Як повідомляє Daily News, басейни великих річок Непалу мають загальний гідроенергетичний потенціал 72 450 МВт, що теоретично включає 18 750 МВт басейну річки Косі, 17 950 МВт Гандак, 28 840 МВт Карналі, 3 840 МВт Махакалі та 3 070 МВт інших південних річок. Але, незважаючи на це, за даними Непальського управління з питань електроенергетики, поточна встановлена потужність гідроелектростанцій в країні сягнула лише 2 577,48 МВт.

Частка гідроенергетики в загальному обсязі генеруючих потужностей Непалу все ще набагато менша за потенціал, і вважається, що за нинішніх темпів розвитку вона не зможе досягти мети в 7 300 МВт генеруючих потужностей до 2025 року.

Ознака готовності обох країн активізувати співпрацю в галузі гідроенергетики стала очевидною після того, як минулого року вони уклали нову угоду щодо проєктів «Західна Сеті» та «Річка Сеті».

Індія посідає 5-е місце у світі за потужністю гідроенергетики. Станом на березень 2020 року вона складає 46 000 МВт.

Потужність малих ГЕС складає 4 683 МВт. Власний гідроенергетичний потенціал Індії оцінюється в 148 700 МВт. Країна виробляє близько 160 ТВт-год (без урахування малих ГЕС).

Якщо Індія та Непал співпрацюватимуть у галузі гідроенергетики, вони зможуть не тільки заповнити прогалину у внутрішньому попиті електроенергії, але й допомогти іншим країнам Південної Азії подолати дефіцит електроенергії.

Пресслужба Укргідроенерго

Фото: Nepali Times