Питання та відповіді

Питання

Що таке ГЕС?

Выдповідь

ГЕС – це електростанція, що завдяки напору води, який надходить на лопаті гідротурбіни і таким чином приводить в дію генератори, виробляє електроенергію. Для роботи гідроелектростанції потрібен перепад висоти русла річки. Щоб його створити, будують греблю, що також слугує водосховищем та дає змогу працювати ГЕС у будь-який час. В результаті вода падає з висоти, потрапляє на лопаті турбіни і змушує їх крутитися, а ті, у свою чергу, змушують обертатися вал генератора і виробляти електроенергію. Також для створення потрібного тиску води застосовується деривація – відведення води від русла річки каналом або системою водоводів до гідротехнічних споруд. Інколи використовується одночасно і гребля, і деривація.

Питання

Які переваги має гідроенергетика?

Выдповідь
  • Гнучкість. Гідроелектростанції можуть дуже швидко та в будь-який час пристосовуватися до мінливих потреб ринку в енергії, збільшуючи чи зменшуючи виробництво. ГЕС можна запустити в роботу протягом декількох хвилин.
  • Мінімальні викиди вуглекислого газу. ГЕС – це відсутність вуглекислого газу. Незначні його викиди можуть відбуватися лише під час будівництва станцій. Швейцарський вчений Пауль Шеррер провів дослідження та визначив, що гідроенергетика займає перше місце у рейтингу найменшої кількості викидів вуглекислого газу. За нею відповідно розташувалися на другому, третьому і четвертому місцях: вітро-, ядерна та сонячна енергетики.
  • Низькі витрати на виробництво. Головною перевагою гідроелектростанції визнана відсутність витрат на «пальне», адже для виробництва електроенергії тут використовується відновлювальне джерело енергії – вода. Також гідроелектростанції мають довгий термін «використання»: деякі можуть працювати і до 100 років. В результаті, кінцева вартість одержуваної електроенергії значно нижча, ніж в інших видів електростанцій.
  • Користь водосховищ. Водосховища можуть захищати від повеней, затримуючи надлишок води. Крім того, водосховища виконують вагому соціальну функцію: як резервуари питної води, як місце літнього відпочинку, як площина для занять різноманітними водними видами спорту, як запаси води для поливу та ін.
  • Економічна доцільність. У великих енергосистемах більшу частину можуть становити потужності теплових та атомних електростанцій, що не мають змоги швидко зменшувати виробіток електроенергії під час нічного зниження енергоспоживання або ж роблять це зі значними втратами. Що призводить до суттєвого підвищення комерційної вартості пікової електроенергії у порівнянні з тією, яка вироблена вночі. В таких умовах використання ГАЕС економічно доцільно та підвищує як ефективність використання інших потужностей (в тому числі, транспортних), так і надійність системи в цілому.
Питання

Коли була побудована перша ГЕС України?

Выдповідь

В Україні гідроенергетика розвивається з початку XX століття. Перші у світі ГЕС і ГАЕС з’явилися у 1882 році у США та Швейцарії відповідно. Найбільша гідроелектростанція в Україні – вона ж і найперша – Дніпровська ГЕС. Її будівництво розпочалося в 1927 році, а в 1932 був введений в експлуатацію перший гідроагрегат. Наразі станція входить до складу ПрАТ «Укргідроенерго».

Питання

Який принцип роботи ГЕС і ГАЕС?

Выдповідь

Принцип роботи ГЕС досить простий: за допомогою будівництва штучної греблі на річці (ГЕС), або за допомогою створення штучної водойми (ГАЕС) поряд з нею, забезпечується необхідний напір води, який потрапляє на обладнання, перетворюючи кінетичну енергію течії в електричну. Падаючи з великої висоти через водоводи, або під натиском природної течії річки, вода передає свою кінетичну енергію лопатям турбіни, та, в свою чергу, передає обертальний момент на гідроагрегати, що знаходяться у машинному залі ГЕС. А вже ці складні пристрої перетворюють механічну енергію на електричну, яка через розгалуджену мережу ліній електропередач надходить безпосередньо до споживачів.

Питання

Які ГЕС та ГАЕС входять до складу Укргідроенерго?

Выдповідь

До складу компанії Укргідроенерго входять десять станцій на річках Дніпро та Дністер: Київська ГЕС та Київська ГАЕС, Канівська ГЕС, Кременчуцька ГЕС, Середньодніпровська ГЕС, Дніпровська ГЕС-1 та Дніпровська ГЕС-2, Каховська ГЕС, Дністровська ГЕС та Дністровська ГАЕС. Канівська ГАЕС та Каховська ГЕС-2 знаходяться в процесі підготовки до будівництва.

Питання

Яка сумарна потужність об’єктів Укргідроенерго?

Выдповідь

На початок 2020 року загальна кількість гідроагрегатів на станціях Товариства становить 103, а їх сумарна встановлена потужність досягла 5849 МВт. Компанія постійно динамічно розвивається та забезпечує покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності, мобільний аварійний резерв в об’єднаній енергосистемі України. Під час виробництва електроенергії питання екологічної безпеки та охорони довкілля є пріоритетними на підприємстві.

Питання

Що таке аерація води та з якою метою її проводить Укргідроенерго?

Выдповідь

Аерація води – збагачення водного середовища киснем за допомогою хімічних, біологічних та механічних методів. Мабуть немає жодної людини, яка б не бачила акваріуму з рибками, життя яких підтримується за рахунок бульбашок повітря, що пропускається крізь товщу води. Багато хто бачив, як на водоймах, особливо де розводять рибу, є штучні розбризкувачі води.

Кисень – один з найважливіших розчинених газів у воді. Від концентрації кисню залежить швидкість та спрямованість окисно-відновлювальних процесів у воді, формування якості вод та їх екологічного стану. В аеробних умовах переважає окислення речовин, що сприяє самоочищенню водного середовища і посиленню стійкості до забруднення. При дефіциті кисню у водоймах виникають заморні явища, окислювальні процеси сповільнюються, обумовлюючи погіршення якості води, підвищується токсичність водного середовища.

Актуальним рішенням цих проблем на рівнинних річках, які зарегульовані ГЕС, є організація аерації води безпосередньо на гідроагрегатах електростанцій, коли відбувається насичення киснем води що проходить гідроагрегати. Тим самим вирішується проблема критичного дефіциту кисню у нижче розташованих гідроекосистемах. Аерація води вже майже півстоліття є загальновизнаним підходом до покращення стану річок у світі. За ці роки напрацьовано багатий технічний і екологічний досвід в цьому питанні. В залежності від конкретних місцевих умов та потреб застосовують або відокремлені аератори, які встановлюються за греблею ГЕС, або здійснюють аерацію води безпосередньо на вході в гідроагрегат. Більш того, в США на рівні законодавства штатів встановлено вимоги щодо мінімального рівня кисню у воді за греблею, і ГЕС повинні його підтримувати у разі зниження.

Турбіни ГЕС – єдина можливість збагатити киснем придонні перетини річкового русла, адже вони встановлені на глибинах від 14 до 35 метрів (це стосується ГЕС Дніпровського каскаду). ПрАТ Укргідроенерго, 100% акцій якого належить державі, має обладнання та гідротехнічні споруди, що дозволять робити аерацію води на глибинах більше 6-7 метрів – саме там, де проходить основний потік річкової води з найнижчим вмістом кисню.

ПрАТ Укргідроенерго в серпні 2019 року на гідроагрегаті №6 Каховскої ГЕС експериментально перевірило метод аерації, шляхом подачі стисненого повітря перед турбіною. Хімічні аналізи після аерації проводила Херсонська лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Держводагентства із складанням відповідних протоколів.

Випробування показали, що аерація технічно можлива і вона дає результат – збільшення концентрації розчиненого кисню. Результати випробувань будуть враховані в режимах роботи Каховської ГЕС та в проектній документації на будівництво Каховської ГЕС-2. Позитивний досвід аерації буде розповсюджено на всі ГЕС Дніпровського каскаду. Реконструкція обладнання, яка проводитиметься на підставі отриманих експериментальних даних, в подальшому дозволить здійснювати безперервну аерацію на всіх гідротурбінах.

Поетапне промислове впровадження аерації води дозволить зробити суттєвий крок для вирішення наступних питань:

  • покращення якості води у річці Дніпро;
  • адаптація системи моніторингу стану водних екосистем до європейських норм;
  • корегування режиму роботи ГЕС після очікуваного впровадження в Україні більш жорстких норм щодо стану води та режимів водокористування.

Детальніше про впровадження технології аерації води в гідроагрегатах ГЕС (https://uhe.gov.ua/stalyy_rozvytok/korporatyvna-sotsialna-vidpovidalnist/okhorona_dovkillya/proekty/vprovadzhennya) та про результати першого в Україні досвіду аерації води на гідроагрегатах ГЕС (https://uhe.gov.ua/media_tsentr/novyny/rezultati-pershogo-v-ukraini-dosvidu-aeracii-vodi-na-gidroagregatakh-ges) можна почитати за наведеними посиланнями.

Питання

Які нові ГЕС та ГАЕС планує побудувати Укргідроенерго?

Выдповідь

Стратегічною метою Укргідроенерго є забезпечення енергосистеми України електроенергією та резервом потужності завдяки гідроресурсам річок Дніпро та Дністер. Задля її досягнення компанія продовжує розбудовувати генеруючі потужності. Стратегічними завданнями на найближчу та середньострокову перспективу є будівництво Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2.

Будівництво Канівської ГАЕС (https://uhe.gov.ua/filiyi/kanivvska_haes_v_protsesi_pidhotovky_do_budivnytstva) у складі чотирьох гідроагрегатів,  потужністю 1000 МВт у турбінному режимі та 1040 МВт у насосному, дозволить підвищити надійність та маневровість Об’єднаної енергосистеми України, а також створити мобільний аварійний резерв. Введення потужностей Канівської ГАЕС зменшить потребу в пусках енергоблоків ТЕС та дозволить щорічно заощаджувати 125 млн.м³ «блакитного палива» та 533 тис. тон вугілля.

Зведення Каховської ГЕС-2 (https://uhe.gov.ua/filiyi/kakhovska_hes_2_v_protsesi_pidhotovky_do_budivnytstva) дозволить збільшити сумарну встановлену потужність Каховського гідровузла на 250 мВт, при цьому забезпечивши додатковий обсяг виробництва електроенергії для покриття попиту в піковій зоні графіка навантаження.

Будівництво нових гідрогенеруючих потужностей ПрАТ «Укргідроенерго»  здійснюється у відповідності до усіх вимог законодавства в сфері екології. Проведення комплексних екологічних досліджень на стадії ініціювання та проектування енергетичних об’єктів, оцінка впливу на довкілля планової діяльності в басейні Дніпра, збереження біорізноманіття в місцях будівництва гідроелектростанцій, охорона окремих представників флори та фауни, а також цілих екосистем – у фокусі уваги гідроенергетиків.

Питання

Яка мета будівництва Каховської ГЕС-2?

Выдповідь

Метою будівництва Каховської ГЕС-2 є створення додаткових маневрових генераційних потужностей для стабілізації функціонування ОЕС, ефективне екологічно обґрунтоване регулювання та використання стоку річки Дніпро, зменшення залежності країни від зовнішніх джерел енергії, виконання міжнародних зобов’язань України в сферах енергетики та екології.

Питання

Чи зміниться режим експлуатації Каховського водосховища?

Выдповідь

Проект побудови Каховської ГЕС-2 не передбачає суттєвих змін гідрологічного режиму Каховського водосховища. Середньодобова кількість скидів обох станцій залишається такою ж, як зараз, та Каховське водосховище буде функціонувати згідно з діючими «Правилами експлуатації водосховищ дніпровського каскаду» з урахуванням санітарно-гігієнічних та екологічних вимог для літньо-осіннього, осінньо-зимового періодів та періоду весняного водопілля.

Окрім того, рішення щодо режиму експлуатації водосховищ щомісяця узгоджуються водокористувачами, що входять до складу міжвідомчої комісії по узгодженню режимів дніпровських та дністровських водосховищ та затверджуються Держводагентством.

Питання

Чи призведе експлуатація ГЕС-2 до затоплення баз відпочинку та пляжів?

Выдповідь

Бази відпочинку і пляжі у нижньому б’єфі не зазнаватимуть додаткового негативного впливу планованої діяльності. Планована амплітуда та тривалість підняття води після введення в експлуатацію Каховської ГЕС-2 є нижчою, ніж амплітуди під час водопілля. Берегова лінія міста була спроєктована та сформована свого часу для функціонування з урахуванням впливів як від роботи Каховської ГЕС-1, так і від водопілля.

До того ж, запропоновано низку обов’язкових заходів для мінімізації впливу планованої діяльності на користування облаштованих пляжів місцевим населенням, а саме:

–    вести постійну роз’яснювальну роботу серед місцевого населення, бізнесів та туристів з правил безпеки користування місцевими рекреаційними зонами;

–    ввести моніторинг змін у безпечності користування зон рекреації, що підпадають під вплив планованої діяльності;

      Додатково до системи раннього оповіщення та заходів з підвищення безпеки населення передбачених проєктом, запропоновано облаштувати упорядковані пляжі системою оповіщення (гучномовцями та світловою сигналізацією), з метою попередження населення про планований підйом рівня води.

Питання

Чи передбачається захист берегової лінії нижче станції?

Выдповідь

У межах проєкту, для захисту берегової лінії від розмиву, передбачається використання декількох типів берегоукріплень з урахуванням особливостей кожної ділянки, містобудівних обмежень та результатів обговорення з місцевими громадами вибору типу берегоукріплення.

Попередньо запропоновані такі типи:

Для відновлення укріплення берегової зони міського парку попередньо запропоноване кріплення габіонами. Таке конструктивне рішення дозволяє забезпечити захист берегової лінії, доступ мешканців до води та має естетичний зовнішній вигляд.

Габіони – це каркаси з в'язаної дротяної сітки, заповнені камінням і пов'язані між собою дротом. Ці кріплення економічні та надійні. Будівельні конструкції з габіонів водопроникливі, стійкі до осаду ґрунту і сприятливо впливають на зелені насадження. Термін використання габіонів практично не має меж. До того ж, це екологічно чистий матеріал, відмінно вписується в будь-який ландшафт. Габіони більше 100 років використовуються в Європі для кріплення берегів.

Для міста Нова Каховка, яке було побудоване в 50-х роках минулого сторіччя як місто енергетиків і з часу проєктування невід’ємно пов’язане з Каховською ГЕС, берегова лінія в межах міського парку була укріплена кам’яною накидкою до рівнів, що забезпечували безпечний пропуск водопілля. Вірогідно, що таке інженерне рішення було застосовано з економічних, а не з естетичних причин. Проєктовані режими експлуатації ГЕС-1+ГЕС-2 не перевищуватимуть рівнів, на які були розраховані берегозахисні споруди. За понад 70 років берегозахисну кам’яну накидку було частково зруйновано та пошкоджено (розібрано) мешканцями. Слід відмітити, що попередні варіанти берегоукріплення не передбачають видалення деревної рослинності. Окрім того, берегоукріплювальні заходи дозволять зберегти можливість рекреаційного використання острова Козацького.

Детальні проєкти берегоукріплення розроблятимуться з урахуванням містобудівних та інших обмежень, висновків до Звіту з ОВД та за підтримки діалогу між проєктувальниками, громадськістю та органами місцевого самоврядування. 

Питання

Чи буде обмежуватись доступ населення до води?

Выдповідь

Всі типи запропонованого берегоукріплення не перешкоджатимуть доступу громадян до берегу річки. Окрім того, в процесі будівництва буде упорядкована територія урочища «Солов’їна роща» з облаштуванням пляжу і під’їзною автодорогою до нього, яке є традиційним місцем відпочинку місцевих жителів та буде вільним для відвідування.

Питання

Чи вплине будівництво на якість питної води?

Выдповідь

Планована діяльність не впливає на питне водопостачання населених пунктів, оскільки воно здійснюється із свердловин глибоких водоносних горизонтів.

Питання

Що таке водосховище?

Выдповідь

Із самої назви зрозуміло, що водосховище – це штучна водойма, спеціально призначена для зберігання води. Проте, не зовсім ясно, для чого зберігати та використовувати цю воду. Необхідно зазначити, що водні ресурси по території України також розміщені нерівномірно, через що виникають труднощі з їх використанням у народному господарстві. Крім того, сезонні коливання рівня річок завдають збитки для господарської діяльності. Саме з метою нагромадження води і її подальшого використання та регулювання стоку річки протягом року і створено мережу водосховищ – штучних водойм різної місткості. Більшість водосховищ будують на річках, перегороджуючи їх долини греблями.

Питання

Які найбільші водосховища України?

Выдповідь

Найбільші водосховища України споруджено на річці Дніпро та Дністер. Так, Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське та Каховське водосховища утворюють Дніпровський каскад, будівництво якого тривало майже півстоліття і було пов’язане з використанням води Дніпра для виробництва електроенергії та забезпечення водою населення України, судноплавства.

Київське водосховище, відоме ще як Київське море, утворено греблею Київської ГЕС в межах Київської та Чернігівської областей. Київське водосховище, об’єм якого становить 3,73 км³, заповнено водою у 1964-1966 роках. Слід зазначити, що створення Київського водосховища значно покращило умови судноплавства.

Канівське водосховище утворилося під час спорудження Канівської ГЕС та заповнено водою у 1974-1976 роках. Канівське водосховище, із загальним об’ємом 2,63 км³, є наймолодшим у каскаді водосховищ на річці Дніпро та омиває міста Київ, Українка, Переяслав та Канів.

Кременчуцьке водосховище – найбільше водосховище України, загальним об’ємом 13,5 км³. Водосховище було створено греблею Кременчуцької ГЕС на річці Дніпро в Полтавській, Кіровоградській та Черкаських областях та заповнено водою у 1959–1961 роках. Цікаво, що уперше ідея будівництва Кременчуцького  водосховища з'явилась ще в 1932 році та була обумовлена необхідністю вирішення енергетичних завдань, проте на той час витрати, пов’язані з будівництвом, були завеликі, тому від задуму відмовилися.

Кам’янське водосховище розташоване частково на територіях Кіровоградської, Полтавської та Дніпропетровської областей в результаті будівництва Середньодніпровської ГЕС у 1963-1964 роках. Об’єм Кам'янського водосховища становить 2,45 км³. До 2017 року Кам’янське водосховище мало назву Дніпродзержинське.

Дніпровське водосховище, об’єм якого становить об'єм 3,3 км³, утворилося у 1932 році внаслідок будівництва Дніпровської ГЕС на річці Дніпро в межах Запорізької та Дніпропетровської областей. Під час Другої світової війни протягом певного часу водосховища не існувало, через руйнування греблі Дніпровської ГЕС. Повністю відновилось водосховище у 1948 році після відбудови греблі. Спорудження Дніпровського водосховища дозволило створити умови для судноплавства по Дніпру від гирла до Києва і вище.

Каховське водосховище створено греблею Каховської ГЕС на річці Дніпро в Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Водосховище, об’ємом  18,2 км³, було заповнено в 1955-1958 роках. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти в містах Нікополь, Енергодар, Кам'янка-Дніпровська. Каховське водосховище є другим по величині в Україні.

На початку 80-х років на річці Дністер у Чернівецькій, Хмельницькій і Вінницькій областях греблею Дністровської ГЕС було створено Дністровське водосховище, об’єм якого становить 2,0 км³.

Питання

Які проблеми вирішують водосховища для країни?

Выдповідь

Зі створенням водосховищ Дніпровського каскаду було розв’язано проблеми забезпечення водою населення, промисловості й сільського господарства, збільшення обсягу водоспоживання та більш рівномірного його розподілу протягом року, оскільки 70% об’єму стоку на Дніпрі припадає на час весняної повені, забезпечено роботу гідроелектричних, теплових та атомних станцій, водного транспорту, захист долини річки від катастрофічних повеней.

Наявність водосховищ справляє позитивний вплив на господарську діяльність людини. За їх допомогою знижується ризик повеней, затоплення житлових будинків, сільськогосподарських угідь, промислових підприємств; створюються каскади гідроелектростанцій для вироблення дешевої електроенергії без забруднення середовища; поліпшуються умови для ходу річкового транспорту, з’являється можливість експлуатації великих глибоководних суден; створюються рибницькі господарства; збільшується простір рекреаційних зон.

Крім того, попри штучність походження водосховищ, на їх акваторіях з часом сформувались унікальні природні екосистеми, всі компоненти яких тісно пов’язані між собою. Різноманітність та взаємодія даних екосистем визначають якість води у водосховищі та можливість багатофункціонального використання його водних ресурсів