Київська ГЕС

Київська ГЕС – перша (верхня) сходинка Дніпровського каскаду гідроелектростанцій, розташована на річці Дніпро в кількох кілометрах від Києва. Станція входить до структури філії «Каскад Київських ГЕС та ГАЕС». Київську ГЕС побудовано в рекордно короткі строки:1960-1968 роки.

На Київській ГЕС вперше в колишньому СРСР використано низьконапірні горизонтальні капсульні гідроагрегати.

Унікальність Київського гідровузла полягає в тому, що тут вперше в практиці вітчизняного гідробудівництва будівля ГЕС була об'єднана з бетонною водозливною греблею з 20 водозливами.

Сьогодні будівля ГЕС шириною 51 м та довжиною 285 м сполученого типу, конструктивно поділена температурно-осадовими швами на п'ять блоків по 4 горизонтально-капсульні агрегати в кожному.

Станом на 01.01.2019 р. встановлена потужність Київської ГЕС складає 440 МВт.

Історія будівництва

Інженерно-геодезичні вишукування перед початком будівництва

Підготовка будівельного майданчику

Початок будівельно-монтажних робіт, монтаж бетонних і залізобетонних конструкцій

Представники Міністерства вугільної промисловості України на будівництві Київської ГЕС

Представники Міністерства вугільної промисловості України на будівництві Київської ГЕС

Будівництво Київської ГЕС

Профілювання берегоукріплень нижнього бєфу

Вид з мостового переходу на будівлю Київської ГЕС

1960 рік

Розпочалося спорудження Київської гідроелектростанції по проекту, розробленому провідним проектно-дослідним інститутом «УкрГідроПроект». Будівництво велося колективом тресту Кременчукгесбуд. Під час будівництва було впроваджено чимало новітніх організаційних та конструктивних рішень. Зокрема зменшення вартості будівництва та скорочення його терміну при підвищенні якості будівельних конструкцій було досягнуто завдяки застосуванню збірного залізобетону. На Київській ГЕС також було вперше впроваджено нові технології високочастотного монтажу крупних бетонних конструкцій.

Одночасно зі спорудженням ГЕС на правому березі Дніпра було побудовано житловий комплекс для гідроенергетиків, школи, дитячі садки, магазини та їдальні.

Жовтень-грудень:організація буд майданчика, намив перемичок котловану.

1961 рік
  • Червень: перша черга бетонного заводу.
  • Липень: початок відкачки котловану шлюзу.
  • Серпень: перший кубометр бетону укладено в судноплавний шлюз.
  • Жовтень: початок земляних робіт на лівобережній греблі.
1962 рік
  • Січень: змонтовано перехід через Дніпро ЛЕП-35 кВ.
  • Березень: початок робіт у котловані ГЕС.
  • Травень: перший кубометр бетону укладено в фундамент ГЕС.
1963 рік

Квітень: перший кубометр бетону укладено в судноплавний шлюз.

1964 рік
  • Вересень: введено в експлуатацію судноплавні споруди.
  • Листопад: затоплення котловану та перекриття Дніпра.
  • Грудень: пуск першого агрегату ГЕС.
1965 рік

Пуск агрегатів №2,3,4.

1966 рік

Пуск агрегатів №5-10.

1967 рік

Пуск агрегатів №11-16.

1968 рік

Пуск агрегатів №17-20.

За час побудови Київської ГЕС було виконано земляних робіт обсягом 79 400 тис. кубометрів; укладено 825 тис. кубометрів монолітного бетону.

Перший директор будівництва - Строков Г. І., перший головний інженер станції - Строганов Є. М. 

Станція сьогодні

Технічні характеристики

Водосховище Київської ГЕС – руслове, річкового типу, з обмеженим сезонним регулюванням. Загальна довжина захисних споруд – 70 км, найбільша висота руслової греблі – 22 м. Довжина напірного фронту гідровузла – 42,3 км, максимальний напір води на споруди становить 11,8 м, максимальна витрата води через споруди 14400 м3 / с. Повний об’єм водосховища 3,73 км3. Корисний об’єм водосховища 1,17 км3. Глибина спрацювання 1,5 м. Площа дзеркала водосховища 922 км2.

Згідно проекту будівництва станції електричну схему було скомпоновано на базі 5-ти блоків, кожний з яких включає до свого складу підвищуючий трансформатор потужністю 80 тис. кВА і вимикач зі сторони 110 кВ. Зв'язок з об'єднанною енергосистемою здійснювався по двом повітряним лініям напругою 110 кВ.

Основні характеристики

До складу основних споруд ГЕС входять: будівля гідроелектростанції з право- і лівобережними устоями, відкритий розподільчий пристрій (ВРП) 110 кВ, суміщена бетонна водозливна гребля з 20-ма водозливами. До складу гідровузла також входять правобережна і лівобережна гребля, захисна дамба правого берега, гребля – вставка між шлюзом та будівлею ГЕС, дамба-хвилеріз, руслова гребля й безнапірні дамби лівого берега та Київський судноплавний шлюз (який на сьогодні належить до ДП «Укрводшлях»).

Загалом на ГЕС встановлено 20 горизонтально-капсульних агрегатів із поворотно-лопатевими гідротурбінами типу ПЛ 15/ГК-600М виробництва Харківського турбінного заводу та горизонтальними синхронними генераторами типу СГК-538/160-70 поставки заводу «Електроважмаш», встановлена потужність яких на сьогодні (після проведення реконструкції гідроагрегатів) становить 440 МВт.

Над перекриттям проточної частини в надагрегатних приміщеннях розташовано: головні виводи генераторів, маслонапірні установки з регуляторами швидкості агрегатів, насоси, тощо. Верхнє перекриття цих приміщень у комплексі з надагрегатною металевою кришкою утворює поріг водозливу. Від нижнього б’єфу вздовж всієї надводної частини будівлі ГЕС міститься закритий розподільчий пристрій (ЗРП) 6,3 кВ, попід яким проходить кабельний напівповерх. На верхньому перекритті ЗРП – 6,3 кВ встановлено силові підвищувальні трансформатори (по одному на кожен блок).

Середньорічне виробництво електроенергії Київською ГЕС дорівнює 651млн. кВт.г. при напорах 7,7- 9,3 м.

Реконструкція

В умовах працюючої станції за період 1997 – 2001 р.р. в рамках реалізації великомасштабного проекту реконструкції всіх ГЕС Дніпровського каскаду, що виконувався за рахунок власних коштів та кредиту Світового банку, на Київській ГЕС виконано:

  • реконструкцію 9- ти гідроагрегатів, виготовлених у найбільших вітчизняних об‘єднаннях “Турбоатом” і “Електроважмаш”, за участю відомих проектних, монтажних та пуско-налагоджувальних організацій, таких як ПрАТ “Укргідропроект”, ПрАТ “Дніпро-Спецгідроенергомонтаж”, “Гідроелектромонтаж”, АК “Енпаселектро” та ін.;
  • встановлено нові генератори та екологічно чисті турбіни, що виключає потрапляння турбінного мастила в ріку Дніпро. Приріст потужності складав 36 МВт;
  • реконструйовані гідроагрегати оснащені новими системами тиристорного збудження генераторів (фірма АВВ), регуляторами швидкості турбін (фірма Alstom);
  • виконано заміну 5 –ти блочних повітряних вимикачів 110 кВ на елегазові (фірма Gec AlsthomT&D);
  • вперше в історії вітчизняної гідроенергетики впроваджено пілотний прект «Автоматизованої системи контролю (АСК) безпеки гідротехнічних споруд Київської ГЕС», що дало можливість забезпечити на якісно новому рівні:

    - контроль за безпекою ГТС;

    - сигналізацію при перевищенні гранично-допустимих показників стану споруд;

    - автоматизацію збору даних вимірювання і оброблення інформації;

    - побудову бази даних для оцінки стану ГТС;

Починаючи з 2002 р. власними силами, а з 2006 року з залученням коштів Світового Банку Реконструкції та Розвитку (МБРР), виконано:

  • реконструкцію 11 гідроагрегатів, що залишилися, з встановленням нової екологічно чистої турбіни ПЛ15/ ГК-600М з переходом на напругу 6,3 кВ та введенням в дію на всіх 20 гідроагрегатах цих блоків нових генераторних елегазових вимикачів, завдяки чому підвищено гнучкість керування гідроагрегатами та їх надійність; виконано заміну системи керування «Централог» на систему керування Ovation (SCADA) на 20 гідроагрегатах та 5 блоках Київської ГЕС; операторські станції даної системи керування знаходяться в ЗРУ та на пульті керування Філії;
  • впроваджено в промислову експлуатацію «Автоматизовану систему комерційного обліку електроенергії»(АСКОЕ) на Київській ГЕС та Київській ГАЕС; робочі станції АСКОЕ знаходяться на пульті керування Філії, пульті керування ГАЕС та в секторі виробничо-технічної та договірної роботи.

На даний час на Київській ГЕС виконано реконструкцію всіх п’яти блоків з заміною:

  • п’яти силових трансформаторів;
  • високовольтних роз’єднувачів (РТ-1, РТ-2, РТ-3, РТ-4, РТ-5, РЛ-1, РЛ-2);
  • блочних повітряних вимикачів 110 кВ на елегазові (фірма Gec AlsthomT&D);
  • блочних трансформаторів струму 110 кВ;
  • блочних трансформаторів напруги 6,3 кВ;
  • замінено все основне електротехнічне обладнання ВРП-110 і ЗРП-6,10 кВ;
  • всі гідроагрегати і блоки обладнанні новими регуляторами швидкості тиристорними системами збудження, системами релейного захисту і керування.

На теперішній час 9 агрегатів станції підключені до системи автоматичного регулювання потужності і частоти в енергосистемі, що здійснюється з диспетчерського центру НЕК Укренерго без втручання оперативного персоналу.