Все буде Україна!

Брандвахти і Київська ГЕС: історія в деталях

Брандвахти і Київська ГЕС: історія в деталях

01-08-2024
брандвахта
Для Київської ГЕС 2024 рік є ювілейним. Саме з грудня 1964 року, коли тут було введено в експлуатацію перший гідроагрегат, розпочався відлік 60-річної історії станції. У зв’язку з цим започатковуємо цикл статей, у яких розповідатимемо про цікаві факти і події, пов’язані з енергооб’єктом.

Рішення про будівництво Київської ГЕС було прийнято в серпні 1959 року, коли мрія про велику енергетичну силу Дніпра почала набувати реальних обрисів. Вже у 1960 році розпочалися активні роботи зі спорудження станції, і цей процес відзначився безпрецедентною швидкістю. У рекордно короткий термін – всього за вісім років – грандіозний проєкт було завершено.

Паралельно зі зведенням гідроелектростанції відбувалася розбудова міста Вишгород. Першим будівельникам та працівникам гідровузла надавали житло на брандвахті, що стало символом нової ери в історії міста.

Ця своєрідна споруда зовні нагадувала пароплав або дебаркадер, а всередині, насправді, була гуртожитком з довгим коридором і кімнатками-каютами. Як правило, її конструкція заввишки становила два поверхи (каркас, палуба, надбудова і прибудова барачного типу), перший поверх відрізняли вікна-ілюмінатори.

Брандвахта була своєрідним маленьким світом, де в кожній каюті-кімнаті можна було розмістити ліжко і стіл для приготування їжі. В одній такій каюті мешкали по 2-5 осіб, які ділили між собою не лише житловий простір, але й радості та труднощі повсякденного гідроенергетичного життя.

Для багатьох молодих фахівців брандвахта була символом початку професійного шляху і пригод, що супроводжували їх у ці незабутні роки.

Зі спогадів першого директора гідроелектростанції, Героя України Семена Поташника, початок його кар'єри теж був нерозривно пов'язаний з брандвахтою.

«Брандвахти — це баржі, перетворені на житло, де тісні каюти стали прихистком для багатьох. Проте, я там прожив недовго: як досвідченому гідроенергетику, мені швидко надали окрему кімнату в новозведеному будинку неподалік від ГЕС. Згодом місто почало розростатися, і все те, що сьогодні є у Вишгороді, поступово виростало з тих перших скромних споруд», - пригадує Семен Поташник.

Життя на брандвахті було доволі суворим і вимагало неабиякої витримки. Особливо складно доводилося молодим батькам, які не мали змоги залишити своїх малюків.

Можливо, саме через ці труднощі вже 22 травня 1962 року будівельники Київської ГЕС відкрили перший у селищі гідроенергетиків дитячий садок, якому дали ніжну назву «Ластівка». Того ж року відчинила свої двері Вишгородська загальноосвітня школа №1, що стало важливою подією для мешканців.

З часом, завдяки Київській ГЕС та її будівельникам, Вишгород із невеличкого села перетворився на справжнє місто, яке почало розвиватися й квітнути, ставши осередком життя й нових можливостей для багатьох родин.

Для довідки:

  • Загалом у Радянському Союзі було розроблено приблизно 20 проєктів брандвахт і плавучих гуртожитків;
  • Основа брандвахт була сталевою. При цьому, зі сталі виконували, як корпус, так і основу надбудови. Основний матеріал надбудови дебаркадерів і брандвахт, з початку типового проєктування цих споруд, була деревина. Деревину застосовували як для спорудження каркаса надбудови, так і у зовнішньому оздобленні.
  • За поверховістю брандвахти поділяються на одноповерхові, півтораповерхові (надбудова другого ярусу у вигляді мезоніну), двоповерхові, триповерхові та чотириповерхові.

Пресслужба Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС

Фотогалерея
брандвахти у Вишгороді

Поділитися: