Турбінний зал – це серце ГЕС, де енергія водного потоку народжує електрику. Тому робота тут зобов’язує людину бути дисциплінованою і мати відточений професіоналізм. Надійна, безпечна робота устаткування з дотриманням Правил технічної експлуатації - головне в роботі Олексія Дмитровича.

«Мій батько пропрацював на Київській ГЕС 44 роки начальником зміни станції. Він був для нас з братом, який також працює на станції майстром електротехнічного цеху, наставником. Саме завдяки йому ми також повʼязали свої життя з гідроенергетикою», - розповідає Олексій Ковальчук.

Завдяки досвіду батька, навчанню в Київському  університеті «Україна», де в 2011 році Олексій Дмитрович отримав вищу освіту інженера і головне стажу роботи, можна сказати, що на сьогодні він знає все про устаткування турбінного цеху. 

«У нашому колективі 12 фахівців. Ми обслуговуємо гідротурбіни, проводимо капітальні, поточні, та за необхідності, аварійні  ремонти, проводимо ревізії обладнання. Я з хлопцями на зв’язку 24/7. І навіть під час відпустки чи вихідні, у разі потреби, ми маємо зібрати бригаду і приїхати на роботу» - підкреслює майстер. 

Навіть в такий щільний графік роботи, свої корективи внесла повномасштабна війна. 

«Станом на 24 лютого 2022  девʼята машина була виведена в капітальний ремонті і нашу аварійну бригаду викликали на станцію. Були дні, коли ми не встигали до початку комендантської години закінчити заплановане і тому доводилось ночувати на станції. А вже з 5 ранку знову ставали до роботи, - ділиться спогадами Олексій Ковальчук. - Попри постійні обстріли ми не припиняємо працювати, бо розуміємо, що від стабільної роботи нашої станції залежить стабільна робота енергосистеми».

Пресслужба Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС