Під час засідання урядовиця наголосила на тому, що водень є одним з інструментів декарбонізації та кліматичної політики як в Україні, так Європі. За її словами, Воднева стратегія України, робота над якою активно триває, має сприяти комплексному розвитку галузі та враховувати всі етапи водневої енергетики: від виробництва енергоносія до його транспортування та зберігання.

«Ми живемо під час війни і зараз саме той час, коли можна розробляти документи, вдосконалювати та працювати над ними, враховуючи всі зауваження та застереження. Зараз якраз маємо час, щоб прийняти та узгодити Водневу стратегію, яка дасть можливість старту реальним проєктам після закінчення війни», - наголосила Юлія Підкоморна.

В свою чергу державний експерт Директорату з питань формування енерго- та ресурсоефективної політики Євген Россіков зупинився на можливостях, які має Україна для експорту енергоносія до Європи.

«Повномасштабне вторгнення російської федерації змінило картину щодо постачання енергоносіїв до  Європейського союзу у бік зменшення імпортозалежності та пришвидшення розвитку відновлювальних джерел енергії. Назріла потреба нової архітектури енергетичної безпеки і водень має стати основою цієї архітектури, бо може замінити викопні види палива та декарбонізувати економіку… По суті, це – нова нафта. ЄС прогнозує, що в них споживання буде на рівні 20 мільйонів тонн, і близько 10 мільйонів тонн їм треба буде щорічно імпортувати. Очікується, що водень має коштувати приблизно 2 євро за кг до 2030 року. Відповідно, якщо ми зможемо експортувати 1 мільйон тонн, це може дати потенційний дохід близько 2 мільярдів євро», - зазначив Євген Россіков.

Заступник генерального директора Укргідроенерго з адміністративного управління, забезпечення та управління персоналом Олександр Круш та директорка департаменту реалізації інноваційних проєктів Марія Бішко запропонували включити до Стратегії виробництво «зеленого» водню, в тому числі з використанням гідроенергетичних ресурсів.

«Ми  маємо намір реалізувати пілотний проєкт з виробництва «зеленого водню», потужністю 1 МВт з використанням ресурсів гідроенергетичних об’єктів найближчим часом», - зазначили представники компанії.

Обговорюючи пропозиції до Стратегії, учасники сфокусували увагу на питаннях наявності та якості ресурсів для виробництва водню, технічних можливостях транспортування водню до ЄС, а також стимулювання конкуренції серед виробників.

Пресслужба Укргідроенерго

Фото: Держенергоефективності