29.10.2026
Є місця, повз які проїжджаєш сотні разів, навіть не підозрюючи, що одного дня вони стануть частиною твого життя. Для Олександра Коптілого таким місцем стала Канівська ГЕС.
Друкувати
Олександр Коптілий

Він народився й виріс у селі на березі Дніпра неподалік Канева. Річка завжди була поруч, а гідроелектростанцію він бачив щоразу дорогою до міста й назад. Тоді Олександр навряд чи замислювався, що згодом працюватиме саме тут. 

Його знайомство зі станцією розпочалося під час роботи в підрядній організації ТОВ «Канів СГЕМ». А в жовтні 2020 року Олександр приєднався до колективу гідроенергетиків. Відтоді працює слюсарем з ремонту гідротурбінного устаткування турбінного цеху.

«Коли запропонували перейти на ГЕС, довго не вагався. Звісно, розумів, яка це відповідальність. Але я люблю техніку, люблю розбиратися, як усе влаштовано. А коли народився й живеш біля річки, то вода — це вже твоя стихія. І приємно усвідомлювати, що завдяки нашій праці вона перетворюється на електроенергію, яка потрібна людям», — розповідає Олександр.

У роботі з гідротурбінами є цікавий контраст: деталі можуть важити тонни, а точність їхнього налаштування вимірюється десятими частками міліметра. Тому сила тут далеко не головне. Значно важливіші досвід, терпіння, точність рухів і вміння розуміти техніку.

Розібрати складний вузол, знайти причину несправності, відремонтувати, відрегулювати й перевірити результат — звичні завдання Олександра. За кожною такою операцією стоїть чітка послідовність дій, від якої залежить надійна робота гідротурбіни.

«Мені подобається працювати з різною технікою. Вона мене навіть слухається, — усміхається гідроенергетик. — Мабуть, відчуває, що я стараюся, аби все працювало як слід».

За цим жартом — роки практики, професійна майстерність і звичка доводити розпочату справу до кінця.

Пресслужба Канівської ГЕС

Поділитися: