У заході взяли участь представники державних органів виконавчої влади, громадських організацій, бізнесу, науковців, міжнародних організацій, ЗМІ та інші зацікавлені сторони.
Від Укргідроенерго у Форумі взяв участь директор Каховської ГЕС Олег Пащенко.
Під час відкриття форуму Олег Пащенко подякував за запрошення та зазначив:
«Підрив Каховської ГЕС призвів до страшної трагедії у всіх сферах життя, як людей, так і природи. На сьогодні відомо про 21 загиблого після затоплення населених пунктів на правому березі нижче ГЕС, тисячі людей втратили майно, багато жертв на лівому березі Дніпра.
Знищення будівлі Каховської ГЕС для гідроенергетики означає втрату 335 МВт потужностей відновлюваної енергетики 1,42 млрд.квт\год виробленої електроенергії на рік для енергосистеми України. Без необхідних водних ресурсів залишились побутові споживачі, аграрії та промисловість.
Наразі Укргідроенерго працює над проєктом відновлення Каховського гідровузла з дотриманням екологічних норм, щоб після деокупації відразу приступити до будівництва перемички і наповнення водосховища».
Під час обговорень і доповідей фахівці особливу увагу приділили питанню впливу підриву дамби Каховської ГЕС на біорізноманіття та санітарно-гідробіологічний стан Дніпра та Каховського водосховища.
Висновки поважних експертів одноголосні - втрата води з Каховського водосховища та підтоплення нижньої частини Дніпра призвели до непоправних втрат серед водних та наземних біоресурсів, зокрема, близько 40 видів риб, серед яких 18 червонокнижних, під загрозою зникнення, більшість риби загинула, бо не могла пристосуватися до потужного гідроудару та течії викликаною руйнуванням греблі Каховської ГЕС (50-80 тисяч тон/с у перші дні).
За попередніми розрахункам 500 тисяч тон Дрейсени (молюск), що виконували функцію могутнього фільтру очищення Дніпровської води теж загинули, опинившись на осушених ділянках водосховища.
Непоправної втрати зазнали й популяції птахів та наземної фауни, більшість з них були у стані гнездівлі. Молодняк скоріш за все загине повністю.
Сергій Афанасьєв, член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, директор Інституту гідробіології НАН України зазначив, що відновлення Каховської ГЕС призведе до більш швидкого відновлення флори та фауни. Після наповнення водосховища на відновлення гідрофобних знадобитися 10 років, але якщо не будувати то це набагато довше і може призвести до зміни біорізноманіття на постраждалих територіях.
Також під час форуму були розглянуті та презентовані дослідницькі матеріали, зокрема:
1. Презентація результатів дослідження: «Аналіз впливу військових дій в Україні на діяльність малих ГЕС (МГЕС) та ситуація з продажу електроенергії за «зеленим тарифом», 2023»;
2. Екологічні вимоги при відбудові гребель у повоєнний період;
3. Огляд стану правового регулювання екологічних попусків води з водосховищ в Україні;
4. Проблеми гідроенергетики на міжнародному рівні;
5. Визначення зон затоплення внаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС.
Із презентаціями можна ознайомитись на сайті Української Гідроенергетичної Платформи.
Пресслужба Укргідроенерго
- 196