Каховська ГЕС-2 (в процесі підготовки до будівництва)

Блоки
ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС ТА РОЗТАШУВАННЯ

Гідроенергетика України є невід'ємною частиною енергетичного комплексу країни. Зважаючи на відносно невелику частку гідроенергетики в загальному виробленні електроенергії, Україна відчуває нестачу регулюючих потужностей і тому намагається заповнити потребу в них за рахунок теплоелектростанцій, що працюють на вугіллі, хоча це дуже неефективний і ненадійний шлях через те, що ці станції вже протягом тривалого часу знаходяться в експлуатації. Мобільні гідроагрегати покривають пікову частину  загального графіка навантаження і служать аварійним і частотним резервом енергосистеми. Можливість роботи гідроагрегатів в режимі синхронного компенсатора забезпечує як вироблення, так і споживання реактивної енергії. Крім того, ці установки забезпечують швидкий запуск резервних потужностей енергетичної системи в аварійних ситуаціях і управління частотою і напругою національної енергомережі. Велика частина електроенергії отриманої за рахунок гідроресурсів України виробляється каскадом гідроелектростанцій розташованих на річці Дніпро.

Для оптимізації роботи Каховського гідровузла необхідно збільшити його встановлену потужність шляхом вводу додаткових гідроагрегатів. При цьому  приріст середньобагаторічного вироблення електроенергії відбудеться за рахунок використання холостих скидань. Установка додаткових агрегатів дозволить підвищити використання стоку всіма турбінами Каховської ГЕС до 95 %, і тим самим, збільшити вироблення електроенергії.

Передбачається, що оптимальне підвищення потужності Каховської ГЕС за рахунок будівництва ГЕС-2 може бути досягнуте в результаті синхронізації експлуатації ДніпроГЕС-1, ДніпроГЕС-2 і Каховської ГЕС-1+ГЕС-2. В цьому випадку витрата, що пропускається Дніпровським гідровузлом для вироблення електроенергії в період пікового навантаження, повністю використовуватиметься Каховською ГЕС-1+ГЕС-2. Збільшення потужності Каховського гідровузла дозволить ефективніше регулювати витрати річки Дніпро за рахунок переводу її в гостропікову частину графіка навантаження енергосистеми.

test

Каховська ГЕС-2 (загальний вид)

Основні споруди Каховської ГЕС-2 розташовуються в правобережному примиканні існуючої земляної греблі Каховського гідровузла. Вісь споруд перпендикулярна осі земляної греблі і перетинає її на ПК2+00, а підвідний і відвідний канали мають криволінійний обрис і плавно спрягають проточний тракт споруд ГЕС-2 з дном водосховища і річки.

Споруди ГЕС-2 розміщені, в основному, на незатоплюваних відмітках і на мілководді, що значно полегшить проведення робіт зі зведення споруд.

До складу основних споруд Каховської ГЕС-2 входять:

  • тимчасова гребля
  • підвідний канал;
  • водоприймач;
  • залізобетонні водоводи;
  • будівля ГЕС з монтажним та пристанційним майданчиками;
  • відвідний канал;
  • розподільчий пристрій.

Всі споруди ГЕС-2 практично розташовані в межах існуючої земляної греблі ГЕС-1, при цьому на гребені існуючої греблі зберігається залізнична колія на відм. +20,000 м і автомобільна дорога на відм. +16,800 м зі сторони нижнього б’єфу, з якої на пристанційний майданчик будівлі ГЕС-2 на відм. +13,830 м передбачений під'їзд як з правого берега так і з лівого. На пристанційному майданчику зі сторони нижнього б'єфу розташований критий розподільчий пристрій КРПЕ-330 кВ і службово-виробничий корпус СВК.

test

Каховська ГЕС-2 (вид з боку правого берега)

Параметри та основні показники споруд Каховської ГЕС-2
Параметри Одиниці виміру Кількість
Клас споруди   CC3
Характеристики басейну    
Площа басейну в створі Каховського гідровузла км2 482 000
Середньобагаторічна витрата, Q0 м3 1680
Середньобагаторічний річний стік, W0 км3 53,0
Водосховище    
НПР м 16,0
РМО м 12,7
ФПР при пропуску перевірочного паводку (Р=0,01%) м 18,0
Площа дзеркала водосховища при НПР км2 2155
Загальний об'єм км3 18,18
Корисний об'єм км3 6,78
Мертвий об'єм км3 11,40 
Витрати    
Санітарна витрата м3 500
Максимальна витрата води забезпеченістю    
-Р=0,01% м3 23200
-Р=0,1% м3 14000
-Р=1% м3 9200
Напори нетто    
Максимальний напір: Нмакс. м 16,5
Мінімальний напір: Нмин. м 7,7
Розрахунковий за  потужністю напір: Нрас. м 14,5 
Рівень води у нижньому б'єфі    
Максимальний рівень (Р = 0,01%) м 6,9
Мінімальний рівень при роботі одного агрегату м -0,8
Енергетичні показники    
Установлена потужність ГЕС-1+ГЕС-2, у тому числі MВт 585
ГЕС-1 MВт 335
ГЕС-2 MВт 250
Середньобагаторічний річний виробіток електроенергії млн.кВт×год 1406
Середньобагаторічне число годин використання установленої потужності за рік год 2400
Коефіцієнт використання встановленої потужності (Plan factor)   0,278
Максимальна пропускна здатність турбін ГЕС-1+ГЕС-2 при НПР м3 4500

 

test

Каховська ГЕС-2 (вид з боку нижнього б'єфа)

Заява про наміри
Газета Маяк. Заява про наміри щодо будівництва Каховскої ГЕС-2.pdf
Щотижневик Нова Каховка. Заява про наміри щодо будівництва Каховскої ГЕС-2.pdf
Заява про наміри щодо будівництва Каховскої ГЕС-2.pdf
Заява про наслідки
Газета Маяк. Заява про екологічні наслідки проекту Будівництво Каховської ГЕС-2
Газета Новий день. Заява про екологічні наслідки проекту Будівництво Каховської ГЕС-2
Щотижневик Нова Каховка. Заява про екологічні наслідки: 1 сторінка
Щотижневик Нова Каховка. Заява про екологічні наслідки: 2 сторінка
Щотижневик Нова Каховка. Заява про екологічні наслідки: 3 сторінка
Щотижневик Нова Каховка. Заява про екологічні наслідки: 4 сторінка
Щотижневик Нова Каховка. Заява про екологічні наслідки: 5 сторінка
Оцінка впливу на навколишнє середовище
Заключний Звіт. Будівництво Каховської ГЕС-2. ТЕО. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)
Схема Національного природного парку Нижньодніпровський (Додаток Е)
Схема зони впливу Каховської ГЕС-2_М 1_50000 (Додаток К)
Схема зони впливу проектованої Каховської ГЕС-2 на НПП Нижньодніпровський (Додаток Л)
МЦИИ-3-1 Карта фактичного матеріалу (Додаток_Г)
МЦИИ-3-12_Фізико-механічні властивості грунтів (Додаток Д)
Схема генплану та транспорту (Додаток У)
Громадські слухання ОВНС Каховська ГЕС-2:
Журнал реєстрації громадських слухань м. Нова Каховка (24 лютого 2016 року)
Протокол громадських слухань м. Нова Каховка (24 лютого 2016 року)
Додаток до протоколу громадських слухань в м. Нова Каховка (24 лютого 2016 року)
Журнал реєстрації громадських слухань м. Херсон (25 лютого 2016 року)
Протокол громадських слухань м. Херсон (25 лютого 2016 року)
Журнал реєстрації громадських слухань смт. Козацьке (23 лютого 2016 року)
Протокол громадських слухань смт. Козацьке (23 лютого 2016 року)
Експертний звіт
Експертний звіт ДП "Укрдержбудексертиза" від 23.08.2016 номер 00-1769-15/ПБ щодо розгляду проектної документації за ТЕО "Будівни
Розпорядження Кабінету Міністрів України
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. номер 156-р "Про схвалення техніко-економічного обгрунтування"Будівни
Оцінка впливу на довкілля
Повідомлення про плановану діяльність
Зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності
Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля
Звіт з оцінки впливу на довкілля

Питання та відповіді

Яка мета будівництва Каховської ГЕС-2?

    Метою будівництва Каховської ГЕС-2 є створення додаткових маневрових генераційних потужностей для стабілізації функціонування ОЕС, ефективне екологічно обґрунтоване регулювання та використання стоку річки Дніпро, зменшення залежності країни від зовнішніх джерел енергії, виконання міжнародних зобов’язань України в сферах енергетики та екології.

Які дослідження виконувалися в рамках оцінки впливу на довкілля?

    Для оцінки впливу на довкілля були залучені провідні науково-дослідні інститути Національної академії наук України та інші провідні інститути за напрямками екологічних досліджень:

  • Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена – тваринний світ наземних і біляводних екосистем;
  • Національний науково-природничий музей – наземна і біляводна флора;
  • Інститут рибного господарства – популяції риб; Інститут гідробіології – водні екосистеми; Херсонська гідробіологічна станція – водна флора і фауна (окрім іхтіофауни);
  • Український науково-дослідний інститут екологічних проблем – якість води, охорона водних ресурсів;
  • Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва – здоров’я населення; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України – сейсмічна характеристика;
  • ПрАТ «Укргідропроект» – повітря, геологічне середовище, ґрунти, підземні води;
  • ПрАТ «Укргідропроект» – культурна спадщина, історичні пам’ятки. Загалом під час виконання робіт були залучені більше ніж 10 докторів наук та 30 кандидатів наук.

Чи зміниться режим експлуатації Каховського водосховища?

    Проєкт побудови Каховської ГЕС-2 не передбачає суттєвих змін гідрологічного режиму Каховського водосховища. Середньодобова кількість скидів обох станцій залишається такою ж, як зараз, та Каховське водосховище буде функціонувати згідно з діючими «Правилами експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду» з урахуванням санітарно-гігієнічних та екологічних вимог для літньо-осіннього, осінньо-зимового періодів та періоду весняного водопілля.

    Окрім того, рішення щодо режиму експлуатації водосховищ щомісяця узгоджуються водокористувачами, що входять до складу міжвідомчої комісії по узгодженню режимів дніпровських та дністровських водосховищ та затверджуються Держводагентством.

Яка амплітуда коливання рівня води прогнозується під час роботи двох станцій (Каховської ГЕС і Каховської ГЕС-2) в нижньому б’єфі?

    Прогнозування змін гідрологічного режиму в нижньому б’єфі Каховської ГЕС та Каховської ГЕС-2 ґрунтувалися на гідравлічному моделюванні програмним комплексом Mike, який є лідером серед програмних продуктів, та натурних дослідженнях в період весняних повеней.

    Згідно з виконаними розрахунками при роботі Каховської ГЕС протягом 2 годин вранці та ввечері (всією потужністю при витраті води – 2 880 м3/с), рівень води біля греблі становитиме +0,27 м, згідно Балтійської системи висот (БС). При спільній роботі ГЕС-1+ГЕС-2 протягом двох годин (всією потужністю при витраті води – 4 500 м3/с), рівень води у нижньому б’єфі сягатиме +0,75 м. Приріст рівня води становитиме +0,48 м. При цьому амплітуда становитиме 1,25 м від відмітки -0,5 м (БС), що прийнята як початкова для відліку (за мінусом санітарного попуску 500 м3/с, який здійснюється завжди).

    Отже, планована амплітуда та тривалість підняття води після введення в експлуатацію Каховської ГЕС-2 є нижчою, ніж амплітуди під час водопілля.

    Наприклад, під час водопілля 1979 року відмітка в нижньому б’єфі біля греблі Каховської ГЕС становила – +2,8 м, в 2013 році – +1,81 м, в 2018 році – +0,95 м, згідно Балтийської системи висот, що діє в Україні та країнах СНД.

Чи призведе експлуатація ГЕС-2 до затоплення баз відпочинку та пляжів?

    Бази відпочинку і пляжі у нижньому б’єфі не зазнаватимуть додаткового негативного впливу планованої діяльності. Планована амплітуда та тривалість підняття води після введення в експлуатацію Каховської ГЕС-2 є нижчою, ніж амплітуди під час водопілля. Берегова лінія міста була спроєктована та сформована свого часу для функціонування з урахуванням впливів як від роботи Каховської ГЕС-1, так і від водопілля.

    До того ж, запропоновано низку обов’язкових заходів для мінімізації впливу планованої діяльності на користування облаштованих пляжів місцевим населенням, а саме:

– вести постійну роз’яснювальну роботу серед місцевого населення, бізнесів та туристів з правил безпеки користування місцевими рекреаційними зонами;

– ввести моніторинг змін у безпечності користування зон рекреації, що підпадають під вплив планованої діяльності;

    Додатково до системи раннього оповіщення та заходів з підвищення безпеки населення передбачених проєктом, запропоновано облаштувати упорядковані пляжі системою оповіщення (гучномовцями та світловою сигналізацією), з метою попередження населення про планований підйом рівня води.

Чи передбачається захист берегової лінії нижче станцій?

    У межах проєкту, для захисту берегової лінії від розмиву, передбачається використання декількох типів берегоукріплень з урахуванням особливостей кожної ділянки, містобудівних обмежень та результатів обговорення з місцевими громадами вибору типу берегоукріплення.

    Попередньо запропоновані такі типи:

  • намивний пляж;
  • кріплення габіонами в зоні відпочинку;
  • кріплення габіонами поза межами населених пунктів;
  • кріплення габіонами поза межами населених пунктів з похилими укосами;
  • кам’яна накидка.

    Для відновлення укріплення берегової зони міського парку попередньо запропоноване кріплення габіонами. Таке конструктивне рішення дозволяє забезпечити захист берегової лінії, доступ мешканців до води та має естетичний зовнішній вигляд.

    Габіони – це каркаси з в'язаної дротяної сітки, заповнені камінням і пов'язані між собою дротом. Ці кріплення економічні та надійні. Будівельні конструкції з габіонів водопроникливі, стійкі до осаду ґрунту і сприятливо впливають на зелені насадження. Термін використання габіонів практично не має меж. До того ж, це екологічно чистий матеріал, відмінно вписується в будь-який ландшафт. Габіони більше 100 років використовуються в Європі для кріплення берегів.

    Для міста Нова Каховка, яке було побудоване в 50-х роках минулого сторіччя як місто енергетиків і з часу проєктування невід’ємно пов’язане з Каховською ГЕС, берегова лінія в межах міського парку була укріплена кам’яною накидкою до рівнів, що забезпечували безпечний пропуск водопілля. Вірогідно, що таке інженерне рішення було застосовано з економічних, а не з естетичних причин. Проєктовані режими експлуатації ГЕС-1+ГЕС-2 не перевищуватимуть рівнів, на які були розраховані берегозахисні споруди. За понад 70 років берегозахисну кам’яну накидку було частково зруйновано та пошкоджено (розібрано) мешканцями. Слід відмітити, що попередні варіанти берегоукріплення не передбачають видалення деревної рослинності. Окрім того, берегоукріплювальні заходи дозволять зберегти можливість рекреаційного використання острова Козацького.

    Детальні проєкти берегоукріплення розроблятимуться з урахуванням містобудівних та інших обмежень, висновків до Звіту з ОВД та за підтримки діалогу між проєктувальниками, громадськістю та органами місцевого самоврядування.

Чи буде обмежуватися доступ населення до води?

    Всі типи запропонованого берегоукріплення не перешкоджатимуть доступу громадян до берегу річки. Окрім того, в процесі будівництва буде упорядкована територія урочища «Солов’їна роща» з облаштуванням пляжу і під’їзною автодорогою до нього, яке є традиційним місцем відпочинку місцевих жителів та буде вільним для відвідування.

Чи плануються роботи для зменшення фільтраційних процесів з Каховського водосховища?

    Відновлення існуючої цементаційної завіси на правому березі, з метою зменшення фільтраційних процесів, має відбутися передусім як захід, пов’язаний з безпекою експлуатації існуючих гідроспоруд, а саме правобережної земляної греблі, в тілі якої планується здійснити будівництво ГЕС-2. У тому числі з урахуванням можливості здійснення протифільтраційних заходів запропонований варіант розміщення Каховської ГЕС-2 був обраний як основний.

    Структура правого берега, що складена серед іншого з вапняків, під впливом фільтраційних процесів з Каховського водосховища сприяла виникненню такого техногенного явища як обвідна фільтрація – дренування води водосховища через карст. Цей феномен помилково називають «природним стоком», «джерелами», «водоспадами». У проєктній документації стадії ТЕО передбачено відновлення протифільтраційної завіси, що з часу її улаштування втратила свої властивості. Локальна протифільтраційна завіса не створює загроз існуванню зазначених антропогенних явищ, але дозволяє захистити фундаменти прилеглих до зони будівництва гідроспоруд. Висока водонасиченість карстових порожнин може мати негативні наслідки для господарської діяльності, тому потребує моніторингу. Для своєчасного прогнозування ерозійних процесів, ПрАТ «Укргідропроект» облаштовує та експлуатує низку контрольних свердловин, обладнаних п’єзометрами, що охоплюють всю потенційну зону впливу планованої діяльності.

Які рішення приймаються для збереження пам’яток архітектури?

    Обраний варіант розміщення ГЕС-2 має переваги в порівнянні з іншими розглянутими в ТЕО з урахуванням збереження пам’яток архітектури, а саме виключає втручання в конструкцію залізобетонної греблі Каховської ГЕС, що є пам’яткою науки, техніки та архітектури; не ускладнює організацію будівництва; не потребує великої площі додаткового землевідводу; має найменшу вартість будівництва.

    Найближчий до будівельного майданчика об’єкт культурної спадщини – Дозорна (оглядова) башта («Башта Вітовта»). Для збереження пам’ятки архітектури національного значення генпроєктувальником разом із замовником – ПрАТ «Укргідроенерго» було прийнято рішення про зміщення головної вісі споруд ГЕС-2 від башти на 50 м, в бік лівого берега, для чого були виконані додаткові розрахунки та вишукування. Цим вдалося віддалити підвідний канал ГЕС-2 на 70 м від башти за 50-метрову охоронну зону пам’ятки. Для збереження башти проєктом передбачена захисна стіна в ґрунті, що виконується з буронабивних залізобетонних паль по радіусу 51 м з боку будівництва. Крім того, у проєкті прорахована можливість тимчасового виносу автодороги в бік верхнього б’єфа в межах земляної греблі, що дозволить відмовитись від виносу автодороги на тимчасову греблю з подальшим рухом на вулиці Свиридова. На цей час розглядаються технічні рішення щодо зміни форми котловану ГЕС-2 в бік зменшення. Всі ці заходи, що розроблені проєктом, забезпечують збереження пам’ятки національного значення.

    Дозорна (оглядова) Башта внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України постановою КМУ № 32 від 25.01.2018. Постанова Міністерства культури України № 647 від 20.08.2019 (Додаток 10-7) затверджує межі та режими використання зон охорони пам’ятки архітектури національного значення – Дозорна (оглядова) башта в с. Веселому, вул. Свиридова, 6, Бериславського району Херсонської області.

    Згідно з Генеральним планом міста та проєктом «Історико-архітектурного опорного плану та зон охорони» берегова смуга в м. Нова Каховка є пам’яткою культурної спадщини (охоронний номер 115.Хр) та зоною історичного ареалу. Однак на сьогодні ще до будівництва Каховської ГЕС-2 вона поступово руйнується від розмиву. Всі проєктні рішення щодо берегоукріплення в межах зон розташування історичних пам’яток архітектури і культури обов’язково будуть погоджуватися з Міністерством культури, молоді та спорту України.

Який вплив на флору і фауну очікується в рамках реалізації планованої діяльності? Чи є загрози оселищам Смарагдової мережі?

    Території, що включені до Смарагдової мережі Європи виділяються на всеєвропейському рівні для охорони видів та оселищ з Резолюцій № 4 та № 6 Бернської конвенції. Таким чином, вибір територій для включення до Смарагдової Мережі Європи базується винятково на їх значенні для збереження видів та оселищ з Резолюцій № 4 та № 6 Бернської конвенції, а не повністю дику фауну та флору.

    В Україні є 50 водно-болотних угідь офіційно визнаних Рамсарською конвенцією. Серед них – Дельта Дніпра (46°34' N, 32°29' Е, висота над рівнем моря: 0,2-1,4 м). Площа – 26 000 га. Місцеположення: Північне Причорномор’я, Херсонська область на південний схід від м. Херсону. Розташована на території Олешківського та Голопристанського районів Херсонської області. Північно-східною межею угіддя є умовна лінія Антонівка – Цюрупинськ. Острів Козацький не входить до меж IBA території міжнародного значення (http://pzf.menr.gov.ua/офіційно-визнані-рамсарською-конвенцією/дельта-дніпра.html).

    Всі оселища смарагдової території UA 0000192, на які можливий суттєвий вплив внаслідок планованої діяльності належать до оселищ водно-болотних угідь. Саме тому, автори Звіту з оцінки впливу на довкілля акцентували увагу на можливий суттєвий вплив. Такого типу оселища утворюються саме в інтразональних екосистемах, з постійною зміною умов гідрологічного режиму. Вплив на них цього чинника викликає перерозподіл мозаїки оселищ, однак не їх зникнення. Він є суттєвим, проте не є негативним.

    Коливання рівня води, як основного фактору впливу від планованої діяльності, можуть позначатися на популяції 8 раритетних видів рослин, занесених до Червоної книги України: Сальвінія плаваюча – Salvinia natans; Альдрованда пухирчаста – Aldrovanda vesiculosa; (за офіційною інформацією, наданою НПП «Нижньодніпровський», знахідка цього виду в пониззі Дніпра не підтверджена), Водяний горіх плаваючий – Trapa natans; Водяний горіх великокореневий – Trapa macrorhiza; Куга гострокінцева – Schoenoplectus mucronatus; Плавун щитолистий – Nymphoides peltata; Коручка болотна – Epipacti s palustris; Зозулинець болотний – Anacamptis palustris. На інші види, що занесені до Червоної книги України, впливу не прогнозується. 14 видів з Червоного списку області можуть опинитися під впливом планової діяльності: Латаття біле – Nymphaea alba; Рдесник сарматський – Potamogenon sarmaticus; Пухирник звичайний – Urticularia vulgaris; Безколінець чорноморський – Molinia euxina; Мітлиця азовська – Agrostis maeotica; Валер’яна столононосна – Valeriana stolonifera; Виноград лісовий – Vitis sylvestris; Вільха клейка – Alnus glutinosa; Ясен високий – Fraxinus excelisior; Щитник шартрський – Dryopteris carthusiana; Оман високий – Inula helenium; Дуб звичайний – Quercus robur; Жовтозілля дніпровське – Senecio borysthenicus; Козельці дніпровські – Tragopogon borysthenicus. Однак, зважаючи на те, що коливання рівня води не виходитимуть за межі багаторічних максимальних значень, їх вплив не може бути критичним для популяцій вищезазначених видів рослин.

    Дослідження, проведені Інститутом зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України на Нижньому Дніпрі у 2006–2008 рр. та у 2014 році, свідчать про невелике значення острову Козацький для орнітофауни у всі періоди річного циклу. У порівнянні з іншою територією плавнів видовий склад птахів на острові досить бідний. Колоніальних та рідкісних видів птахів на гніздуванні не зареєстровано.

    У монографії «Водно-болотні угіддя Дніпровського екологічного коридору» ділянка Дніпра від нижнього б’єфа Каховської ГЕС віднесена до ключових територій водно-болотних угідь Дніпровського екологічного коридору під назвою «Гирлова область Дніпра». Саме до цієї ділянки належить острів Козацький. Рекомендований режим природокористування не входить у протиріччя з проєктним режимом роботи Каховської ГЕС-1+ГЕС-2, який буде встановлений після реалізації проєкту:

    «Заходи, яких потрібно вжити з метою збереження біотичного різноманіття: створення Нижньодніпровського природного національного парку, дотримання режиму екологічних попусків через греблю ГЕС, посилення контролю полювання та вилову риби». (Мальцев В.І., Зуб Л.М., Карпова Г.О. та ін. Водно-болотні угіддя Дніпровського екологічного коридору. К.: Недержавна наукова установа Інститут екології ІНЕКО, Карадазький природний заповідник НАН України, 2010. – 142с.)

    Планована діяльність не входить в протиріччя з міжнародними екологічними зобов’язаннями України і прямо пов’язана з виконанням евроінтеграційних зобов’язань у галузі енергетики. Функціонування Каховської ГЕС-1+ГЕС-2 в піковому режимі матиме позитивні наслідки для стану водних екосистем в зоні впливу.

Що загрожує зеленим насадженням в межах планованої території робіт?

    Попереднє обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників) на території виконання робіт проводилось під час розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО). Обсяги робіт з лісозведення деревної рослинності, тобто звільнення площ від зелених насаджень, містяться у Звіті з оцінки впливу на довкілля. Вирубка існуючих насаджень буде здійснюватися тільки у місцях, що будуть передбачені затвердженим проєктом будівництва, після оформлення дозволу на вирубку дерев відповідно до чинного законодавства. Після закінчення будівельних робіт за кошти замовника будівництва будуть проведені заходи з відновлювання зелених насаджень. Компенсаційна посадка дерев аборигенних видів буде виконуватись під час будівництва та за його межами на земельних ділянках, погоджених з місцевими громадами.

Який вплив очікується на популяції риб? Чи розглядається можливість проєктування та будівництво рибохідного каналу?

    Проєктування та будівництво рибохідного каналу не може розглядатися як компенсаційний захід планованої діяльності, оскільки ця діяльність не створює додаткових перешкод для міграції гідробіонтів порівняно з такими, що вже існують. Рибохідний канал виходить за компетенцію суб’єкта господарювання, оскільки стосується інших водокористувачів, користувачів водних живих ресурсів, системи державного управління водним господарством із врахуванням ризиків, до яких призведе його будівництво. До цих ризиків належать ризики поширення інвазійних видів гідробіонтів каскадом Дніпровських водосховищ, невідповідність пропонованого заходу задекларованим екологічним цілям – передусім покращенню умов нересту для анадромних видів риб через відсутність відповідних нерестовищ у верхньому б’єфі та ін.

    Висновок щодо недоцільності будівництва рибоходу зроблено фахівцями Інституту рибного господарства НААН України: «Будівництво рибопропускних споруд на Каховському гідровузлі на сьогодні є недоцільним внаслідок низької прогнозної міграційної активності прохідних та напівпрохідних видів (як у якісному, так і кількісному аспектах), недостатнього розвитку нерестового фонду Каховського водосховища та очікуваного поліпшення умов нересту в р. Дніпро після реконструкції ГЕС».

    На ділянках, розташованих у нижній частині о. Козацький, у прибережних заростях очерету проток Річище та Кокань, що є місцями відтворення тарані, плоскирки та краснопірки, за умови дотримання режимів роботи Каховського гідровузла, що описані в Правилах експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду (2003), негативного впливу під час нересту не спостерігатиметься. Для цих видів загальний вплив матиме позитивний, постійний та незначний характер за масштабами всієї нижньодніпровської популяції.

Чи вплине будівництво на якість питної води?

    Планована діяльність не впливає на питне водопостачання населених пунктів, оскільки воно здійснюється із свердловин глибоких водоносних горизонтів.

Як вплине будівництво на джерела в м. Нова Каховка, які є унікальним багатством міста?

    Для укріплення берегової зони міського парку попередньо запропоноване кріплення габіонами. Таке конструктивне рішення дозволяє забезпечити захист берегової лінії, доступ мешканців до води та має естетичний зовнішній вигляд. Запропоновані варіанти берегоукріплення дозволять зберегти існуючі на береговій лінії джерела, які є особливістю міста та жодним чином не матимуть негативного впливу на них.

    Враховуючи, що берегова смуга в м. Нова Каховка, яка є пам’яткою культурної спадщини (охоронний номер 115.Хр) та зоною історичного ареалу, згідно з Генеральним планом міста та проєктом «Історико-архітектурний опорний план та зони охорони», і яка на сьогодні ще до будівництва Каховської ГЕС-2 поступово руйнується від розмиву, всі проєктні рішення щодо берегоукріплення в межах зон розташування історичних пам’яток архітектури і культури обов’язково будуть погоджуватися з Міністерством культури, молоді та спорту України.

Чи призведе планована діяльність до погіршення стану води в Дніпрі?

    Як свідчать результати досліджень Інституту гідробіології НАН України, Херсонської гідробіологічної станції, висновки яких покладені в основу Звіту, планована діяльність в проєктованих режимах експлуатації покращить стан водних екосистем в зоні впливу за рахунок інтенсифікації водообміну між русловою частиною Дніпра та заплавними водоймами. Запропонована система проєктного та післяпроєктного моніторингу екологічних впливів планованої діяльності передбачає залучення неупереджених місцевих фахівців, представників територій природно-заповідного фонду, що межують з об’єктом будівництва.

Як вплине планована діяльність на транспортне сполучення?

Чи буде можливий рух автомобільного та залізничного транспорту під час будівництва?

    Плани щодо поводження з лінійною інфраструктурою, що розташована на правобережній земляній греблі Каховського гідровузла, на час будівництва та експлуатації розглянуто окремим розділом проєктної документації стадії ТЕО. На стадії «П» – у проєкті прораховано можливість тимчасового виносу автодороги в бік верхнього б’єфа в межах земляної греблі, що дозволить відмовитись від виносу автодороги на тимчасову греблю з подальшим рухом на вулиці Свиридова. Технічні рішення, які закладені в проєкті щодо виносу інженерно-транспортної інфраструктури за межі будівельного майданчика виключають можливість зупинки автомобільного та залізничного руху транспорту.

Чи досліджувались донні відкладення та мули в місці запланованого будівництва?

    Розробка проєкту «Будівництво Каховської ГЕС-2» як технічно складного проєкту, об’єкта енергетики, що належать до категорії СС2-СС3, класифікується як нове будівництво та виконується у три стадії проєктування: «ТЕО» – техніко-економічне обґрунтування; «П» – проєкт; «РД» – робоча документація. Завершеною стадією проєктування є «ТЕО», що пройшло державну експертизу проєктної документації будівництва та схвалено постановою КМУ № 156-р від 10.03.2017. На цей час триває розробка стадії «П» – проєкт, проведені інженерні вишукування та розроблені окремі розділи проєкту, але проєктування не завершено. Рішення щодо впровадження планованої діяльності буде прийматися з урахуванням висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності відповідно до чинного законодавства України. Отримання висновку дозволить завершити стадію проєктування та провести дослідження стану мулів в межах котловану.

    Запропонована у звіті програма моніторингу передбачає контроль основних характеристик мулів включно з токсичністю до початку та після завершення робіт з облаштування та демонтажу тимчасової греблі та низової перемички.

Який статус земельної ділянки на якій передбачається будівництво Каховської ГЕС-2?

    ПрАТ «Укргідроенерго» в межах виконання своєї основної діяльності експлуатує споруди Каховського гідровузла, що розміщені на землях, наданих компанії в постійне користування за цільовим призначенням «14.01 – для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій».

    Згідно зі встановленим порядком, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ПрАТ «Укргідроенерго» отримало дозвіл від Бериславської РДА на розроблення ДПТ території забудови земельної ділянки – розпорядження голови № 214 від 21.05.2015.

    У грудні 2015 року розроблення ДПТ було завершено.

    09.12.2015 архітектурно-містобудівною радою при управлінні містобудування і архітектури Херсонської ОДА ДПТ було розглянуто та схвалено (Витяг № 1 з протоколу № 9 засідання архітектурно-містобудівної ради).

    У межах процедури розробки та затвердження ДПТ, наприкінці 2015 року були проведені громадські слухання щодо: «Детальний план території для розміщення об’єкта будівництва – Каховської гідроелектростанції (ГЕС-2), що розташована в адміністративних межах Козацької селищної та Веселівської сільських рад Бериславського району Херсонської області (додаткове відведення земельної ділянки)» в смт Козацьке, на які були запрошені представники місцевих громад (присутніх –140 осіб). За підсумком голосування («За» – 116, «Проти» – 20, «Утрималось» – 4) було погоджено та рекомендовано до затвердження ДПТ у встановленому порядку, що відображено в Протоколі громадських слухань від 16.12.2015.

    Розпорядженням голови Бериславської РДА № 622 від 24.12.2015 ДПТ було затверджено.

    На підставі розробленого ДПТ ПрАТ «Укргідроенерго» розпочало розробку землевпорядної документації щодо додаткового землевідводу в постійне (зі зміною цільового призначення) та тимчасове користування (на період будівництва) земельних ділянок для потреб будівництва.

    Площа земельних ділянок на яких планується розташування Каховської ГЕС-2 відповідно до розробленої містобудівної документації становить – 38,85 га, у тому числі площа земель, які відведені і перебувають в постійному користуванні ПрАТ «Укргідроенерго», становить – 19,2144 га. Додатково для реалізації Проєкту необхідно відвести земельні ділянки (в тимчасове/постійне користування) орієнтовною площею ­– 19,6356 га.