Ігор Сирота: про стратегічні проекти Укргідроенерго та новий ринок електроенергії

Затверджена Урядом Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року передбачає збільшення її частки в енергетичному балансі України удвічі — до 15,5%, а також суттєве нарощення виробничих потужностей. Що для досягнення цієї мети робить компанія «Укргідроенерго», скільки планує інвестувати в будівництво нових і реконструкцію діючих станції, звідки залучатиме кошти, а також як відбувається підготовка до роботи в умовах нового лібералізованого ринку електроенергії — розповів виданню «Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах» генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

- Уже з липня поточного року запрацює лібералізований ринок електроенергії. Як ви оцінюєте загальний стан підготовки компанії до роботи в нових умовах?

- Щоб підготуватися в повній мірі до нового ринку електричної енергії, необхідно мати всю інформацію щодо правил, регламентів, форматів і технічних вимог до обладнання, систем обліку й систем обміну інформацією. На жаль, досі не затверджені й не опубліковані нормативні документи, які є додатками до Правил ринку і Кодексу системи передачі й повинні детально описувати систему управління ринком, алгоритми роботи балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг. Наприклад, якщо досі немає Порядку перевірки і проведення випробувань електроустановок постачальників допоміжних послуг, то наші гідроагрегати не можуть формально пройти процедуру кваліфікації та зареєструватися в ОСП як постачальник допоміжних послуг.

Інший приклад, ПрАТ «Укргідроенерго» бере активну участь у тестуванні програмного забезпечення Оператора ринку і програмного забезпечення Оператора системи передачі. Щодо Оператора ринку, можна стверджувати, що підприємство зможе торгувати на добовому ринку хоч із завтрашнього дня, тому що тестується кінцевий продукт і в повному обсязі. Зовсім інша ситуація з програмним забезпеченням Оператора системи передач — проведено тестування лише двох бізнес-процесів з 18-ти. Тому ми не можемо сказати, коли будемо готові для роботи на балансуючому ринку і ринку допоміжних послуг, бо це залежить не тільки від нас.

- Який вектор розвитку компанії у 2019 році? В які проекти вкладатимете кошти?

- У 2019 році продовжуватиметься будівництво І та II черг Дністровської ГАЕС. Стратегічним завданням компанії на середньострокову перспективу є також будівництво Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт. Цей проект сприятиме збільшенню енергетичної незалежності держави, а також підвищить надійність і маневровість об’єднаної енергетичної системи України. Введення в експлуатацію потужностей Канівської ГАЕС зменшить потребу в пусках енергоблоків ТЕС і дозволить щорічно економити 125 млн м3 природного газу й 533 тис. тонн вугілля.

Крім того, у 2019 році компанія продовжить спрямовувати зусилля на реалізацію проекту з будівництва Каховської ГЕС-2. Зведення станції дозволить збільшити сумарну встановлену потужність Каховського гідровузла шляхом споруд­ження нових гідроагрегатів на ГЕС-2 на 250 МВт, при цьому забезпечити додатковий обсяг виробництва електроенергії для покриття попиту в моменти пікового навантаження.

З 2020 року плануємо розпочати будівництво третьої черги Дністровської ГАЕС (гідроагрегати №№5—7). До її складу ввійдуть три гідроагрегати встановленою потужністю 324 МВт в генераторному режимі та 421 МВт в насосному режимі кожен. Орієнтовна вартість будівництва III черги становить 18 843 360 тис. грн.

Крім того, у 2019 році передбачено реалізацію ряду проектів, зокрема, будівництво системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій, модернізацію Авто­матизованої системи контролю безпеки гідротехнічних споруд ГЕС, капітальний ремонт автодорожнього переходу через греблю Канівської ГЕС тощо.

 На втілення всіх наших проектів потрібно близько 75 млрд гривень. Таких коштів ПрАТ «Укргідроенерго» не має, тому веде активну роботу з пошуку інвесторів, щоб до 2026 року встигнути з виконанням усіх запланованих заходів.

На законодавчому рівні створено достатньо стимулів для впровадження «зелених проектів» в Україні, крім того, це ще одне джерело для залучення інвестицій. Наскільки «Укргідроенерго» зацікавлене у відновлювальній енергетиці? Нині компанія веде розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва сонячних електростанцій на Київ­сь­кій ГАЕС, Канівській ГЕС, Кременчуцькій ГЕС, Дністровських ГЕС і ГАЕС загальною потужністю 67 МВт. Сумарні витрати на будівництво сонячних електростанцій становлять 1 316 771 тис. грн, плануємо залучити кошти інвесторів.

- Чим нова модель ринку принципово відрізняється від теперішньої? З якими труднощами доводиться мати справу і як вони можуть відобразитися на компанії в подальшому?

- Принципова відмінність — це наявність прямих договірних відносин між виробниками й пос­тачальниками електроенергії і можливість зміни постачальника споживачем, що дає максимальну свободу споживачу і стимулює конкуренцію як на оптовій час­тині ринку, так і в роздрібному секторі. Але зворотна сторона медалі — кратне ускладнення бізнес-процесів на цьому ринку і необхідність застосування спе­ціалізованого програмного забезпечення. Один лише балансуючий ринок, який по суті є допоміжним, вимагає великої кількості обчислень з величезним обсягом інформації в доволі короткі часові проміжки. Тому організація такого ринку потребує значних грошових і людських ресурсів.

- Яка частка «Укргідроенерго» у виробництві електроенергії в Україні?  Чи плануєте збільшувати потужності і за рахунок чого?

Торік Об’єднана енергосистема України виробила 159 350 млн кВт-год. Станціями «Укргідроенерго» — 11 368 млн кВт-год. Тобто частка нашої компанії в загальному балансі виробництва електроенергії становить 7,13%. Це непоганий показник і він має тенденцію до збільшення.

Ми продовжуємо виконання взятих на себе зобов’язань щодо модернізації наших станцій, що в результаті призведе до зростання їх потужності. Так, у поточному році внаслідок реконструкції гідроагрегату № 2 Київ­ської ГАЕС ми отримаємо приріст потужності у 4 МВт. Реконструкція гідро­агрегатів № 14 та № 16 Канівської ГЕС дозволить нам збільшити потужність цієї станції на 7 МВт.

Якщо говорити про середньострокову перспективу, то після реконструкції трьох гідро­агрегатів нашого флагмана — Дніпровської ГЕС — ми отри­маємо приріст потужності 30 МВт. Зараз там активно виконуються роботи з реабілітації обладнання фахівцями австрійської компанії ANDRITZ HYDRO, які повинні завершитись у 2021 році.

- Основні потужності «Укргідроенерго» — це гідроелектростанції. Деякі з них працюють уже багато років. Скільки коштів потрібно на модернізацію, нове програмне забезпечення? Наскільки успішно вдається залучити інвесторів?

- Так, справді, гідрообладнання на більшості станцій працює вже багато років і ми повинні своєчасно проводити роботи з реконструкції та модернізації наших станцій. Наразі триває II черга реконструкції ГЕС ПрАТ «Укргідроенерго».

Цілями проекту є реконструкція 71-го гідроагре­гату із встановленням нових регуляторів швидкості, систем збудження, систем управління й моніторингу, системи діагностики обліку електричної енергії, систем захисту, генераторних вимикачів та іншого обладнання підстанцій, реконструкція гідромеханічного обладнання і гідротехнічних споруд, впровад­ження систем автоматичного моніторингу безпеки гребель, покращення екологічної ситуації на Дніпрі й Дністрі та створення інформаційної системи управління ПрАТ «Укргідроенерго» і умов роботи персоналу.

Проектом реконструкції ГЕС ПрАТ «Укргідроенерго» передба­чено фінансування з декількох джерел: за рахунок власних коштів компанії ПрАТ «Укргідроенерго» та інвестиції МФО в рамках двох проектів — «Проект реабілітації гідроелектростанцій» фінансує МБРР на суму 160 млн дол., проект «Реабілітація гідроелектростанцій» кредитує ЄБРР спільно з ЄІБ на 400 млн євро.

- Новий ринок передбачає конкуренцію між генеруючими компаніями. Чи конкуруватиме і яким чином конкурувати з тепловою й атомною генераціями? Адже тарифи на відпуск електроенергії ТЕС, АЕС і ГЕС різняться.

- Нинішні тарифи на новому ринку не відіграватимуть жодної ролі. Ціну проданої електроенергії визначатиме виключно баланс попиту й пропозиції і собівартість виробітку електроенергії останнього замикаючого блоку в конкретний проміжок часу (розрахунковий період 1 година).

ГЕС, на нашу думку, дуже мало конкуруватимуть з АЕС, тому що ГЕС не планують продавати базову електроенергію, але можуть конкурувати з ТЕС на аукціонах із продажу форвардних кон­трактів, бо продукти (форма графіків постачання електроенергії на таких аукціонах) стандартизовані і ми разом з ТЕС змагатимемося при продажу пікових продуктів.

 Водночас ГЕС дуже обмежено конкуруватимуть з ТЕС на добовому ринку, тому що такий ринок потребує більш гнучкої пропозиції (щогодини попит може мінятися в декілька разів), яку ГЕС здатні забезпечувати краще шляхом більшого регулювального діапазону порівняно з ТЕС. Звісно, у майбутньому можуть з’явитися високоманеврові газотурбінні установки, але їх паливна складова завжди буде доволі дорога.

- Закон «Про ринок електричної енергії» передбачає запровадження з 1 липня одночасно балансуючого ринку, ринку «на добу наперед», внутрішньодобового ринку та двосторонніх договорів. Який сегмент ринку для вас є цікавим і як ви до нього готуєтеся?

- Найбільш цікаві для нас ринок двосторонніх договорів і ринок «на добу наперед». Перший через свою прогнозованість (уклав договір на рік і маєш гарантований дохід), а другий вищою ціною. Крім того, ми вимушені більше за інші генерації продавати на РДН через неточності прогнозів припливів води. Також узяті зобов’язання змушують нас продавати невеликі обсяги електроенергії на балансуючому ринку. До того ж, для нас доволі цікавий ринок допоміжних послуг, який дає можливість отримувати значні кошти за надання резервів для регулювання частоти і потужності в ОЕС України. На деяких секторах цього ринку ми посідаємо домінуюче становище.

Розмову вела Ольга ПЕТРОВА