Ігор Сирота про актуальні питання щодо планованої діяльності в басейні річки Дністер

Укргідроенерго прозоро проводить свою інформаційну політику і завжди готове відповідати на запити громадськості та ЗМІ. Відтак, ми зібрали низку ключових та хвилюючих громадськість питань щодо будівництва каскаду верхньодністровських ГЕС і поставили їх генеральному директору ПрАТ «Укргідроенерго» Ігорю Сироті.

-   Ігорю Григоровичу, розкажіть, будь ласка на коли запланований старт будівництва каскаду ГЕС у басейні Верхнього Дністра, зокрема в районі м. Заліщиків?

-   Будівництво може розпочатися після проходження державних будівельної та екологічної експертиз. Згідно з чинними будівельними нормами України проектування виконується в три послідовні стадії: ТЕО, Проект та Робоча документація. Розроблення кожної стадії відбувається після затвердження попередньої. Однак, варто зазначити, що стадія Проект проходить екологічну і будівельну експертизи наново – в повному обсязі, і наявність позитивного висновку щодо ТЕО не дає підстав для позитивного висновку стадії Проект.

-   Чи розпочалися вже проектні роботи і в які терміни вони будуть проходити?

-  Проектні роботи ще не розпочиналися, конкурсної закупівлі на розроблення ТЕО не оголошено, тому давати оцінку щодо можливих термінів ходу проектних робіт і проходження експертиз є некоректним. Наприклад, хоча б тому, що змінюється законодавство України щодо управління водними ресурсами та щодо оцінки впливу на навколишнє природне середовище, і які будуть остаточні вимоги до режимів роботи ГЕС, відповісти станом на сьогодні досить важко.

-   Наскільки на сьогодні прораховані ризики?

-   Вплив будівництва ГЕС на довкілля залежить від обсягу компенсуючих природоохоронних заходів та від прогнозу змін внаслідок антропогенного впливу в басейні планованої діяльності, при цьому – в усіх випадках – є зворотно пропорційним масштабу проекту (потужності ГЕС).

Проектні роботи, як я вже зазначав, ще не розпочиналися, конкурсної закупівлі на розроблення ТЕО не оголошено, оскільки Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», що сформований та прийнятий у 2017 році відповідно до зобов'язань, які взяла на себе Україна у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (конвенція Еспо) та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), в ст. 2 встановлює додаткову процедуру проведення оцінки (ще до початку стадії ТЕО проектних робіт).

Станом на 2018 рік вже виконано низку науково-вишукувальних робіт (1 етап) з аналізу району планованої діяльності та досвіду реалізації проектів співіснування об’єктів гідроенергетики з територіями з особливим природоохоронним статусом на прикладі країн ЄС. Звіти профільних інститутів НАН України, зокрема по напрямкам геології, геофізики, геохімії, оприлюднено у відкритому доступі на сайті ПрАТ «Укргідроенерго».

На цьому етапі дослідження проводяться не в обсязі матеріалів для розроблення Звіту з оцінки впливу на довкілля, а в обсязі підготовки повідомлення про плановану діяльність.

Щодо визначення обсягу впливу на довкілля і ризиків – матеріали з висновками оцінки впливу планованої діяльності на навколишнє природнє середовище, а також аналіз ризиків виникнення нештатних ситуацій із греблею  – будуть складатися на наступних етапах проектування.

-   Громадськість схвильована, чи йдеться про відселення людей у випадку можливого затоплення населених пунктів?

-   Щодо затоплення навколишніх сіл – хочу звернути увагу, що для району верхньої частини річки Дністер наявні лише неактуалізовані картографічні матеріали, тому дані щодо площ затоплення або зміни берегової лінії не можуть бути підґрунтям для проведення обґрунтувань або експертиз. Детальна топографічна карта та модель рельєфу можуть бути створеними лише після проведення відповідних вишукувань і вже потім, на підставі цих даних, шляхом моделювання можуть бути визначеними напори та рівні, площа дзеркала та обсяг водосховища та ін.

За результатами вишукувань та техніко-економічних розрахунків кількість ГЕС, місця їх розташування, а також висота гребель і розміри водосховищ очікувано можуть бути зміненими.

До завершення розроблення проектної документації та проведення громадських слухань говорити про переміщення берегової лінії, площу затоплення або кількість відселення передчасно.

Будівництво може розпочатися лише після врегулювання в рамках чинного законодавства України майнових/компенсаційних питань з власниками земельних ділянок та нерухомості, що потраплятимуть в зону впливу затвердженого проекту.

Я часто чую, що з початком будівництва затоплять 30 тисяч гектарів, 100 тисяч гектарів землі, що ми будемо забирати у людей нерухомість і землі. Хочу підкреслити ще раз і нехай усі почують: ми прагнемо діалогу з громадськістю і нічого без її погодження будувати не будемо!

-   Чи враховується позиція місцевих громад, екологів та активістів?

-   В цілому можна сказати, що  є декілька чинників, які як виступають проти ідеї будівництва, так і навпаки – роблять його соціальною потребою. Будівництво ГЕС верхньодністровського каскаду буде визнане доцільним, коли економічні, екологічні і соціальні вимоги знайдуть в проекті баланс і вартість заходів із  боротьби з наслідками повеней в регіоні, розвитку  інфраструктури в регіоні, накопичення води в літній період для компенсації глобального потепління, потреби в піковій електроенергії, а також наслідки від бездіяльності по цих аспектах, зрівняються із впливом проекту на соціальне і природне середовище з урахуванням додаткових природоохоронних заходів в контрольованій зоні ГЕС, як частини  заходів підтримки  територій з особливим природоохоронним статусом.

Кожен з цих компонентів буде вивчатися при розробленні ТЕО, результати виносяться на  публічне обговорення. Оскільки лише проектування займе кілька років,  прогнозувати вагу кожного компонента  в районі  планованого будівництва важко.

ПрАТ «Укргідроенерго» відома позиція противників будівництва, які активно її просувають. Але існує й інша позиція громадян України, які  вважають будівництво ГЕС доцільним і цілком прийнятним – за умови дотримання природоохоронних норм і застосування сучасних світових практик. За нашими даними, більшість людей  просто недостатньо інформована щодо стану проекту будівництва ГЕС у верхів’ях річки Дністер, в той же час, окремими особами  навмисно створюється однобока точка зору.

Наразі  місцевими громадами та представницькими органами в районі верхів’їв річки Дністер проголошено про плани розвитку народного «зеленого» туризму, але відсутні дані, що хоч один із проектів проходив стратегічну, державну екологічну або хоча б будівельну експертизи. Самоплинний розвиток туристичної інфраструктури без детального проекту та його всебічного розгляду призводить до деградації біорізноманіття та уразливості до повеней і паводків, що характерні для цього регіону. Більш того, розвиток  інфраструктури масового туризму неможливий без суттєвого зростання неконтрольованого антропогенного впливу на найбільш вразливі ділянки природно-заповідного фонду.

Не маючи наміру заглиблюватись в дискусію щодо підстав та наслідків ситуації, що штучно створюється навкруги проекту, ПрАТ «Укргідроенерго» послідовно працює в правовому полі законодавства України і виходить з того, що час і добра робота змінюють настрої людей. Нашою метою є намір через спільну працю з місцевими жителями під час вишукувань зробити їх більш поінформованими щодо того, що вони отримають від реалізації такого проекту.  Адже світова практика відродження держав і регіонів з економічного провалля показує, що обов’язковою умовою є випереджальне створення інфраструктури: дорожньої, побутово-комунальної, енергетичної.

Щоб місцевий бізнес мав можливість розвиватись, необхідно відновити пристойні автомобільні дороги, забезпечити людей (як місцевих так і приїжджих) чистою питною водою і санітарними умовами, створити резерв генеруючих потужностей та мереж електроенергетики. Кожен з цих напрямків для своєї реалізації потребує великої кількості довготермінових будівельних проектів, які кілька років готуються, аналізуються і дискутуються. Такі вишукування завжди за власні кошти фінансує не місцева громада, а ініціатор проекту, як в даному випадку і буде діяти ПрАТ «Укргідроенерго».

-   Чи можете Ви навести приклад із світової практики, коли громадськість та екологи були згодні з будівництвом дамб?

-   Так. У світовій практиці є чимало прикладів. Зокрема Нідерланди, а точніше  території, які зараз входять до складу Королівства десятиріччями потерпали від повеней. Восени 1952 року нідерландський міністр транспорту і водного господарства вкотре доручив спеціалізованому проектному інституту вивчити можливість перекриття одного з рукавів дельти Рейну. Геологічні і гідрологічні дослідження тривали, і раптом море втратило терпіння. Страшні кадри катастрофи, що обрушилася в лютому 1953, показувалися по телебаченню і обійшли екрани всього світу. Державні діячі висловлювали нідерландським послам співчуття у зв'язку з національною трагедією, Червоний Хрест передав одяг і продовольство. А що відбувалося в самій "країні, захищеній греблями"? Проекти створення дамб, що роками чекали обговорення – раптом отримали підвищену увагу. Все прийшло в рух: міністерства, економісти, проектувальники, будівельні фірми. Вже на двадцятий день після катастрофи було створено спеціальну комісію, яка оперативно розробила проект комплексного захисту польдерів в Зеландії та Північному Брабанті, а також в Південній Голландії та Утрехті. У чотири провінції були призначені уповноважені при адміністративних органах, наділені правами приймати рішення і які відповідали за виконання вимог і наказів урядової комісії.

Предметом публічних дискусій стало принципове рішення: чи треба обмежуватися тільки зміцненням дамб, що зводяться в дельті, або ж перекрити її потужними дамбами, що перешкоджають надходженню морських вод. Урядова комісія разом з гідрологічним інститутом в Делфті майже рік вивчала обидва варіанти, у підсумку перевага була віддана другому проекту.

Комісія назвала свій проект «Дельта» і 5 листопада 1957 року представила його нідерландському парламенту для схвалення. Парламент прийняв проект і видав знаменитий закон, який визнав проект державною справою особливо важливого значення. Так, чотири роки потому, було узаконено будівництво дамб на чотирьох рукавах дельти – або на чотирьох морських затоках – Харінгвліт, Гревелінген, Східна Шельда і Вергата, потім зведення третьої, так званої вторинної дамби в Зандкреке, Гревелінгене і Волкераке і, нарешті, створення гігантського загородження від повеней на річці Холландсе-Ейссел для захисту великих польдерів у Делфта і Гауді.

Цей приклад наочно ілюструє складність конфлікту в питаннях спільного користування водними ресурсами великих річок на рівнях «користувач/місцева громада/ громадське суспільство», а також процесу знаходження компромісу між поточним станом речей та очікуваними наслідками глобальних процесів.

-  Яка позиція компанії сьогодні, зважаючи на супротив громадськості та велику кількість недостовірних фактів про плановану діяльність в басейні річки Дністер?

-   Позиція ПрАТ «Укргідроенерго» відповідає сучасній світовій практиці сталого розвитку суспільства та розвитку енергетики на відновлюваних джерелах: спочатку вивчити  потенційний регіон, потім визначити всі фактори та зробити моделювання розвитку ситуації за сценаріями «як є» та «як буде», розробити компенсуючи заходи для досягнення цільових показників, прийнятних для всіх стейкхолдерів, провести публікацію та обговорення проектних рішень і оцінки впливу на навколишнє та соціальне середовище.

Наприкінці ще раз хотів би зауважити: Укргідроенерго – компанія відкрита до спілкування. Ми прагнемо конструктивного діалогу з громадськістю, органами влади, партнерами та інвесторами. І в процесі проходження усіх стадій проектування ми обов’язково будемо погоджувати усі питання з громадськістю, молдовською стороною, екологічними організаціями та зацікавленими сторонами. Наша місія – працювати на благо країни, зміцнюючи її енергонезалежність та роблячи життя кожного громадянина України комфортнішим.

Прес-служба ПрАТ «Укргідроенерго»