- Почнемо з існуючої критичної ситуації в електроенергетичному секторі. Які завдання поставлені перед Антикризовим штабом, які заходи вживаються для їх вирішення?
- Зараз ми переживаємо одну з найбільших криз в енергетиці за всю історію України. Чому вона сталась? З 1 липня 2019 року була введена нова модель електроенергетичного ринку, яка відносно стабільно працювала перші місяці, до певних адміністративних рішень. Вони викривили ціноутворення і призвели до того, що ціна, яка сформувалася на ринку, не покривала собівартість виробництва генерації.
Адміністративне викривлення ринкових умов, введення обмежень, так званих "price caps", стали основною причиною того, що відбулося на ринку, а профіцит електроенергії, який виник після зниження споживання, призвів до спотворень при формуванні індикативних цін.
Сьогодні у нас на ринку колосальні борги, які сформувалися за останні три-чотири місяці. Так постачальники електроенергії і споживачі заборгували оператору системи передачі "Укренерго" 5 млрд гривень. У свою чергу оператор винен 13 млрд гривень держпідприємству "Гарантований покупець", яке відповідає за купівлю всієї "зеленої" електроенергії і оплату "зеленого" тарифу. Борг "Гарантованого покупця перед "Енергоатомом" становить 5 млрд гривень, перед альтернативною генерацією - 9 млрд гривень.
Цю ситуацію, безумовно, посилила світова криза, пандемія, зниження промислового виробництва і викликане цим додаткове зниження споживання електроенергії.
Розв’язання проблем на ринку вимагає міжвідомчої координації всього Уряду, виконання енергетичним Регулятором своїх обов'язків, а також тісної співпраці з депутатським корпусом. Тому було прийнято рішення створити під керівництвом Прем'єр-міністра Антикризовий штаб - майданчик для напрацювання антикризових заходів і вирішення питань, необхідних для стабілізації ситуації. У штаб, заступником голови якого я є, входять представники енергетичних компаній та депутатського корпусу, перш за все з профільного Комітету. На першому засіданні було розглянуто запропонований Міністерством план антикризових заходів, що складається з 20 пунктів. Їх комплексна реалізація дозволить вивести галузь із кризи, стабілізувати ситуацію і надалі говорити про подальший розвиток електроенергетичного комплексу.
До речі, я рада, що Державне бюро розслідувань ініціювало розслідування в енергетичній сфері, що правоохоронці і народні депутати звернули увагу на ситуацію на ринку. Однак мені здається дивним, що ДБР хоче розслідувати саме мою роботу, хоча я обіймаю посаду всього кілька тижнів. Мені б хотілося, щоб таке розслідування охопило період від початку роботи нового ринку електроенергії і проводилось по відношенню до всіх гілок влади, щоб зрозуміти, які дії або бездіяльність призвели до таких колосальних проблем в галузі.
- Які основні пункти плану антикризових заходів?
- При запуску ринку був неправильно обраний механізм ПСО. Мав би діяти фінансовий механізм ПСО, як нам на це вказував Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Тобто підприємство, яке отримає додатковий прибуток, а історично це "Енергоатом", повинно було направляти різницю між собівартістю своєї електроенергії та прибутком, отриманим від її продажу на конкурентних сегментах ринку, на покриття різниці між ціною для населення і ринковою ціною.
У той же час для реалізації спеціальних обов’язків був прийнятий механізм продажу обсягів "Енергоатому". Такими діями на ринку був створений величезний оптовий гравець, в особі держпідприємства "Гарантований Покупець", який, як спочатку передбачалося законодавством, повинен був відповідати тільки за купівлю "зеленої" електроенергії і гарантувати її оплату. Отже, контролюючи більше 50% ринку електроенергії, Гарантований покупець фактично визначає ціну її продажу. А з урахуванням адміністративних обмежень і зобов'язань продавати всю електроенергію ВДЕ, а також - непродану в рамках спецобов’язків електроенергію "Енергоатому" і "Укргідроенерго" тільки на ринку на добу вперед, це призводить до формування профіциту і цінових спотворень на РДН.
Тому одним із першочергових заходів є зміна механізму ПСО, а також внесення змін до постанови Кабміну про проведення аукціонів з продажу електроенергії за двосторонніми договорами. Вони дозволять "Енергоатому" виходити на ринок двосторонніх договорів, проводити спеціальні сесії торгів і продавати для різних споживачів електроенергію за довгостроковими контрактами - річним, піврічним, квартальним. Це дозволить споживачам міксувати ціни, користуватися більш зрозумілими продуктами, набагато простіше формувати свою фінансову діяльність.
Інші заплановані заходи передбачають внесення змін до правил ринку, які знімуть штучні обмеження, що впливають на індикативні ціни. Також з депутатами будуть доопрацьовані законодавчі ініціативи, які дозволять врегулювати борги, що виникли ще за старої моделі ринку. Це дозволить зробити більш ліквідними наші генеруючі компанії, в першу чергу державні. Нагадаю, що за старого ринку борг ДП "Енергоринок" перед "Енергоатомом" досяг близько 12 млрд гривень. Запропонований у законопроекті № 2386 механізм також дозволить покрити борги держшахт, закрити заборгованості державної енергопостачальної компанії "Регіональні електричні мережі" перед "Енергоринком", "Енергоатомом" і "Укргідроенерго". Це буде мати дуже позитивний ефект. Зараз ми готуємо законопроект до другого читання.
Є також низка інших законопроектів, які дозволять генерації отримати додаткові кошти. Наприклад, вивільнити EUR 200 млн для підтримки ядерної безпеки. Цей законопроект також перебуває на доопрацюванні і буде винесений на розгляд найближчим часом. Рішення Антикризового штабу передбачає комплекс заходів, які дозволять стабілізувати ситуацію.
- Коли Кабміном можуть бути прийняті зміни в ПСО?
- У рішенні Антикризового штабу є чіткі дедлайни. Передбачається, що цього тижня ми зможемо пройти процедуру узгодження і ще через тиждень винести рішення для прийняття Урядом. План антикризових заходів розрахований на найближчий місяць, щоб у максимально стислі терміни стабілізувати ситуацію і ціни.
- Яким ви бачите фінансовий механізм ПСО, про які терміни та етапи переходу може йти мова?
- Пакет документів, насправді, був готовий ще перед запуском нової моделі ринку, і Секретаріат Енергетичного Співтовариства цей механізм погоджував. Але з якихось причин Кабінет Міністрів затвердив інший механізм, який, на жаль, призвів до негативних наслідків. Тепер це треба виправляти. Проект щодо переходу до фінансового ПСО у нас доопрацьований і готовий. Єдиною перешкодою для оперативного впровадження нової моделі є необхідність внесення змін до Податкового кодексу. Ми будемо працювати з депутатами для того, щоб відповідну ініціативу підтримала Верховна Рада. Отже, найближчим часом ми впровадимо проміжний механізм ПСО, який дозволить згладити негативні для ринку наслідки діючої моделі спецобов’язків, але в перспективі ми орієнтуємося на перехід до фінансового механізму ПСО.
- Про які терміни переходу все-таки йде мова?
- Це не буде довго, сподіваюся, що це займе максимум півтора місяця. У будь-якому випадку, документи за цей час будуть готові. Я сподіваюся на консолідацію всіх сил для підтримки переходу на новий механізм.
- Зараз з боку ряду народних депутатів звучить критика щодо зниження частки атомної генерації в нещодавно прийнятій новій редакції прогнозного балансу на 2020 рік.
- Оновити прогнозний баланс необхідно було для врегулювання ситуації, що склалася на ринку. За останні півроку у нас споживання електроенергії знизилося на 9%. При цьому падіння споживання промисловістю спостерігалося вже в четвертому кварталі 2019 року. Після введення карантину ситуація погіршилася - виробництво стоїть, а систему потрібно регулювати, балансувати.
Як вам відомо, енергосистема має різні джерела генерації, кожне з яких несе свою певну функцію. Атомна генерація є базовою, її виробництво йде без піків, з однаковим навантаженням. Енергосистема будувалася в радянські часи і спроектована так, що її неможливо регулювати атомними станціями. Балансування завжди здійснювалося гідро- і теплоелектростанціями. Цей рік через безсніжну зиму і малий обсяг опадів є наймаловоднішим за останні 120 років. Тому виробництво ГЕС знизиться цього року в порівнянні з попереднім на 40-45%. Відповідно, надії на балансування системи за рахунок ГЕС у нас небагато, і для забезпечення стабільної роботи енергосистеми ми повинні залучати інші балансуючі потужності, а саме теплову генерацію. У зв'язку з цим у новому прогнозному енергобалансі паритетно була обмежена практично вся генерація, в т. ч. і теплова, хоча і в дещо меншому обсязі.
Так що довелося знижувати вироблення атомною генерацією, оскільки базове навантаження, яке було, просто не сприймалося системою. Необхідність обмеження атомних блоків також пов'язана з тим, що згідно із законодавством, яке приймали парламентарі попередніх скликань, які мали певне лобі в цьому секторі, держава зобов'язана сплатити відновлюваній генерації "зелений" тариф незалежно від того, чи здійснюється виробництво, чи ми його обмежуємо. Без зміни законів змінити цю ситуацію неможливо.
Якби ми для збалансування енергосистеми обмежили відновлювану генерацію, то платили б і за неї, і за профіцитну атомну електроенергію. Кінцевий споживач цьому б не порадів, оскільки це нерозумно і дорого.
- Міністерство готується найближчим часом представити прем'єру проект меморандуму з інвесторами в ВДЕ. Озвучте основні його параметри.
- Це одне з важливих і першочергових питань Антикризового штабу. Медіація між інвесторами та міністерством триває більше шести місяців. Питання зміни умов підтримки відновлюваних джерел назріло ще раніше. На жаль, цей час було витрачено даремно як для інвесторів, які відчували себе некомфортно і не розуміли, за якими правилами буде розвиватися галузь далі, так і для енергосистеми, щодо проблем з балансуванням якої ми вже говорили. Тому в даний час наше завдання - закінчити медіацію. Ми це вже практично зробили - отримали драфт Меморандуму з певними параметрами, на які готові піти інвестори за результатами медіації. Безумовно, у нас є і інші сценарії. На фінальній дискусії у Прем'єра ми запропонуємо свої варіанти, більш жорсткі в порівнянні з пропозиціями інвесторів.
Усі наявні варіанти стосуються одних і тих самих заходів: зниження зеленого тарифу для сонця і вітру, але біомасу ми не чіпаємо; введення повної фінансової відповідальності за небаланси; зупинка нового будівництва по "зеленому" тарифу. Для СЕС - уже з 1 липня цього року. Для ВЕС, беручи до уваги більш тривалий процес їх будівництва і карантин, потрібно дати додатковий період, передбачити можливість тим, хто вже вклав гроші в проект, завершити його.
Наступний передбачений у Меморандумі елемент домовленостей - надання системному оператору можливості безоплатного обмеження "зеленої" генерації. Цей інструмент балансування системи інвестори сприймають, хоча кількість годин для безоплатного обмеження залишається дискусійною.
Безумовно, також буде обговорено механізм погашення перед інвесторами ВДЕ наявної заборгованості в 9 млрд гривень. Швидше за все, це буде реструктуризація. Прописувати і гарантувати повну оплату за вже вироблену електроенергію ми будемо після того, як підпишемо Меморандум, який ляже в основу урядового законопроекту щодо врегулювання ситуації з ВДЕ.
- Яке мінімальне зниження "зеленого" тарифу обговорюється?
- На даному етапі я б утрималася від конкретних цифр і не акцентувала увагу саме на зниженні "зеленого" тарифу з однієї простої причини: усі вище окреслені заходи, які будуть закладені в зміни умов підтримки ВДЕ, так чи інакше призводять до зниження доходів цих станцій.
Підкреслю, що на всі розглянуті заходи інвестори більшою мірою згодні, без пролонгації терміну підтримки після 2030 року. Ми будемо намагатися знизити тариф, але при цьому не продовжувати термін його дії. Тому цифри залишимо для остаточної дискусії, на якій нашим головним завданням буде досягнення домовленостей з інвесторами на добровільних засадах, щоб не було загроз подачі в арбітражі, щоб підтвердити надійність держави, що гарантувала повернення їхніх вкладень.
- Якщо говорити про довгострокову перспективу. Хто при перевищенні кількості годин безоплатних обмежень повинен буде відшкодовувати вартість невиробленої електроенергії?
- Якщо обмеження будуть перевищувати кількість годин, визначених у майбутньому законі, то відповідальним повинен бути той, хто обмежив - системний оператор. Він повинен буде зі свого тарифу на передачу відшкодувати вартість електроенергії, яка могла б бути вироблена. Такі правила, у тому числі, і на прогресивних ринках у європейських та інших країнах. Повторюся, що ми також плануємо ввести для ВДЕ відповідальність за небаланси, і якщо їхні прогнози виробництва будуть відхилятися від фактичних даних, то вже "зелена" генерація буде змушена платити.
- Як ви вважаєте, наскільки ще затягнеться процес медіації?
- У нас уже немає часу для її продовження. Фактично можна вважати, що медіація завершена. У нас є проект меморандуму, і ми готуємося на цьому або наступному тижні, як буде час у Прем'єр-міністра, зібрати інвесторів для того, щоб проговорити наявні варіанти і досягти остаточних домовленостей, які ляжуть в основу проекту закону.
Що стосується подальшого розвитку цієї галузі, то Міністерство, безумовно, буде всіляко підтримувати перехід на більш чисті джерела енергії. Тільки це має відбуватися відповідно до трендів, які спостерігаються в усьому світі. Технології "зеленої" генерації дешевшають, і ми повинні слідувати цим процесам. Досягти більш низької ціни на альтернативну генерацію планується за рахунок введення аукціонної моделі, яка була прийнята, але через відсутність домовленостей з інвесторами не імплементована. Гадаю, що в наступному році ми почнемо проводити аукціони для альтернативної генерації, які дозволять знизити вартість майбутніх проектів.
- Як варіант зниження профіциту вироблення е/е ви запропонували обговорити можливість спорудження центрів обробки даних (ЦОД) біля АЕС.
- Моє робоче доручення по дата-центрах викликало багато бурхливих відгуків. У "Енергоатому" були пропозиції ще восени минулого року. Були потенційні інвестори, які хотіли на майданчику Запорізької АЕС створити дата-центр потужністю 800 МВт. Було навіть розроблено техніко-економічне обґрунтування, але через ситуацію з коронавірусом цей процес призупинено. Я вважаю це перспективним напрямком. Ми повинні враховувати сучасні тренди і знаходити додаткові ринки гарантованого збуту для "Енергоатому", оскільки не прогнозуємо швидкого зростання споживання електроенергії в нашій енергосистемі і відходу від профіциту.
Міністерство цифрової трансформації теж братиме участь у процесі обговорення можливостей та аналізі законодавчої бази. Реалізація проектів із спорудження ЦОД не тільки дасть збут ресурсу "Енергоатому", а й забезпечить додаткові надходження до бюджетів, створить робочі місця. Роботу тільки розпочато, триває аналіз, відпрацювання можливостей і наявності інтересу. З огляду на досвід наших сусідніх країн, у тому числі Грузії, нерозумно при нестачі робочих місць розкидатися такими цікавими напрямками.
- Центри обробки даних це поки єдиний варіант, який Міністерство розглядає як додаткову можливість завантажити атомні блоки, чи є ще щось?
- Ми стратегічно рухаємося в бік технічної інтеграції української енергосистеми з європейською. Згідно з планом, 2023 року ми повинні бути синхронізовані. Саме тому неприпустимим був імпорт електроенергії за двосторонніми угодами з Білорусі та РФ, які не є сторонами Енергетичного Співтовариства. Він і фінансово, і технічно негативно впливав на нашу генерацію, яка повинна виконувати каталог технічних заходів щодо інтеграції з ENTSO-E, для чого потрібні додаткові фінанси. Я вважаю, ми повинні прискорити виконання всіх необхідних технічних заходів, щоб якомога швидше синхронізуватися з Європою, отримавши за рахунок цього додатковий ринок збуту для електроенергії атомних станцій і забезпечивши реальну конкуренцію на внутрішньому ринку.
Імпорт електроенергії з Білорусі та РФ - це один із факторів, який негативно вплинув на наш ринок. В умовах зниження споживання ми імпортували електроенергії на 5 млрд гривень! Ми заплатили за те, що могли б самі виробляти. При цьому не було паритетних умов для нашої генерації. Звучало питання про те, куди ще наша атомна генерація могла б постачати електроенергію. Так ось, ринки Білорусі та Росії - а це одна енергосистема - нашу генерацію до себе не пускають.
Незатребуваність нашої генерації негативно вплинула і на вугільну галузь - у даний час склади вугілля переповнені. Крім теплої зими, зниження споживання, ми ще й завели в країну значний обсяг імпортної електроенергії. Нагадаю, що ресурс імпортували не тільки з Білорусі і Росії в обсязі 915 млн кВт-год, а ще й з європейських країн у Бурштинський енергоострів, куди було поставлено близько 2,1 млрд кВт-год. У цілому ми прийняли в свою енергосистему близько 3 млрд кВт-год чужої електроенергії, що еквівалентно 1,5 млн тонн невикористаного вугілля. А це заборгованості перед шахтарями по зарплатах і борги за поставлене, але не оплачене вугілля. Одне незважене і необдумане рішення призвело до такого негативного мультиплікативного ефекту як на вугільну галузь, так і на економіку в цілому.
- Лобісти імпорту кажуть, що він досить серйозно впливає на зниження ціни на ринку.
- Ви правильно сказали про лобізм. Коли йдеться про нього, а не про державну політику, то можна будь-якими способами домагатися зниження ціни. Аналізуючи ринок і мільярдні борги на ньому, ми бачимо, до чого це призводить. Не можна працювати тільки на те, щоб знизити ціну для когось. Потрібно створювати реальні ринкові умови, щоб і індикативна ціна формувалася адекватно і не було перекосу через адміністративне втручання. Адміністративне втручання - це завжди ручне управління, коли можна провести якісь корупційні дії через прийняті рішення. Тому потрібно вибудовувати внутрішні правила у такий спосіб, щоб дати промисловості, заради якої і відкривався імпорт за двосторонніми договорами, можливість купувати нашу атомну генерацію на цьому сегменті ринку. Повертаючись до механізму ПСО, який зараз змінюється, ми якраз і спрямовуємо свої дії на поступове вивільнення обсягів атомної генерації для продажу промисловості за двосторонніми договорами.
- У контексті ENTSO-E як ви дивитеся на проект "Енергоатому" по будівництву "Енергомосту"? Він має право на життя або його варто вже поховати?
- Коли він тільки напрацьовувався - я не бачила сенсу в окремому проекті при наявності планів загальної синхронізації з європейською системою. Доцільніше спрямувати всі зусилля саме на загальну інтеграцію, а не відволікатися на якісь окремі проекти і давати окремі умови.
Рішення про "Енергоміст" пов'язані з добудовою блоків № 3 і 4 Хмельницької АЕС. Моє особисте експертне переконання: нам потрібно переглянути погляди на те, що саме розвивати в атомній генерації. Якщо говорити про нове будівництво, то мова повинна йти про малі модульні реактори з можливістю регулювання. Ми тепер маємо дуже перевантажену базовими потужностями енергосистему. "Енергоатом" - це 55% виробництва нашої електроенергії, яка, повторюсь, не регулюється. Ми живемо в дуже динамічний час, коли змінюються технології і виникають нові виклики, тому нам потрібно переглянути підходи. Кілька років тому мало хто міг передбачити "бум", що стався в зеленій генерації, коли за 2019 рік утричі збільшилася її встановлена потужність.
- І наслідки такого стрімкого зростання теж?
- Насправді пропозиції про повну фінансову відповідальність виробників ВДЕ за небаланс, про надання диспетчеру можливості давати команди на безоплатні обмеження вже пропонувалося і озвучувалися. На жаль, вони не були почуті, і ми маємо те, що маємо.
З цієї ж теми необхідно проаналізувати, чому видано стільки технічних умов на приєднання нових об'єктів ВДЕ. Підзаконні акти та Кодекс системи передачі говорять про те, що оператор системи зобов'язаний розрахувати можливості приєднання тих чи інших джерел енергії в тому чи іншому енергетичному вузлі, вивчити, як вплине приєднання об'єкта на енергосистему з урахуванням перетоків і мережевих можливостей.
- По-хорошому, це і недоробка Міністерства, оскільки "Укренерго" тоді перебувало в його підпорядкуванні.
- Не зовсім. Я з усією відповідальністю можу сказати, що відслідковувати моменти з видачі техумов не було нашим завданням. Це питання Регулятора. Ми не маємо права втручатися в господарську діяльність компанії. Міністерство визначає політику через підготовку нормативних документів, які підлягають виконанню, через узгодження десятирічного плану розвитку енергосистеми, через оцінку звіту адекватності генеруючих потужностей, планів розвитку розподільних компаній, інвестиційних програм. Що ж стосується невиконання тих чи інших нормативних документів, то для цього у нас є незалежний Регулятор, який повинен був усе відстежувати і оцінювати. На моє глибоке переконання, у нас у галузі буде порядок і ефективність, коли кожен на своєму місці буде займатися своєю справою.
- Що з себе являє фінансовий баланс, який я не пам'ятаю, щоб оприлюднювався на відміну від паливного і виробничого?
- Це розрахований, виходячи з ряду параметрів, документ, який показує, чи вистачає на ринку коштів за тієї чи іншої структури генерації, тих чи інших фінансових зобов'язань. Розраховується він виходячи з обсягів різної генерації, середньозваженої ціни, яка буде формуватися на ринку з урахуванням price caps, обсягів використання вугілля, які необхідні для виконання балансу за середньозваженою ціною, вартості зеленої генерації, яка є дуже великим фінансовим навантаженням.
За попередніми розрахунками, нестача коштів на ринку (включаючи вугільну галузь) цього року передбачається на рівні біля 50 млрд гривень. Тому план Антикризового штабу якраз і спрямований на те, щоб через інструменти зміни механізму ПСО, погашення боргів, зниження зеленого тарифу, оптимізації компаніями витрат шляхом перегляду своїх фінансових планів мінімізувати дисбаланси.
До речі, у зв'язку з переглядом прогнозного балансу в окремих ЗМІ була недостовірна інформація, що виведення в простій атомних блоків збільшить тариф для населення. Я хочу сказати, що з 2017 року він залишається незмінним і підкреслю - найменшим з усіх європейських країн, а також меншим, ніж у сусідніх Росії та Білорусі.
- Зрозуміло, що в умовах кризи і коронавірусу політичне рішення щодо підвищення цін на е/е для населення прийматися не буде. Але, по суті, стримування цін для населення є перехресним субсидуванням, і від цього треба йти.
- У нас у даний час субсидування оцінюється в суму близько 40 млрд гривень. Це різниця між тарифом для населення і ринковою ціною. Безумовно, це дуже негативно впливає на нашу економіку. Фактично це перекладання зазначеної суми на промисловість і на енергетичні підприємства, які недоотримують гроші. Звичайно ж, потрібно буде це питання вирішувати, і воно, нагадаю, повинно було бути вирішене ще до початку роботи нової моделі ринку. Але необхідні рішення так і не були прийняті.
Так чи інакше, це потрібно буде робити, питання тільки в тому, коли. Для того щоб поетапно приводити ціну для населення до ринкової, необхідно дати споживачеві можливість подивитися на свою платоспроможність. Можливо, потрібно спочатку підняти мінімальну зарплату, щоб побутові споживачі могли оплачувати ринковий тариф. Але це повинно здійснюватися поетапно, з субсидуванням незахищених верств населення, як це робиться в усьому світі.
Перехресне субсидування повністю нівелює ринкові механізми. Звичайно, з урахуванням коронавірусу і всього того, що відбувається на ринку, скасовувати перехресне субсидування недоцільно, але надалі потрібно буде напрацювати рішення з паралельними заходами захисту. Але в даний час ні прогнозний баланс, ні рішення Антикризового штабу, ні процеси на ринку не вплинуть на зміну тарифів для населення.
- Перейдемо до вугільної галузі. Як розв'язати цю проблему проблеми, як ви бачите її подальший розвиток і перспективи з урахуванням загальносвітового курсу на декарбонізацію?
- Першочергово ми повинні стабілізувати енергетичну галузь в цілому, оскільки від неї багато чого залежить у вугільній галузі. Наше завдання подивитися паливний баланс найближчих років і визначити, який ресурс державних шахт нам необхідний.
Є напрацьовані концепції оздоровлення вугільної галузі та подальших кроків по тих збиткових шахтах і шахтах, які відпрацювали свій ресурс, на закриття яких за останні 20 років так і не було знайдено політичної волі. Ці питання пов'язані з соціальними аспектами, вони дуже болючі, особливо зараз, в умовах зниження виробництва і зменшення кількості робочих місць в Україні. Серйозно пророблена концепція повинна йти разом з державною програмою з перепрофілювання шахтарів.
Ми будемо над цим працювати, але в першу чергу необхідно стабілізувати ситуацію на ринку, дати можливість працювати тепловій генерації для забезпечення балансуючих потужностей. Вони будуть спалювати вугілля, підвищувати попит на нього, і вугільники повернуться на свою роботу, оскільки в даний час 95% шахт знаходяться в простої.
- Хто зараз в Міністерстві відповідає за вугілля? Чи плануєте подавати когось на профільного заступника Міністра?
- Є кілька кандидатур, які розглядаються на цю сферу. Основні критерії, за якими я спілкуюся з людьми і підбираю кандидатуру - авторитетність і глибоке знання галузі, наявність стратегічного бачення щодо розв'язання наявних завдань. Прізвища не хотіла б називати заздалегідь, думаю, що рішення буде прийнято найближчим часом. Мені необхідний сильний заступник, і не тільки по вугільній галузі. Кадри наше все.
- Може бути хтось ще з попередньої команди написав заяву про звільнення з посади заступника міністра?
- Першим Сергій Масліченко написав заяву, потім був звільнений Костянтин Чижик. Решта поки тримаються, і не подають заяви.
Коли я заходила на посаду - у мене не було мети звільнити всіх виходячи з того, хто з ким прийшов. Я на представленні всім чесно сказала, що ті, хто ефективний на своїх посадах, хто налаштований на командну роботу з відповідним результатом, можуть не переживати за своє робоче місце. Це стосувалося як заступників Міністра, так і керівників структурних підрозділів. Якщо людина на своєму місці, то з нею можна працювати незалежно від того, з ким вона прийшла. Я сама пропрацювала в Міністерстві з 2005 року, на різних посадах, починаючи з головного спеціаліста, закінчуючи гендиректором Директорату енергоринків. Працювала з різними міністрами, починаючи від Івана Плачкова і закінчуючи останнім міністром. Я на собі відчула і знаю, що люди, які цінують фахівців, не будуть махати шашкою, а будуть налаштовані на роботу. Тільки за цим принципом я пропоную оновити команду.
- Зараз в умовах кризи це не актуально, але у майбутньому потрібно, на вашу думку, зберігати об'єднані під одним міністерством енергетику та екологію?
Я від самого початку дивилася на це об'єднання негативно. Я вважаю, що незважаючи на практику таких об'єднань в інших країнах, у нашому випадку це рішення було помилковим. По-перше, у нас велика країна. По-друге, в колишньому Міненерговугілля було і так досить багато напрямків: електроенергетика, вугілля, нафтогаз. Об'єднання з іншим глобальним міністерством, як Мінекології, де також налічувалося велика кількість напрямків, не призвело, і не могло призвести до ефективного управління. З мого погляду, це було помилкове рішення, і я буду підтримувати поділ Міністерства.
- Чи є у Міністерства можливість будь-яким чином впливати на "Центренерго", діяльність якого виявляєте далеко не прозорою?
- На останній селекторній нараді мною були поставлені конкретні питання представнику дирекції "Центренерго". Мені не зрозуміла нинішня стратегія компанії, в якій мажоритарний пакет акцій належить державі. Компанії, в яку вкладалися гроші для переоснащення блоків на спалювання вугілля марки "Г", що добувається на державних шахтах. Нам необхідно забезпечити гарантований збут продукції, яка видобувається на державних шахтах, а "Центренерго" вирішило з якихось причин перейти на газомазутові блоки. Я думаю, що держава повинна мати більше важелів впливу на цей процес, тому що ми повинні розвивати все в комплексі.
Як орган управління, впливати на компанію ми не можемо. Ви знаєте, що її акції у Фонду держмайна, і, чесно кажучи, це ніколи не сприяло ефективному управлінню. Або компанія перебуває в галузевому управлінні, або відбувається те, що ми спостерігаємо протягом останніх років.
Я вважаю, що потрібно приватизувати "Центренерго" на прозорих торгах з привабливим кейсом. Потрібно, щоб керівництво очистило компанію від боргів, вжило всіх необхідних заходів для того, щоб мінімізувати будь-який негативний вплив на оцінку підприємства до приватизації. Практика показує, що держава у нас часто неефективний управлінець.
- Чи будуть прийматися рішення щодо зміни керівництва вугільних шахт?
- Днями я доручила провести аудит використання бюджетних коштів на деяких шахтах. Для того, щоб говорити про зміну керівництва, про те, наскільки воно ефективне на своїх місцях, потрібно розуміти, що там відбувається. Звичайно, мені буде простіше, коли буде призначено заступника по вугільній промисловості. Але тим не менше, процес запущений, і після отримання результатів аудиту будемо збирати керівників і окремо по кожному підприємству вирішувати, що робити далі.
- Раніше звучала пропозиція приєднати СхідГЗК до "Енергоатому". Як ви ставитеся до такої ідеї?
- Я доручила провести аудит ефективності роботи підприємств, що перебуває в підпорядкуванні Міністерства, вивчити можливості, як зробити їхню роботу більш продуктивною. У СхідГЗК маса проблем: це і борги, і сумнівна ефективність - цілий клубок. Тому, я б зараз не робила будь-яких висновків без остаточних результатів аудиту, який би послужив підставою для прийняття зважених рішень.
- Чому так довго не затверджуються угоди з переможцями УРП-конкурсів, переможці за якими були оголошені минулого літа?
- Мені складно коментувати своїх попередників. У Міністерстві дуже багато простроченої роботи, але одним з першочергових рішень, яке було мною прийнято - винесення з голосу на засіданні Кабміну рішення про затвердження переможців конкурсів трьох УРП, що пройшли у 2020 році, для того, щоб не запустити цю процедуру заново, оскільки 14 травня за законом уже закінчувався строк узгодження. Відсутність рішення з цього питання призвела б до затягування процесу.
Цього тижня ми оновили склад Міжвідомчої комісії, яка буде працювати над угодами. Ви знаєте, що було дано завдання уніфікувати рамкову угоду для всіх інвесторів, оскільки в попередньому процесі виникали розбіжності, пов'язані саме з цим. Я очолю цю комісію, будемо працювати далі, тому що це надзвичайно важливо для інвесторів, для нашого іміджу інвестиційно привабливої країни. Ми будемо виконувати доручення Президента, який в Давосі говорив про те, що ми повинні створити всі умови для інвесторів. Тим більше, коли йдеться про зниження ціни на газ і нафту, ми не можемо допустити недбалості і втратити інвесторів, які потенційно готові прийти і вкладати гроші у видобуток в Україні.
Переклад: Міністерство енергетики та захисту довкілля України
- 304