Саме так і працює Вадим Корніда — електрогазозварник електроцеху Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС. Уже 24 роки він щодня з’єднує деталі, які тримають у собі силу та точність. Але для нього це не просто робота, а продовження дитячої мрії.
«Мене надихнув дідусь. Він був ковалем. Я годинами міг дивитися, як він формує метал, ніби додає йому душу», — згадує Вадим.
Саме тоді він уперше відчув, що тепло вогню й блиск металу — це щось більше, ніж ремесло. Це відчуття з ним і зараз. У кожному шві, у кожному з’єднанні — його уважність, досвід і певна внутрішня тиша.
«Мене захоплює не лише технологія, а й краса самого процесу. Як зварка оживляє метал і створює з нього щось нове», — каже він.
Поза роботою Вадим — людина, що цінує прості речі. Найкращий відпочинок для нього — час із родиною. Особлива радість — це онука: її сміх і обійми вміють зняти втому краще за будь-який відпочинок. А ще він тримає домашню птицю — це, каже, допомагає не втратити зв’язок із землею та відновити сили. Та найбільша гордість Вадима — його син і зять, які служать у Збройних силах України.
«Я бачу, які вони сильні. Я вірю в перемогу, бо знаю, які ми — коли разом», — говорить він.
І допомагає як може: підтримує волонтерські ініціативи, передає потрібні речі на фронт, завжди на зв’язку. Бо бути корисним — це теж форма сили. І так само, як метал слухається його рук — Вадим сам тримається міцно.
Пресслужба Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС
- 70