Лариса Модестівна Стеценко змалку навчилася цінувати важку працю та щиру людську доброту. Відчуваючи покликання до медицини, вона вступила до медичного училища, по завершенні якого, у 1984 році прийшла працювати на Київську ГЕС. 

Будучи молодою фахівчинею, одразу заявила про себе як відповідальний та сумлінний працівник. Перші кроки у професії були нелегкими: робота вимагала не лише глибоких знань, але й великої витримки, уміння швидко приймати рішення і, головне, справжньої любові до людей.   

«Для мене не важливо на якій посаді працівник, адже, перш за все, це мій пацієнт. Тому головне моє завдання – надати медичну допомогу хворому, визначивши причину захворювання, а ще - покращити і зберегти здоров’я людини», - розповідає пані Лариса.

Сьогодні Лариса Модестівна відповідає за медичне забезпечення апарату управління Укргідроенерго та Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС. Вона ретельно планує і контролює всі процеси, дбаючи про здоров'я гідроенергетиків. Її робота потребує високого рівня організованості, вміння комунікувати та знаходити спільну мову з різними людьми.

«Хоч і не я обрала професію, а вона мене -  я жодної хвилини не пошкодувала. Вважаю, що потрібно любити свою професію, бути зацікавленим в тому, що ти робиш. Обов’язково бути терплячим, цілеспрямованим та працелюбним, і тоді все неодмінно вдасться!», - ділиться фахівчиня. 

Лариса Стеценко вже 40 років віддана своїй професії та гідроенергетиці.  Під час повномасштабного вторгнення не полишала рідне місто та свою улюблену роботу. Активно допомагала 72-й  окремій механізованій бригаді імені «Чорних Запорожців», теробороні, працівникам підприємства та пересічним містянам з пошуком та придбанням ліків, постійно співпрацюючи з аптеками та медичними закладами. 

«Розуміла, що може бути будь-яка ситуація і можливо доведеться виїжджати з міста. Але серцем відчувала, що маю бути тут, вдома, адже тут необхідна моя допомога, і не лише моїй родині, а й нашим працівникам  та простим пенсіонерам, які постійно потребували ліків, яких було дуже важко дістати. Під час війни ми продовжили виконувати покладені на нас обов’язки. Одного дня ворожа ракета зруйнувала моє робоче місце. Тоді в мене опустилися руки. Але, зібравшись з думками та силами, ми всі разом почали відбудовувати зруйноване та вже через пів року в’їхали в нове приміщення, продовжуючи виконувати свою роботу», - згадує фахівчиня.

За довгі роки Лариса Модестівна не лише стала невід'ємною частиною команди Укргідроенерго, але й символом турботи та професіоналізму, який надихає інших і нагадує, що справжній успіх приходить до тих, хто не боїться важкої праці та щиро віддається своїй справі. 4 червня Лариса Стеценко відзначає своє 60-ліття. Цього дня чисельний колектив гідроенергетиків вітає медикиню з Днем народження й бажає якнайшвидшої Перемоги та щасливого мирного життя. 

Пресслужба Укргідроенерго