За даними Європейської обсерваторії посух, у середині липня критичні посушливі умови зберігалися у більшості країн Європи в центральній і західній частинах континенту ситуація продовжувала погіршуватися. Водночас говорити, що вся Європа однаково потерпає від посухи, некоректно: розподіл опадів залишається нерівномірним.
Причиною нинішньої ситуації стало поєднання факторів: дефіциту опадів та високих температур, які посилили випаровування.
На Рейні та Дунаї рівні води наблизилися до рекордно низьких, що ускладнило судноплавство та збільшило витрати промислових компаній на перевезення вантажів. У Польщі Вісла опустилася до історичного мінімуму у Варшаві.
Важливо розмежовувати причини маловоддя та їх наслідки, а також розуміти - гідроелектростанції не спричиняють маловоддя. Вони працюють із тим обсягом води, який природно надходить у річки та водосховища. В умовах критично низького припливу водосховища разом з ГЕС навпаки допомагають регулювати водний режим.
В той же час, особливо відчутно маловоддя позначилося саме на гідроенергетиці. У липні виробництво електроенергії на ГЕС Австрії становило близько 51% середнього рівня за попередні 15 років, у Німеччині — 63%.
Найгостріше поєднання водної та енергетичної проблем проявилося в Румунії. Через рекордно низький рівень Дунаю було зупинено один із двох енергоблоків АЕС «Чернаводе», а виробництво гідроелектростанцій також суттєво скоротилося. На серпень у країні оголосили загальнонаціональний режим надзвичайного реагування в енергетиці. Румунія розпочала переговори з Україною та іншими сусідніми державами щодо можливого імпорту електроенергії у години пікового споживання.
Молдова 28 липня запровадила на 30 днів гідрологічний стан тривоги через істотне скорочення водних ресурсів у басейні Дністра. За оцінкою молдовської сторони, зменшення скидів нижче 100 м³/с може ускладнити роботу водозаборів і водопостачання населених пунктів.
Україна також має рекордно низькі гідрологічні показники на Дністрі.
Досвід європейських країн показує: наслідки маловоддя визначає не лише кількість води. Не менш важливими є структура енергетичного балансу, можливості водосховищ, технічні характеристики водозаборів та рівень залежності країни від окремої річки чи одного енергетичного об’єкта. У цих умовах управління водними ресурсами стає питанням не тільки екології, а й енергетичної та економічної безпеки.
Фото - із відкритих джерел
- 46
