- Ігорю Григоровичу, добігає кінця 2023 рік. Він був непростим для усієї країни. Повномасштабна війна наклала відбиток на всі сфери діяльності. З якими викликами довелося зіштовхнутися компанії?

- В цілому, ці  два роки були найважчими для всіх, зокрема, й гідроенергетики. У 2023 році ГЕС та ГАЕС компанії продовжували працювати в умовах ракетних обстрілів задля того, аби забезпечувати надійне функціонування енергосистеми України, ми ставали рятівним колом для енергосистеми України під час блекаутів. У лютому 2023-го ми зіштовхнулись з нетиповим зимовим паводком, а навесні нас чекало потужне весняне водопілля. Влітку, 6 червня, після підриву ворогом споруд Каховської ГЕС ми втратили нашу станцію. Це був найважчий виклик цього року.

- Ключовим і  надважливим завданням для української енергетичної галузі було максимальне відновлення, а також захист об’єктів критичної інфраструктури. Ви неодноразово говорили, що стратегія розвитку Укргідроенерго стала стратегією відновлення.  Розкажіть, що вдалося відновити, а над чим ще працюєте?

- Так, дійсно, у 2023 році нашою стратегією було і залишається відновлення та захист. Минулий рік навчив нас, навіть у найскладніших ситуаціях, діяти злагоджено і ефективно. Ми всі розуміємо безпринципність росіян. Через ракетні обстріли та підрив росіянами Каховської ГЕС Укргідроенерго втратило 2500 МВт потужності. На сьогодні нам вдалося вже відновити близько 1500 МВт.  Ми багато зробили, аби убезпечити наші об’єкти та захистити на скільки це можливо. Ми провели капітальні та поточні ремонти, реконструкцію обладнання. Вже здійснено низку робіт і продовжуємо працювати над захистом станцій. Це робиться для того, аби захистити в першу чергу наших співробітників та обладнання. До ОЗП всі задачі, які перед нами ставили Президент та Кабінет Міністрів виконано.

- Підрив Каховської ГЕС – найрезонаншніша подія 2023 року. Розкажіть яких втрат зазнало Укргідроенерго?

- Якщо говорити саме про гідроенергетику та енергосистему, то ми втратили станцію потужністю 343,2 МВт та близько 1,5 - 2 млрд кВт*год електроенергії, які станція виробляла в середньому для енергосистеми на рік до жовтня 2022 року. Також ми втратили маневрові потужності для регулювання пікових навантажень, зокрема,  у Херсонській та Миколаївській областях.

Якщо ж говорити про втрати та наслідки для України в цілому, то, на жаль, вони відобразились на усіх сферах. Найбільших наслідків зазнало звісно водозабезпечення міст і сіл, адже ми втратили 35 % запасу прісної води України. Для екології –  це розмивання родючих ґрунтів, опустелювання, поява нової екосистеми, зміна системи флори і фауни, втрата плацдарму для нерестовищ. Усі бачили кадри з супутників і світлини з мережі дна Каховського водосховища. 

В інфраструктурі - це втрата важливих артерій судноплавства, залізничного та автомобільного сполучення, газопроводу, мостобудування. Не менш важливе питання - забезпечення водою ставків-охолоджувачів ЗАЕС. Зазначу, що наслідки підриву торкнуться і туристичної, і рекреаційної галузей, соціальної сфери.

- У липні Кабінет Міністрів затвердив Постанову про реалізацію експериментального проекту з будівництво Каховського гідровузла та відбудови після руйнування Каховської ГЕС.  Укргідроенерго неодноразово повідомляла, що з проєктним інститутом працює над розробкою проєкту будівництва тимчасових гребель. На якому етапі нині проєкт?

- Так, відповідно до Постанови експериментальний проєкт складається з 2 етапів. На першому етапі було передбачено проєктування споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла, а також проєктування та будівництво підпірної споруди  у нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС. Нині проєкт вже готовий. Одразу після деокупації ми готові розпочати реалізацію другого етапу. Він передбачає  обстеження, демонтаж зруйнованих споруд та конструкцій Каховського гідровузла, розроблення проєкту будівництва Каховської ГЕС, а також будівництво тимчасових гребель  верхнього і нижнього  б’єфів Каховського гідровузла.

- А в якому стані нині водосховище? Чи проводили ви дослідження для вивчення ситуації?

- Так, за нашої ініціативи було проведено дослідження, яке стало першим масштабним комплексним вивченням Каховського водосховища після підриву станції та втрати водосховища. Укргідроенерго спільно з Укргідропроектом та провідними науковцями НАНУ та НААН співпрацюють над розробкою рекомендацій, аби сформувати комплексну оцінку сучасного стану Каховського водосховища та прилеглих територій. Провідні науковці України вже провели польові та інші комплексні дослідження, відібравши зразки води та ґрунту, основних екологічних угруповань гідробіонтів, як у залишкових водоймах у ложі колишнього водосховища, так і в проточних та напівпроточних водоймах, які мають зв'язок з Дніпром. До команди дослідників були залучені фахівці Інституту гідробіології, Інституту водних проблем і меліорації, Інституту геохімії навколишнього середовища, Інституту рибного господарства,  Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, Інститут археології, а також фахівці Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління та Науково-дослідного інституту «Держводекологія». Наразі очікуємо фіналізацію рекомендацій, над якими працюють науковці.

- Повернімося до початку року, який для гідроенергетиків також був не зовсім типовим, зокрема через зимовий паводок та потужне водопілля. Розкажіть як працювали в цей період?

- Для гідроенергетиків лютий 2023 року запам’ятався проходженням дуже нетипового тало-дощового паводку. Тоді водність Дніпра біля Києва досягла своїх максимальних показників за всю історію спостережень. Через велику кількість опадів та підвищення рівня підземних вод  було заповнено основне водосховища дніпровського каскаду ГЕС і це дозволило забезпечити підтримання достатнього рівня води до певного часу. Навесні нас чекало дійсно дуже потужне водопілля. Для того, аби уникнути масштабних підтоплень  населених пунктів вздовж річок ми здійснювали контрольовані скиди води із дотриманням безпекових норм згідно з вказівками Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи водосховищ при Державному агентстві. Частка ГЕС у структурі виробництва електроенергії у певний період часу сягала 20%. Для порівняння на кінець березня частка гідроелектростанцій в системі становила понад 10 %, як і в довоєнні часи. У травні розпочалась друга хвиля водопілля, однак вона була значно меншою за попередню. На щастя аварійних підтоплень під час другої хвилі не фіксувалось.

- Ви говорили, що попри складну ситуацію в країні, Укргідроенерго виконувало усі фінансові зобов’язання перед державою та українцями. Скільки податків та дивідендів вже сплатила компанія у 2023 році, яку суму ПСО?

- За  11 місяців 2023 році Укргідроенерго сплатило податків, зборів та інших обов'язкових платежів до державного бюджету - 7,9 млрд грн. В тому числі 2,2 млрд грн дивідендів. Щодо ПСО, то за 11 місяців цього року ми сплатили 21,7 млрд грн.

- У 2023 році однією із важливих задач кожного соціально відповідального українця була підтримка наших захисників та захисниць. Чи є  серед співробітників Укргідроенерго ті, хто став до лав ЗСУ і нині захищає нашу країну? І як компанія допомагає ЗСУ?

- Станом на грудень 2023 року у лавах ЗСУ служать 115 співробітників компанії. Дякуємо нашим захисникам, які міцно тримають оборону на передовій. Проте маємо, на жаль, і втрати. З початку повномасштабного вторгнення загинуло 7 наших колег. Вічна пам’ять загиблим Героям.

Щодо допомоги, то за цей рік наша пряма допомога ЗСУ від компанії та профспілкового комітету склала більше 270 млн гривень. Кожен наш співробітник також окремо допомагає і донатить щодня. Наші колеги проводять збори та допомагають захисникам.

Ми розуміємо, що нині в суспільстві вже виникла потреба в соціальній адаптації наших захисників, які повертаються з поля бою. Тому, ми працювали цьогоріч на упередження і стали однією з перших компаній в Україні, яка підтримала державну ініціативу зі створення умов для працевлаштування ветеранів. Ми розуміємо важливість підтримки та інтеграції тих, хто найбільше потребує цього вже зараз.

- Укргідроенерго попри воєнний час продовжує поглиблювати міжнародну співпрацю та працювати над перспективними проєктами. Над якими проєктами наразі працюєте?

- Так, наша компанія не стоїть на місці. Для нас важливий стратегічний підхід і погляд на перспективу. Попри дуже непрості реалії і особливості роботи у воєнний час, ми продовжуємо розвивати нові напрямки роботи для забезпечення українців електроенергією паралельно з реалізацією проєктів відновлення, будівництвом захисних споруд та проходженням осінньо-зимового періоду.

Я завжди говорив, що ми маємо працювати на перспективу. Тому ми продовжуємо працювати над нашими інноваційними проєктами. Це і добудова Дністровської ГАЕС, і Канівська ГАЕС, і проєкт зеленого водню, і гібридні установки з виробництва електроенергії. Ми підписали ряд меморандумів з провідними міжнародними компаніями щодо будівництва гідроелектростанцій в Україні. Також продовжуємо співпрацю з провідними європейськими банками щодо надання  допомоги у відновленні та модернізації гідроелектростанцій компанії.

Ми працюємо сьогодні так, аби завтра в українців було світло!

Пресслужба Укргідроенерго