З метою попередження потрапляння у проточну частину гідроагрегатів Дніпровської ГЕС сторонніх предметів, сміття, тощо, на водозаборах  передбачені та встановлені затримуючі грати, що запобігає потраплянню великих предметів у турбіни гідроагрегатів.

На водозаборах Дніпровської ГЕС систематично здійснюються перевірки технічного стану сміттєзатримуючих грат шляхом проведення водолазних обстежень. Сміттєзатримуючі грати знаходяться  у працездатному стані.

В той же час, аналізуючи можливі варіанти розвитку подій, щодо загибелі товстолоба у водосховищі, слід зазначити, що саме цей вид риби має певний ареал існування. Зокрема, воліє перебувати у верхніх і середніх шарах води. За своєю природою товстолоби уникають сильних потоків води та гідроакустичного шуму, що створюються при роботі ГЕС. Так, на поведінку товстолоба можуть впливати різні фактори, а саме: температура води, зниження концентрації кисню у водоймі, температура повітря, хімічний склад води, наявність у тварин захворювань, наявність чи відсутність їжі у водоймищі у необхідній кількості.

Температура води у р. Дніпро на момент події, що описана у засобах масової інформації, становила +28 °C. У ніч з 20 на 21 липня були сильні опади, що могло призвести до потрапляння у р. Дніпро змивів хімічних речовин з прилеглих полів та промислових майданчиків, що призвело до зміні хімічного складу води у річці. Це могло викликати ослаблення риби, втрату ними здатності до орієнтації у просторі, що призводить до їх пасивного зносу течією води до сміттєзатримуючих грат водозаборів ГЕС.

Також на поведінку товстолоба можуть впливати захворювання, наприклад, міксоболез. У хворих товстолобів затримується зростання, різко знижується їх маса і коефіцієнт вгодованості, кількість еритроцитів, лімфоцитів, вміст гемоглобіну, збільшується число моноцитів. Вони стають млявими, плавають на поверхні води, підходять на приплив до берегів водойм, а взимку і ополонок, заковтують повітря, слабо або зовсім не реагують на наближення людини та інші подразники. Різко ослаблені риби залишаються на ділянках мілководдя біля берегів, втрачають координацію, опускаються на дно водойми і гинуть.

Також зазначаємо, що в разі загибелі риби Державне агентство рибного господарства у Запорізькій області має провести лабораторні дослідження загиблої риби на факт отруєння, ураження паразитами та наявність хвороб. І тільки у разі отримання результатів досліджень може підійматися питання щодо можливості потрапляння риби до водоводів гідравлічних турбін Дніпровської ГЕС. Варто зазначити, що загибелі інших видів риби не відбувається.

У зв’язку з ситуацією, що склалася, Дніпровська ГЕС оперативно відреагувала на подію та звернулася листом до Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області з пропозицією провести лабораторні дослідження щодо факту загибелі риби на факт ураження хімічними речовинами, паразитами або хворобами.

Пресслужба Укргідроенерго