Катастрофа, яку спричинив агресор, ще отримає повну оцінку, як надзвичайний воєнний злочин. А поки пропонуємо згадати історію будівництва останньої сходинки каскаду Дніпровських водосховищ.

Підготовка до здійснення планів будівництва нової гідроелектростанції на Дніпрі розпочалася практично одразу після закінчення Другої світової війни, коли розроблений проєкт був затверджений вищим керівництвом держави. Наприкінці 1940 років ударними темпами було проведено геодезичну зйомку та здійснено підготовку площ, на яких мали розгорнутися будівельні роботи. Будівництво Каховської станції мало започаткувати каскад дніпровських ГЕС, адже вона будувалася другою після Дніпровської гідроелектростанції і є його останньою (нижньою) сходинкою.

Восени 1950 року в селі Ключове (з березня 1952 року – Нова Каховка) розгорнулося велике будівництво. Будували Каховську ГЕС у межах «Великого плану перетворення природи». Перші фахівці на будівництво станції прибули з Запоріжжя в жовтні 1950 року. Одразу були організовані підрядні будівельні та налагоджувальні управління – «Гідромонтаж», «Гідроелектромонтаж», «Дніпро-спецгідроенергомонтаж», «Південьсантехмонтаж»,  «Гідроспецбуд» та «Гідромеханізація».

На будівництво гідровузла було залучено 1100 автомашин, 30 екскаваторів, 75 гусеничних і портальних кранів, 100 бульдозерів, 14 паротягів, сім земснарядів та 15 тисяч осіб «живої сили».

Будівництво Каховської ГЕС велося прискореними темпами. 30 березня 1952 року було укладено перший кубометр бетону в споруду ГЕС, а вже 5 липня 1955 року перекрито р. Дніпро та затоплено котлован. 18 жовтня 1955-го відбувся пуск гідроагрегату №1, а упродовж року на станції було змонтовано ще 5 агрегатів. 19 жовтня Каховська ГЕС прийнята в промислову експлуатацію з потужністю 312 МВт. 

«Електроенергії, отриманої внаслідок дострокового пуску станції, вистачить для видобутку 75 млн тонн вугілля або для виробництва 6,5 млн тонн металу», — заявляв у той час у виступі на радіо начальник будівництва Сергій Андріанов.

Основне устаткування для будівництва постачалось Харківським  турбінним заводом, Запорізьким трансформаторним і  механічним заводами і заводом «Електроважмаш».

Будівництво станції було пов'язане зі значними інженерними викликами через масштабність проєкту та необхідність регулювання течії річки. Варто зазначити, що при будівництві Каховського гідровузла була застосована низка інноваційних на той час технічних рішень: вперше в гідротехнічному будівництві було запроєктовано та виконано безпосереднє розміщення земляної руслової греблі висотою до 30 метрів на мулах, будівля гідроелектростанції виконана з низькою відсмоктувальною трубою (1,54 D1), розподільчий пристрій 154кВ закритого типу (ЗРП) виконано з розміщенням обладнання на чотирьох поверхах.

Важливим результатом будівництва Каховського гідровузла стало забезпечення стійких врожаїв сільськогосподарських культур на Півдні України, розвиток тваринництва та покращення судноплавства на Дніпрі. Введення в експлуатацію Каховської ГЕС дозволило збільшити потужність та покращити надійність роботи української енергосистеми.   

Пресслужба Укргідроенерго