– Де б не працював, – зізнається Василь Андрійович, – не слідив, а залишав гарний слід: газифікація сіл Сокирянського району, будівництво районних поліклініки та лікарні, відновлення Непоротівського Свято-Миколаївського печерного монастиря, пристань службових катерів, місце відпочинку – пляж і відповідні бази на Дністровському водосховищі».

Звичайно, що від інструктори по спорту у рідному колгоспі ім. Мічуріна та верстатника меблевого цеху Млинівського промкомбінату і до нинішньої посади у трудовій книжці списано чимало сторінок, за якими – і змістовна депутатська діяльність, активна участь у громадському житті міста, району і краю. Зокрема – керівництво об’єднанням ветеранів праці енергетики філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС», основним завданням якої є захист і підтримка ветеранів галузі. А ще – загальний стаж роботи, який складає майже 53 роки, з них в енергетиці – майже 28, а в Укргідроенерго – 15 років. На керівних посадах Василь Дейнеко пропрацював понад 45 літ. Зокрема начальником Управління експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла, заступником директора ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», заступником голови Сокирянської РДА, директором департаменту розвитку та господарського забезпечення ВАТ «Укргідроенерго» під керівництвом Героя України С. І. Поташника.

Варто зазначити, що, працюючи начальником Управління експлуатації водосховищ ДКГВ, під час аварії на Стебниківському хімкомбінаті, під час якої у Дністер вилилось 4,5 млн куб. м високомінералізованих вод із концентрацією солей 240 г/л, Василю Андрійовичу та колегам-гідроенергетикам вдалося розробити насосну установку, за допомогою якої біду відвернули від людей і тварин міст і сіл України – гребля Дністровської ГЕС і Дністровське водосховище врятували живий світ річки і не тільки.

Тому у його професійній скарбничці накопичилась низка подяк, грамот, нагород і відзнак. Серед них – нагрудний знак «Почесний працівник «Укргідроенерго», знак народної пошани – орден «За розбудову України», медаль «Гетьман Іван Мазепа» від ГО «Всеукраїнська рада ветеранів праці енергетики» та багато інших.

Звичайно ж Василь Андрійович переконаний, що за всіма його здобутками і нагородами – гідний взірець відданості професії та служіння людям на прикладі поважної когорти тих, кого вважає своїми вчителями: В’ячеслава Івановича Куреньова, Володимира Олександровича Осадчука, Семена Ізрайлевича Поташника, Віктора Юхимовича Кожокаря, Юрія Миколайовича Бондаренка, В’ячеслава Івановича Павловського та багатьох інших, на кого рівнявся у своєму житті.

У ювілейних відчуттях є лише одна тривога – не вщухає спільний біль українців через повномасштабне вторгнення на нашу землю. Особливо болісно було через ракетний обстріл Дністровської ГАЕС, що влучив у саме серце. Тому найкращим подарунком  для ювіляра було б здійснення найбільшої мрії – нашої української ПЕРЕМОГИ!

Пресслужба Дністровської ГАЕС