Нова Каховка виросла у 1952 році разом із Каховською ГЕС — як місто для тих, хто будував енергетичне серце півдня України. Завдяки ініціативі Олександра Довженка до Нової Каховки тоді приїхали найкращі українські митці. Серед них — Григорій Довженко, послідовник бойчукістів, який разом із колегами створив понад 2000 м² орнаментів, вирізьблених у сирому тиньку авторським розчином. Вони прикрашали школи, дитячі садочки, адміністративні будівлі, будинки. Зображали не просто квіти й птахів, а розповідали історії. Про землю. Про життя. Про мир. У цих візерунках — український код, що говорить з поколіннями через символи: соняхи, колосся, дерева життя, птахи, звірі. Це — вишиванка, вирізьблена на камені.
У 2010-х роках мешканці Нової Каховки почали відродження цього мистецтва. «Кам’яні вишиванки» стали символом міста.
Але після окупації Нової Каховки ця спадщина опинилася під загрозою. Частину будівель знищено, частину понівечено. Те, що творилося десятиліттями, зараз — на межі знищення.
Проте памʼять не стерти. «Кам’яні вишиванки» продовжують жити — на світлинах, виставках, сувенірах. Їхні елементи стали шевронами, які носять українські захисники. Вони — як обереги. Як голос дому. Як свідчення незламності.
Сьогодні, коли війна розділила простори й долі, ми особливо відчуваємо: енергія України — не лише в турбінах, генераторах і потужностях. Вона — у нашій культурі, пам’яті, візерунках, що тримають наш дух.
Ми згадуємо про мистецтво, яке народилося поруч із енергетичним гігантом — Каховською ГЕС. Ми говоримо про красу, яка живе в бетоні, але звучить серцем. І ми знаємо — ми маємо зберегти її для майбутніх поколінь.
Пресслужба Укргідроенерго
- 60
