В чому критична важливість балансуючих та маневрових

потужностей для енергосистем?

Спроможність електроенергетичної галузі забезпечувати потреби споживачів в електричній енергії залежить не лише від обсягів виробництва електроенергії, а й від збалансованості енергосистеми. Адже обсяги виробництва і споживання протягом доби змінюються і не співпадають. До того ж інтенсивний розвиток відновлюваної енергетики – особливо СЕС і ВЕС – створює ризики порушення балансової надійності енергосистеми. Об'єкти ВДЕ характеризуються негарантованим, змінним графіком генерації електричної енергії впродовж доби, а також, значними сезонними коливаннями обсягів виробництва.

За висновками Всесвітнього конгресу з гідроенергетики, що тривав з 7 по 24 вересня 2021 року, для забезпечення подальшого зростання частки відновлювальної енергетики необхідно збільшити обсяги балансуючих та маневрових потужностей, оскільки при недостатній до них увазі, ми або маємо звикнути до відключень електроенергії або повернутися до використання викопного палива.

Ефективним рішенням проблеми є використання систем акумулювання електроенергії. Особливо в розрізі світової тенденції до збільшення попиту на електроенергію та кількості об'єктів електрогенерації з відновлюваних джерел внаслідок протидії змінам клімату. Електроакумулюючі системи (в тому числі – ГАЕС) сприяють стабільному функціонуванню енергосистеми та дозволяють продовжувати розвивати об'єкти відновлюваної електроенергетики, зменшують дисбаланси в мережі, викликані нерівномірними навантаженнями від споживачів.

Які переваги має ГАЕС?

Функції ГАЕС, як регулятора, виконуються за рахунок того, що станція може працювати як в насосному, так і в генераторному режимі. Унікальність полягає в тому, що під час максимального використання електроенергії споживачами станція виробляє електроенергію, а в періоди низького споживання – сама використовує надлишкову енергію задля закачування води із нижньої водойми у верхню. Окрім соціально-економічної привабливості, ГАЕС має суттєві екологічні переваги, завдяки чому її називають «екологічним акумулятором» (clean green battery).

Однак процес вибору та обґрунтування екологічно-, соціально- та економічно доцільного розміщення верхньої водойми ГАЕС на певній земельній ділянці має бути виваженим та науково обґрунтованим. Це питання завжди вимагає індивідуального та детального опрацювання з врахуванням багатьох аспектів, як то дотримання відповідних топографічних та гідрологічних умов, наявність на ділянці цінних та охоронюваних видів рослин і тварин тощо. Також слід враховувати розробку заходів, які б повністю компенсували та ефективно пом’якшували збитки, завдані довкіллю (лісозведення, знімання родючого шару ґрунту та ін.) та забезпечення вивчення та дослідження земельної ділянки з метою виявлення об’єктів археологічної та історичної цінності.

Як Україна та світ будують нові ГАЕС?

На сьогодні у світі спостерігається стрімке зростання введення та планування будівництва нових регулюючих потужностей гідроакумулюючих станцій. Серед лідерів – Китай, США, Австрія, Індія, Австралія, Єгипет, Англія та ін. За даними International Hydropower Association (IHA) та International Renewable Energy Agency (IRENA) прогнозується збільшення потужностей ГАЕС до 2030 року на 50% (тобто, до 240 000 МВт).

Україна, як і інші країни Європейського співтовариства, також обрала один із пріоритетних напрямів збалансованого розвитку – використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Стратегічні цілі щодо декарбонізації та послідовний підхід до їх досягнення є логічним продовженням євроінтеграційного курсу України. Такий напрямок полягає в скороченні та заміщенні споживання викопного палива за рахунок використання енергії сонця, вітру, води, біогазу тощо та вимагає розвивати високоманеврові гідроакумулюючі потужності, які допомагають регулювати виробництво та споживання електроенергії.

Так, 17 серпня 2021 року на одному з найважливіших інфраструктурних об’єктів України - Дністровській ГАЕС - відбувся пуск гідроагрегату № 4 у генераторному режимі. Ця подія має велике значення для Об’єднаної енергетичної системи країни, до якої додано нові маневрові потужності.

Будівництво Дністровської ГАЕС є невід’ємною складовою частиною Енергетичної стратегії держави до 2035 року. Згідно з проєктом станція складатиметься із 7-ми гідроагрегатів загальною потужністю 2268 МВт в генераторному режимі та 2947 МВт у насосному, що виводить її на перше місце у Європі та шосте у світі. Завершення будівництва станції даватиме суттєвий економічний, екологічний та соціальний ефект.

«Четвертий гідроагрегат Дністровської ГАЕС заощаджуватиме 300 тисяч тон вугілля та газу на 60-70 млн доларів за рік. Ми чотири роки будували цей гідроагрегат і беремо на себе зобов’язання збудувати 5,6,7 гідроагрегати за 6 з половиною років», - зазначив генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота.

З метою підтримання соціально-комфортних умов життєдіяльності населення України та забезпечення безперебійної роботи енергосистеми, окрім восьми гідроелектростанцій, Укргідроенерго на сьогодні здійснює експлуатацію Київської ГАЕС потужністю 235,5 МВт в генераторному режимі та 135 МВт в насосному, а також чотирьох гідроагрегатів Дністровської ГАЕС потужністю 1296 МВт в генераторному режимі та 1684 МВт в насосному. У середньостроковій перспективі передбачається будівництво Канівської ГАЕС та третьої черги Дністровської ГАЕС в складі гідроагрегатів № 5–7.

Товариство слідує світовому тренду і направляє свої зусилля на допомогу країні тримати курс в напрямку збалансованого розвитку та виконання плану скорочення викидів парникових газів.

Головне фото: Дністровська ГАЕС, Україна.

Пресслужба Укргідроенерго

Читайте також:

Чому розвиток зеленої енергетики світу неможливий без розбудови гідроенергетики?

Оксана Гуляєва: «Дністровська ГАЕС – це проєкт, зорієнтований на збалансоване природокористування та виробництво екологічної енергії»

Дністровська ГАЕС у 5-ці найкращих об’єктів для індустріального туризму