Чому важливо розбудовувати гідроенергетику України в умовах глобального потепління

Чому важливо розбудовувати гідроенергетику України в умовах глобального потепління

15-10-2020
В доповіді Всесвітньої метеорологічної організації стверджується: п’ятиріччя з 2015 по 2019 – найтепліше в історії людства. Посухи прийшли в Європу та значно вплинули на життя населення та економіку країн. В Україні також цьогоріч спостерігалася посуха. Як гідроенергетичні об’єкти – водосховища, ГЕС та ГАЕС – захищають добробут країни та громадян в посушливі роки?

Погодні рекорди 2020 року в Європі

Липень 2020 року став одним з трьох найспекотніших з 1880 року: температура суші та океанів виявилася вищою за середню для ХХ століття на 0,92 °C, не дотягнувши всього 0,01 градуси до абсолютного рекорду у липні 2019. Цього ж місяця арктичний крижаний покрив був на чверть менше середнього за останні 40 років і найнезначнішим за весь час спостережень. За останні 45 років обсяг льоду в Арктиці зменшився на дві третини. Такими темпами до середини століття морського льоду на Півночі не залишиться взагалі.

У 2020 половина Європи страждала від спеки та посух і вводила обмеження на використання води, а інша потерпала від холоду, злив та підтоплень.

Наприклад, опади у Фінляндії перевищили норму у 2,5 рази, а температура була нижче звичайної на 1-2 градуси. В той же час Португалія пережила найспекотніший липень за всі 90 років спостережень, а Франція – найгарячіший з 1959 року. У 68-ми французьких департаментах цього літа були введені такі обмеження на використання води, як заборона наповнювати приватні басейни та поливати сади в певний час доби.

Найсильніша за останні 500 років посуха спостерігалася і в Чехії. Помітне підвищення середньорічної температури та зменшення кількості опадів триває в країні з 2015 року. У квітні 80% свердловин країни знаходилися у стані помірної чи серйозної посухи.

Не обійшла негода й Німеччину: у липні на квадратний метр випало 55 л опадів, що майже на третину менше звичайної кількості. Спостерігалася посуха тут і минулого року, коли відсутність опадів та високі температури призвели до рекордного падіння рівня води у річках та озерах по всій країні.

Згідно з даними європейської Служби з питань зміни клімату Copernicus, 2019 рік у Європі був найспекотнішим за всю історію спостережень. Лютий, червень та липень відзначилися незвично високими температурами, а в листопаді спостерігалася рекордна кількість опадів та паводки. Загалом на два десятиліття XXI ст. в Європі випало 11 з 12 зафіксованих за весь час рекордно спекотних років.

Посуха 2020 року в Україні

Київське літо цьогоріч було другим найспекотнішим за 139 років. Протягом трьох місяців зафіксовано шість температурних рекордів. Національне управління океанічних та атмосферних досліджень США визначило, що в Центральній Європі, до якої належить і Україна, спостерігається один з найвищих темпів зростання температури у світі за останні тридцять років. Середня температура тут зростала в 3,5 рази швидше, ніж на планеті.

В кінці літа Гідрометцентр повідомив, що більша частина України страждає через недостатнє водозабезпечення ґрунту у зв'язку з посухою. Подекуди в центральних та південних областях ґрунт просох на метр в глибину.

Посуха влітку 2020-го в Одеській обл. визнана ДСНС України надзвичайною ситуацією природнього походження. Аграрні підприємства області понесли збитки у розмірі 6,5 млрд грн через засуху.

У вересні 2020 року середньомісячна температура в Києві склала 18,4 градуси, що перевищує кліматичну норму на 4,5 градуси і повторює рекорд 1909 року. Про це повідомила Центральна геофізична обсерваторія.

Як відомо, підвищення температури суттєво впливає на структуру опадів. Наприклад, у холодний період тепер в Україні переважає дощ, а не сніг. Зникнення стійкого снігового покриву, у свою чергу, порушує водний баланс та живлення річок. Адже річки в Україні мають переважно снігове живлення, тож через його відсутність втрачають джерело постачання води. Так зникають весняні повені.

Укргідроенерго, ГЕС
ДніпроГЕС, м. Запоріжжя

Попри те, що на нашій території знаходиться 63 000 річок, 400 000 ставків, 1 100 водосховищ та близько 1 млн 300 тисяч гектарів прісної води, Україна вважається маловодною державою. За даними останніх досліджень країна перебуває на 125-му місці зі 180 за кількістю питної води на душу населення.

Навесні 2020-го в Україні спостерігався найнижчий рівень води у річках за останні сто років. На це впливають теплі зими без снігу, загальне зменшенням кількості опадів, підвищенням температури повітря та швидкості випаровування води. Таким чином підземні водоносні горизонти не отримують достатньої кількості води із зовнішніх джерел і також поступово вичерпуються. Цьогоріч в багатьох українських регіонах відмічено значне зниження рівня, а подекуди зникнення води в колодязях.

У травні цього року рівень води у Десні в межах Чернігова становив 145 см над нулем – цей показник є найменшим за всю 140-річну історію спостережень. На українській частині Дунаю також навесні був зафіксований один з найнижчих рівнів води за останні роки. Схожа ситуація на річках Рось, Сула та Південний Буг.

Невелика кількість атмосферних опадів восени та взимку, спричинили низькі показники водності в басейнах Дніпра навесні 2020 року. Так, взимку в басейнах річок, що визначають приплив до водосховищ, утримувалася аномально тепла погода. Майже всю зиму спостерігався недобір опадів.

Уперше за 120 років ситуація з питною водою в Україні склалася настільки критично, що Держводагенство змушене було попередити про можливі обмеження. Дощі і зливи, що прокотилися Центральною Україною у травні та червні, не змогли компенсувати відсутність вологи від сніжних покривів. Проте,  вони дещо покращили ситуацію з наповненням водосховищ: сьогодні там понад 97% води від необхідного обсягу.

Водосховища Дніпровського каскаду забезпечують водою Україну попри посуху

Корисний об'єм Дніпровських водосховищ — це стратегічний запас прісної води, гарантія того, що населення, економіка і довкілля будуть забезпечені водою в посушливі маловодні роки за умов негативного впливу зміни клімату на водність річок. Забезпечення прісною водою — питання національної безпеки. Крім того, завдяки водосховищам забезпечено потреби у воді та санітарно-екологічні попуски в нижній течії витратою 500 м3/с для недопущення засолонення Дніпровської дельти і Дніпровсько-Бузького лиману та погіршення санітарних умов.

За рахунок водних ресурсів Дніпра з каскадом водосховищ вирішується найголовніше завдання — забезпечується водопостачання населення, промисловості, сільського господарства та зрошення на території, на якій проживає близько 70% населення. Вода з дніпровських водосховищ щорічно перекидається каналами в маловодні райони Донбасу, Кривого Рогу, Приазов'я тощо, зрошується понад один мільйон гектарів землі.

Враховуючи несприятливу гідрометеорологічну ситуацію, приплив води до водосховищ Дніпровського каскаду у весняний період є значно меншим за середні багаторічні величини. Об’єм припливу до Кременчуцького водосховища за січень 2020 року становив 32,4 млн. м³, що становить лише 22% січневої норми. Також відмічено лише 67% норми припливу води до Кам’янського водосховища та 39% – до Дніпровського. У червні з шести Дніпровських водосховищ, два найбільших – Київське та Кременчуцьке – працювали лише на наповнення, а чотири інших, на яких знаходяться ГЕС – Канівське, Кам’янське, Середньодніпровське та Каховське – лише на притокових витратах.

Зважаючи на це та з метою створення стратегічного запасу води, ще на початку року Міжвідомчою комісією було прийняте відповідне рішення та розпочато наповнення дніпровських водосховищ. Наразі головною метою для держави є забезпечення питною водою українців, підтримання екологічно-безпечного стану дніпровських водосховищ та потреб зрошення південних регіонів.

«Забезпечення питною водою українців на сьогодні є нашим пріоритетом. Тому, не дивлячись на суттєве зменшення прибутків, Укргідроенерго вживало і вживатиме усіх заходів, аби підтримувати оптимальний рівень в басейнах Дніпра та Дністра і для водокористувачів, і для того, щоб Об’єднана енергосистема України не залишилась без мобільного та аварійного резерву потужності. Укргідроенерго підтримуватиме оптимальний рівень в басейнах Дніпра та Дністра заради потреб населення України та задля забезпечення енергоефективності та енергонезалежності нашої держави», – зазначає генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота.

У вересні 2020 року приплив Дністровського водосховища був низьким та в середньому коливався в межах 50-70 м³/с, але щоб Вінницька та Одеська області, а також Молдова мали достатню кількість води, Дністровська ГЕС в цей час скидала близько 120 м³/с. Що допомогло уникнути нестачі води на вищезгаданих територіях завдяки водосховищу.

ГАЕС роблять енергосистему Україну менш вразливою до дефіциту води при змінах клімату

Укргідроенерго утримує всі гідроенергетичні об’єкти – ГЕС, ГАЕС та водосховища, і виконує дві основні функції. Перша: заповнення та контроль водосховища, які постачають воду для 75% населення України і до 50% промисловості; друга: забезпечення стабільності усієї енергосистеми України та захист від розбалансованості.

«На жаль, є посушливі роки. Це ми не можемо ніяк змінити. І з 2015 року ця динаміка дещо повторюється. Ось чому для України важливо будувати гідроакумулюючі станції, на які не впливає мала приточність, тому що ми матимемо маневрову потужність як в пікові, так і в провальні режими. ГАЕС вкрай необхідні енергетичній системі України», – пояснює Ігор Сирота.

У світі 90% регулюючих потужностей припадає саме на ГАЕС і лише 10% – на решту видів (теплові блоки або акумуляторні батареї). Іншої моделі в промислових масштабах найближчим часом світ не запровадить.

Укргідроенерго, ГЕС
Водосховище Дністровської ГАЕС, Чернівецька обл.

У Стратегії розвитку енергетики України до 2035 року схвалена розбудова гідроенергетики. Це необхідно, щоб забезпечити дефіцит регулюючих потужностей, який сьогодні існує в енергосистемі України і становить 2500 МВт. Бурхливий розвиток альтернативних джерел енергії демонструє, що ця тенденція буде лише наростати.

Компанія планує будівництво Канівської ГАЕС на чотири агрегати по 260 МВт, продовження будівництва трьох агрегатів Дністровської ГАЕС, будівництво Каховської ГЕС-2. Також передбачено будівництво сонячних електростанцій та акумуляторних батарей і реконструкція 15 агрегатів та інфраструктури. Для реалізації цих проєктів підприємству необхідна підтримка у вигляді надання державних гарантій для отримання кредитних коштів.

Починаючи з 2010 року Укргідроенерго ввело в експлуатацію 1120 МВт нових високоманеврових потужностей: 972 МВт з них – за рахунок трьох нових гідроагрегатів Дністровської ГАЕС та 148 МВт – за рахунок реконструкції вже існуючих гідроагрегатів ГЕС та ГАЕС.

У 2020 році планується здати в експлуатацію ще один новий агрегат потужністю 324 МВт і провести реконструкцію восьми агрегатів, що збільшить робочу потужність ще на 26 МВт.

«Треба діяти на випередження. Якщо ми не будемо сьогодні думати як розвивати регулюючі потужності, кризи, пов'язаної із їх дефіцитом, що мала місце цього року, не оминемо надалі, – зазначає Ігор Сирота. – Для реалізації цих проєктів підприємству необхідне надання державних гарантій для отримання кредитних коштів».

P.S. Зміни клімату – це не лише посухи, але й паводки та підтоплення, яким також вдало допомагає протистояти гідроенергетика зі своєю потужною інфраструктурою. Каскад ГЕС з водосховищами дозволяють регулювати сток річок.

Так, під час паводку, який розпочався на Дністрі 23 червня 2020 року, Укргідроенерго разом з Держводагентством доклали максимум зусиль для мінімізації наслідків, спричинених «високою водою».

Так, на думку Михайла Хорєва, заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, не можна недооцінювати роль Дністровської ГЕС під час паводку. Саме завдяки Дністровському водосховищу, що було задіяно в зрізанні піку при проходженні паводку, вдалося вберегти прибережні території нижче за течією річки – у Вінницькій області, Республіці Молдова та Одеській області. В той момент притік у водосховищі становив близько 4000 м³/с, а скид, у свою чергу, не перевищував 2000 м³/с. На думку пана Хорєва, якби обсяг скиду був більшим, затоплення таких міст як Могилів-Подільський та Ямпіль, Республіки Молдова, а також траси Одеса-Рені було б неминучим.

Пресслужба Укргідроенерго

Читайте також:

Чому ГЕС і ГАЕС необхідні енергетичній системі країні?

Що буде, якщо спустити українські водосховища?

Aqua vita: як Україна одночасно долає наслідки повеней та посухи

Поділитися: