Все буде Україна!

Людяність, розуміння та підтримка

Людяність, розуміння та підтримка

12-05-2023
На різних етапах розвитку людства одні професії виникали, інші втрачали свою актуальність. Однак є професії, які будуть затребуваними і шанованими, доки існуватиме життя на землі. Серед них —  медичні сестри. І саме цього року в усьому світі відзначають 165-у річницю цієї благородної професії.

З нагоди Міжнародного Дня медичних сестер хочемо познайомити вас з медичними фахівчинями Філії «Каскад Київських  ГЕС і ГАЕС», які з легкістю розбираються у спектрі пігулок, вимірюють тиск та невтомно виконують вкрай значущу роботу.

Ірина Ємельяненко, Світлана Єрмоленко та Валентина Кракович працюють пліч-о-пліч  працюють у медпункті філії. Вони кваліфіковано проводять обов’язковий  медичний огляд водіїв та за необхідності надають необхідну медичну допомогу.

«Постійна комунікація з людьми, надання першої медичної допомоги - це щоденні наші завдання. Я з задоволенням виконую цю роботу адже професію обрала за покликанням. Саме людяність, розуміння та підтримка – головне в нашій професії», - наголошую Ірина Володимирівна.   

Особливо болючою сторінкою для наших медсестер став початок повномасштабного вторгнення. Адже в першу чергу вони матусі своїх чудових діток. Проте сміливість та людяність  не дали полишали роботу та свій колектив.  Підтримували один одного як могли. Разом зі своїми дітьми випікали пиріжки, збирали ліки та одяг і передавали волонтерам для наших захисників.

«Постійно переживала за рідних, які потрапили в окупацію. Завдяки працівникам Червоного Хреста передавали речі першої необхідності, щоб рідні змогли пережити весь цей жах», - згадує Світлана Петрівна.

«Не дивлячись на страх та тривогу ми постійно працювали. Адже затребуваність та вдячність від наших відвідувачів надихає працювати ще з більшою віддачею», - розповідає Валентина Дмитрівна.   

І навіть після пошкодження приміщення медичного пункту внаслідок ворожих ракетних обстрілів жінки продовжували свою справу .

«Покинувши приміщення за лічені хвилини до прильоту ракети та побачивши своє робоче місце понівечене уламками скла, я кожного дня дякую Богу за збережене життя.

Знаю, що медична підтримка необхідна людям кожного дня. Ось, що додає сил йти далі», - зі сльозами на очах згадує Ірина Володимирівна.

Ось такі вони, сильні та хоробрі українські жінки.

Пресслужба Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС

Поділитися: