Про можливий перебіг подій у середній та довгостроковій перспективі, про втрати яких зазнала енергосистема України, та інші галузі, плани Укргідроенерго щодо відновлення Каховського гідровузла та наповнення водосховища після деокупації територій розповів директор Каховської ГЕС Олег Пащенко: 

«Після підриву гідроелектростанції Україна втратила близько 14,4 куб.км води, що становить 35% річної норми стоку річки Дніпро. Обʼєм Каховського водосховища до теракту складав близько 20 куб.км. Залишок водосховища станом на сьогодні становить 5,5 куб.км. Рівень води в руслі Дніпра біля станції наразі менший 2 м».

Також він зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення Каховське водосховище живило близько 6 тис.кв.км полів на яких вирощували і  збирали до 2 млн т зерна на рік.

«Окупанти знищили будівлю Каховської ГЕС. Частково залишилися уцілілими 14 затворів водозливної греблі з правого берегу Дніпра. Ми втратили 335 МВт потужності відновлюваної енергетики України, які виконували функцію маневрових у пікові години навантаження, в тому числі, як для сонячних і вітрових електростанцій у Херсонській та Миколаївській областях», - наголосив Олег Пащенко.

Нині Укргідроенерго разом із фахівцями Укргідропроекту мають спільне бачення щодо будівництва Каховської станції, з урахуванням можливих військових загроз. Певні частини об’єкта будуватимуться настільки масивними, щоб вони витримали потужні удари. Деякі об’єкти розташують під землею.

Укргідроенерго ставить перед собою завдання якнайшвидше відновити та підняти рівень води в Каховському водосховищі до рівня 12,7м, що забезпечить роботу водозабору для ЗАЕС та інших водозаборів на березі водосховища. Для цього необхідно побудувати водопідпірні перемички висотою 16-17 метрів, які відгородять зруйновані вибухами водозливну греблю, будівлю ГЕС та ґрунтову греблю.  Також будівництво перемичок дасть можливість осушити котлован, вивчити місця підриву Каховської ГЕС та приступити до розбирання зруйнованої будівлі. 

Під час проведення будівельних робіт можливе регулювання води 14 затворами для пропуску весняної повені та санітарного пропуску протягом року в нижній частині Дніпра. До руйнування через Каховський гідровузол проходили стратегічні автомобільний, залізничний мостові переходи, газопровід, які зʼєднували лівий та правий береги. Під час будівництва тимчасової греблі також будуть враховані заходи для відновлення цього сполучення.

Нині тривають перемовини зі Світовим банком, Європейським банком реконструкцій та розвитку, Європейським інвестиційним банком щодо фінансування зведення тимчасових перемичок, а також для відновлення наших інших ГЕС та ГАЕС, які постраждали від ракетних обстрілів російськими військами.

Фахівці та експерти, які долучились до конференції також обговорили вплив катастрофи на екосистеми регіону та країни в цілому; ризики ядерної безпеки України в контексті загроз функціонуванню ЗАЕС; порушення забезпечення постраждалих регіонів водою; вплив на енергосистему країни та можливі рішення для відновлення й зеленої відбудови.

Доповідачі надали інформацію про вже вжиті заходи, збір даних та щоденний моніторинг наслідків катастрофи для фіксації наслідків екоциду і подальших кроків у форматі юридичного, екологічного та гуманітарного реагування, а також для притягнення до відповідальності винних у цій катастрофі. 

Спікери та доповідачі висловили своє бачення та надали пропозиції для подолання наслідків підриву Каховської ГЕС і закликали до консолідації зусиль, налагодження діалогу і співпраці між органами влади на всіх рівнях, громадськими організаціями, донорам та представниками світової спільноти, про необхідність розголосу та недопущення трагедії на Запорізькій АЕС.

Пресслужба Укргідроенерго