1. Історія станції стартувала 38 років тому
22 листопада 1983 року розпочалося виймання ґрунту під котлован основних споруд найамбітнішого проєкту сучасної України – Дністровської ГАЕС.
Проєкт Дністровського гідроенергетичного комплексу розроблявся ще у 1970-і роки та включав у себе каскад гідроелектростанцій, гідроакумулюючу електростанцію та атомну електростанцію. Для ГАЕС була відведена роль регулюючої потужності для атомної електростанції. Згодом проєкт будівництва АЕС було вилучено з плану гідроенергокомплексу. Повноцінне фінансування добудови Дністровської ГАЕС стало можливим після передачі будівництва у 2008 році замовнику Укргідроенерго. Генеральний підрядник будівництва – Консорціум «НВО „Укргідроенергобуд“». Генеральний проєктувальник Дністровської ГАЕС – ПрАТ «Укргідропроєкт».
2. Дністровська ГАЕС стане найбільшою гідроакумулюючою станцією у Європі
З виходом на проєктні показники Дністровська ГАЕС стане найпотужнішою гідроакумулюючою станцією у Європі. Згідно з проєктом станція складатиметься із семи гідроагрегатів із радіально-осьовими турбінами. Загальна потужність становитиме 2268 МВт у генераторному режимі та 2947 МВт – у насосному, що виводить її на перше місце у Європі та на шосте у світі. Це цінні балансуючі та маневруючі потужності, які необхідні ОЕС України у процесі інтеграції до європейської енергосистеми «ENTSO-E»
3. Дністровська ГАЕС – унікальний об’єкт
Гідроелектростанція унікальна тим, що кожен агрегат працює в як у генераторному, так і в насосному режимах, і дає змогу використовувати акумульовану вночі енергію для виробництва електроенергії під час пікових навантажень на мережу. Зокрема, її особливість у тому, що наразі вона одночасно і будується, й експлуатується.
На сьогодні на Дністровській ГАЕС введено у промислову експлуатацію три гідроагрегати сумарною потужністю 972 МВт в генераторному режимі та 1263 МВт в насосному режимі.
Щодобово станція виробляє від 3 до 5 млн кВт·год дефіцитної балансуючої електроенергії, роблячи значний внесок в енергетичну незалежність країни.
4. Гідроагрегати Дністровської ГАЕС запускаються «з нуля» за лічені хвилини
Щоб ввести гідроагрегат у роботу до набору номінального навантаження в генераторному режимі потрібно 6 хвилин, у насосному – 12 хвилин. Для зупинки до зняття навантаження – до 1 хвилини. Все керування гідроагрегатом здійснюється рухом комп’ютерної мишки начальником зміни станції оперативно-диспетчерської служби за командою диспетчера НЕК «Укренерго».
5. 15 відмітка – найнижча точка доступу
Найнижча відмітка – точка доступу для персоналу станції – 15 відмітка (за Балтійською системою висот): це на 70 м нижче рівня підлоги машинного залу (85 відм.).
6. На станції функціонують два водосховища
Будівництво верхнього водосховища завершене, воно готове для роботи всіх 7-ми гідроагрегатів.
Повний об’єм верхнього водосховища становить – 41,43 млн м³.
Будівництво нижнього (буферного водосховища) знаходиться на завершальному етапі. На сьогодні відмітка НПР (нормального підпірного рівня) нижнього водосховища становить +74,500 м, що забезпечує можливість роботи без обмежень для 4-х гідроагрегатів. Для забезпечення роботи 7-ми гідроагрегатів необхідно підвищити НПР нижнього водосховища до +77,100 м.
Повний об’єм нижнього водосховища становитиме 58,1 млн м³, довжина водосховища – 19,8 км.
Найбільша в Європі штучна верхня водойма Дністровської ГАЕС розташована на правому березі р. Дністер. Площа верхньої водойми – 255 га, глибина – від 15 до 30 м. Внизу, у руслі, знаходиться нижнє (буферне) водосховище, яке є нижньою водоймою ГАЕС, туди йде скидання, а потім звідти – забір води вночі. Нижнє (буферне) водосховище функціонує з моменту пуску Нижньодністровської ГЕС. Характерною особливістю його в умовах роботи ГАЕС є складний різко нестаціонарний рівневий режим, як протягом доби, так і протягом тижневого циклу, обумовлений спільною роботою Дністровської ГЕС, Нижньодністровської ГЕС та Дністровської ГАЕС. За своїм режимом роботи водосховище не має аналогів серед діючих споруд подібного типу.
7. Перепад висот між нижнім водосховищем та плато на правому березі становить 150 м.
Місце для будівництва Дністровської ГАЕС обрано невипадково. Виняткові можливості використання нижнього (буферного водоймища) Дністровської ГЕС як нижньої водойми майбутньої ГАЕС, а також перепад висот у 150 метрів між рівнем нижнього водосховища й плато на правому березі (для розміщення верхньої водойми ГАЕС), стали вирішальними чинниками.
8. У водовід може заїхати великовантажне авто
Від водоприймача до агрегатних шахт будівлі ГАЕС підходять 7 напірних підвiдних водоводiв, кожен з яких включає: вертикальну ділянку з металевим облицюванням заввишки близько 100 м, діаметром 7,5 м; горизонтальну ділянку діаметром 7,5 м, довжиною близько 400 м, з яких 200 м – із залізобетонним крiпленням товщиною 400 мм і 200 м із металевим облицюванням.
Відвідні водоводи завдовжки 120–150 м і внутрішнім діаметром 8,2 м проходять під кутом 140 до горизонту в сильно тріщинуватих осадових породах горизонтальної шаруватості (аргілітах, алевролітах) і сполучаються за допомогою перехідних ділянок з проточною частиною водовипуску прямокутного перетину. Перехідні ділянки виконані з металевим облицюванням.
До відвідних водоводiв примикає проточна частина водовипуску, що складається з семи водоводiв, об'єднаних зi сторони нижнього б'єфу водовипускною спорудою залізобетонної конструкції – водовипуском.
9. Обладнання на 80 % – вітчизняне
Прикметно, що на станції встановлюється електричне обладнання від провідних світових компаній — ABB, General Electric, Siemens, Alstom, AEG, Converteam, Emerson, зважаючи на те, що подібне просто не виробляється в Україні. Але близько 80% обладнання, а це є основне гідро- та електросилове обладнання –– виготовляється українськими виробниками: насос-турбіна – харківським заводом АТ «Турбоатом», генератор-двигун – харківським заводом ДП «Електроважмаш» (нещодавно ці два заводи об’єднали в одне підприємство – АТ «Українські енергетичні машини»), блочний трансформатор – запорізьким заводом ПрАТ «Запоріжтрансформатор».
10. Дністровська ГАЕС – екологічний проєкт
Проведена оцінка впливу на навколишнє середовище Дністровської ГАЕС дозволяє зробити висновок щодо екологічної прийнятності запланованої діяльності. Введення в експлуатацію та робота Дністровської ГАЕС не мають негативного впливу на екологічну ситуацію Дністра. Гідроспоруди Дністровської ГАЕС не перегороджують греблею річку Дністер, тому не можуть впливати ні на міграційні процеси, ні на нерест риби. До того ж верхня водойма ГАЕС є наливною, її об’єм не дозволяє здійснювати сезонне чи тижневе регулювання стоку.
11. У п’ятірці найкращих туристичних об’єктів
У травні 2019 року український портал «Вокруг света» визначив п’ятірку найкращих об’єктів для індустріального туризму в Україні: серед найпривабливіших місць для дослідження туристами будівель та інженерних споруд і найамбітніший проект сучасної України – Дністровська ГАЕС.
12. Гідроагрегати названо жіночими іменами
«Слава», «Вікторія», «Надія» та «Анна» - саме так іменують турбіни на станції. За доброю традицією новим агрегатам гідроелектростанцій присвоюють жіночі імена, адже саме жінки дарують світу життя, випромінюючи енергію та світло.
13. Атріум – окраса інженерно-побутового корпусу
Уперше на пострадянському просторі в українській гідроенергетиці ідею атріуму втілив автор проєкту, головний архітектор Укргідропроєкту, член Національної спілки архітекторів України Вадим Воскресенський. Саме він, відмовившись від традиційної коридорної системи, свого часу обґрунтував втілення на гідротехнічних об’єктах будівель атріумного типу задля створення сучасного, естетично привабливого виробничого середовища. Тож службово-виробничий корпус Каховської ГЕС був відзначений дипломом І ступеню Міністерства будівництва і архітектури України за кращу будівлю 2005-го року. Подібною прикрасою з 2008 року стало іще одне дітище проєктанта – атріум інженерно-побутового корпусу Дністровської ГАЕС як своєрідний тренд у створенні гідних, комфортних, сучасних умов праці, що досить вдало вписався у загальну композиційну тему. Так атріум Дністровської ГАЕС став справжньою оазою творчості й натхнення, родинного затишку і щирої радості: різноманітні поетичні та мистецькі зустрічі з відомими людьми, відзначення професійного свята – Дня енергетика України та новорічно-різдвяні ранки для дітей працівників філії дарують незабутні враження і спогади.
14. «Дністровська ГАЕС: погляд крізь літа і долі»
Саме так називається двотомне художньо-публіцистичне видання про історію однієї з найбільших гідроспоруд світу, автором якого є колишній фахівець зі зав’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» Іван Нагірняк, а одним із редакторів – головний інженер станції Анатолій Жук.
Пресслужба Дністровської ГАЕС
Читайте також:
- 5373