Що буде, якщо спустити українські водосховища?

Що буде, якщо спустити українські водосховища?

28-05-2020
Часто лунають заклики: водосховища спустити! станції закрити! Для промисловців, комунальників, аграріїв, енергетиків такі популістські заяви звучать рівнозначно вимогам перекрити повітря людині чи «вимкнути» її кровоносну систему. Адже гідроенергетика формує для країни потужну інфраструктуру та покриває найважливіші життєві потреби населення.

Гідропотенціал України

XXI сторіччя висуває на перший план проблему дбайливого розпорядження питною водою. Гідроенергетика надає можливість безпечного управління ресурсами прісної води, надаючи водопостачання для житлових будинків, офісів, промисловості та сільського господарства. Виконує функцію комплексного використання водосховищ, зокрема для виробітку електроенергії, боротьби з паводками, рекреаційних потреб. Запобігає виникненню надзвичайних ситуацій природного характеру.

В усьому світі гідроенергетика визнана відновлюваною низьковуглецевою генерацією, яка регулювальними потужностями ГЕС і ГАЕС підтримує розвиток сонячної та вітрової генерації. Адже будівництво СЕС та ВЕС, що не мають прогнозованого стабільного виробництва електроенергії, потребує паралельного будівництва додаткових регулюючих потужностей. В Україні частка використання економічно ефективного гідроенергетичного потенціалу становить понад 60%, у той час як інші країни досягли більш високого рівня його освоєння: наприклад, Італія, Франція та Швейцарія використовують – 95-98% свого гідропотенціалу, а США – 82%.

Навіщо потрібні водосховища?

Головним нормативним документом для роботи водосховищ дніпровського каскаду є Правила експлуатації Державного агентства водних ресурсів України. Відповідно до яких пріоритетними водокористувачами є:

  • комунальне господарство, яке має велику соціальну значущість у забезпеченні населення якісною питною водою;
  • промисловість – найводоємніша галузь господарства;
  • гідроенергетика;
  • сільське господарство;
  • транспортне господарство;
  • рибне господарство (використовує біоресурси дніпровських водосховищ).

За умови маловодних років, таких як 2015 та 2020, особливо важливе значення мають водосховища дніпровського каскаду для забезпечення сталими водними ресурсами усіх галузей економіки України.

На жаль, сьогодні дніпровські водосховища, які є джерелами водопостачання України, інтенсивно забруднюються через низьку якість очищення стічних вод. До основних забруднювачів належать хімічні, нафтопереробні й целюлозно-паперові комбінати, великі тваринницькі комплекси, гірничорудна промисловість. До головних забруднювачів водного середовища (топ-10) у 2019 році, за даними Міністерства енергетики та захисту довкілля України, належать: ПАТ АК «Київводоканал» (м. Київ), ПАТ «Дніпровський Меткомбiнат» (м. Кам’янське, Дніпропетровська обл.), ПАТ «Запоріжсталь» (м. Запоріжжя), КП «Днiпроводоканал» (м. Дніпро), ТОВ ВКФ «НАЙС» (м. Дніпро), МКП «Миколаївводоканал», (м. Миколаїв), фiлiя «Павлоградське регіональне управління по водопостачанню та очистці каналізаційних стоків» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугiлля» (м. Павлоград, Дніпропетровська обл.), КП «Чернігівводоканал» (м. Чернігів).

Зауважуємо, що гідроелектростанції не здійснюють скидів забруднювальних речовин у водні екосистеми.

Дніпровська ГЕС, ДніпроГЕС, Укргідроенерго
Дніпровська ГЕС, встановлена потужність 1553,8 МВт, м. Запоріжжя

Спуск дніпровських водосховищ?

Повернення Дніпру його первозданного стану, за розрахунками Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНЦОВ) для Київського водосховища, призведе до зростання забруднення води органічними сполуками в 3-4 рази. У районі Кам’янського, Дніпра та Запоріжжя річка перетвориться в стічну канаву з вмістом органічних сполук до 20–30 міліграмів на літр.

Інші наслідки спуску водосховищ також можуть бути катастрофічними. Повної перебудови вимагатиме система водопостачання численних населених пунктів і підприємств, розташованих на берегах Дніпра та його водосховищ. Як показали розрахунки водогосподарського балансу, виконані ПрАТ «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва», 45% водоспоживачів після спуску водосховищ залишатимуться без води практично протягом усього року, за винятком періоду весняної повені. Річне використання води народним господарством зменшиться з 10,4 млрд м3 до 4,7 млрд м3.

Залишиться без води місто Київ, оскільки Деснянська та Дніпровська водопровідні (I та II черги) станції можуть працювати лише при відмітках рівня води у нижньому б’єфі Київської ГЕС не нижче 89,3 м. Зупиняться водозабори 1, 3, 4, 5 київських ТЕЦ. Залишаться без води також міста Черкаси та Світловодськ, зокрема Черкаське ВО «Азот», Черкаська ТЕЦ, Кременчуцький нафтопереробний завод, Полтавський рибокомбінат, 19 сільськогосподарських водозаборів, а також канал Дніпро-Інгулець (потужністю 42 м3/с) з Кременчуцького водосховища.

Припинять свою роботу 7 комунальних та 17 сільськогосподарських водозаборів, а також канал Дніпро-Донбас (потужністю 120 м3/с – I черга, 32 м3/с – II черга), до якого надходить вода з Кам'янського водосховища.

Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою міста Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ та Запоріжжя. Не подаватиметься вода на Придніпровську та Кам’янську ДРЕС, Дніпровський металургійний комбінат, ПАТ «Запоріжсталь», Дніпровський металургійний завод імені Петровського, Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова. А загалом припинять свою роботу близько 40 водозаборів потужністю 150 м3/с, а також 35 сільськогосподарських водозаборів потужністю 32 м3/с, які беруть воду з Дніпровського водосховища.

Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою Нікополь, Марганець та інші міста, а також водозабори промислового водопостачання Нікопольського південно-трубного заводу та близько 50 невеликих сільськогосподарських водозаборів. Припинять роботу Головний Каховський (зрошувальний) канали та канал Дніпро – Кривий Ріг (потужністю 41 м3/с), які беруть воду з Каховського водосховища.

Очевидно, що шлях поліпшення екологічного стану Дніпра та його водосховищ полягає НЕ в їх поетапному спуску, еколого-економічний ефект від якого мізерний порівняно з прогнозованими сумарними збитками, що можуть бути заподіяні природі та економіці України, а в проведенні цілеспрямованої державної екологічної політики, всебічного оздоровлення та оптимізації функціонування водосховищ.

Пресслужба Укргідроенерго

Поділитися: