— В ЗМІ періодично з’являється занепокоєння щодо впливу будівництва Дністровської ГАЕС на екосистему Дністра. Яка оцінка та дослідження були проведені?

— Починаючи з 80-х років проєкт Дністровської ГАЕС неодноразово проходив процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище, а також екологічну, інвестиційну, будівельну та міжвідомчу експертизу, численні публічні консультації та обговорення. У зв’язку з вдосконаленням екологічного та містобудівного законодавства, оцінка впливу на навколишнє середовище доповнювалась новими дослідженнями, що виконувалися такими провідними науковими установами як Інститут гідробіології НАН України, Український науково-дослідницький інститут екологічних проблем, Український державний інститут по проектуванню підприємств рибної галузі та промисловості «Укррибпроект», Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України.

З 2006 року проводиться моніторинг навколишнього середовища, в тому числі гідродинамічний, геодезичний, інженерно-геологічний, гідрогеологічний, геофізичний та сейсмічний. Здійснюються стаціонарні натурні спостереження.

За результатами цих робіт у 2005, 2010 та 2017 роках проєкт отримав позитивні висновки від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з визнанням екологічної допустимості його реалізації.

— Укргідроенерго декларує, що генерує чисту енергію з води та сприяє сталому розвитку. Які екологічні переваги матиме реалізація проєкту?

— Аналіз багаторічної інформації зі звітів, а також власний науковий досвід, що набувався здебільшого під час робіт на водосховищах Дністра, дає мені право стверджувати, що Дністровська ГАЕС – це дійсно унікальний об’єкт, який зорієнтований на збалансоване природокористування та виробництво екологічної енергії. Про це свідчить багато фактів. По-перше, основне виробництво електроенергії відбувається без викидів в атмосферу і без забруднення води. По-друге, використання земельних ресурсів за показником виробітку електроенергії є раціональним та ефективним. Адже, наприклад, сонячна генерація аналогічної потужності потребувала б приблизно у 10 разів більшої площі землі. По-третє, об’єкт побудований на вже діючому буферному водосховищі і не передбачає створення нової водойми у руслі річки. По-четверте, введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС дещо наближує температуру води у буферному водосховищі до природніх значень за рахунок покращення теплообміну з атмосферою у верхній водоймі та гідродинамічних процесів в елементах гідроспоруд. І цей факт підтверджений натурними дослідженнями. Важливо також і те, що процеси турбулентності при роботі ГАЕС покращують кисневий режим в буферному водосховищі. Як відомо, концентрація кисню є важливим показником для живих організмів та визначає інтенсивність самоочищення. Слід зауважити також, що споруда ГАЕС не перегороджує русло Дністра, тому не створює додаткові міграційні перешкоди для живих організмів. І, нарешті, ГАЕС – це технологія, що стійка до кліматичних змін. Виробництво електроенергії не залежить від водозабезпеченості року, що робить всю енергосистему менш вразливою до дефіциту води.

— Україна сьогодні намагається дотримуватися «зеленого» курсу, що викликаний кліматичними змінами на планеті. Будівництво ГАЕС підтримує цей курс?

— Так, звісно, і це підтверджено аналітичними дослідженнями. По-перше, Дністровська ГАЕС підтримує розвиток інших відновлюваних джерел енергії завдяки маневровим потужностям. Таким чином, зменшується залежність від викопного палива. За підрахунками, Дністровська ГАЕС дозволить Україні щороку заощаджувати 1 млн т вугілля та 200-300 млн м³ газу.

По-друге, окрім економії енергоресурсів матимемо й екологічний ефект: на понад 2 млн т скоротяться викиди в атмосферу вуглекислого газу, майже на 7 тис. т — оксиду азоту та майже на 29 тис. т — діоксиду сірки.

— І все ж таки ГАЕС – великий промисловий об’єкт. Який вплив на довкілля наразі чинить станція?

— Аналізуючи закордонні та вітчизняні публікації щодо впливу ГАЕС на довкілля, слід зауважити, що кожний об’єкт – гідроспоруди та їх водойми – є унікальним за функціональними та конструктивними особливостями, тому говорити про загальні тенденції впливу важко. Однак загалом вважається, що найменший вплив ГАЕС спостерігається при будівництві на вже діючих водосховищах, що стають одночасно нижніми водоймами.

В нашому випадку нижньою водоймою Дністровської ГАЕС є буферне водосховище, в межах якого поширюється зона впливу, обмежена греблею Нижньодністровської ГЕС. А отже зона впливу не розповсюджується на транскордонну річкову ділянку та на Нижній Дністер. Для функціонування ГАЕС проєктом було передбачено підняття рівня води у буферному водосховищі, що призвело до затоплення пригирлових ділянок малих річок і утворення нових мілководних ділянок. Окрім того, існував ризик переформування берегів внаслідок добових коливань рівня води та швидкості стокових течій. Для мінімізації впливу проєктом передбачені заходи з пом’якшення такого впливу. Наприклад, у минулому році були розчищені канали та гирлові ділянки річок від наносів, чагарників та дрібнолісся. Крім того, були облаштовані нагірні канави, проведені протиерозійні заходи та берегоукріплення на окремих ділянках. По мірі утворення мілководь у буферному водосховищі планується періодичне проведення робіт по їх розчистці.

Також прогнозується вплив на іхтіофауну через втрату кормової бази,  тому проєктом передбачені кошти рибному господарству для компенсації втрат. Ці кошти рекомендовано передати для реалізації заходів з відтворення рибних запасів у водоймах Дністра в межах Чернівецької області.

Безперечно впливи є: як позитивні, так і негативні. Ми їх відслідковуємо. Результати моніторингу дають можливість стверджувати, що додаткові впливи, що не були б оцінені в розділі проєкту «Оцінка впливу на навколишнє середовище», не спостерігаються.

— У багатьох публікаціях та зверненнях громадських організацій міститься інформація щодо негативного впливу Дністровської ГАЕС на кількість водних ресурсів і водозабезпечення населення Середнього та Нижнього Дністра. Чи дійсно є такі ризики?

— Експлуатація Дністровської ГАЕС не впливає на перерозподіл стоку Дністра, а також жодним чином не зменшує стік річкової води. Це підтверджується як натурними дослідженнями, так і висновками незалежних експертів. Хочу зауважити, що верхня водойма – це штучний водний об’єкт, який знаходиться поза руслом річки і має відносно невеликий об’єм. Для порівняння, Дністровське водосховище, яке є основним регулятором стоку, вміщує більше 80 об’ємів верхньої водойми. У верхній водоймі міститься всього лише 0,4-0,6% річного річкового стоку Дністра, і він був вилучений для наповнення лише одноразово в періоди повені або паводку, що загалом не позначилося на водності року.

На сьогодні верхня водойма вже наповнена до проєктних відміток, і добудова ще трьох гідроагрегатів відобразиться лише на кількості годин роботи станції, протягом яких в межах однієї доби вода буде потрапляти до верхньої водойми і в тій же кількості повертатися назад до буферного водосховища. Більше того, в Правилах експлуатації дністровських водосховищ є чіткий регламент щодо витрат попусків через Дністровський гідровузол і у зв’язку з введенням ГАЕС вони залишаються незмінними і залежать лише від природного притоку з дотриманням мінімальної витрати 100 м3/с.

Пресслужба Укргідроенерго

Читайте також:

Унікальний об’єкт. Як добудова Дністровської ГАЕС позначиться на скороченні дефіциту маневрових потужностей

Професійна мудрість та наполегливі кроки: енергетичні ритми Дністровської ГАЕС

Президент України завітав з робочим візитом на Дністровську ГАЕС