06.03.2025
Сергій Шпак — людина, яка не просто присвятила своє життя гідроенергетиці, а й стала її невід’ємною частиною. Сьогодні він відзначає свій 50-річний ювілей, а його професійний шлях — це історія наполегливості, відданості та прагнення до досконалості.
Друкувати
УГЕ

Ще в юності Сергій мріяв про кар’єру вчителя фізкультури, але травма руки змусила його переглянути свої плани. Фізика та математика завжди давалися йому легко, тож він обрав технічний фах і вступив до Вінницького національного технічного університету. Так почалася його подорож у світ енергетики, що згодом визначила його життя.

Завершивши навчання влітку 1997 року, молодий спеціаліст робив перші професійні кроки на Нижньодністровській ГЕС як черговий електромонтер головного щита управління. Уже за два роки він перейшов на Дністровську ГЕС, де швидко опанував нові спеціальності – електромонтера ВРУ та чергового машиніста гідроагрегатів. Його наполегливість і компетентність не залишилися непоміченими — у 2002 році він став начальником зміни станції, а у 2019-му очолив її технічну частину як головний інженер.

З того часу його робочий день не має чітких меж. О 7:30 ранку він уже на головному щиті управління, де отримує звіти про стан гідроагрегатів та електрообладнання. Контроль, аналіз, координація дій команди — все це вимагає не лише глибоких знань, а й миттєвого реагування на виклики.

«Робочий день завершується лише тоді, коли останній працівник залишає станцію. Відповідальність за стабільну роботу ГЕС — це не просто посада, а стиль життя»,— зізнається Сергій Шпак.

Але гідроенергетика — це не лише його особистий шлях, а й родинна справа. Старший син Олександр працює начальником зміни електричного цеху на головному щиті управління Дністровської ГЕС, а його дружина опікується питаннями екології у виробничо-технічному відділі.

Одним із ключових факторів свого успіху Сергій Миколайович вважає заняття східними єдиноборствами у шкільні роки під керівництвом вчителя і наставника Ліщинського Бориса Володимировича. Вони загартували його характер, навчили дисципліни, витривалості  та та наполегливості у досягненні цілей. Саме ці риси допомогли йому поставити перед собою амбітну мету — модернізувати всі шість агрегатів станції — і невпинно працювати над її реалізацією.

Сьогодні Сергій Шпак із гордістю говорить про свою команду:

«Я працюю з людьми, які не просто виконують свою роботу, а живуть нею. Це справжні професіонали, які щодня докладають максимум зусиль для стабільної роботи станції та енергосистеми України. Найголовніше — усвідомлювати свою відповідальність і робити свою справу на найвищому рівні».

Пресслужба Дністровської ГЕС 

Поділитися: