«Коли прийшов на станцію, у мене ніби все стало на свої місця. Я зрозумів: ось воно, моє», — згадує Олександр Анатолійович.
Сьогодні він — слюсар з ремонту гідротурбінного устаткування турбінного цеху. За 18 років роботи на станції досконало знає обладнання, з яким працює щодня: насоси, компресори, запірну арматуру, системи дренажу та відкачки. Йому подобається сама суть цієї роботи — коли все постійно рухається, змінюється, запускається, працює як єдиний механізм.
«Випробування, налагодження, запуск складних вузлів і механізмів — це справді захоплює. І приємно розуміти, що ти є частиною цього великого процесу», — говорить він.
Колеги кажуть: Олександр — людина, на яку завжди можна покластися. Працелюбний, уважний до деталей, із хорошим почуттям гумору і звичкою не стояти осторонь, коли потрібна допомога. Саме так характеризує свого підлеглого начальник турбінного цеху Кременчуцької ГЕС Едуард Чекаленко.
Основне місце роботи Олександра — машинна зала. «Для мене машинна зала — це серце станції. Тут важливе все: від руху маленького гвинтика до запуску гідроагрегату. І все має працювати чітко, злагоджено та без збоїв», — каже він.
Після початку повномасштабної війни роботи у турбінному цеху стало ще більше. Разом із колегами Олександр бере участь у відновленні обладнання після ракетно-дронових атак. Часто — без вихідних і понаднормово. Ремонти, регулювання складних технічних процесів, відновлення працездатності обладнання у максимально стислі терміни — усе це стало частиною щоденної роботи.
У хід іде не лише досвід, а й нові технологічні рішення, які допомагають швидше відновлювати роботу устаткування.
«Ми працюємо 24/7, аби якнайшвидше повернути обладнання в роботу і люди не відчували нестачу світла і тепла. Це найголовніше для мене і моїх колег», — говорить гідроенергетик.
Пресслужба Кременчуцької ГЕС
Актуальні новини
- 51