Любов до техніки й інженерного мислення Анатолій перейняв ще у дитинстві від батька — відомого механіка, винахідника й раціоналізатора Павла Жука.

Свою професійну кар’єру Анатолій Павлович  побудував на Дністровському каскаді ГЕС і ГАЕС, пройшовши тернистий шлях від інженера на дільниці зв’язку ГЕС-1, першого директора ГЕС-2 до головного інженера ГАЕС.

Сумлінно працюючи на станціях, Анатолій Жук весь час тримав руку на пульсі новітніх розробок галузі, а відтак охоче навчався на курсах підвищення кваліфікації за спеціальностями «Електронні засоби зв’язку» та «Релейний захист та автоматика», переймав передовий досвід у зарубіжних колег. Згодом здобув другу вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій».

Як зізнається сам пан Жук, найзахопливіші його професійні спогади пов’язані із першими пусками унікальних дослідних гідроагрегатів під керівництвом Героя України Семена Поташника. У колі друзів та колег часто жартують, що «у Жука перша дружина – то станція, а вже друга – його жінка».

Цікаво, що на станції, в одному колективі з Анатолієм Жуком, працює і його син – кандидат технічних наук, начальник цеху технологічної автоматики, захистів і зв’язку ­­Ігор Жук.

За роки сумлінної праці головний інженер Дністровської ГАЕС здобув звання Почесного енергетика України, Заслуженого енергетика України, Заслуженого енергетика СНГ, володаря відзнаки Президента України – ювілейної медалі «20 років незалежності України» із Дністровським комплексним гідровузлом.