23 листопада завершився ознайомчо-навчальний тур з питань інтегрованого управління водними ресурсами і Конвенції Албуфейра, який здійснювався за сприянням проекту ГЕФ/ОБСЄ/ПРООН «Розвиток транскордонної співпраці та комплексного управління водними ресурсами в басейні річки Дністер».

Коротко про учасників туру та перебіг поїздки вже зазначалося раніше.

Під час поїздки було здійснено візити до Міністерства екологічного переходу (Іспанія) і Агентства довкілля (Португалія), у природні парки та на три гідроелектростанції: дві на річці Тахо (Ентрепеньяс ГЕС та Алькантара ГЕС) та одна на річці Гвадіана (ГЕС-ГАЕС Алькева). Кожна з ГЕС (ГАЕС) є унікальною за своїми конструктивними особливостями. За рахунок каньйонних долин річок, всі вони є високонапірними з висотами від 87 до 130 метрів та різними потужностями: найменша  37 МВт, найбільша 915 МВт. Водосховища, які вони утворюють, є ключовими інфраструктурами і використовуються, перш за все, для водозабезпечення населення і промисловості, іригації, а також є важливими джерелами для відновлювальної енергії. Найбільш подібне до Дністровського є водосховище Алькантара з повним об’ємом 3,1 км куб.

Як зазначалося представниками центральних органів виконавчої влади з питань довкілля Португалії та Іспанії, управління водними ресурсами цих водойм є вкрай складним через сезонний дефіцит води, де режим річкового водного стоку характеризуються помітною сезонністю та високою мінливістю. Крім того, водосховища відіграють важливу роль під час управління водними ресурсами в екстремальних періодах, таких як повені і засухи. Під час засухи накопичена вода використовується для підтримання екологічного стоку, а також для задоволення основних вимог. Це все приводить до глибоких спрацювань водойм (до 20 метрів). Окрім того, вони можуть використовуватися для перекидання стоку в інші басейни річок, так наприклад, водосховище Ентрепеньяс у поєднанні з водосховищем Буендіа постачає водний стік з річки Тахо у р.Сегуру.

Транскордонність басейнів зарегульованих річок ускладнює питання управління ресурсами, особливо під час екстремальних ситуацій, де окрім національного законодавства необхідно виконувати міжнародні конвенції. Одним із успішних світових прикладів транскордонної співпраці є створення Комісії і підписання Конвенції Албуфейра, в рамках якої узгоджують дії по збереженню та підтримці екологічного стану річок у Португалії і Іспанії по п’яти басейнам: Міньо, Ліма, Дуеро, Тахо і Гвадіана. Базові принципи роботи Комісії – це довіра та прозорість.

Під час зустрічей з представниками Міністерства екологічного переходу (Іспанія) та Агентства довкілля (Португалія) приділялась увага питанням нового будівництва ГЕС, їх ліцензування, механізмам отримання концесій для будівництва, встановленню режимів експлуатації ГЕС та їх водосховищ. Окремо зосереджувалися на аспектах управління твердого стоку, доцільності рибопропускних споруд на вже діючих станціях та загалом на розробці компенсуючих заходів для мінімізації впливу.

«У нас є багато спільного при будівництві та експлуатації гідроенергетичних об’єктів – археологічні дослідження, інженерний захист територій, забезпечення постійної течії на річкових ділянках та встановлення мінімальних витрат води. При запровадженні нового закону «Про оцінку впливу на довкілля» маємо наразі схожу процедуру узгодження проектів. Однак є і відмінності наприклад, процедура ліцензування, деякі аспекти системи моніторингу, управління та експлуатації водосховищ, легалізація екологічного стоку у національному законодавстві та наявність керівних документів для його визначення. Загалом досвід іспансько-португальського управління транскордонними річками, який напрацьований більше ніж за 150 років спільної роботи, достатньо багатий і корисний при плануванні управління басейном Дністра», - зазначають представники Укргідроенерго.

Прес-служба ПрАТ "Укргідроенерго"