17.07.2023
Теракт на Каховській ГЕС, аномальний зимовий паводок та рекордне весняне водопілля, робота станцій в умовах постійних ракетних обстрілів, забезпечення надійного функціонування енергосистеми України під час нештатних ситуацій. Та попри всі ці надзвичайні виклики і складність воєнного часу компанія продовжувала виконувати всі взяті на себе обов’язки. Про це та про активну роботу з відновлення обладнання станцій, будівництво захисних споруд, підготовку до ОЗП ми поспілкувались з генеральним директором Укргідроенерго Ігорем Сиротою.
Друкувати

- Завершилось перше півріччя 2023 року. На початку року Президент та Прем’єр-міністр України поставили надважливе завдання для усієї енергетичної галузі максимально відновитись і підготуватись до ОЗП. Розкажіть, які заходи за півроку роботи вже виконано і що ще плануєте зробити?

- З початку року Укргідроенерго взяло активний курс на відновлення та максимальну підготовку до ОЗП. Одне з головних і незмінних наших завдань, як і раніше - гідроенергетика має бути надійним регулятором для енергосистеми, адже саме наша генерація може забезпечувати надійне функціонування енергосистеми під час нештатних ситуацій.  Щодо заходів, які ми вже здійснили. Як і кожен рік ми проводимо ремонти та реконструкцію обладнання з метою їх подальшої ефективної і безперебійної експлуатації в осінньо-зимовий період. За ці півроку навантаження на наше обладнання було збільшене і воно працювало з підвищеними ресурсами. Зокрема через постійні обстріли наших об’єктів й вихід обладнання з роботи, нетиповий зимовий паводок і рекордне весняне водопілля.

Наразі ми же закінчили капітальні ремонти 2-х гідроагрегатів на ГАЕС, реконструкцію 2-х гідроагрегатів та 1 блока на кількох ГЕС. До кінця грудня ми маємо завершити поточну ремонтну кампанію. В нас залишиться 9 агрегатів в реконструкції, також один агрегат перебуватиме у капітальному ремонті і один – в ремонті через пошкодження блочного трансформатора внаслідок обстрілів російськими військовими.

- Ігорю Григоровичу, Ви сказали, що саме гідроенергетика може забезпечувати надійне функціонування енергосистеми під час нештатних ситуацій, зокрема і під час дії воєнного стану, розкажіть, як саме?

- В умовах воєнного стану ключовими завданнями компанії є забезпечення покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності для Об’єднаної енергосистеми України. І звісно забезпечення населення доступною електроенергією.

Гідроенергетика є саме тією генерацією, яка може найшвидше зреагувати на нештатну ситуацію.

Наведу приклад, як ГЕС та ГАЕС нещодавно збалансували енергосистему під час надзвичайної ситуації. 30 травня відбулась нештатна ситуація, коли була найбільша кількість одночасно знеструмлених споживачів починаючи з лютого. В результаті нештатної ситуації відбулись аварійні відключення та тимчасове знеструмлення 2 млн споживачів у 12 областях України.

Тоді всі ГЕС і ГАЕС Укргідроенерго миттєво завантажувались на повну потужність задля підтримання частоти та відповідно підтримання балансу електроенергії в енергосистемі, злагоджено відпрацювали разом з диспетчером НЕК Укренерго і в результаті збалансували енергосистему.

І такі нештатні ситуації, на жаль, у зв’язку з постійними обстрілами об’єктів критичної інфраструктури, зокрема енергетичної галузі, продовжують траплятись. Тому тут потрібна саме така генерація і з такими потужностями, аби в найкоротший термін відреагувати, запуститись і збалансувати -  і це гідроенергетика.

- У зв’язку з реаліями воєнного часу і необхідністю додаткового захисту чи здійснює компанія заходи щодо захисту об’єктів наразі?

- Так, із залученням генпроєктувальника гідроспоруд ми працюємо над впровадженням проєктів захисту електричного обладнання. У цих проєктах ми враховуємо вимоги безпечної експлуатації нашого обладнання. Для нас важливо також будувати захисні споруди з метою максимального убезпечення наших співробітників, адже їх безпека в пріоритеті.

- Щороку у першому півріччі гідроелектростанції пропускають весняне водопілля. Цьогоріч воно було нетиповим. Що цьому сприяло і розкажіть як працювали у цей період?

- Дійсно, у 2023 році ми зафіксували потужне весняне водопілля, яке прийшло на зміну нетиповому зимовому паводку. Подібне явище відбувається раз в десять років. Так, навесні 2013 року також була висока водність.

Цьогоріч наповненню річок посприяли значні опади у вигляді дощів та підвищення рівня підземних вод.

Для того, аби уникнути масштабних підтоплень  населених пунктів вздовж річок - на гідроелектростанціях здійснювали контрольовані скиди води. Перша хвиля водопілля і його пік припали на середину квітня. Тоді частка ГЕС у структурі виробництва електроенергії у певний період часу сягала 20%. Для порівняння на кінець березня частка гідроелектростанцій в системі становила понад 10 %, як і в довоєнні часи. У травні розпочалась друга хвиля водопілля, однак вона була значно менша за попередню. Аварійних підтоплень під час другої хвилі не фіксувалось.

При цьому усі ГЕС та ГАЕС, які входять до складу Укргідроенерго, працювали, забезпечуючи балансуючим резервом Об’єднану енергосистему України.

- 6 червня було здійснено підрив Каховської ГЕС. Ви неодноразово говорили, що станція не підлягає відновленню. Які кроки для відновлення греблі ви вже робите?

- Так, 6 червня 2023 року близько 02:50 за Київським часом військові формування російської федерації шляхом  внутрішнього підриву зруйнували споруди Каховської ГЕС. В результаті підриву було повністю зруйновано споруду машинної зали електростанції та 14 прольотів водозливної греблі. Це  призвело до практично повного руйнування комплексного гідровузла та знищення споруд станції і її обладнання без можливості відновлення чи ремонту. Надпотужний потік води значно погіршив ситуацію. В результаті розмиву основи станції конструкції і обладнання зазнали додаткових руйнувань.

Наразі ми працюємо спільно з проєктним інститутом над розробкою проєкту будівництва тимчасових гребель в верхньому та нижньому бʼєфах станції. Це буде перший етап відбудови Каховської ГЕС. Тимчасові греблі – це складні гідротехнічні споруди, будівництво яких надасть можливість підняти рівень Каховського водосховища і забезпечити водою як пруд-охолоджувач Запоріжської АЕС, так і населені пункти, розташовані вздовж берегів. Також будівництво цих гребель дасть можливість огородити зруйновану станцію, осушити котлован і провести розслідування, як саме відбувся підрив і настільки значними є пошкодження обстеження, а також для визначення обсягів руйнації та прийняття конструктивних рішень для будівництва нової Каховської ГЕС. Але усе це можливо зробити лише після деокупації. Наразі ми працюємо над самим проєктом.

- Розкажіть про будівництво нової станції: скільки часу треба для її побудови, скільки коштуватиме будівництво?

- Терміни будівництва таких технічно складних проєктів, як гідроелектростанції, встановлюються календарним графіком будівництва, що розробляється у складі проєктної документації і складається на основі проєкту виконання робіт. Так враховується послідовність робіт, технології зведення споруд, графіки виготовлення та постачання обладнання, матеріалів, використання людських ресурсів для будівництва тощо.

До початку будівництва буде розроблятися проєктна документація, буде пройдена обов’язкова експертиза проєкту. Орієнтовний термін будівництва подібної гідроелектростанції становить приблизно 7 років. Зауважу, це без урахування термінів, які потрібні для обстеження території після деокупації, на демонтажні роботи тощо.

Якщо говорити про орієнтовну вартість будівництва у випадку Каховської ГЕС, то враховуючи світові тренди в будівництві гідроелектростанцій з вартістю  приблизно 2000 дол. США за 1 кВт встановленої потужності, при можливій встановленій потужності нової Каховської ГЕС близько 500–600 МВт орієнтовна вартість будівництва становитиме близько 1–1,2 млрд дол. США. Але все це дуже орієнтовно.

- На вашу думку чи можуть бути якісь проблеми і ризики, які доведеться подолати для успішної реалізації проєкту будівництва нової ГЕС?

- Зважаючи на реалії, звісно існують певні ризики, які можуть ускладнити процеси, пов’язані з будівництвом ГЕС. Наприклад, це і деокупація території, і тривалість розмінування території будівництва та прибережних територій, необхідних для берегоукріплення, і відновлення знищеної та пошкодженої інфраструктури, і необхідність захисту територій, на яких відбудеться будівництво, від повторних обстрілів чи повітряних атак. Ці проблеми ми можемо поки тільки знову ж таки виключно орієнтовно окреслити.

- Над чим наразі ще працюєте, зокрема чи зупинені перспективні проєкти компанії чи продовжується над ними робота?

- Наразі наша стратегія розвитку стала стратегією відновлення. Але я завжди говорив, що ми маємо працювати на перспективу. Тому ми продовжуємо працювати над нашими інноваційними проєктами. 

Нещодавно у Римі під час конференції з відновлення України відбулося підписання Меморандуму між нашою компанією та компанією We Build про співробітництво у будівництві гідроелектростанцій.

Також продовжуємо співпрацю з банками щодо надання  допомогу у відновленні та модернізації гідроелектростанцій Укргідроенерго.

Ми продовжуємо робити свою роботу, головне, щоб якнайшвидше на українській землі запанував мир. А ми все відбудуємо й відновимо!

Пресслужба Укргідроенерго

Поділитися: