В Україні серед найбільших річок найбільш непередбачуваний Дністер. У ХХ–ХХІ сторіччях катастрофічні паводки на річці спостерігалися у 1911, 1941, 1969, 1980, 1998, 2008 та 2010 роках. В багатоводні фази у гірській частині Дністра упродовж року може спостерігатись до десяти паводків. Інколи вони перекривають один одного і можуть продовжуватися місяць і більше. Найбільшої шкоди зазнали прилеглі до Дністра території в результаті літнього паводку 1969 р. Були затоплені села, зруйновані мости та споруди, підтоплені міста. Саме ці події стали передумовою будівництва Дністровської ГЕС-1.

Сьогодні українські та молдавські міста і села зазнають впливу високих вод, але він значно менший, ніж міг би бути. За історію існування греблі найбільший катастрофічний паводок спостерігався у липні 2008 року, максимальні середньодобові витрати води досягали 5260 м³/с. Під час пропуску такого паводку через Дністровську ГЕС-1 вперше працювали шість водозливів і рівень води у Дністровському водосховищі досяг максимального історичного значення. І незважаючи на всі нарікання, гребля та водосховище виконували свою паводкорегулюючу роль зменшуючи максимуми витрат води до 3330 м³/с.

На Дніпрі загроза підтоплення територій може виникати в період весняного водопілля та зимових паводків. Останні формуються внаслідок відлиг. Зокрема, так було у 1971, 1981, 1998, 2000, 2001 рр. Але у зв’язку з сучасними змінами кліматичних умов максимальні витрати води Дніпра в періоди водопілля мають тенденцію до зменшення.

Для напрацювання досвіду приборкування стихії та вмінь попереджати негативні наслідки, представники ПрАТ «Укргідроенерго» брали активну участь в робочих зустрічах, які організовувались Європейською економічною комісією ООН та Організацією з безпеки та співробітництва в Європі щорічно в рамках семи проектів з 2010 по 2017 рр. й були присвячені управлінню паводками на Дністрі та адаптації до змін клімату. Останнє питання є також актуальним в рамках діючого на сьогодні проекту Глобального екологічного фонду.

Слід зазначити, що не менш небезпечним явищем, ніж паводки та повені, є катастрофічні аномальні посухи в періоди маловодних фаз. Внаслідок них, наприклад, природна витрата води на Дністрі у серпні 2015 року знижувалась до 30 м³/с. В цей період водосховища та гідроелектростанції можуть виконувати особливу природоохоронну функцію регулятора. А наша мета полягає в тому, щоб удосконалити управління каскадами з урахуванням сучасних природних трансформацій стоку та постійно працювати на тим, щоб цей процес був екологічно ціленаправленим.