Про це повідомив на міжнародній конференції «Низьковуглецева енергетика: тренди, проблеми та перспективи» Сергій Кучер, заступник директора департаменту стратегічного розвитку та планування реалізації проектів ПрАТ «Укргідроенерго».
Як відомо з досліджень, основним джерелом парникових газів є енергетика. У 1990-2014 роках викиди парникових газів сектору "Енергетика" в Україні складали 76-80% від усіх здійснених викидів. На сектор «Електроенергетика» припадає до 30% викидів парникових газів.
Енергетична стратегія України ставить завдання зменшення вуглецевої енергетики, в тому числі за рахунок збільшення частки гідроенергетики.
За 4 місяці 2017 року в структурі енергоринку понад 65% припадало на невуглецеву енергетику, з чого частка гідроенергетики склала 7,7%. Згідно з Програмою розвитку гідроенергетики до 2026 року, частка гідроенергетики має збільшитися до 15,5%.
«Ми плануємо збільшити вироблення електроенергії за рахунок будівництва нових гідроагрегатів на Дністрі та Дніпрі», - наголосив Сергій Кучер.
Пріоритетним напрямком розвитку гідроенергетики є будівництво маневрових потужностей – гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС). Економічний ефект Дністровської ГАЕС за рахунок економії природного газу і вугілля вже сьогодні складає понад 145 млн. дол. на рік. Після пуску четвертого агрегату цей показник зросте більш ніж на третину. Ще один перспективний проект, Канівська ГАЕС, дозволить заощаджувати понад 10 млн. кубометрів природного газу та 45 тис тон вугілля щомісяця. Економія для бюджету складе близько 100 млн. дол. на рік.
“Устаткування ТЕС України характеризується високим рівнем викидів забруднюючих речовин та потребує масштабної екологічної модернізації, у т.ч. з огляду на міжнародні зобов’язання України щодо дотримання екологічних стандартів ЄС. Експлуатація Дністровської ГАЕС та Канівської ГАЕС та заміщення енергоблоків ТЕС в добовому графіку навантаження дозволить значно зменшити викиди забруднюючих речовин ТЕС. Це забезпечить позитивний соціальний ефект і поліпшить екологічну ситуацію”, - зазначив Сергій Кучер.
Розбудова маневрових потужностей ГАЕС відкриває можливості для розвитку сонячної та вітроенергетики, адже сонячні і вітрові електростанції працюють не тоді, коли існує найбільша потреба в електроенергії, а коли є відповідні умови (сонце чи вітер).
«Подвоєння вмісту діоксиду вуглецю в атмосфері викличе зростання загрози катастрофічних повеней у Карпатах, перетворення степів південного регіону на пустелі, затоплення прибережних частин та гостру нестачу питної води в центральних та східних регіонах України. Одним із завдань розвитку гідроенергетики є мінімізація цих впливів і їх наслідків» - зауважив Сергій Кучер.
Для довідки
Конференцію «Низьковуглецева енергетика: тренди, проблеми та перспективи» організували Асоціація «Український ядерний форум» та ГО «Українське ядерне товариство» за підтримки Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства екології та природних ресурсів.
Ця конференція є першою в Україні, яка цілком присвячена низьковуглецевим технологіям виробництва електроенергії. Широка та відкрита дискусія організована з метою створення комунікаційної платформи для обговорення поточного стану, проблем та перспектив подальшого розвитку зазначених технологій, інформування аудиторії про сучасні досягнення та передову міжнародну практику у цій сфері, а також задля підвищення рівня обізнаності учасників про роль та місце низьковуглецевих технологій у досягненні цілей, встановлених на Паризькому кліматичному саміті.
Актуальні новини
- 31