Будівництво ж самої станції розпочалося у 1927 році. На той час основною функцією станції було забезпечення електроенергією промисловості Придніпровського регіону України, розвитку цивільного будівництва та соціальної сфери.

Ідея будівництва у Запоріжжі комплексу з енергоємних виробництв і ГЕС належала професору Івану Александрову - одному з теоретиків економічного районування територій і творців школи економічної географії. Для Запоріжжя він розробив проєкт Дніпровської ГЕС і визначив місцем її зведення - неподалік від острова Хортиця на ділянці з назвою «Вовче горло».

  Начальником будівництва ГЕС був вчений-енергетик Олександр Вінтер. Цікавий факт: урочисте відкриття ДніпроГЕС призначили на 1 жовтня 1932 року. Чекали приїзду керівника держави Йосипа Сталіна. Однак він порадив об'єднати пуск об'єкта з днем народження начальника будови, відтак офіційне відкриття станції відбулося 10 жовтня 1932 року.

Архітектурне оформлення гідровузла було здійснено за проєктом, розробленим під керівництвом видатного архітектора   Віктора Весніна. Зведення такого масштабного об'єкту можна було порівняти з будівництвом єгипетських пірамід, це вимагало колосальної кількості матеріальних і людських ресурсів. Для реалізації проєкту була потрібна серйозна механізація і організація цілої низки допоміжних виробництв. Тут працювали механічні майстерні, лісопильня, завод із виробництва бетону, компресорні станції, було транспортне господарство, поставлялися каменедробарки і електрообладнання для тимчасової підстанції, яка забезпечувала енергопостачання в період будівництва.

Для будівельників та їх сімей паралельно з ГЕС споруджувалися житлові будинки, кухні, хлібозаводи, дитячі садки, їдальні, лазні. Було проведено водопровід і каналізацію. Так створилося і «соцмісто» або «місто-сад» -  експериментальний архітектурний проект у Дніпровському районі Запоріжжя (від греблі до вулиці Верхньої). В його розробці брав участь архітектор ДніпроГЕС Віктор Веснін, а також Георгій Орлов, Микола Коллі, Віталій Лавровякі. Вони мали на меті збудувати біля  найбільшої гідроелектростанції «місто майбутнього», приділяючи велику увагу створенню комфортних публічних просторів між будинками: двори були обладнані дитячими майданчиками, естрадами, фонтанами.

З часу розбудови міста та пуску станції у промислову експлуатацію пройшло вже 87 років і сьогодні Дніпровська ГЕС – є флагманом української гідроенергетики. Наразі до складу філії «Дніпровська ГЕС» входить 2 станції: Дніпровська ГЕС-1 та Дніпровська ГЕС-2. На Дніпровській ГЕС-1 встановлені 10 гідроагрегатів з турбінами радіально-осьового типу. На Дніпровській ГЕС-2 встановлені 8 гідроагрегатів: 5 з турбінами поворотно-лопатевого типу, 3 з пропелерними турбінами. Загальна встановлена потужність ДніпроГЕС на сьогодні складає 1553 МВт.

Минулого року стартувала масштабна реконструкція станції. Проект передбачає повне відновлення трьох гідроагрегатів станції «під ключ» фахівцями австрійської компанії ANDRITZ HYDRO. Роботи з реабілітації  обладнання триватимуть п’ять років та мають завершитися у 2021 році. Після встановлення на об’єкті нового оснащення, передусім, зросте робоча потужність станції.

Прес-служба Укргідроенерго