Більш детально про поточні проекти та плани компанії в інтерв’ю EXPRO розповів генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
- На якому етапі сьогодні перебуває реконструкція гідроагрегатів ГЕС та ГАЕС?
- Ми в процесі завершення процедури закупівель робіт по реконструкції 21 гідроагрегату в рамках кредиту ЄБРР та Європейського інвестиційного банку. Ми вже провели закупівлю робіт по 19 гідроагрегатам, зараз на етапі оцінки перебуває ще два агрегати Кременчуцької ГЕС. Разом це буде 21 гідроагрегат, реконструкцію яких ми повинні завершити у 2021 р. На сьогодні вже завершена реконструкція трьох гідроагрегатів. В цьому році ми завершили роботи по двом гідроагрегатам на Канівській ГЕС, що дозволило збільшити на 15% робочу потужність гідроагрегатів. В цьому році – на Київській ГАЕС розпочалася реконструкція трьох гідроагрегатів. У серпні ми передали третій гідроагрегат ДніпроГЕС на реконструкцію компанії ANDRITZ HYDRO. Для нас це історична подія, оскільки третій гідроагрегат пропрацював 71 рік і виробив майже 18 млрд кВт*год.
Реконструкція третього гідроагрегату ДніпроГЕС – це знакова історична подія, адже він відпрацював 71 рік
Третій гідроагрегат ДніпроГЕСу та ще два були виготовлені компанією General Electric. Сьогодні реконструкцію буде проводити ANDRITZ HYDRO і я впевнений, що він нам прослужить не менше, ніж до цього, але з вищими показниками по екологічності та зі збільшеною на 10% робочою потужністю. Потужність третього гідроагрегату буде збільшена з 72 до 80 МВт. В сумі реконструкція трьох агрегатів дасть приріст потужності 24 МВт. Вартість таких робіт буде становити $40 млн. Завдяки реконструкції ми кожен рік збільшуємо потужність, у цьому році – на 7 МВт. Кожен наступний рік, я думаю, ми будемо додавати по 15-20 МВт робочої потужності.
- Що можна сказати про рівень кваліфікації компанії ANDRITZ HYDRO?
- Потужна європейська компанія, яка займає лідируюче місце в світі. Компанія має більше 120 років досвіду в сфері виготовлення гідроагрегатів. Вони виготовляють і турбіну і генератор. ANDRITZ HYDRO конкурує в Європі з компанією Voith GmbH & Со.
- Чи брали участь українські компанії в тендерах на реконструкцію гідроагрегатів?
- Українські компанії не лише беруть участь, а й виграють тендери. З 21 гідроагрегату, на сьогодні 16 агрегатів виграли «Турбоатом» та «Електроважмаш», три виграла ANDRITZ HYDRO, ще на двох агрегатах Кременчуцької ГЕС, у фінал вийшли два гравці - ANDRITZ HYDRO та спільна пропозиція від «Турбоатому» і «Електроважмашу». Європейські та українські виробники конкурують між собою. Також зазначу, що представники ANDRITZ HYDRO та Voith GmbH & Со звернули увагу на прозорість того відбору, який проводить «Укргідроенерго».
На український ринок вперше зайшла компанія, яка має більше 120 років досвіду в сфері виготовлення гідроагрегатів
- Нас цікавить професійна сторона питання та фінансовий результат, якщо по трьом агрегатам ANDRITZ HYDRO запропонував нижчу ціну, то він і переміг. Досвіду в цієї європейської компанії трохи більше, ніж у «Турбоатому» та «Електроважмашу». Завдяки тому, що на український ринок зайшла така потужна компанія, це буде тільки посилювати конкуренцію. В чому можуть програвати наші підприємства, це в першу чергу той факт, що у нас доволі енергомістке машинобудування і їм потрібно швидше приймати рішення щодо модернізації обладнання, треба швидше рухатися.
- Що Ви можете сказати про китайських партнерів «Укргідроенерго», про поїздку на виробничі потужності в Китай?
- Я був дуже вражений цією поїздкою у серпні. Я був в Китаї в 2000, 2012 та нині у 2018 році. Такій динамці та прогресу може позаздрити будь-яка країна. З 2000-х років вони досягли просто вражаючого приросту в сфері гідроенергетики. Сьогодні Китай має 340 ГВт таких потужностей – 310 ГВт ГЕС та майже 29 ГВт ГАЕС. В процесі реалізації перебувають проекти будівництва ГАЕС загальною потужністю 37 ГВт, а до 2026 року у них має бути 90 ГВт ГАЕС. Про що свідчать такі великі значення потужності? Про те, що китайські партнери мають колосальний досвід.
На додачу наведу приклад тільки однієї станції «Три ущелини», яка має потужність 22,5 ГВт. Вона має 12 із 32 гідроагрегатів виробництва General Electric, Siemens та ANDRITZ HYDRO. Іншу частину (20 гідроагрегатів) для цієї станції виготовили китайські компанії, які разом з іноземними партнерами налагодили випуск на двох своїх заводах в Харбіні та Чанду відповідного обладнання.
Повторюсь, Китай має на сьогодні досвід виготовлення гідроагрегатів. Перебуваючи в Чанду, ми заїхали на завод і побачили, що перед станками, на яких обробляють турбіни, стояло в черзі 15 турбін. Я підкреслюю 15! Завод-виробник має 180 тисяч працюючих, проектний інститут – 150 тисяч працюючих.
Ми зустрічалися з керівництвом компанії Huawei (плануємо розвивати альтернативні джерела, зокрема сонячну генерацію, а вони виготовляють обладнання для сонячних станцій). Ця компанія має 180 тисяч працюючих плюс представництва по всьому світу, в яких працює 18 тисяч чоловік. В цьому році Huawei планує отримати дохід у розмірі $104 млрд. В рік ця компанія реєструє 2 тис патентів. Про що говорить така велика кількість патентів? Про те, що вони мають великий досвід, вони швидко прогресують та розвивають власні технології.
Китайські компанії реєструють величезну кількість патентів та мають колосальний досвід в сфері будівництва ГЕС
Китайські компанії в обов’язковому порядку закладають 10% від річного доходу на розвиток.
- Який потенціал співпраці з китайськими партнерами?
- Що вони можуть зробити в Україні? Ми підписали меморандум з компаніями Power China International Group та China Gezhouba Group International Engineering. Всі ці компанії мають по 180-200 тис працівників, приблизний розмір портфелю замовлень, який кожна з них зараз реалізує, становить $50-70 млрд. Їх ринок – це Азія та Африка, в Європі вони лише побудували станцію в Хорватії. Маючи такий потенціал і портфель, ці компанії борються за кожен об’єкт, який може бути збудований в Європі зокрема та в світі в цілому. Вони борються за можливість бути присутніми на європейському ринку. Ми їм говоримо: «Слухайте, Ви хочете бути присутніми? Будь-ласка, але разом із фінансуванням».
- Тобто з кредитуванням від китайських банків?
- Звичайно. Ми зараз готуємо проект міжурядової угоди. Плануємо, що це буде угода між Україною та Китаєм щодо будівництва перспективних проектів.
- Ви вже провели розрахунки будівельних робіт з китайськими партнерами?
- На сьогодні створені робочі групи, у нашій компанії і також в кожній китайській компанії, з якими ми підписали меморандум. Робочі групи відпрацьовують всі сторони питання: комерційну, технічну та юридичну. Ми подивимось на скільки ми дотичні у всіх питаннях. Якщо ми знайдемо компроміс у всіх цих напрямках, тоді ми вийдемо на міжурядову угоду.
- Зараз ви плануєте варіант фінансування лише з китайськими партнерами?
- Ні. Ми ведемо переговори зі Світовим банком, який хоче нам надати не кредит, а фінансові гарантії, але в такому випадку ми повинні будемо залучати фінансування не по пільговим відсотковим ставкам, а по комерційній, ринковій вартості капіталу.
- Коли Ви плануєте отримати результати по всім трьом напрямкам (китайський, європейський та американський)?
До кінця цього року. Щодо Дністровської ГАЕС, я вважаю, що нам потрібно будувати три гідроагрегати одразу. Якщо брати будівництво одного гідроагрегату – це десь три роки, якщо ми будуємо агрегат за агрегатом – виходить 9 років, але якщо їх будувати разом то це можливо зробити за 5 років. Ефективність буде набагато більша, якщо будувати все одночасно.
Набагато ефективніше будувати три наступні гідроагрегати на Дністрі всі одразу, а не кожен по черзі
- Коли Ви підпишете кредитні угоди, НКРЕКП не зможе обмежувати виплати по цим кредитам?
- Ні, звичайно ні. Коли ми будемо реалізовувати цей проект, буде нова модель ринку. Я двома, трьома, чотирма руками за! Будемо просто надавати послуги, отримувати за це кошти, ринок все поставить на свої місця. А якщо нам дозволять мати якусь частку прямих договорів, нас взагалі все це влаштовує! А з НКРЕКП ми будемо плідно співпрацювати, погоджуючи наші плани.
Я всіма руками за ринок. Будемо надавати послуги, отримувати за це кошти, ринок все поставить на свої місця
- Ви готуєтесь до продажу електроенергії по прямим договорам?
- Звичайно, ми готуємось до всіх моделей ринку, які можуть бути. Ми як компанія, в першу чергу маємо забезпечити регулювання і балансування енергосистеми, ми будемо продавати цю послугу, але в нас є невеликий відсоток базової електроенергії, яку ми можемо продавати по прямим договорам.
- Компанія набирає собі в штат трейдерів, які будуть торгувати електроенергією?
- На сьогодні є створена робоча група і підписана угода з консалтинговою компанією «Імепауер Менеджмент». Вони моніторять всі законопроекти, інші акти, які готуються або приймаються для регулювання ринку. Як тільки ми бачимо, що десь є певний наш інтерес, ми намагаємося коригувати. До кінця року буде повністю створений комерційний департамент, який буде займатися реалізацією електроенергії в новій моделі ринку. Підкреслю, якщо нам дозволять продавати електроенергію по прямим контрактам, нам буде достатньо коштів, щоб будуватися, розвиватися.
До кінця року ми створимо комерційний департамент, який буде продавати електроенергію в новій моделі ринку
- В новому ринку «Укргідроенерго» продовжить надавати балансуючі послуги. Хто буде Вашим конкурентом?
- Теплова генерація, більше нікому. Проте, в неї собівартість вище, ніж у нас. Це по-перше. По-друге – це питання надання послуг із забезпечення аварійного резерву. Він коштує грошей, за нього треба також платити. Порівняйте, аварійний резерв, який ми закриваємо через 7 хвилин і аварійний резерв, який закривається тепловою генерацією в період від 6 до 24 годин. Наш резерв і дешевший, і ефективніший. Будь-яка генерація, яка захоче себе перестрахувати аварійним резервом, до кого вона буде звертатися і кому платити? Звичайно до нас, а вже потім до теплової генерації.
- Є ще питання регулювання частоти струму в об’єднаній енергосистемі. «Укргідроенерго» може забезпечити таке регулювання, але це призводить до зношення обладнання та не оплачується в умовах сьогоднішньої тарифної політики…
- Кожен повинен чимось ризикувати і має щось вкладати. Ми розуміємо, що регулювати частоту – це значне навантаження на обладнання, що тягне за собою додаткові видатки на поточні ремонти та реконструкції, на заміну обладнання. Для того, щоб це робити потрібно інвестувати в модернізацію, тоді як у нас недофінансовані основні проекти. Нинішні тарифи взагалі не передбачають коштів на таку модернізацію.
- В новій моделі ринку Ви будете зацікавлені провести таку модернізацію і регулювати частоту?
- В новій моделі ринку ми будемо мати власні кошти і будемо самі вирішувати куди їх вкласти. Ми будемо дивитися на це, як на бізнес, де ми можемо найбільше заробити, в якому напрямку нам розвиватися, щоб якнайбільше отримати фінансового доходу, надавши якісну послугу. Але я зазначу, що на сьогодні частота струму в енергосистемі і так регулюється за рахунок «Укргідроенерго», за рахунок покриття пікових навантажень.
На сьогодні проблема балансування і забезпечення рівня частоти викликана збільшенням кількості альтернативної генерації. Ми можемо забезпечити таке балансування завдяки тепловій генерації, на що нам європейці можуть сказати наступне: «Теплова генерація не підходить на роль аварійного резерву та балансування тому, що час на розгортання 1000 МВт має становити до 10 хв. Чотири години, які здатна забезпечити теплова генерація, ми не вважаємо підходящим, ми не будемо ризикувати своєю енергосистемою тому, будь-ласка, або ви самі забезпечуєте належний резерв, або, шановні, купуйте регулювання у нас».
- Тобто ми можемо постати перед проблемою необхідності імпорту електроенергії, послуг із балансування?
- Інакше не буде… Я був в Європі, там вартість будівництва ГАЕС становить €1500-2500/кВт. Це такі країни, як Португалія, Швейцарія. А наша Дністровська ГАЕС виходить по вартості $650/кВт, Канівська ГАЕС буде приблизно $1400-1500/кВт. Тобто ми можемо самі збудувати дешевші регулюючі потужності, для чого нам потім купувати у когось послугу із балансування? До речі, коли я говорю про $1400-1500/кВт, варто зазначити, що в цій ціні вже закладено 20% ПДВ, який буде сплачено в нашу економіку, а ще це створення робочих місць, використання нашого обладнання та матеріалів.
В Європі вартість будівництва ГАЕС становить €1500-2500 за кВт встановленої потужності, наша Дністровська ГАЕС виходить набагато дешевше - $650 за кВт
- Як зміниться фінансова модель роботи ГАЕС у новій моделі ринку у порівнянні з ситуацією на сьогодні?
- Сьогодні пікова електроенергія коштує 2,5 грн/кВт-год, ми закуповуємо електроенергію вночі по 80 коп/кВт-год, тобто компанія з однієї відпущеної на ГАЕС кВт-год електроенергії заробляє 1,7 грн. Наприклад, Київська ГАЕС в рік може виробити до 1,5 млрд кВт-год, рахуйте, що це в рік буде більше 2,5 млрд грн прибутку. Але це ми говоримо лише за пікове покриття, треба також мати на увазі, що комплексна послуга із забезпечення аварійного резерву коштує дорожче.
До речі, я тривалий час перед міністерством, НКРЕКП та ДП «Енергоринок» ставив запитання, чому ми маємо купувати нічну електроенергію по 80 коп/кВт-год, тоді як сьогодні тариф «Енергоатому» складає 54 коп/кВт-год. Чому ми, регулюючи атомну енергетику, маємо купувати в ночі їх електроенергію по 80 коп/кВт-год? Різниця (26 коп на кожній кВт-год) потрапляє в ринок, наші гроші просто забирають в ринок… Ми в рік заробляємо 20-22 млрд грн, а нам залишають всього 5-5,5 млрд грн.
- Чи залишиться така ж ситуація в новій моделі ринку?
- В новій моделі ринку буде зовсім інша ситуація… В нас буде більше можливостей.
- Ви не вели з «Енергоатомом» переговорів щодо купівлі вночі їх електроенергії в умовах нового ринку?
- Ми це питання раніше обговорювали, але я думаю, коли ми будемо більше наближатися до нового ринку, наприклад, в наступному році, з весни ми перейдемо до таких переговорів.
- Що Ви можете сказати про реалізацію проекту по будівництву сонячних електростанцій?
- Ми розробляємо техніко-економічне обґрунтування для розміщення сонячних станцій: на Київській ГАЕС, Канівській ГЕС, Кременчуцькій ГЕС та Дністровській ГЕС. Приблизно ми знаємо, що ми виходимо на потужність 80-85 МВт. Ми розробимо ТЕО і будемо визначатися, чи ми передамо територію в концесію, чи ми будемо робити спільні підприємства, або ми візьмемо кредит і самі побудуємо. Ми розуміємо чітко, що нам в тариф витрати на будівництво станції не закладуть, хоча якщо нова модель ринку вступить в дію з липня, ми могли б отримати профіцит коштів і направити його на будівництво, але ми будемо бачити, після того як розробимо ТЕО.
- Коли Ви плануєте отримати готове ТЕО?
- Ми його будемо мати до кінця року.
- Як рухається проект компанії по проектуванню вітроустановки?
- Ми також розробляємо проект для будівництва першого вітрогенератора на Канівській ГЕС потужністю 4,5 МВт. Ми плануємо швидко рухатися у проектах по сонячній і вітровій енергетиці, і розраховуємо розпочинати реалізацію з весни наступного року.
- Щодо тарифу на 2019 рік. Як Ви вважаєте, він буде діяти весь рік, чи лише до 1 липня, тобто до моменту запуску ринку?
- Я думаю, що тариф буде затверджений до кінця 2019 року. Ви ж розумієте, що в будь-якому випадку, навіть якщо ми розпочнемо впровадження ринкової моделі, інвестпрограма має виконуватися… Я собі складно уявляю, щоб ми всі з 1 липня розвернулися і пішли в ринок, Європа витратила на впровадження нової моделі ринку від 5 до 10 років, а ми хочемо за рік чи два. Але зі своєї сторони ми максимально готуємося. Можу запевнити, що не зважаючи на усі нововведення, із запуском нового ринку «Укргідроенерго» буде активно впроваджувати вже розпочаті проекти і продовжить завершувати будівництво, котре вже було розпочато.
Дмитро Сидоров, кореспондент видання Expro Electricity
Актуальні новини
- 101