Окрім того, в компанії фінішувала реформа корпоративного управління, результатом якої стало створення Наглядової ради.  Торік розпочала роботу відкрита модель ринку електроенергії, що змусила учасників грати за новими правилами. Чи виправдались очікування гідроенергетиків від виходу на відкритий ринок, коли будуть побудовані нові гідроенергетичні потужності та скільки коштів інвестує Укргідроенерго у реабілітацію діючих ГЕС і ГАЕС? На ці та інші питання відповів генеральний директор компанії Ігор Сирота. 

- Ігорю Григоровичу, за вашою оцінкою, яким був минулий рік для підприємства?

- Минулий рік був доволі непростим для української економіки і для нас, як для компанії, акціонером якої є держава. Втім, нам вдалося завершити рік результативно. Ми виконали всі заплановані заходи, які стосувалися технічного переоснащення, введення в експлуатацію нових потужностей, інвестиційної діяльності та підвищення соціальних стандартів працівникам компанії.

Компанія стабільно розвивається. Торік  Укргідроенерго посіла дев’яту сходинку у ТОП-50 найуспішніших держпідприємств, продемонструвавши високі показники ліквідності та прибутковості та здобула почесну міжнародну нагороду LUCA Awards в номінації «Кращий роботодавець року».

Якщо говорити про виробничі показники, то минулого року Укргідроенерго реалізувало 7 637,0 млн кВт∙год електроенергії. Це непоганий результат.

- Відкритий ринок електроенергії працює вже майже півроку. Як нові правила гри вплинули на роботу компанії?

Загалом, ідея нового ринку – хороша. Як і законодавче забезпечення, ухвалене в 2017 році. Втім, за останній час, НКРЕКП внесла зміни практично до всіх регуляторних документів, змінивши саму суть поняття вільного ринку, на якому панує конкуренція.

Як відомо, Уряд зобов'язав Укргідроенерго продавати 35% своєї електроенергії за спецзобов'язаннями з постачання електроенергії для потреб населення (PSO, Public Service Obligation).  В жодній з європейських країн немає такого поняття, в нашій державі ж воно є. І покладене на Укргідроенерго та Енергоатом. Мало того,  Уряд вже декілька разів змінював механізм покладання спеціальних зобов'язань. Спочатку ми мали продавати «Гарантованому покупцеві» 20%  виробленої електроенергії, і ми згідно з цим рішенням Кабміну затвердили фінансовий план, показники. Згодом нам додали ще 15%. А потім додали PSO не лише на ГЕС, а ще й на гідроакумулюючі електростанції. Це нас дуже сильно зарегульовує.

Ми продаємо електроенергію «Гарантованому покупцеві» за фіксованою ціною 673,76 грн/МВт-год, а той, в свою чергу,  продає її постачальникам універсальної послуги, компенсуючи їм збитки від поставок електроенергії населенню за низьким тарифом. Укргідроенерго фактично балансує енергосистему і могло б працювати на найдорожчих сегментах ринку електроенергії.

Коротко можна сказати, що в нас функціонує новий конкурентний ринок за формою, але не за змістом.  Фактично в Україні створена нова адміністративна система розподілу електроенергії. При цьому реальної цінової конкуренції у вигляді боротьби виробника за споживача на оптовому ринку не існує.

- На яких сегментах ринку працює компанія?

-  Ми працюємо на всіх сегментах ринку, окрім ринку допоміжних послуг. Це ринок «на добу наперед», балансуючий ринок та зовсім недавно ми почали працювати на ринку двосторонніх договорів.

Робота на балансуючому ринку до грудня 2019 була збитковою внаслідок некоректного встановлення граничних цін на балансуючому ринку та ринку «на добу наперед». Після внесення відповідних змін до Правил ринку, ситуація на балансуючому ринку дещо покращилася. Втім, затримка оплати балансуючої енергії, придбаної Адміністратором розрахунків у компанії, призводить до вимивання обігових коштів Укргідроенерго.

До того ж, ринок працює не завжди коректно. Скажімо, є аварійна команда диспетчера НЕК «Укренерго», що потрібно терміново включитися чи то на заповнення водосховищ, чи на спрацювання води. А MMS (Market management system – платформа для балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг) цього не фіксує. Це  обраховується як обсяги небалансів електроенергії, спричинених відхиленням Укргідроенерго від планового графіку, а не як обсяги балансуючої енергії, виробленої за командами диспетчера. І нас штрафують за цей небаланс.

Робота на ринку допоміжних послуг була неможливою через недосконалість Правил ринку в частині моніторингу надання допоміжних послуг. На останніх громадських слуханнях в НКРЕКП були враховані пропозиції учасників ринку електроенергії щодо внесення змін до Порядку моніторингу допоміжних послуг та очікується затвердження відповідної постанови НКРЕКП. Після цього компанія зможе брати участь у аукціонах з продажу допоміжних послуг.

Наприкінці минулого року в рамках договору з НЕК «Укренерго» було проведено тестування обладнання гідроелектростанцій компанії на відповідність вимогам до допоміжних послуг. Після успішного завершення тестувань ми отримали свідоцтва про відповідність вимогам до допоміжних послуг.

Розуміючи надважливість балансування в енергетичній системі, ми допоміжні послуги по факту надаємо. Ми не припиняли надавати їх з дати запуску нової моделі ринку, розуміючи, що від нас залежить надійність та безперебійність роботи енергосистеми.

- Раніше компанія анонсувала введення в експлуатацію четвертого гідроагрегату Дністровської ГАЕС у 2020 році. Чи вдасться реалізувати заплановане?

- Так, ми плануємо зробити перший пуск четвертого гідроагрегату в серпні - до Дня незалежності. А до Дня енергетика – здати його в промислову експлуатацію.

На об’єкті триває активна фаза будівництва. Зокрема, вже змонтовані робоче колесо, статор турбіни, спіральна камера, щит кільцевого затвору, кришка турбіни та конус відсмоктувальної труби. Виконано укрупнене збирання валу турбіни, опори підпятника й регулюючого кільця. Завершується збирання ротора і статора генератора гідроагрегату № 4. Доставлено та встановлено головний блочний трансформатор енергоблоку № 4 потужністю 430 МВт∙А. Він має вагу майже 330 тон та вироблений українським підприємством ПрАТ «Запоріжтрансформатор». Темпи виконання будівельних робіт дають підстави планувати пуск гідроагрегату № 4 в серпні 2020 року.  Завершити ж будівництво другої черги Дністровської ГАЕС ми плануємо за графіком - у 2022-му.

- Який економічний ефект матиме введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС?

- Варто зазначити, що гідроенергетика – чи не єдина галузь енергетики, окрім альтернативної, де на сьогодні ведеться капітальне будівництво нових потужностей. В цьому контексті Дністровська ГАЕС – унікальний об’єкт. На станції вже працює три гідроагрегати,  кожний потужністю 324 МВт в генераторному режимі і 410 МВт в насосному. Загальна потужність трьох гідроагрегатів -  976 МВт в генераторному режимі.  Станція щодобово виробляє від 3 до 5 млн КВт-год електроенергії.

Введення в експлуатацію четвертого гідроагрегату дасть змогу збільшити встановлену потужність Дністровської ГАЕС до 1296 МВт. Всього на Дністровській ГАЕС буде встановлено сім гідроагрегатів,  загальною потужністю 2268 МВт в генераторному режимі та 2947 у насосному, що ставить її на перше місце у Європі та шосте у світі.

Якщо ми говоримо про економічний ефект, то введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС дозволить нашій державі щороку заощаджувати понад 1 мільйон тон вугілля та 200–300 млн куб. м газу. Окрім економії енергоресурсів матимемо й значний екологічний ефект. На понад 2 мільйони тон скоротяться викиди в атмосферу вуглексилого газу, на майже 7 тисяч тон  - оксиду азоту та на майже 29 тисяч тон – діоксиду сірки. Введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС є визначальним у вирішенні проблеми дефіциту високоманеврових потужностей в Об’єднаній енергосистемі України та має позитивний економічний ефект.

- На якому етапі реалізація проєктів з будівництва Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2?

- І Канівська ГАЕС і Каховська ГЕС-2 – наші перспективні проєкти, будівництво яких передбачене Енергетичною стратегією на період до 2035 року. По Канівській ГАЕС ми отримали дозвіл на будівельні роботи, зараз проводимо археологічні дослідження в місцях майбутнього проведення земляних робіт на території будівництва споруд ГАЕС. На сьогодні головне питання полягає у залученні інвестора.

По Каховській ГЕС-2 нами розроблено інвестиційний проєкт будівництва станції, який ми восени презентували на Міжнародному економічному форумі «Таврійські горизонти». Тоді ж ми підписали Меморандум про співпрацю між Укргідроенерго  та Херсонською облдержадміністрацією щодо реалізації цього інвестпроєкту. Наприкінці минулого року проведено громадські слухання в межах процедури обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля реалізації проєкту будівництва Каховської  ГЕС-2.

Наразі триває активна робота із залучення інвестицій для будівництва нових гідрогенеруючих потужностей. Ми зустрічалися з представниками компаній Китаю, Туреччини, Японії, Німеччини. Деякі з них виявили зацікавленість у співпраці з нами щодо будівництва Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2.

- Які потреби галузі в технічному переоснащенні та яких інвестицій воно вимагає?

- Ми продовжуємо масштабну програму реабілітації діючих ГЕС і ГАЕС. На сьогодні зі 103 гідроагрегатів, які встановлені на наших гідроелектростанціях, ми реконструювали 71.  Перед нами стоять амбітні цілі: до 2026 року провести повну реконструкцію гідроагрегатів зі встановленням нових регуляторів швидкості, систем збудження, систем управління та моніторингу, систем захисту та інших елементів. Модернізуючи обладнання, ми досягаємо збільшення терміну його служби, підвищуємо потужність, усуваємо можливі негативні наслідки для екології басейну річок. Хотів би наголосити, що проведення реконструкції обладнання відбувається без виведення ГЕС з експлуатації та зміни режимів їх роботи.

Скажімо, минулого року після реконструкції було введено в промислову експлуатацію гідроагрегат №2 на Київській ГАЕС, приріст потужності по якому склав більше 5 МВт. Цьогоріч ми плануємо завершити реконструкцію та здати в експлуатацію ще десять гідроагрегатів.

Варто зазначити, що до реалізації проєкту реконструкції залучені такі відомі іноземні компанії як ЕDF, Andritz Hydro, Emerson, ATEF. Втім, левова частка робіт виконується українськими заводами - АТ «Турбоатом» та ДП «Завод «Електроважмаш».

 Фінансування програми відбувається як за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку, а також Європейського інвестиційного банку, так і за рахунок власних. Загальний обсяг інвестицій по проєкту другої черги реконструкції гідроагрегатів становить понад 22 мільярди гривень.

- Торік в Укргідроенерго завершилася реформа корпоративного управління, наслідком якої стало створення Наглядової ради компанії. Якими питаннями займається Наглядова рада і як ви можете оцінити перші місяці  її роботи?

- Світовий досвід свідчить, що незалежні наглядові ради є дієвим інструментом підвищення ефективності управління підприємствами державного сектору економіки. Вони сприяють мінімізації корупційних ризиків. Незалежними рекрутерами була проведена професійна робота – відібрана команда, в якій дуже багато досвідчених, професійних людей. Кандидатури до Наглядової ради обиралися шляхом прозорого та відкритого відбору. Вони допоможуть Укргідроенерго розвиватися та досягати успіху у майбутньому. Наглядова рада Укргідроенерго у складі чотирьох незалежних представників та трьох представників держави займатиметься в компанії міжнародними проєктами та питання комплаєнсу. Вже була проведена низка засідань і я можу сказати, що Наглядова рада компанії працює ефективно.

- Корпоративна соціальна відповідальність — поняття доволі нове на теренах українського бізнес-ландшафту. Втім Укргідроенерго цим питанням переймається давно. Розкажіть про соціальні проєкти, які реалізуються компанією

- Я вважаю, що впровадження соціальних ініціатив на підприємстві - ознака цивілізованості бізнесу та свідчення розвитку бізнес-культури.  В Укргідроенерго розроблена та впроваджується Стратегія корпоративної соціальної відповідальності. Вона спрямована на інтеграцію соціальних та екологічних аспектів у виробничо-економічну діяльність підприємства та їх реалізацію у взаємодії зі стейкхолдерами. Положення цієї стратегії розроблялися упродовж двох років на основі міжнародної практики принципів корпоративного управління та у тісній співпраці зі співробітниками компанії.

Пріоритетними завданнями Укргідроенерго, згідно зі Стратегією є забезпечення сталого розвитку великої гідроенергетики з досягненням балансу екологічних, соціальних та економічних факторів.

Торік компанія здійснила виплат на користь держави на суму понад 3 мільярди гривень, з яких понад один мільярд – дивіденди.

Укргідроенерго активно співпрацює з громадами у місцях присутності: ми допомагаємо з розвитком інфраструктури, будуємо об’єкти соціального призначення, організовуємо спільні екологічні, культурні, спортивні заходи.

Ми – за відповідальне ставлення до довкілля, бо переконані, що розвиток бізнесу має бути як економічно, так і екологічно стабільним. Пріоритетним питанням, яке ми вирішуємо в рамках Стратегії КСВ, є поліпшення екологічного стану в басейнах Дніпра та Дністра. Ми спрямовуємо значні зусилля на підвищення екологічної ефективності власної діяльності та залучення партнерів до постійної оптимізації екологічних характеристик виробництва. Як я вже казав, компанія реалізує масштабну програму з реконструкції обладнання. Вона проходить відповідно до сучасних світових стандартів екології та промислової безпеки. У процесі модернізації гідроагрегатів досягається підвищення герметичності маслонаповненого обладнання, що, в свою чергу, запобігає потраплянню олив у річки та сприяє покращенню екологічної ситуації у місцях нашої присутності.

Серед екологічних ініціатив - забезпечення зменшення обсягів відходів виробництва. В компанії проведено інвентаризацію джерел утворення відходів та налагоджено процес передачі відходів для утилізації спеціалізованим організаціям. До того ж, деякі наші станції мають успішний досвід відмови від фосфатних мийних засобів і цей досвід ми поширюватимемо на усі ГЕС і ГАЕС.

Щороку Укргідроенерго нарощує інвестиції в охорону довкілля, і, переконаний, ця динаміка зберігатиметься.

Значну увагу ми приділяємо й питанням енергоефективності. Насамперед, підвищенню енергоефективності гідроелектростанцій сприяє їх комплексна поетапна реконструкція. По-друге, ми будуємо нові високоманеврові, екологічно чисті та економічно ефективні потужності – Дністровську ГАЕС та в перспективі - Канівську ГАЕС й Каховську ГЕС-2. Будівництво ведеться із застосуванням інноваційних технологій.

Якщо говорити про соціальну складову, ми у постійному діалозі з громадами. У системній взаємодії допомагаємо вирішувати нагальні питання місцевого значення, знаходити ефективні рішення для тих чи інших проблем, розвиваємо соціальне партнерство. Регулярно проводимо ознайомчі візити на станції компанії для підростаючого покоління. Такі візити допомагають школярам зробити важливий вибір - обрати майбутню професію з урахуванням всіх їх здібностей, потреб і бажань. Наші станції також відвідують студенти профільних вишів, працівники підприємств галузі, інші категорії громадян. Лише з початку року на наших ГЕС і ГАЕС побувало понад 100 осіб. Ми відкриті для кожного, хто хоче побачити як енергія води трансформується в електроенергію.

Відповідно до Стратегії КСВ, ключовими стейкхолдерами компанії є її співробітники. Тож ми докладаємо максимум зусиль для зміцнення корпоративної культури, підвищення продуктивності праці гідроенергетиків та скорочення плинності кадрів. На сьогодні в Укргідроенерго діє низка різноманітних соціальних програм, які допомагають підвищувати рівень життя співробітників компанії, здійснювати ефективні заходи  щодо охорони їхнього здоров’я, сприяють професійному зростанню гідроенергетиків. Хотів би зазначити, що з 2018 року на підприємстві почала діяти Програма добровільного медичного страхування, перевагами якої вже скористалися понад 70 відсотків співробітників компанії і щороку їх кількість зростає.

Соціальні гарантії, професійне навчання, різноманітні соціальні проєкти – все це дозволяє співробітникам компанії впевнено дивитися у майбутнє. Ми переконані: сприятлива обстановка у колективі позитивно відбивається й на результатах нашої роботи.

Пресслужба Укргідроенерго