів зі встановленням нових регуляторів швидкості, систем збудження, систем управління та моніторингу, систем захисту та інших елементів.

    Важливість реконструкції важко переоцінити, адже завершення технічного переоснащення ГЕС і ГАЕС, які входять до складу компанії, продовжить їх ресурс щонайменше на 30-40 років, сприятиме підвищенню рівня безпеки експлуатації станцій та зростанню їхньої загальної потужності на 320 МВт. Окрім того, модернізація гідроагрегатів дозволить на 330 млн кВт/год додатково збільшити щорічне виробництво електроенергії компанією.

    Реконструкція гідроагрегатів переслідує також й природоохоронну мету. Внаслідок заміни основних вузлів досягається підвищення герметичності маслонаповненого обладнання, що, в свою чергу, запобігає потраплянню олив у річки та сприяє покращенню екологічної ситуації у місцях присутності компанії.

    Важливою умовою під час реконструкції є те, що гідроелектростанція повинна працювати у звичному режимі, без зупинки та зменшення виробітку електроенергії.

    Як Укргідроенерго планує розвивати альтернативну енергетику?

    В Укргідроенерго у найближчому майбутньому планують реалізувати низку проєктів з будівництва сонячних електростанцій разом з акумуляторними батареями на діючих ГЕС і ГАЕС.

    Будівництво сонячної генерації сприятиме поліпшенню асортименту та якості допоміжних послуг Укргідроенерго, підтримці інтеграції відновлювальних джерел енергії, підтримці приєднання до європейської мережі системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E), а також зменшенню витрат на технічне обслуговування та продовження терміну експлуатації ГЕС.

    Зокрема, планується будівництво СЕС, потужністю 10,6 МВт, на філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС». Тут встановлять одну літій-іонну акумуляторну батарею, ємністю 46 МВт.

    Окрім того, в планах Укргідроенерго - зведення сонячної установки на Канівській ГЕС. Її потужність складе 13,5 МВт. Три акумуляторні батареї будуть здатні накопичувати надлишкову електроенергію, обсягом 22 МВт.

    Ще одну СЕС, потужністю 6,5 МВт, зведуть на берегах Кременчуцького водосховища. Тут також планують встановити одну акумуляторну батарею, ємністю 60 МВт.

    В планах компанії – також будівництво сонячної установки, потужністю 5,3 МВт на Середньодніпровській ГЕС. На станції встановлять одну літій-іонну акумуляторну батарею, здатну накопичувати 25 МВт електроенергії.

    Окрім того, компанія має на меті реалізувати соціальний енергетичний проєкт на Дністровському каскаді гідроелектростанцій. Його мета - забезпечити використання відновлювальних джерел енергії для місцевих транспортних засобів, які живляться від електроенергії, за ціною, нижчою за тарифи для другого класу споживачів. Тут планують збудувати сонячну електростанцію, потужністю 28 МВт та встановити одну акумуляторну батарею, ємністю 15 МВт. Очікується, що соціальне споживання електроенергії в рамках проєкту становитиме 21 000 МВт-год на рік, а щорічна економія витрат на електроенергію 1,95 млн. доларів на рік.

    Наразі розроблено техніко-економічне обґрунтування будівництва сонячних електростанцій, компанія працює над залученням коштів міжнародних фінансових організацій для реалізації проєкту.

    Як Укргідроенерго вирішує проблему цвітіння води?

    Заходи для покращення ситуації, які реалізовуються і плануються надалі впроваджуватися Укргідроенерго можна розділити на три напрямки:

    1.заходи, що пов’язані з відмовою від фосфатовмісних мийних засобів у побутовому використанні. Вже з 2014 року Кременчуцька ГЕС відмовилась від використання мийних засобів, що містять фосфати. За даними хіміко-бактеріального моніторингу кількість фосфатів в стічних водах, які потрапляють до системи водовідведення, зменшилась втричі. Цей позитивний досвід планується впроваджуватися на інших філіях.

    2. заходи, які спрямовані на зміну гідрологічних параметрів (посилення проточності і збільшення водообміну) через встановлення регламенту спеціальних екологічних попусків згідно з Правилами експлуатації водосховищ та рішеннями Міжвідомчої комісії. У зв'язку із дефіцитом води, застосування даного заходу може бути обмежене.

    3. використання механічних методів регулювання рівня «цвітіння». До них відноситься застосування аераційної установки, що насичує воду киснем. Вже є чітке бачення щодо позитивного впливу на кисневий режим, у подальшому планується проведення гідробіологічних досліджень для оцінювання впливу на стан фітопланктону. Сукупність з гідрологічними заходами впровадження аерації можна розглядати як ефективний засіб боротьби із цвітінням води та його наслідками.

    Як водосховища регулюють річковий стік?

    У природних умовах річки характеризуються вкрай нерівномірним розподілом стоку в багаторічному, річному і сезонному розрізах. Стоком називають кількість води, що протікає по річці за певний відрізок часу. Він формується під впливом кліматичних умов, ландшафту, господарської діяльності та розміру річкової мережі. З них головним фактором є саме кліматичні умови.

    Регулювання є необхідною умовою раціонального використання води і здійснюється водосховищами шляхом перерозподілу об’єму природного стоку. Для цього в водосховищах акумулюється вода в одні періоди року, сезону, місяця, тижня, доби і віддається – в інші періоди. Процес акумуляції називається наповненням водосховища, а процес віддачі – його спрацюванням. Таким чином, надлишок води від паводків і повеней затримується або віддається за потреби, дозволяючи уникнути затоплень та інших руйнівних наслідків.

    Виділяють наступні види регулювання річкового стоку ГЕС: багаторічне, річне (або сезонне), тижневе і добове. Багаторічне дозволяє перерозподіляти стік за декілька років, накопичуючи в багатоводні роки і спрацьовуючи в маловодні. Річне регулювання здійснює перерозподіл стоку всередині року, накопичуючи в період паводку і спрацьовуючи в маловодний сезон в період межені. Тижневе та добове здійснюється в основному в інтересах гідроенергетики у зв'язку з нерівномірним споживанням електроенергії.

    Різко зростають можливості регулювання стоку річок в умовах каскаду ГЕС. При цьому ГЕС з регулюючими водосховищами, розташовані вище в каскаді, впливають на всі нижчі ступені, забезпечуючи їх зарегульованим стоком.

    Дніпровський каскад ГЕС з сумарним корисним об'ємом всіх водосховищ близько 18 км³ здійснює річне та інші регулювання стоку. Основне регулююче водосховище каскаду – Кременчуцьке з корисним об'ємом відповідно 9 км³.

    Яка роль ГАЕС у розвитку відновлюваних джерел енергії?

    Акумулювання гідроенергії є важливим компонентом для сучасних і майбутніх систем чистої енергії. Значне збільшення кількості ВДЕ, таких як вітрова та сонячна енергії, разом з їх заміщенням звичайних генераторів, збільшило тиск на енергосистеми і підкреслило потребу в акумульованій енергії ГАЕС.

    Акумулювання електроенергії не слід розглядати лише як резервний генератор або постачальник допоміжних мережевих послуг, але як ресурс, що забезпечує переваги по всьому спектру ролей у місцевих і регіональних системах водопостачання та енергетики.

    У світі загальна встановлена потужність ГАЕС становить 1 291 757 МВт, а генерації – 4,2 ТВт/год за даними на 2019 рік.

    Зі свого боку Укргідроенерго здійснює експлуатацію шести агрегатів Київської ГАЕС потужністю  235,5 МВт в генераторному режимі і 135 МВт в насосному та трьох гідроагрегатів Дністровської ГАЕС потужністю 324 МВт кожний. Аналіз роботи в 2014 році введених в експлуатацію двох гідроагрегатів Дністровської ГАЕС показав загальнодержавний ефект в тому, що зменшується потреба в кількості пусків енергоблоків ТЕС для добового регулювання в енергосистемі. Ці пуски відбуваються в піковий період, тобто коли необхідна велика потужність протягом лише кількох годин на добу. Такі пуски теплових електростанцій здійснюються на імпортованому природному газі, а їх робота здійснюється на вугіллі, в тому числі дефіцитному антрациті, який фактично також імпортується, починаючи з 2014 року.

    Розрахунки ефективності будівництва Канівської ГАЕС показують щорічну економію 557 тис. тонн вугілля та 125 млн м3 природного газу, як додатковий системний ефект. А зменшення викидів газів за рахунок заміщення теплових електростанцій ГАЕС буде становити СО2 (вуглецевий газ, діоксид вуглецю) – 1 265 тис. т, NOx (оксид азоту) – 3,8 тис. т, SO2 (діоксид сірки) – 14,7 тис. т та пилу – 4,6 тис. т.

    Отже, будівництво ГАЕС – вагомий внесок у зменшення імпорту природного газу та вугілля із сусідніх країн та державницький крок щодо забезпечення енергетичної незалежності України.

    Як космічна геодезія допомагає забезпечувати безпечну експлуатацію гідроспоруд?

    Космічна геодезія дозволяє постійно, з інтервалом в 1 секунду, визначати просторові координати та зміщення закріплених на греблях точок.

    Для визначення координат використовуються прецизійні ГНСС (Глобальні навігаційні супутникові системи) приймачі, які на постійній основі встановлені над кожною точкою. Приймачі опрацьовують сигнали від навігаційних супутників: приймач на основі отриманого від супутника сигналу та закодованої у ньому інформації вимірює до нього відстань, а також визначає координати супутника на момент виміру відстані у загальноземній системі.

    На основі одночасно виміряних відстаней до супутників та їх координат приймач виконує математичні розрахунки і визначає свої координати. Далі ця інформація телекомунікаційними засобами передається на сервер системи, де відповідним чином опрацьовується і накопичується у базі даних. Водночас на моніторі комп’ютера відразу візуалізується зміщення точок.

    Результатом роботи системи є миттєві й усереднені добові, тижневі, місячні й річні зміщення точок, що закріплені на греблі. Також отримуються дані щодо швидкості зміщення точок. Середня похибка визначення координат точок становить 2-3 мм. Результати вимірів системи і визначені миттєві координати усіх точок щодобово поступають на сервер «Львівської політехніки», де проводяться дослідження результатів вимірів.

    Існує декілька напрямків досліджень:

    Перший напрямок досліджень – на відстані кілька сотень метрів від греблі встановлено спеціальні роботизовані тахеометри, які за допомогою лазерного імпульсу вимірюють відстань та кутові величини напрямку на відбивач. Водночас координати тахеометра безперервно контролюються встановленим над ним ГНСС приймачем, за координатами тахеометра і виконаними вимірами визначаються координати відбивачів та їх зміщення.

    Другий напрям досліджень – це оцінка впливу регіональних та глобальних геодинамічних процесів на стійкість гребель. Так, за допомогою спеціального програмного забезпечення визначаються зміни положення базових точок, де встановлено роботизовані тахеометри, відносно постійно діючих ГНСС станцій, розташованих на відстанях у 1000 і більше кілометрів від гідроелектростанцій. Такі дослідження дозволяють оцінити вплив геодинамічних факторів, тобто рухів земної кори, зміщень тектонічних блоків на стійкість споруд. Зазвичай, більшість тектонічних розломів проходить вздовж русел рік. Відповідно їх вплив може бути вагомим на деформації гребель.

    Третій напрям досліджень – аналіз виявлених зміщень і деформацій гідроелектростанцій за період тестового режиму роботи систем.

    Як гідроенергетика допомагає зменшити наслідки кліматичних змін?

    Гідроенергетика забезпечує подвійну користь у боротьбі зі зміною клімату. Перша перевага: внесок у пом'якшення наслідків зміни клімату. Гідроенергетика не лише забезпечує чисту енергію зі значно меншими викидами парникових газів, ніж більшість інших технологій, але також підтримує розвиток інших відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) завдяки своїм маневровим потужностям. Таким чином, зменшується залежність від викопного палива та світ уникає близько 4 млрд тонн додаткових викидів парникових газів на рік (порівняно з вугільною енергетикою відповідно до Звіту про стан гідроенергетики IHA за 2020 рік).

    Друга перевага: здатність гідроенергетики надавати послуги з водопостачання та виконувати функцію накопичувача води. Гідроенергетика забезпечує ємності для зберігання води, яку можна використовувати для зрошення, питного водопостачання, боротьби з повенями, навігації та інших послуг. Водосховища є необхідними для адаптації до більш «теплого» світу та задоволення зростаючих потреб у воді.

    Які типи гідрогенераторів встановлено на станціях Укргідроенерго  та який принцип їх роботи?

    Вертикальні гідрогенератори підвісного і зонтичного типів:

    Вертикальні гідрогенератори підвісного типу застосовуються у високооборотних гідроагрегатах. Такий тип виконання є оптимальним для швидкохідних гідрогенераторів, оскільки він забезпечує більшу механічну стійкість роботи гідроагрегатів.

    Вертикальні гідрогенератори зонтичного типу використовуються для тихохідних гідроагрегатів. Цей тип є більш економічним і зручним при монтажі. Конструкція гідрогенератора дозволяє відмовитися від нижньої вантажонесучої хрестовини (при спиранні під’ятника на кришку турбіни) і цільного вала ротора, що значно знижує масу і висоту гідрогенератора.

    Гідрогенератори вертикального типу встановлено на Кременчуцькій, Середньодніпровській, Дніпровській, Каховській та Дністровській ГЕС.

    Гідрогенератори капсульного типу:

    Необхідність у капсульних гідрогенераторах виникла при створенні низьконапірних руслових і приливних електростанцій. Гідрогенератор капсульного типу і конструктивно пов'язана з ним горизонтальна гідротурбіна утворюють герметизований гідроагрегат оптичної форми, який працює безпосередньо в потоці води.

    Застосування таких гідроагрегатів дозволяє набагато пришвидшити будівництво гідроспоруд і отримати значну економію капіталовкладень шляхом спрощення конструкцій гідротехнічних споруд, зменшення обсягу бетонних робіт, широкого застосування збірного залізобетону та скорочення відстані між осями агрегатів.

    Гідрогенератори капсульного типу встановлено на Київській та Канівській ГЕС.

    Вертикальні оборотні гідрогенератори-двигуни:

    На гідроакумулюючих станціях встановлюються оборотні гідрогенератори-двигуни, які від звичайних відрізняються особливою конструкцією підп’ятника, що дозволяє ротору обертатися в обидві сторони, оскільки ГАЕС споживає надлишкову енергію АЕС і ТЕС у години провалу графіка навантаження у нічні години, створюючи запас потенційної енергії води, та виробляє додаткову енергію в денні години під час дефіциту «пікової потужності».

    Гідрогенератор-двигун призначений для роботи в трьох режимах: в режимі генератора, тобто в турбінному режимі; в режимі двигуна, тобто в насосному режимі, та в режимі синхронного компенсатора.

    Такого типу гідрогенератори встановлено на Дністровській ГАЕС.