З дитинства Олександру подобалось відвідувати станцію, де з 1961 року начальником зміни працював його батько Іван Конарєв.

Хлопець відчував вир вражень від грандіозності гідротехнічних споруд, від води, від складності устаткування.

«Під  час навчання в технікумі я навіть мріяти не міг, що буду працювати разом з батьком на ГЕС. Адже мені це здавалося чимось недосяжним. Потім мені запропонували роботу саме на гідроелектростанції. 

Мої перші кар’єрні кроки на Дніпровській ГЕС розпочались з посади чергового електромонтера головного щита керування станцією під керівництвом батька. На роботі я відчував подвійну відповідальність, і на жодні поблажки не розраховував. Паралельно навчався в Запорізькому національному технічному університеті, бо така відповідальна  робота потребувала великого багажу знань та навичок», - пригадує Олександр Іванович.

Для нього робота не закінчувалась  перетином прохідної, обговоренням робочих питань, обставин технологічних порушень, а продовжувалась і вдома:

«Здавалось, ніби я весь час на роботі. Останні курси навчання в університеті мені давались легко. Досвід, який набував на ДніпроГЕСі надавав мені перевагу серед одногрупників. Під час отримання диплому про закінчення університету отримав пропозицію до вступу на магістратуру та скористався нею».

На Дніпровській ГЕС Олександр продовжував працювати спочатку на посаді чергового електромонтера з обслуговування підстанцій, потім на посаді начальника зміни електротехнічного цеху, а після закінчення магістратури, був переведений на посаду начальника зміни станції. 

«І навіть коли батько уже вийшов на заслужений відпочинок вдома ми завжди обговорювали нюанси роботи устаткування, організацію роботи персоналу. Я неодноразово звертався до нього за допомогою, як до свого наставника, - ділиться спогадами Олександр Конарєв.

Особливо цікавим для фахівця у 2008 році був досвід підготовки та пусконалагоджувальних робіт гідроагрегату ГД-1 станції. За цю роботу його відзначено нагрудним знаком «За пуск першого гідроагрегату». У 2011 році за сумлінну працю отримав нагрудний знак «Почесний працівник «Укргідроенерго». 

У серпні 2012 року Олександру Івановичу запропонували посаду начальника служби охорони праці:

«Не скажу, що рішення перейти на іншу посаду, яка передбачає більшу відповідальність та знання великої кількості нормативних актів з охорони праці, було для мене легким. Однак, про нього не шкодую».

За цей час він неодноразово брав участь у міжнародних конференціях, семінарах з охорони праці. Досвід який, отримав на семінарах та конференціях, впроваджує на філії «Дніпровська ГЕС» та охоче ділиться ним з колегами: 

«Я вважаю, що мені пощастило з колективом та колегами з служби охорони праці філій Укргідроенерго. На цей час мені, як і завжди, потрібна підтримка мого батька, моєї родини та колег по службі охороні праці. За що я їм безмежно вдячний. Мені вкрай важливо, щоб на гідроелектростанції всі дотримувались техніки безпеки праці, адже від цього залежить  їх життя та здоровʼя».

Пресслужба Дніпровської ГЕС