Організаторами заходу виступили Громадська спілка «Асоціація «Гідроенергетика України», ПрАТ «Укргідроенерго» і Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції Міненерговугілля.
У ході цікавої та плідної дискусії учасники круглого столу означили ряд ключових завдань, які стоять перед українською гідроенергетикою як у плані забезпечення збалансованої роботи енергосистеми, так і в водогосподарському, соціально-економічному та екологічному напрямках.
Відкрив конференцію Герой України, президент ВГО «Асоціація «Укргідроенерго» Семен Поташник, привітавши учасників і коротко у вступному слові зупинившись на основних світових тенденціях та перспективах розвитку гідроенергетики в Україні.
ГЕС як регулятор водних ресурсів країни
Як зазначив у ході свого виступу директор Інституту водного господарства та природооблаштування Микола Хлапук, роль гідровузлів у забезпеченні ефективного функціонування водогосподарського комплексу буде тільки зростати на фоні тенденції зниження рівня води в Україні, яка й без того відзначається дефіцитом водних ресурсів та їх нерівномірним розподілом за регіонами.
«На моє глибоке переконання, гідроенергетика практично не впливає на екосистеми річок і довкілля, і саме гідротехнічні споруди вкрай необхідні для того, щоб регулювати розподіл водних потоків в Україні. Ми всі знаємо, що водні ресурси в країні розподілені дуже нерівномірно і саме гідростанції та водосховища призвані забезпечити водними ресурсами всі об'єкти та території, які того потребують», ‒ сказав у ході круглого столу Микола Хлапук.
На його думку, Україні, окрім реконструкції великих ГЕС, потрібно також зосередитися на відновленні біля тисячі гідроспоруд на малих та середніх річках.
За інформацією віце-президента Асоціації «Гідроенергетика України» Олександра Карамушки, потенціал малих і середніх річок України дозволяє збільшити загальну потужність малих ГЕС з нинішніх 100 до 375 МВт.
ГАЕС як універсальне джерело маневрової потужності
Як зазначив у ході свого виступу заступник директора Департаменту зі стратегії та інвестицій ПрАТ «Укргідроенерго» Сергій Кучер, ключова відмінність традиційної великої енергетики від відновлюваної полягає у тому, що традиційна має запаси первинного джерела енергії для підтримки свого виробництва. Зокрема, атомна та теплова генерація мають можливості автономної роботи протягом кількох місяців, а гідрогенерація та мініТЕС на біопаливі – від кількох днів до кількох тижнів. У той же час сонячні та вітрові електростанції можливостей для накопичення первинного енергоносія не мають.
«Тому виникає парадокс, на який ще не звернули увагу, але який вже потребує великих розрахунків. Наразі країни ЄС йдуть до того, що доля сонячної енергетики досягне 30-40%. Але що буде, якщо відбудеться повторне виверження вулкану в Ісландії, як в 2009 році, коли в результаті пилових хмар на кілька днів зупинилося авіасполучення? Енергосистема просто може не витримати», ‒ сказав Сергій Кучер.
За його словами, велика гідроенергетика, хоча і є традиційним видом енергетики, працює в той же час на відновлюваному водному ресурсі, який в певних обсягах можна накопичувати та регулювати. В Україні, наприклад, у разі виникнення певних непередбачуваних ситуацій, накопичувальних запасів водосховищ вистачить, щоб балансувати і підтримувати об'єднану енергосистему протягом кількох днів.
Як свідчить досвід світової гідроенергетики, саме гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) є багатофункціональним джерелом для балансування енергосистеми та регулюванню частоти і потужності. В світовій практиці число пусків гідроагрегатів ГАЕС в генераторному та насосному режимі нерідко досягає 400 разів на місяць, а іноді становить біля 30 пусків на добу.
На сьогодні на світовому рівні тривають дискусії щодо того, які джерела є більш перспективними з точки зору регулювання енергосистем – традиційні гідроакумулюючі станції чи літієві акумулятори? При цьому повний перехід на використання накопичувачів на літієвих акумуляторах стримують такі їх недоліки, як великий негативний вплив на довкілля при утилізації, обмежена кількість циклів «заряд-розряд», часткова втрата ємності задовго до вичерпання ресурсу по кількості циклів. Відсутній також досвід застосування великих електричних акумуляторів в диспетчерських засобах автоматичного регулювання частоти та потужності в енергосистемах.
Як показують моделювання світових експертів, будівництво ГАЕС та літієвих накопичувачів буде відбуватися одночасно не як конкурентний, а як паралельний процес. На сьогодні доля гідроакумуляторів у світовій структурі маневрових потужностей складає близько 97%, а тренд на розвиток і будівництво нових ГАЕС зберігається в багатьох країнах світу, у тому числі, в Китаї, країнах ЄС та США.
Зокрема, в США на період 2017-20 років анонсовано 18 великих проектів з будівництва загальносистемних накопичувачів енергії загальною потужністю понад 1,17 ГВт. Одночасно з ними будуються 7 ГАЕС потужністю 5,95 ГВт з можливим розширенням проектів до 20 ГВт.
Соціально-економічні та екологічні позитиви
Як слідувало із виступу директора Департаменту з реалізації проекту «Реконструкція. II черга» ПрАТ «Ургідроенерго» Івана Жданова, значення та роль гідроенергетики виходить далеко за межі суто енергетичних потреб.
Наразі в Укргідроенерго триває другий етап реконструкції гідроелектростанцій, основними результатами якого стануть подовження експлуатаційного ресурсу гідроагрегатів на 30-40 років, підвищення їх потужності на 307 МВт та підвищення рівня безпеки експлуатації. Додаткові ефекти від реалізації інвестиційного плану – підвищення якості електроенергії та зниження собівартості її виробітку.
Окрім того, реконструкція діючих ГЕС та ГАЕС, разом з будівництвом нових гідрооб'єктів, дозволить Україні отримати ряд позитивних результатів у соціально-економічному та екологічному вимірах.
По-перше, розширюються можливості комплексного використання водосховищ для боротьби з паводками, рекреації і водопостачання, що сприятиме запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру та створенню більш екологічно безпечних і сприятливих умов життєдіяльності населення.
Друге: в регіони будуть залучені додаткові інвестиції, у тому числі, на соціально-екологічні потреби, та збільшена кількість робочих місць.
Третє: за рахунок приросту виробітку електроенергії на ГЕС і роботи ГАЕС буде отримано значну економію органічного палива.
І по-четверте, підвищення рівня безпеки гідроенергетичних об'єктів дозволить мінімізувати ризики економічних збитків, пов'язаних із виникненням аварійних ситуацій та ліквідацією їх наслідків.
В контексті європейської інтеграції
За словами першого віце-президента Асоціації «Гідроенергетика України» Юрія Бондаренко, в найближчі роки роль гідроенергетики в регулюванні української енергосистеми буде тільки зростати. Це пов'язано з активним будівництвом сонячних і вітрових електростанцій, та, як наслідок, необхідністю параллельного спорудження маневрових потужностей для їх регулювання.
До переваг ГЕС та ГАЕС, окрім їх приналежності до відновлюваних джерел, можна віднести велику потужність, екологічність, відносно низьку вартість будівництва, а також фактично необмежений термін експлуатації – не менше 100 років.
«Через 17 років виповниться 100 років ДніпроГЕСу, а ми зараз розпочали повномасштабну реконструкцію його гідроагрегатів і ведемо мову про продовження есплуатації станції на довгі десятиліття», -- сказав під час круглого столу головний інженер ПрАТ «Укргідроенерго» Вадим Рассовський,
Окрім того, в Україні роль гідроенергетики є особливо важливою з огляду на високу долю атомних електростанцій у структурі виробництва електроенергії. Як відомо, АЕС працюють у базовому режимі і потребують для збалансованої роботи енергосистеми відповідних маневрових потужностей.
«Безумовно, ті нові технології, що заходять сьогодні в Україну, повинні існувати і розвиватися, але достатніх альтернатив гідроенергетиці поки що у нас нема, тому ми повинні зосередитися на логічному завершенні тих проектів, які у нас розпочаті», - зазначив Вадим Рассовський, підсумовуючи результати круглого столу.
Основні інвестиційні проекти Укргідроенерго означені в Енергетичній стратегії України на період до 2035 року, урядових рішеннях та урядових програмах. Це II черга реконструкції діючих ГЕС, а також будівництво Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт, другої черги у складі гідроагрегату №4 Дністровської ГАЕС 342 МВт та Каховської ГЕС-2 250 МВт.
Основною метою проектів є забезпечення збалансованої роботи Об'єднаної енергосистеми (ОЕС України) з нарощуванням долі маневрових гідрогенеруючих потужностей у структурі загальної встановленої потужності ОЕС України з нинішніх 12% до 15-16%.
Окрім того, як зауважив головний інженер ПрАТ «Укргідроенерго», компанії потрібно підготуватися, належним чином, до роботи в умовах конкурентного ринку електроенергії, що стартує з 1-го липня 2019 року, та до інтеграції енергосистеми України з європейською ENTSO-E.
В умовах паралельної роботи з ENTSO-E роль української гідроенергетики, як джерела маневрової потужності, набуде особливо важливого технічного та економічного значення, з точки зору збалансування енергосистеми в умовах інтегрованої роботи зі східноєвропейськими енергоринками.
Прес-служба ПрАТ «Укргідроенерго»
З доповідями фахівців Укргідроенерго ви можете ознайомитися за посиланнями:
Актуальні новини
- 116