Ігор Сирота: «Маємо сконцентруватися на побудові цілком нової архітектури післявоєнної енергетичної системи України»

- Ігорю Григоровичу, ранок 24 лютого 2022 року - які перші думки були у Вас того ранку?

- Спочатку був шок, який тривав кілька хвилин. Перші думки були про родину й колектив компанії, а саме: як їх убезпечити. Потрібен був деякий час, аби проаналізувати ситуацію та розробити алгоритм першочергових дій.

Найголовнішими викликами для компанії з початком вторгнення стали безпека працівників та забезпечення неперервності робочих процесів. У перші тижні війни всі керівники структурних підрозділів працювали 24/7. Вонитримали контакт з людьми, відгукуючись на їх потреби та допомагаючи виїхати у безпечні місця. Ми перемістиличастину персоналу в західні регіони, забезпечивши житлом й облаштованими робочими місцями, допомагали вирішувати побутові питання. Виплатили всім співробітникам фінансову допомогу у розмірі трьох посадових окладів, яка, сподіваюся, допомогла пережити гідроенергетикам той страшний період невідомості. 

Крім того, ГЕС і ГАЕС компанії терміново були забезпечені додатковим фінансуванням на нагальні потреби для безперебійного функціонування об‘єктів, ремонти, закупівлі додаткового пального тощо. Завдяки цьому ми вистояли, втримали ситуацію, зберегли людей й продовжуємо стабільно працювати, забезпечуючи ОЕС України балансуючою енергією та мобільним аварійним резервом.

- Дата повномасштабного вторгнення співпала з першим етапом випробувань в межах підготовки до синхронізації Об’єднаної енергосистеми України з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E. З якими викликами довелося зіштовхнутися гідроенергетикам у ці дні?

- Дійсно, перший етап випробування енергосистеми України до роботи в ізольованому від енергосистем росії, білорусі та мережі ENTSO-E режимі, було заплановано на 24-26 лютого 2022 року. Цим випробуванням мала б перевірятися стійкість нашої енергосистеми перед приєднанням до Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії, яка об'єднує 43 операторів у 36 країнах Європи. Мета випробувань — продемонструвати здатність енергосистеми підтримувати необхідну частоту 50 Гц в різних режимах роботи. ОЕС України вийшла в запланований ізольований режим за декілька годин до вторгнення і, очевидно, росіяни прагнули зірвати нашу синхронізацію з ENTSO-E. Завдяки злагодженим діям усіх учасників ринку випробування пройшли успішно -  наша енергосистема показала, що має стійкість та достатній резерв потужності, тож повернення енергосистеми України в об‘єднану з росією та білоруссюмережу після випробувань не відбулося. 

Для проведення системних випробувань ізольованого режиму роботи блоку регулювання Україна/Молдова фахівці компанії брали участь в аукціонах з продажу допоміжних послуг та балансуючої електричної енергії. Це дало змогу забезпечення оператора системи передачі автоматичними резервами відновлення частоти, резервом підтримки частоти та балансуючою електричною енергією. Всі ці дії, а також відмінна злагоджена робота оперативно-диспетчерського персоналу та обладнання Укргідроенерго дозволило НЕК «Укренерго» виконати всю програму тестів для інтеграції в ENTSO-E. Ми мали б працювати в ізольованому режимі лише 3 дні, але працювали набагато довше. За 21 день ізольованої роботи українська енергосистема довела нашим європейським партнерам свою надійність та стійкість, що відкрило шлях до її об’єднання з ENTSO-E 16 березня 2022 року – на рік раніше запланованого.

Взагалі,  я хочу підкреслити, що надійність нашої енергосистеми доведена за цей рік випробуваннями на які ніхто й ніколи навіть не розраховував. Ніхто не передбачав масованих ракетних обстрілів з усіх напрямків і з різного типу озброєння упродовж кількох місяців поспіль, та ще й у розпал осінньо-зимового періоду, коли навантаження на систему йде максимально. І наша енергетична система не лише встояла, ми – всі енергетики – продовжуємо не лише безперебійно працювати, генерувати та доставляти енергію до домівок, підприємств та установ, ми ще й цілодобово ремонтуємо понівечені об’єкти під обстрілами, не зупиняючи при цьому виробничі процеси. Відновлення на кожному об’єкті починається одразу в той момент, коли закінчується тривога. Це неймовірний героїзм і професіоналізм наших людей, про це треба говорити, пам’ятати, їм потрібно дякувати щодня. 

- Як взагалі війна вплинула на роботу компанії?

- Коли ми говоримо про роботу Укргідроенерго за минулий рік, ми говоримо, передусім, не про показники, а в першу чергу - про довіру людей, яку завоювали важкою і, небезпечною в цих умовах, щоденною працею. Для кожної людини електроенергія нині – це життя, робота, здоров’я, затишок в оселі. І саме оцінка нашої роботи визначає ефективність та професіоналізм кожного гідроенергетика. Війна стала перевіркою на міцність, зробила нас більш згуртованими та гнучкими, а ще внесла корективи у наші плани. Ми навчились дуже оперативно переналаштовуватибізнес-процеси під нові реалії для того, щоб продовжувати нормально функціонувати. Деякі проєкти довелося згорнути, деякі – поставити на паузу, або відкласти до Перемоги, оскільки існують об’єктивні причини, які унеможливлюють їх реалізацію на даному етапі. На разі ми сфокусовані на тому, аби втримати енергосистему країни після спроб цілеспрямованого її знищення.

- Якщо говорити про перспективні проєкти, на якому етапі перебуває будівництво Дністровської ГАЕС?  Чи ведуться там якісь роботи?

- Так, у жовтні минулого року ми підписали контракт з нашимгенпідрядником - НВО «Консорціум «Укргідроенергобуд». Цей контракт був затверджений Кабінетом Міністрів України. Але нині всі зусилля спрямовані на відновлення об’єктів гідрогенерації. Відновлення – це пріоритетний напрямок діяльності нашої компанії на 2023 рік.

- Які перспективи реалізації проєктів з будівництва Energystorage та потужностей з виробництва «зеленого» водню, про які компанія заявляла раніше?

- Ми перебуваємо в процесі реалізації цих проєктів, хоча через воєнні дії змушені були переглянути певні моменти. Наразі проводимо розробку техніко- економічного обґрунтування по energy storage і  в наших планах до кінця 2024 року завершити реалізацію цього проєкту, який, до речі, стане найбільшим у Європі. Він  передбачає встановлення 212 МВт систем накопичення електроенергії для розширення можливостей Укргідроенерго щодо надання допоміжних послуг з регулювання та відновлення частоти, а також 63,9 МВт сонячних станцій як додаткового джерела власних потреб ГЕС і для зарядження систем накопичення електроенергії.

Варто зазначити, що це – інноваційні технології, основне завдання яких – оптимізація роботи ринку електроенергії шляхом вирівнювання графіка її споживання та виробництва. Вони допоможуть згладжувати небаланси зеленої генерації, яка сильно залежить від погоди. У таких промислових акумуляторах можна буде накопичувати енергію, коли її багато, та використовувати її в періоди дефіциту.

Також ми працюємо з європейськими партнерами надпілотним проєктом будівництва електролізера на базі ДніпроГЕС, який дозволить виробляти 210 м3, або 450 кг «зеленого» водню на день. Ми очікуємо, що позитивні результати впровадження цього проєкту сприятимуть новим партнерствам з міжнародними компаніями для подальшої співпраці, що дасть можливість у подальшому реалізувати більш масштабні проєкти. 

- Яких втрат зазнала гідрогенерація по потужності з початком повномасштабного вторгнення?

- Після окупації Каховської ГЕС у перші дні повномасштабного вторгнення ми втратили понад 340 МВт наявної потужності. Після серії масованих ракетних ударів по нашим об’єктам, які ворог завдавав, починаючи з жовтня 2022 року, ми зазнали значно більших втрат. Мушу сказати, що на сьогодні загальні втрати встановленої потужності компанії складають майже 1500 МВт, що, в свою чергу, призвело до відчутного зменшення участі гідроелектростанцій у покритті пікової частини добового графіку потужності ОЕС України, а також обмеження можливостей регулювання частоти та потужності. 

- Яка нині ситуація на Каховській ГЕС? З чим пов’язане обміління Каховського водосховища та яку загрозу це несе для України?

- Внаслідок відкриття затворів окупаційними військами відбувається неконтрольоване скидання води через водозливну греблю Каховської ГЕС. Починаючи з грудня минулого року спостерігається значне зниження рівня води у верхньому б’єфі станції. Така ситуація може призвести до важких наслідків на водозабірних спорудах, які розташовані на територіях Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Подальше зниження рівня води призведе до порушення водопостачання населення та промисловості, а також до масової загибелі риби у залишкових водоймах ділянок водосховища після зниження його рівня.  

Світова спільнота має шукати шляхи впливу на ситуацію. Бо, повторюсь, подальше його обміління може становити серйозну небезпеку.  

Також я хочу підкреслити, що вже більше трьох місяців наш персонал ворог не допускає на територію Каховської ГЕС, ми не маємо інформації про реальний стан обладнання станції, так і про те, що там взагалі відбувається.

- Яких труднощів зазнають гідроенергетики в процесі відновлення обладнання після ворожих обстрілів?

- Обладнання кожної ГЕС – унікальне і виготовлялося під кожен конкретний об’єкт. На станціях компанії експлуатуються різні типи агрегатів, гідротурбіни та гідрогенератори одинадцяти типорозмірів, силові трансформатори та автотрансформатори п’ятнадцяти типорозмірів. Ці фактори ускладнюють відновлення та замовлення нового обладнання замість пошкодженого. Також на перебіг ремонтних робіт впливають обстріли, які не припиняються, та значна кількість повітряних тривог, під час яких всіх відновлювальні роботи припиняються задля безпеки персоналу. 

- Яких збитків зазнала компанія від військових дій агресора?

- Остаточні збитки ми зможемо підрахувати після деокупаціїнаших об’єктів та проведення відповідного аудиту, втім вже зараз з впевненістю можна казати, що йдеться про десятки мільярдів гривень. Компанія вже подала позов до Європейського суду з прав людини проти російської федерації щодо компенсації збитків, нанесених в результаті неспровокованої воєнної агресії.

- Які в Укргідроенерго плани на «після Перемоги»?

- Після Перемоги, яка, віримо, буде за нами, ми зосередимося на тих проєктах, які були нами заплановані до початку нападу та прописані в Програмі розвитку гідроенергетики на період до 2026 року та Енергетичній стратегії країни до 2035 року. Ми відновлюватимемо наші об’єкти, які постраждали від дій окупантів, а також розбудовуватимемо нові балансуючі потужності, які є дефіцитними. В нових післявоєнних реаліях роль гідроенергетики лише зросте, оскільки вона комплексно розв’язує проблеми економіки, зокрема електроенергетики, водного господарства, захисту від повеней і посух, а також екологічні проблеми. І в цьому контексті дуже важливо, розробляючи стратегію відновлення країни, робити  ставку на інноваційні рішення.

- Попереду величезний обсяг робіт з відбудови енергетичної галузі. На Вашу думку, за яким принципом має відбуватися цей процес? 

- Зважаючи на унікальність реалій, в яких ми знаходимося, маємо сконцентруватися на побудові цілком нової архітектури післявоєнної енергетичної системи України і маємо вже зараз розробляти візію відбудови на основі новітніх технологій з урахуванням нашого досвіду і досвіду партнерів, а такожміжнародних стандартів. Післявоєнна енергетична галузь обов’язково має бути інноваційною, високотехнологічною. Має бути централізована і розподілена генерація зі збереженням стандартів надійності, інерційності та регулювання. Вже сьогодні треба об’єднати наших енергетиків, проєктувальників, науковців та  промисловців задля ефективної роботи в цьому напрямку. Стратегічний підхід дасть можливість побудувати нову енергетичну парадигму, яка базуватиметься на принципах екологічності та децентралізації, в центрі якої буде споживач. І, звісно ж, маємо подбати про енергетичну безпеку. Тут йдеться не лише про усунення гібридних загроз, а й про фізичний захист об’єктів генерації та систем розподілу. Маючи такого сусіда, нам необхідно враховувати воєнні ризики й створити систему захисту від фізичного захоплення чи знищення енергетичних об’єктів - об’єктів, від яких залежить життєзабезпечення громадян. Ефективний захист об’єктів енергетики має стати таким же важливим аспектом енергетичного переходу, як,власне, безвуглецева генерація.

Майбутнє України багато в чому залежить від енергетики. А майбутнє енергетики залежить від того наскільки ми зможемо гарантувати її безпеку.  Тож маємо об’єднати зусилля й допомагати українській армії, яка вразила світ своєю стійкістю, мужністю та здатністю протистояти ворогу. Ми обов’язково переможемо, Україна поверне усі свої території, стане однією з найпотужніших країн світу. 

Пресслужба Укргідроенерго