Міцна родина, повага до батьків - це споконвічні цінності українського народу

«Я дуже люблю свою матусю. Вона найкраща мама у світі!» - з теплотою та повагою говорить Юлія Кизенко, про свою маму - Ларису Миколаївну, інженера III категорії Турбінного цеху Канівської ГЕС.

Волею долі родина Лариси Миколаївни тісно пов’язана з гідроенергетикою саме по жіночій лінії - від матері до доньки. В 1966 році її батьки приїхали на будівництво Канівської ГЕС в штаті підрядної організації «Дніпробуд». А після його завершення мама фахівчині пішла працювати на станцію техніком гідротурбінного цеху. Саме від мами Лариса Миколаївна перейняла захоплення й любов до гідроенергетики та великої родини Канівської ГЕС і так само передала ці почуття своїй доньці Юлії. Наразі вони обидві працюють на станції. В цьому році виповнилась ювілейна дата для Лариси Миколаївни – 25 років її сумлінної праці на благо гідроенергетики.

Відповідальна, старанна, комунікабельна, ввічлива та чесна Лариса Миколаївна відразу вливається у колектив гідроенергетиків та завойовує повагу й авторитет колег. Роботу інженера фахівчиня успішно поєднує з громадською діяльністю голови цехкому. Й щоранку працівники Канівської ГЕС з нетерпінням чекають на привітання з Днем народження своїх колег-іменинників по внутрішньому радіо її красивим, приємним голосом. А ще Лариса Миколаївна захоплюється петриківським розписом по дереву. ЇЇ роботи неодноразово прикрашали творчі виставки на станції. За сумлінну працю та активну участь у житті Канівської ГЕС фахівчиня неодноразово нагороджувалась Подяками, Грамотами Товариства та філії,  подякою Міністерства енергетики та вугільної промисловості, в 2007 році її ім’я занесено на Дошку пошани ГЕС.

«Я вдячна мамі за все! За те, що дала мені життя, за те, що завжди була поруч коли було важко, і  за те, що дбала про мене коли я була маленькою, і дбає,  коли я вже сама мама маленького синочка. Я вдячна їй за  безмежну любов та тепло материнського серця, за молитви та підтримку. А ще, я дуже вдячна їй за пораду прийти працювати на Канівську ГЕС, адже саме тут, на станції,  я зустріла свого майбутнього чоловіка й батька мого синочка», – ділиться донька Лариси Миколаївни – Юлія, яка вже понад 10 років працює на Канівській ГЕС фахівцем I категорії адміністративно-господарського сектору.

«Ми з мамою зовсім різні за характерами і не завжди розуміємо одна одну, але я знаю, що вона хоче якнайкращого для мене, турбується, любить і віддасть останнє. І тільки тоді, як  сама стала мамою, я усвідомила всю важливість й святість материнства. Тепер розумію, що завжди буду для своєї мами донечкою скільки років мені б не виповнилося. Шануйте своїх мам!», - наголошує Юлія.

Пресслужба Канівської ГЕС