26.03.2020
Пріоритетне завдання енергетичної політики держави – економічно обґрунтоване та екологічно безпечне задоволення потреб населення й економіки енергетичними продуктами. На сьогоднішній день гідроенергетика відіграє важливу роль у забезпеченні стійкості ОЕС України, оскільки забезпечує високо маневреними потужностями в регулюванні добових графіків навантаження з покриттям пікової частини, а також виконує функцію аварійного резерву потужності.
Друкувати

Україна має розвинений гідроенергетичний комплекс і наразі саме гідроенергетика виступає головним джерелом високомобільного резерву. На сьогодні в балансі потужностей ОЕС України потужність гідроелектростанцій складає менше 10 %, однак існує потенціал для подальшого зростання. Так, відповідно до прогнозу Енергетичної стратегії України на період до 2035 року встановлена сумарна потужність ГЕС та ГАЕС зросте до 16 % від загальної потужності ОЕС країни. Це, в свою чергу, забезпечить належний рівень маневрових та резервних потужностей. Проте, для розв’язання цієї проблеми необхідне будівництво додаткових гідро- та гідроакумулюючих станцій.

На сьогоднішній день одним із найбільш пріоритетних інвестиційних та важливих проєктів для Укргідроенерго та України в цілому є будівництво Каховської ГЕС-2. Саме реалізація даного проєкту дозволить перевести Каховський гідровузол з базового режиму виробництва електроенергії в напівпіковий та піковий.

Так, будівництво станції створить додаткові маневрові генераційні потужності для стабілізації функціонування ОЕС та підвищить використання стоку Каховського гідровузла до 95 %. Крім того, реалізація проєкту значно зменшить залежність України від зовнішніх джерел енергії та дозволить виконати міжнародні зобов’язання України в сферах енергетики та екології, зокрема виконати вимоги щодо контролю частоти та потужності для інтеграції енергосистеми України в Європейську мережу операторів систем передачі електроенергії та зменшити залежність України від газу й вугілля.

На Каховській ГЕС-2 планується встановити чотири гідроагрегати, загальною потужністю 250 МВт, а приріст середньобагаторічного вироблення електроенергії відбуватиметься за рахунок використання холостих скидів. Загалом, за рахунок повного використання повеневих скидів води середньорічний виробіток двох ГЕС досягне 1423 млн кВт год.

Варто підкреслити, що додаткові потужності для регулювання відновлювальних джерел електроенергії, таких як вітрові та сонячні, дуже важливі для Херсонської області.

Цікаво, що орієнтовний термін експлуатації ГЕС-2 планується не менше ніж 100 років, а її будівництво збільшить термін експлуатації Каховського гідровузла в цілому. Для порівняння, орієнтовний термін експлуатації електростанції з парогазовою установкою, встановленої потужності 250 МВт, становить 40 років. Крім того, генерація енергії здійснюватиметься за рахунок спалювання викопного палива – природного газу. Термін експлуатації вітроелектростанції з аналогічною потужністю досягає 25 років, а сонячної електростанції – лише 20 років.

Загалом, будівництво Каховської ГЕС-2 матиме значний економічний та соціальний ефект, адже він принесе значні інвестиції в регіон, створить умови для розвитку сфери зайнятості населення, зокрема будівельної, торгової, транспортної та інших сфер у прилеглих населених пунктах.

Пресслужба Укргідроенерго

 

Поділитися: