Круглий стіл зібрав представників наукової спільноти, експертів у сфері екології, енергетики та відновлення інфраструктури. Учасники обговорили можливі сценарії відновлення водосховища, вплив катастрофи на довкілля, а також кроки для сталого розвитку регіону.
Відкриваючи засідання старша керівниця компоненту з питань кліматичної політики Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) Джулія Джейсон наголосила на важливості інтеграції кліматичних аспектів у процес відновлення Каховського водосховища, зазначивши, що відбудова має враховувати інтереси місцевих громад та довкілля, адже саме комплексний підхід дозволить забезпечити сталий розвиток регіону.
Під час доповіді експерт зі зміни клімату Українського кліматичного офісу Олексій Епік презентував п’ять варіантів використання території Каховського водосховища для виробництва енергії і сталого відновлення. Доктор технічних наук, співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАНУ Дмитро Стефанишин розповів про світовий досвід експлуатації гідротехнічних об’єктів в контексті соціальної та екологічної безпеки, а голова правління та співзасновник Української природоохоронної групи Олексій Василюк зупинився на екологічних аспектах використання території колишнього Каховського водосховища.
В свою чергу директор департаменту капітального будівництва Укргідроенерго Олег Ососков наголосив на стратегічному значенні відновлення Каховського водосховища для України.
«Основні функції Каховського гідровузла – водопостачання регіону, забезпечення зрошення, судноплавство, балансування енергосистеми Півдня України. Особливо актуальною ця функція була останніми десятиліттями під час стрімкого розвитку сонячних і вітрових електростанцій. Потужність станції була 334,8 МВт – це наші втрати від терористичних дій країни-агресора.
У липні 2023 року Кабінетом Міністрів було затверджено постанову про експериментальний проєкт з відновлення Каховського гідровузла, який передбачав два етапи. Перший – проєктування споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла, а також проєктування та будівництво підпірної споруди у нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС. Другий етап розпочнеться після деокупації та розмінування території розташування Каховської ГЕС. Ним передбачено обстеження, демонтаж зруйнованих споруд та конструктивів Каховського гідровузла, розроблення проєкту будівництва Каховської ГЕС та будівництво споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла. Зазначу, що в рамках нашої співпраці з Національною Академією Наук України було здійснено низку обстежень і Академія ухвалила Постанову «Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС», в якій зазначається про безумовну необхідність відновлення Каховського водосховища», - акцентував Олег Ососков.
Радниця генерального директора Укргідроенерго Оксана Гришкевич наголосила на важливості системного та економічно обґрунтованого підходу до відновлення території Каховського водосховища, підкресливши, що одним із ключових завдань є пошук балансу між технічними, екологічними та соціальними аспектами відновлення. Вона також звернула увагу на роль ґрунтовної аналітики у виборі оптимальних сценаріїв відбудови, які дозволять максимально ефективно використовувати залучені ресурси для розвитку регіонів та мінімізувати ризики.
«Відбудова такої масштабної інфраструктури вимагає ретельного аналізу варіантів інвестиційних рішень і економічних наслідків. При формуванні рішень доцільно врахувати всі вагомі фактори — прямі і непрямі втрати і вигоди кожного обраного варіанту, від оцінки їх економічної ефективності до довгострокового впливу на регіональну економіку та цілих секторів економіки», — зазначила вона.
Директор Каховської ГЕС Олег Пащенко наголосив на критичній важливості відбудови водосховища задля відновлення водозабезпечення Лівобережжя Херсонщини, адже саме через втрату доступу до води найбільше страждають місцеві громади.
«Руйнування Каховської ГЕС спричинило не лише енергетичну кризу, але й гостру проблему з водопостачанням для Лівобережжя Херсонщини. Зі знищенням Каховського водосховища у людей зі свердловин зникла вода і нині на окупованих територіях питну воду можна отримати лише пред’явивши російський паспорт. 140 громад поставлено на межу виживання», - підсумував Олег Пащенко.
Варто зазначити, що Каховська ГЕС може стати не просто відбудованим об'єктом енергетичної інфраструктури, а й прикладом для майбутніх проєктів, які враховують сучасні технології, кліматичні виклики, не тільки потреби населення, а й потреби розвитку підприємництва та економіки. Це відновлення стане важливим кроком до енергетичної стабільності, економічного розвитку регіону та покращення якості життя для людей, які найбільше постраждали від катастрофи.
Пресслужба Укргідроенерго
- 106
