18.05.2023
Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти, кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята і на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.
Співробітники Кременчуцької ГЕС не зраджують традиціям. Цей день вони також зустрічають у вишиванках. До того ж, цього разу доповнили цей день спогадами про історичне коріння української вишиванки. 
Друкувати

Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти, кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята і на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.
Співробітники Кременчуцької ГЕС не зраджують традиціям. Цей день вони також зустрічають у вишиванках. До того ж, цього разу доповнили цей день спогадами про історичне коріння української вишиванки. 

Серед співробітниць станції чимало тих, хто зберігає унікальні творіння українського мистецтва. А деякі з них добре знайомі з історією та методикою вишивання. Вони вміло володіють і продовжують створювати вироби та зразки тих, які вишивали їх бабусі. 
«Бабуся розповідала, що фарбували нитки для вишивання лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: коріння, кору, листя і квіти, - розповідає співробітниця Кременчуцької ГЕС Катерина. – Цікавим є факт, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення впродовж десятиліть. Я від бабусі дізналась про деякі секрети вишивання і зараз використовую їх. Дуже люблю вишивати і отримую від цього велике задоволення». 

Приємно було познайомитись із сімейними реліквіями гідроенергетиків, які з любов'ю зберігають вишиті руками своїх рідних сорочки, рушники, сюжетні картини, тощо. Слід зауважити, що старовинні вишивки нашого регіону, Кіровоградщини, відрізняються від інших символікою землеробів. 
Образ Великої богині, якій поклонялись трипільці, відображався у вигляді пташки і світового дерева. В ті часи зустрічались і такі цікаві символи у вишиванні, як двоголовий птах – відображення чоловічої і жіночої сутності одночасно. Пізніше поширеними  були пишні різнобарвні рослинно-геометризовані орнаментальні мотиви з вазонами, квітами, листям, бутонами. Оригінальним був і шов під назвою «солов'їна вічка», коли на полотні виколювались дірочки.
Вишиванка – як символ, який зберігає коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишиванці зашифровано наш генетичний код.


Пресслужба Кременчуцької ГЕС

Фотогалерея

Поділитися: