Василь Філімовонич Народився та виріс у республіці Казахстан. Закінчував школу у Республіці Молдова, куди на той час  переїхали жити його батьки. З раннього  дитинства цікавився технікою. Служити потрапив до флоту там і здобув спеціальність «Технік-судомеханік корабельних силових установок». Ще п’ять з половиною років служби пройшли на різних флотах: Північному, Балтійському, Чорноморському та закінчились Тихоокеанським. 

Після військової служби чоловіка приваблювала робота в цивільному, тихому і мирному сільському господарстві, тому кілька років Василь Філімонович працював машиністом на колгоспному консервному заводі.

У 1995 році переїхав з сім’єю в Україну, землю своїх предків. І через рік влаштувався працювати слюсарем на Дністровську ГЕС. Тут виповнилось його два бажання: працювати на воді та працювати з машинами по спеціальності. Вдвічі приємним було те, що у будівництві  електростанції з 1976 року брав участь його батько.

Василь Карась вважає, що велике значення для успіху має любов до своєї професії. А ще він дуже цінує своїх колег, з якими пліч-о-пліч працює вже багато років.

«Безліч цікавих випадків можна пригадати за ці всі роки роботи. Інколи доводилось  працювати і в екстремальних умовах, інколи дуже швидко, аби вчасно ліквідовувати аварійні ситуації. Згадується, як «лікували» з колегами тріщини на лопастях гідротурбіни одному з гідроагрегатів. Це потрібно було зробити швидко та якісно. І ми впорались. Пригадую, навіть співробітники Турбоатома тоді були здивовані нашою вправністю», - із посмішкою згадує Василь Філімонович. 

«Моя робота цікава ще й тим, що це постійний розвиток і самовдосконалення. Ось, наприклад, при проведенні першого етапу реконструкції на всіх шести агрегатах було замінено регулятори швидкості. Довелось заново вчитись працювати на новому обладнанні задля його успішної експлуатації та обслуговування».

Ось такі вони, українські гідроенергетики: багатогранні, цікаві та відповідальні співробітники.

Пресслужба Дністровської ГЕС